Рішення № 100311498, 28.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6576/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Ель Яагубі О.В.,

представника позивача – Антонової В.М.,

представника відповідача – Микитенка Д.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових податкових - рішень.

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових податкових-рішень від 20.05.2021 № 00028840705 про застосування штрафних санкцій за платежем "штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів" в сумі 5102,60 грн. та від 20.05.2021 № 00028830705 про застосування штрафних санкцій за платежем "адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в сумі 10000 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що контролюючим органом під час здійснення своїх повноважень при проведенні фактичної перевірки допущено порушення вимог статті 80 Податкового кодексу України щодо обов`язкового вручення копії наказу та направлення на перевірку. Зазначив, що ані направлень на проведення на перевірку, ані наказу повноваженої особи про проведення перевірки особі, що провела розрахункову операцію, інспектори не показували, їх копій не вручали, ознайомитись не пропонували, за отримання копій підписатись чи скласти розписку не пропонували та жодних актів про відмову в отриманні вказаних документів не складали. Також вважає, що відповідачем не було дотримано норм щодо призначення фактичної перевірки, оскільки відповідні документи не містять посилання на інформацію, яка була отримана контролюючим органом щодо порушень з боку позивача, коли та ким така інформація була надана. Крім того, зауважував, що в акті перевірки відповідачем констатується реалізація пляшки горілки 16.02.2021 року "Немироф медова" міст. 0,5 л., міцн 40% за ціною 82,00 грн., чек № 29789 від 16.02.2021 о 12 год. 24 хв. (фіскальний номер 3000116350) за ціною нижчою встановленої мінімально роздрібної ціни, проте під час перевірки відповідачем вказані обставини не дослужувались, книга обліку розрахункових операцій на РРО № 3000116350Р/12 не перевірялась.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

12 липня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Полтавській області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність дій під час перевірки позивача. Зазначив, що фактична перевірка позивача проведена на підставах, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України у зв`язку з наявністю інформації, яка свідчить про порушення платником податків законодавства та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, про що зазначено в наказі Головного управління ДПС у Полтавській області про проведення фактичних перевірок суб`єкта господарювання № 1048-П від 05.05.2021 року. Зазначав, що заперечень щодо допуску до перевірки та підстав проведення перевірки зі сторони продавця ОСОБА_2 не надходило, перед початком перевірки під розпис вручено належним чином завірену копію наказу та пред`явлено на проведення фактичної перевірки. Зауважень щодо не вручення наказу та направлення продавець ОСОБА_2 в акті перевірки не зазначила, а підпис у направленні на перевірку є дійсним. Під час перевірки були встановлені порушення: - пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , а саме, не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані у встановленому порядку з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на суму 26,00 грн.; - пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування товарів (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів) цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, а саме, 16.02.2021 року о 12 год. 24 хв. реалізовано 1 пляшку горілки "Немиров медова", містк. 0,5 л. міцн. 40% за ціною 82,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 16.02.2021 року № 29789 (фіскальний номер 30001163500) - без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; - частини 12 статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" реалізація алкогольних напоїв за цінами нижчими, встановлених постановою КМУ № 957 від 30.10.2008 року. Згідно електронних копій розрахункових документів, що передаються по дротових або бездротових каналах звязку до контролюючого органу встановлено факт реалізації алкогольного напою - пляшки горілки "Немиров медова", містк 0,5 л, міцн. 40% за ціною 82,00 грн., мінімальна ціна 89, 4 грн. (447*40%*0,5/100%).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши вступне слово учасників справи, допитавши в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 06.04.2007 року.

ГУ ДПС у Полтавській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України згідно наказу № 1048-П від 05 травня 2021 року проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: торгівельний павільйон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами фактичної перевірки 06 травня 2021 року були встановлені порушення: - пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , а саме, не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані у встановленому порядку з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на суму 26,00 грн.; - пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування товарів (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів) цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, а саме, 16.02.2021 року о 12 год. 24 хв. реалізовано 1 пляшку горілки "Немиров медова", містк. 0,5 л. міцн. 40% за ціною 82,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 16.02.2021 року № 29789 (фіскальний номер 30001163500) - без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; - частини 12 статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" реалізація алкогольних напоїв за цінами нижчими, встановлених постановою КМУ № 957 від 30.10.2008 року. Згідно електронних копій розрахункових документів, що передаються по дротових або бездротових каналах звязку до контролюючого органу встановлено факт реалізації алкогольного наполю - пляшки горілки "Немиров медова", містк 0,5 л, міцн. 40% за ціною 82,00 грн., мінімальна ціна 89, 4 грн. (447*40%*0,5/100%), про що складено акт про результати фактичної перевірки № 02929/16-31/РРО/ НОМЕР_1 .

На підставі висновків акту перевірки № 02929/16-31/РРО/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Полтавській області 20 травня 2021 року складені податкові повідомлення-рішення: - № 00028830705, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 10000 грн.; - № 00028840705, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 5102,6 грн.

Позивач не погоджуючись із правомірністю дій ГУ ДПС у Полтавській області під час перевірки та як наслідок застосуванням штрафу, звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Таким чином, фактична перевірка здійснюється лише за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків.

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до пункту 81.1 статті 80 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно пояснень представника позивача під час проведення перевірки направлень на проведення на перевірку та копії наказу повноваженої особи про проведення перевірки особі, що провела розрахункову операцію, інспектори не показували, їх копій не вручали, ознайомитись не пропонували, за отримання копій підписатись чи скласти розписку не пропонували та жодних актів про відмову в отриманні вказаних документів не складали.

Первинним при розгляді даної справи є встановлення дотримання ГУ ДПС у Полтавській області вимог встановлених Податковим кодексом України в частині проведення фактичної перевірки.

Так, як зазначено судом вище фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Таким чином посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за умови вручення платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки копії наказу та направлення.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердила, що під час перевірки ФОП ОСОБА_1 06.05.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 в магазині "Смачного" перевіряючими працівниками ГУ ДПС у Полтавській області не було їй вручено копію наказу та направлення на перевірку, свій підпис ставила лише в акті перевірки.

Констатуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що невиконання контролюючим органом вимог Податкового кодексу України щодо вручення копії наказу та направлення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Крім того, як слідує з матеріалів справи підставою для проведення перевірки стала доповідна записка № 3346/16-31-07-05-09 від 05.05.2021 року, в якій як підставу для проведення перевірки визначений лист від 24.06.2020 року № 10183/7/99-00-05-04-01-07 з інформацією про нарахування акцизного податку з роздрібного продажу алкогольних напоїв менше 200 грн. на місць, що суперечить положенням підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, оскільки вказана інформація не визначена Податковим кодексом України як порушення податкового законодавства, що також свідчить про незаконність проведення фактичної перевірки на підставі зазначеного наказу.

З приводу порушень, визначених в акті перевірки суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Виходячи зі змісту акту перевірки, порушення пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування товарів та частини 12 статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" реалізація алкогольних напоїв за цінами нижчими, встановлених постановою КМУ № 957 від 30.10.2008 року визначено згідно електронних копій розрахункових документів, що передаються по дротових або бездротових каналах зв`язку до контролюючого органу.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Згідно пункту 7 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Згідно з частиною десятою статті 18 Закону №481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Відповідно до статті 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару розрахованої, виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За визначенням ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.76 КАС України).

Згідно з ч.ч.1-3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Разом з тим, документу, який би відповідав визначенню “розрахунковий документ”, наведеному у ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідачем до суду не надано.

Згідно з ч.7 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані.

На підтвердження доводів про здійснення позивачем реалізації пляшки горілки 16.02.2021 року "Немироф медова" міст. 0,5 л., міцн 40% за ціною 82,00 грн., чек № 29789 від 16.02.2021 о 12 год. 24 хв. , відповідачем надано до суду скріншоти з баз даних ДПС .

З одного з наданих скріншотів вбачається реалізація суб`єктом господарювання з кодом 428 товару під назвою “ГОР.НЕМИР.МЕД 0,5Л"” однак, неможливо встановити дату, коли це відбулося. З іншого скріншоту вбачається інформація про дату, час та суму проведеної позивачем операції.

Вказані скріншоти не містять характеристики товару, серії, номеру акцизного податку, які б могли ідентифікувати товар та його походження.

Обґрунтованих пояснень з приводу того, яким чином співвідносяться між собою надані скріншоти, та яким чином вони підтверджують факт вчинення позивачем порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та частини 12 статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", відповідачем до суду не надано.

Інших доказів на підтвердження порушення позивачем вказаних норм відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20.05.2021 року № 00028840705, № 00028830705.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. та судового збору у сумі 908,00 грн.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ПТ №226098, виписаний адвокатом Антоновою В.М. на представлення інтересів ФОП ОСОБА_1 в Полтавському окружному адміністративному суді; свідоцтво №1701, видане Радою адвокатів Полтавської області 27.06.2017.

29.04.2021 між адвокатом Антоновою В.М. та ФОП ОСОБА_1 (надалі - замовник) укладено договір про надання правової допомоги № 29/1. До суду надані: попередній розрахунок вартості послуг, акт виконаних робіт від 07.06.2021 року, квитанція про сплату гонорару на суму 5000,00 грн.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зазначає, що опрацювання законодавчої бази в необхідній сфері правовідносин, формування правової позиції та консультування позивача фактично відноситься до підготовки позовної заяви, а тому враховуючи незначну складність даної справи правова допомога має бути оцінена у 3000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги розмір витрат на оплату адвоката та його співмірність зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових податкових - рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 20.05.2021 року № 00028840705, № 00028830705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 жовтня 2021 року .

Головуючий суддя А.Б. Головко