Рішення № 10031145, 08.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.10 Справа № 19/108

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг, м.Київ

до фізичної особипідприємця ОСОБА_2, м.Луганськ

про стягнення 39685грн. 89 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача Медведєв Д.С., довіреність № б/н від 10.03.2010;

від відповідача представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 33389 грн. 20 коп., неустойки у сумі 2542 грн. 83 коп., 3% річних у сумі 765,01 грн., інфляційних нарахувань у сумі 2988 грн. 85 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(позивач, лізингодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, лізингоодержувач) 06.03.2008 був укладений договір фінансового лізингу № 1201/03/2008, згідно якого лізингодавець зобов"язався придбати у свою власність техніку (далі майно) у відповідності з встановленою лізингоодержувачем Специфікації та передати його без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації лізингоодержувачу у якості Предмету лізингу в тимчасове володіння та користування за плату, а лізингоодержувач зобов"язався прийняти його на умовах договору.

Позивач на виконання умов договору, згідно видаткової накладної № РН-0000059 від 18.03.2008 (а.с.41) передав Предмет лізингу відповідачу, про що було складено Акт приймання-передачі майна від 18.03.2008 (а.с.40).

Відповідно до п.6.3 договору, загальна вартість лізингових платежів, що підлягають до сплати відповідачем становить 23212,83 умовні одиниці, з урахуванням ПДВ у розмірі 20% від суми, яка відноситься до погашення вартості майна 2938,50 умовних одиниць.

Відповідно до п.6.4 договору лізингоодержувач зобов"язався вносити на розрахунковий рахунок лізиногодавця авансові платежі, зазначені в додатку № 1 до договору (а.с.33).

Сума авансового платежу, яка підлягає сплаті в гривнях, розраховується як похідні суми авансового платежу, зазначеного в додатку № 1 до договору та курсу НБУ, встановленого для одного долару США на дату, встановлену для проведення такого авансового платежу.

Для авансових платежів застосовується курс НБУ встановлений для одного долару США на дату, встановлену для внесення такого авансового платежу, але не нижче курсу НБУ на дату підписання договору.

Авансові платежі вносяться протягом трьох банківських днів починаючи з відповідної дати, встановленої для проведення платежу згідно додатку № 1 до договору.

Відповідач, в свою чергу, порушив свої зобов'язання щодо належного виконання умов договору, не виконав зазначені положення договору в частині щодо сплати платежів а саме, нарахованого платежу 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 періодів згідно Графіку внесення платежів.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за прострочені платежі по договору становить 33 389,20 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п.8.5 договору передбачено, що у випадку якщо лізингоодержувач у встановлені договором строки не здійснює оплати встановлених договором платежів, то лізингодавець вправі вимогати сплати неустойки в розмірі 0,1% від поточного боргу лізингоодержувача за кожен день прострочки платежу, а лізингоодержувач зобов"язується її сплатити.

Однак, як зазначив позивач, зважаючи на положення ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996, щодо обмеження розміру неустойки не більше ніж розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка, розмір неустойки, нарахований лише відповідно до положень договору, зменшений.

Тобто позивачем обгрунтовано нарахована неустойка за період з 01.04.2009 по 24.03.2010 у розмірі 2 542,83 грн.

Також згідно із ст.625 Цивільного кодексу України у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене, позивачем правомірно нараховане інфляційне збільшення суми боргу яке становить - 2 988,85 грн. та 3% річних 765,01 грн.

Згідно п.12.2 договору лізингоодержувач з припиненням його прав на володіння і користування майном зобов"язаний в строк, зазначений в вимозі лізингодавця, передати лизінгодавцю майно, а також документи та приладдя до нього. Така зворотна передача майна була проведена сторонами 26.10.2009 на підставі Акту про повернення майна № 99 від 26.10.2009 (а.с.43).

Відповідно до п.12.4 договору вилучення майна із володіння та користування лізингоодержувача не тягне за собою припинення платіжних зобов"язань лізингоодержувача, встановлених умовами договору.

За відповідачем було збережено право повернути собі майно за умови погашення всіх своїх прострочених зобов'язань за договором (п.12.5 договору).

Згідно п. 12.5 договору, якщо порушення зобов"язань, які стали причиною вилучення майна, не усуваються в строк, встановлений лізингодавцем, або у встановлений строк лізингоодержувач не передав майно лізингодавцю, лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір, у письмовій формі повідомивши про це лізингоодержувача, продати майно за розумну ціну.

Так, згідно вимоги позивача від 23.11.2009 № 4381-11/09 щодо припинення порушень зобов'язань за договором, що стали причиною вилучення майна, у зв'язку із непогашенням відповідачем заборгованості в повному обсязі у строк до 07.12.2009 (а.с.44-46), договір було розірвано з 07.12.2009.

З припиненням договору припинилися зобов'язання відповідача щодо сплати поточних лізингових платежів, проте залишились зобов'язання по оплаті простроченої заборгованості та неустойки згідно п.8.5 договору, що і стало підставою для подачі позову.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.06.2010 за згодою представника позивача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг", м.Київ, вул.Димитрова, б.5, корп.2, код 33104543 заборгованість у сумі 33389 грн. 20 копнеустойку у сумі 2542 грн. 83 коп., 3% річних у сумі 765 грн. 01 коп., інфляційні нарахування у сумі 2988 грн. 85 коп., державне мито в сумі 396 грн. 86 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 14.06.2010.

Суддя Т.В.Косенко

Помічник суддіС.А.Кулешова