Рішення № 100311288, 13.10.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/972/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Грачук В.С.

За участю сторін:

Позивача: ОСОБА_1

Представника позивача: Коваль О.А.

Представника відповідача: Бушилової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати противоправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №2817 від 11 грудня 2020 року в частині звільнення зі служби в поліції старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №3 Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 4, 5, 8 та 14 частини 3 статті 1, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, Присяги працівника поліції, пунктів 1, 2 частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, абзацу 2 пункту 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пунктів 3.2, 4.1, 4.3 Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 29.10.2018 року №3705, враховуючи обставини, що обтяжують відповідальність поліцейського, передбачені пунктом 1 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 року №2337-VІІІ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №1675 о/с від 23 грудня 2020 року в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , (0042420), старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №3 Ренійського відділення поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, з 24 грудня 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , (0042420), старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №3 Ренійського відділення поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, з 24 грудня 2020 року та стягнути грошове утримання за час його вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 у позові зазначив, що Головне управління Національної поліції в Одеській області порушило статтю 43 Конституції України, а саме його право на працю.

Ухвалою суду від 27.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 29.03.2021 року подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого провадження сторони у справі надали відзив на адміністративний позов, додаткові пояснення та письмові докази по суті обставин справи.

Ухвалою суду від 02.07.2021 року провадження у справі було зупинено.

14.09.2021 року ухвалою суду провадження у справі було поновлено, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 04.10.2021 року позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, та просили їх задовольнити.

Представник Головного управління Національної поліції в Одеській області проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов (а.с. 109-113) та наполягала, що оскаржувані накази є законним та обґрунтованим, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судом у справі встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України на посаді старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №3 Ренійського відділення поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління поліції в Одеській області.

Відповідно до графіку добових нарядів Ренійського ВП Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 повинен був нести службу у добовому наряді з 08.00 годин до 18.00 годин 29 та 30 жовтня 2021 року (а.с. 82).

Посадовою інструкцією старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №3 визначені його обов`язки під час несення служби в добовому наряді. Із зазначеною інструкцією позивача було ознайомлено.

29.10.2020 року старшим інспектором СКЗ Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області капітаном поліції Хмелевською Я. В. було складено та подано на ім`я начальника Ренійського ВП Ізмаїльського відділу поліції Головного управління поліції в Одеській області ОСОБА_2 рапорт, в якому повідомлялось про відсутність на службі позивача відповідно до графіку добових нарядів Ренійського ВП Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Про зазначені обставини Комісією Ренійського ВП Ізмаїльського відділу поліції Головного управління поліції в Одеській області у складі голови комісії - заступника начальника Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 , членів комісії: старшого інспектора СКЗ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 , начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_5 та начальника сектору превенції Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_6 було складено акт про невихід ОСОБА_1 на роботу 29.10.2020 року.

Також 29.10.2020 року капітаном поліції ОСОБА_4 , спільно з майором поліції ОСОБА_5 та начальником сектору реагування патрульної поліції №1 Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 було здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 .

Згідно рапорту старшого інспектору СКЗ Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_4 під час зазначеного виїзду було встановлено, що позивач перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння. Також в ході бесіди з дружиною позивача було встановлено, що старший інспектор - чергового сектору реагування патрульної поліції №3 Ренійського відділення поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління поліції в Одеській області ОСОБА_1 протягом останнього часу зловживає спиртними напоями та конфліктує з родиною (а.с. 74).

29.10.2020 року Комунальним некомерційним підприємством «Центральна районна лікарня Ренійської районної ради Одеської області» було складено протокол медичного огляду №115, у висновках якого зазначено про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 72-73).

30.10.2020 року Комісією Ренійського ВП Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області у складі голови комісії - заступника начальника Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 , членів комісії: старшого інспектора СКЗ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції Хмелевської Я.В., начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_7 та начальника сектору превенції Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції Бачурського О.М. було також складено акт про невихід ОСОБА_1 на роботу 30.10.2020 року (а.с. 71).

З огляду на вищезазначене, начальник Ренійського ВП Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_2 звернувся до начальника Головного управління поліції в Одеській області із доповідною запискою, в якій просив розглянути питання щодо можливості призначення службового розслідування (а.с.67).

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 05.11.2020 року №2571 було призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим інспектором - чергового сектору реагування патрульної поліції №3 Ренійського відділення поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління поліції в Одеській області ОСОБА_1 (а.с. 65).

17.11.2020 року листом №44/3/1-6025 Ренійським ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області було запрошено ОСОБА_1 на 20.11.2020 року на 11 год. 00 хв. для надання пояснень по суті службового розслідування (а.с.115).

Відповідно до рапорту старшого інспектора СКЗ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції Хмелевської Я.В від 17.11.2020 року, вбачається що нею разом з заступником начальника Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_3 та начальником сектору реагування патрульної поліції №3 Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_5 було здійснено виїзд за місцем проживання позивача задля вручення позивачу запрошення та отримання пояснень по-суті службового розслідування. Водночас поспілкуватись з ОСОБА_1 не вдалось, оскільки двері ніхто не відчинив (а.с. 116).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2020 року позивач до відділення поліції не з`явився, на телефоні дзвінки не відповідав, про що було складено акт про відмову у наданні пояснень.

23.11.2020 року старшим інспектором СКЗ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області капітаном поліції Хмелевської Я.В. було складено акт, що 23.11.2020 року ОСОБА_1 в телефонному режимі відмовився надавати будь-які пояснення (а.с. 119-120).

В подальшому позивача листом №44/3/1-6130 було повторно запорошено 27.11.2020 року до Ренійським ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області для надання пояснень по суті службового розслідування.

27.11.2020 року ОСОБА_1 до Ренійським ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області не з`явився. Відповідно до рапорту та акту старшого інспектору СКЗ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції Хмелевської Я.В. від 27.11.2020 року №44/3/1-629 позивач у телефонному режимі повідомив про погане самопочуття.

Як вбачається з довідки, наданою КНП «Центральна районна лікарня Ренійської районної ради в Одеській області» від 06.11.2020 року №486 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на лікарняному з 29.10.2020 по 06.11.2020 не перебував.

Згідно листа ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» від 24.11.2020 року №33/36-1049, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з 29.10.2020 по 16.11.2020 на лікуванні не перебував.

Також з матеріалів справи вбачається, що 19.11.2020 року Головним управлінням поліції в Одеській області було відібрані пояснення у робітників Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області. Відповідно до зазначених пояснень старший інспектор - чергового сектору реагування патрульної поліції №3 Ренійського відділення поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління поліції в Одеській області ОСОБА_1 був відсутній на службі 29.10.2020 року та 30.10.2020 року. Також в деяких поясненнях міститься інформацію про перебування позивача 29.10.2020 року у стані алкогольного сп`яніння, що було виявлено під час виїзду за місцем його проживання.

04.12.2020 року Дисциплінарною комісією було складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим лейтенантом ОСОБА_1 .

У висновку зазначено про порушення позивачем вимог пунктів 1, 4, 5, 8 та 14 частини 3 статті 1, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, абзацу 2 пункту 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пунктів 3.2, 4.1, 4.3 Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 29.10.2018 року №3705, Присяги працівника поліції, що виразилося у відсутності на робочому місці без поважних причин 29.10.2020 року та 30.10.2020 року, неінформуванні та ненаданні письмових пояснень на ім`я свого безпосереднього керівника щодо причин відсутності на службі, несприянні проведенню службового розслідування, недотриманні нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Також відповідачем були встановлено відсутність обставин, які пом`якшують вину старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Разом з цим, в ході службового розслідування встановлені обставини, що обтяжуються вину поліцейського, передбачені п. 1 ч. 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, а саме вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння. Крім цього зазначено, що старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 наказом ГУНП в Одеській області від 18.02.2020 року №427 за невихід на службу раніше вже було оголошено сувору догану, а наказом ГУНП в Одеській області від 15.04.2020 року №921 попереджено про неповну службову відповідність.

Згідно службової характеристики (а.с. 110) старшого лейтенанта ОСОБА_1 позивач за час служби в органах внутрішніх справ, поліції та в займаній посаді зарекомендував себе негативно.

11.12.2020 року наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №2817 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 4, 5, 8 та 14 частини 3 статті 1, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, Присяги працівника поліції, пунктів 1,2 частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, абзацу 2 пункту 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пунктів 3.2,4.1,4.3 Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 29.10.2018 року №3705, враховуючи обставини, що обтяжують відповідальність поліцейського, передбачені пунктом 1 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 року №2337-VІІІ, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

23.12.2020 року наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №1675о/с (по особову складу) позивача відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення було звільнено зі служби в поліції з 24.12.2020 року.

Не погоджуючись із зазначеними наказами від 11.12.2020 року №2817 та від 23.12.2020 року №1675 о/с та вважаючи їх протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №420/972/20.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши заяви по суті справи та письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII) та Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з ч.1 ст. 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIIІ. Зокрема, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі-Дисциплінарний статут) затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з ч. 2 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно пунктів 1, 4, 5, 8 та 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За приписами частини першої статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Тобто, зазначена норма містить вичерпний перелік підстав для звільнення особи зі служби в поліції.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Згідно статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:

1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;

3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179 (далі - Правила) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

Пунктом 2 Розділу ІІ Правил передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

З висновку службового розслідування відносно ОСОБА_1 вбачається, що позивач був відсутній на робочому місці без поважних причин 29.10.2020 року та 30.10.2020 року, не інформував та не надав письмові пояснення на ім`я свого безпосереднього керівника щодо причин відсутності на службі, несприяв проведенню службового розслідування, недотримувався нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Також відповідачем були встановлено відсутність обставин, які пом`якшують вину старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Разом з цим, в ході службового розслідування встановлені обставини, що обтяжуються вину поліцейського, передбачені п. 1 ч. 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, а саме вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння. Крім цього, зазначено, що старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 наказом ГУНП в Одеській області від 18.02.2020 року №427 за невихід на службу вже було оголошено сувору догану, а наказом ГУНП в Одеській області від 15.04.2020 року позивача №921 попереджено про неповну службову відповідність.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, зокрема з матеріалів службового розслідування (а.с. 65-131), відповідачем було дотримано право позивача на надання відповідних пояснень під час службового розслідування по суті обставин вчиненого дисциплінарного проступку. Разом з тим, ОСОБА_1 на засідання комісії неодноразово не з`явився, від надання будь-яких пояснень відмовився.

Частинами 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що висновок службового розслідування складений з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції відповідача, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, відтак суд погоджується з висновками відповідача про те, що оскаржувані накази є правомірними, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення відповідає вчиненому позивачем проступку.

При цьому суд не надає оцінку посиланням представника позивача у судовому засіданні на недотримання відповідачем порядку встановлення факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки підставою для звільнення позивача слугувало відсутність його на робочому місці 29.10.2020 року та 30.10.2020 року.

Крім того, як було зазначено ОСОБА_1 в судовому засіданні, протокол медичного огляду №115 Комунального некомерційного підприємства «Центральна районна лікарня Ренійської районної ради Одеської області», у висновках якого медичними працівниками було зазначено про перебування його у стані алкогольного сп`яніння, а також дії зазначених осіб ним не оскаржувались.

Суд зауважує, що позивачем не було надано до суду жодного доказу поважності причин відсутності його на службі 29.10.2020 року та 30.10.2020 року. Надані ОСОБА_1 довідки про тимчасову непрацездатність стосуються виключно календарного періоду проведення службового розслідування відповідачем та знаходження позивача на амбулаторному лікуванні, та не стосуються часу невиходу ОСОБА_1 на службу 29 та 30 жовтня 2020 року. Водночас, відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Також суд критично ставиться до посилання позивача 04.10.2021 року у судовому засіданні про участь його у виборчому процесі до 26.10.2020 року включно та надання йому дозволу керівництвом відпочити за час несення служби цілодобово, оскільки жодних доказів зазначених обставин протягом часу розгляду справи позивачем та його представником до суду надано не було. Крім того, про вказані обставини не було зазначено позивачем ані в адміністративному позові, ані під час проведення підготовчих судових засідань, в яких сторона позивача приймала участь.

Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що відповідачем під час розгляду справи доведено, що ним в межах повноважень та із дотриманням процедури, в порядок та спосіб, що передбачені законом, за наявності для цього фактичних та правових підстав було обґрунтовано винесені оскаржувані накази від 11.12.2020 року №2817 та від 23.12.2020 року №1675 о/с, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 192-194, 241-246, 251, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу – відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 13 жовтня 2021 року.

Суддя О.В. Білостоцький

.