Рішення № 100311472, 11.10.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7081/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2021 року ОСОБА_1 /надалі – ОСОБА_1 , позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 20.04.2021 №164450002127, зобов`язання Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 12.04.2021.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 , 12.04.2021 позивач звернулася до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Водночас рішенням Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області №164450002127 від 21.04.2021 позивачу було відмовлено у призначені пенсії у зв`язку з втратою годувальника у зв`язку з тим, що відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком мають жінки після досягнення встановленого Законом відповідного віку та за наявності стажу роботи не менше 25 років, наявний страховий стаж складає 10 років 6 місяців 21 день, що не дає позивачу права на призначення пенсії. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що порушує право позивача на соціальний захист гарантований Конституцією України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено; звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі №440/7081/21; позовну заяву ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позову нормам статей 160, 161 КАС України.

26.07.2021 до суду на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху надано уточнений позов, а саме: позивачем зазначено в якості відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області /надалі – відповідач-1/ (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461).

Також позивачем уточнено позовні вимоги, а саме позивач просить суд:

- визнання протиправним та скасування рішення Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 20.04.2021 №164450002127 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 12.04.2021.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/7081/21, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06.09.2021 до суду Головним управління Пенсійного фонду України в Луганській області надано відзив на позов в якому зазначено, що відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності. Зазначено, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 36 Закону № 1058-VI, непрацездатними членам сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За доводами відповідача -1 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається особам, які досягли пенсійного віку відповідно до статті 26 Закону № 1058-VI, особам з інвалідністю. Крім того, відповідач-1 стверджує, що для призначення пенсії по втраті годувальника досягнення пенсійного віку не є умовою для призначення пенсії, оскільки особі потрібно мати страховий стаж не менше 25 років.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі – відповідач-2/.

17.09.2021 до суду ГУ ПФУ в Полтавській області надано відзив на позов в якому зазначено, що позивач звернулася до відповідача-2 із заявою та пакетом документів для призначення пенсії. Відповідачем-2 було вчинено всі дії відповідно до Порядку. Зазначено, що за принципом екстериторіальності вказану заяву та додані до неї документи було розглянуто Білокуракинським об`єднаним управління Пенсійного фонду України Луганської області та 20.04.2021 винесено рішення №164450002127 від 21.04.2021, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника у зв`язку з відсутністю спеціального стажу, підтвердженого в установленому законодавстві порядку.

Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Копією свідоцтва про шлюб, що наявна в матеріалах справи підтверджено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі з 17.10.1981.

Свідоцтвом про смерть підтверджено, що ОСОБА_2 помер – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.04.2021 позивач звернулася до Лохвицького об`єднаного УПФУ із заявою про призначення/перерахунок пенсії у разі втрати годувальника.

Рішенням Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області №164450002127 від 21.04.2021 відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника. У рішенні зазначено, що пенсійний вік утриманця відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 58 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31.03.1960, вік заявника – 61 років. Необхідний страховий стаж відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить з 01 січня 2018 року по 31.12.2018 року – не менше 25 років. Страховий стаж особи становить 10 років 6 місяців 21 день.

Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV /надалі – Закон № 1058-IV/ визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення визначаються, виключно, законами про пенсійне забезпечення.

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Положеннями частини першої статті 36 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1058-IV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Суд зазначає, положеннями частини першої статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Копією паспорту позивача підтверджено, що позивач станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії досягла 61 року.

Позивачем не заперечується, що станом на дату звернення до територіального органу Пенсійного фонду України страховий стаж позивача склав 10 років 6 місяців 21 день.

Суд зазначає, що необхідною умовою для призначення пенсії в разі втрати годувальника на підставі статті 36 Закону №1058-IV є досягнення дружиною годувальника пенсійного віку та наявність страхового стажу, визначеного статтею 26 Закону № 1058-IV, а саме не менше 25 років.

Відповідачем у оскаржуваному рішенні зазначено, що за результатами розгляду наданих позивачем документів до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано періоди: з 01.09.1975 по 20.07.1977 навчання, з 25.07.1977 по 01.12.1991 – робота згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 05.08.1977, страховий стаж позивача станом на 12.04.2021 склав – 10 років 6 місяців 21 день.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач не набула необхідного страхового стажу для призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV, оскільки страховий стаж позивача склав 10 років 6 місяців 21 день.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 20.04.2021 №164450002127.

Також відсутні підстави для задоволення вимог позивача в частині зобов`язання відповідача-1 призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 12.04.2021.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, підстави для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, 21782461), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Суддя Л.М. Петрова