Рішення № 100311168, 12.10.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13492/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК ЦЕНТР» (вул. Степова,18/20, офіс,10, м. Одеса, 67543) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом (а.с.1-6,138-144) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК ЦЕНТР» до Державної податкової служби України (далі ДПСУ), Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС), в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №2849158/41796430 від 08.07.2021;– зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 03.06.2021p. №3 датою її отримання.

Позивач зазначив, що ТОВ «ТМК ЦЕНТР» є платником податку на додану вартість та здійснює оптову торгівлю товарами будівельного призначення за КВЕД- 2010: 46.73. Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. В межах виду господарської діяльності Товариство займається оптовою торгівлею товарів будівельного призначення в асортименті тільки торгової марки «ТЕХНОНИКОЛЬ», постачальником яких є ИООО «Кровельний завод ТехноНИКОЛЬ» (Республіка Білорусь) на підставі Контакту від 04.01.2021 р. Інших постачальників у ТОВ «ТМК ЦЕНТР» не має, тобто підприємство займається тільки ЗЕД.

Відповідно до Договору поставки товарів будівельного призначення № 2021-1 від 04.01.2021 року, укладеного з ТОВ «БУДІВА ТМ» (Покупець), ТОВ «ТМК ЦЕНТР» (Постачальник) поставлено товар, про що свідчить підписана сторонами видаткова накладна №ТМК-0000084/01 від 03.06.2021 р. на суму 383 221,15 грн. з ГІДВ.

Позивач зазначив, що ним було складено податкову накладну №3 від 03.06.2021року (на підставі першої події - відвантаження товару) та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанції, документ прийнято, реєстрація зупинена (платника податку віднесено до ризикових платників податків відповідно до п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість»).

Позивач звертає увагу на те, що у, що ТОВ «ТМК ЦЕНТР» оскаржило рішення контролюючого органу про відповідність ТОВ критеріям ризиковості платника податку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2021р у справі № 420/7340/21, рішення про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку - скасовано.

Позивач вказує, що товар, що відвантажений за вищевказаною видатковою накладною придбаний ним у ИООО «Кровельний завод ТехноНИКОЛЬ» (Республіка Білорусь) на підставі Контакту №ГІ-19901576 від 04.01.2021р. Доставка товару підтверджується митною декларацією №UA 102150/2021/222377 від 02.06.2021 та CMR №б/н від 01.06.2021 р. Перевезення товару здійснював перевізник ФОП ОСОБА_1 на підставі Договору №КИ-00000001/1 від 11.01.2021 р, рахунку №186 від 03.06.2021р., акту виконаних послуг № 186 від 03.06.2021 р. та була здійснена оплата за перевезення згідно платіжного доручення № 208 від 08.06.2021р. Брокерські послуги надавав ТОВ «Альянс пк лтд» згідно акту № ОУ-222377 від 02.06.2021 р. Послуги приймання автотранспорту в зоні розмитнення надавав ТОВ «Рєгіон-2007» згідно акту №1108 від 02.06.2021.

TOB «БУДІВА TM» здійснила повну оплату за товар згідно платіжних доручень № 2478 від 04.06.2021p, 2624 від 11.06.2021, 2657 від 14.06.2021, 2675 від 15.06.2021, 2677 від 16.06.2021, 2724 від 18.06.2021,2895 від 30.06.2021.

05.07.2021 року направлено Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, проте Рішенням № 2849158/41796430 від 08.07.2021 року відмовлено в реєстрації вищевказаної податкової накладної.

Рішення №2849158/41796430 від 08.07.2021 р. оскажувалося в адміністративному порядку шляхом подання скарги через електронний кабінет. За результатами розгляду скарги, контролюючим органом було прийнято рішення про залишення скарги без задоволення.

Підставою відмови у реєстрації податкової накладної №3 від 03.06.21 р. в ЄРПН згідно з оскаржуваним Рішенням є ненадання платником податків копій первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач вважає, що жодних законних підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, а в подальшому, для відмови в її реєстрації не було. Рішення № 2849158/41796430 від 08.07.2021 року необґрунтованим, безпідставним, ухваленим з порушенням вимог чинного законодавства та таким, що завдає суттєвої шкоди правам та інтересам платника податків.

Позивачем були надані документи в обсягах, необхідних для реєстрації податкової накладної. Зміст документів відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містить необхідні для обліку і звітності реквізити первинного документа. Проте, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містить інформації які конкретно документи не були подані Позивачем, що стало підставою і наслідком ухвалення контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації прав платника податків. Також у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом не визначений чіткий перелік документів, який був би достатнім для проведення реєстрації податкової накладної.

Позивач просить скасувати оскаржуване рішення та з метою захисту його прав у повному обсязі та ефективно у відповідності до п.19 Порядку №1246 зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну накладній №3 від 03.06.21 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 17.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 12.10.2021 року відмовлено ГУ ДПС в Одеській області про розгляд за правилами загального позовного провадження справи

Представником відповідача ГУ ДПС надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що згідно квитанції щодо зупинення податкової накладної вона зупинена за п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість» та про вказане рішення №46743 від 20.05.2021 року позивачу було відомо.

В квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та представник відповідача вважає це достатнім та таким, що відповідає Порядку №1246. Посилання позивача на не визначення податковим органом переліку документів не відповідає вимогам чинного законодавства.

Платник податку направив засобами електронного зв`язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК.

Однак, за рішенням комісії Позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 03.06.21 року.

На думку представника рішення є правомірним, оскільки позивачем не надано всіх документів у підтвердження господарської операції.

Представник вважає, що хоча такі документи й не зазначені у переліку, що наведений у пункті 5 Порядку №520, однак позивачем ТОВ «ТМК ЦЕНТР» в підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій також не було надано бухгалтерського документа (наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10,15, ЗО, 31,36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)).

Щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою її подання до ДПС України представник зауважує, що згідно пункту 20 Порядку №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням наведеного, правові підстави для зобов`язання ДПС здійснити реєстрацію спірних податкових накладних саме датою їх доставлення до ДПС України відсутні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач просить задовольнити позовні вимоги з підстав викладених в позові та звернув увагу на те, що доводі викладені у позові відповідачем у відзиві не спростовані. Крім того, представник не вказує, за якими саме підставами не зареєстрована податкова накладна, не заперечує, що перелік документів не був зазначений контролюючим органом, проте також після дослідження наданих документів не було запропоновано надати додаткові.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що ТОВ «ТМК ЦЕНТР» є юридичною особою, зареєстровано 27.05.2021 року (а.с.140, платником податків, у тому числі податку на додану вартість. Одним з напрямків господарської діяльності якого, згідно відомостей з ЄДРПОУ, є оптова торгівля товарами будівельного призначення за КВЕД- 2010: 46.73. Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

В межах виду господарської діяльності Товариство займається оптовою торгівлею товарів будівельного призначення в асортименті тільки торгової марки «ТЕХНОНИКОЛЬ», постачальником яких є ИООО «Кровельний завод ТехноНИКОЛЬ» (Республіка Білорусь) на підставі Контакту від 04.01.2021 року (а.с.20-26).

Позивач ТОВ «ТМК ЦЕНТР» (Постачальник) уклав Договір поставки товарів будівельного призначення №2021-1 від 04.01.2021 року з ТОВ «БУДІВА ТМ» (Покупець), згідно з яким ТОВ «ТМК ЦЕНТР» зобов`язалось поставити покупцеві товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору (а.с.17-18).

Позивачем поставлено товар за вищевказаним договором, про що свідчить підписана Сторонами видаткова накладна №ТМК-0000084/01 від 03.06.2021 р. на суму 383 221,15 грн. з ПДВ.

Вказаний товар був придбаний за Контакту від 04.01.2021 року та його доставка підтверджена первинними документами.

Позивачем за результатами здійснення господарської операції було складено податкову накладну №3 від 03.06.2021 року (а.с.28-29) та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції від 30.06.2021 року документ доставлено до центрального рівня ДПС. В квитанції зазначено, що документ прийнято. Реєстрація зупинена Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ, реєстрація ПН/РК від 03.06.2021 року №3 в ЄРПН зупинена. Платник податків відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.30)

Позивачем направлено повідомлення №1 від 05.07.2021 року про подання пояснень та копії документів.

Проте Комісія ГУ ДПС прийняла рішення №2849158/41796430 від 08.07.2021 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 03.06.2021 року у з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні ( а.с.8).

Позивач оскаржив вказане рішення до Комісії ДПС України, проте скарга залишена без задоволення.

Позивач вважаючи рішення Комісії ГУ ДПС №2849158/41796430 від 08.07.2021 року протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформована 03.06.2021 року податкову накладну №3 та засобами телекомунікаційного зв`язку подав її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте позивач отримав квитанцію від 05.07.2021 року - Документ прийнято. Реєстрація зупинена з підстав відповідності позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податків та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів.

Позивачем направлено повідомлення №1 від 05.07.2021 року про подання пояснень та копії документів.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок розгляду скарги щодо рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатками до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є, зокрема, Критерії

ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток№1), Критерії

ризиковості здійснення операцій (Додаток№3), рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток №4).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, що автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з п.3 Порядку податкові накладні/розрахунки корегування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 3 встановлені випадки, коли ПН/РК відповідає ознакам безумовної реєстрації.

Відповідно до п.4 Порядку у разі коли за результатами перевірки ПН/РК визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п.3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3).

Таким чином, згідно з нормами Порядку №1165 при автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків спочатку встановлюється підлягає чи ні ПН/РК безумовної реєстрації. Якщо ПН/РК підпадає відповідно до п.3 Порядку безумовної реєстрації вона не зупиняється, а реєструється.

Згідно з п.5 лише всі інші (які не підлягають безумовній реєстрації) перевіряються щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3), тобто відсутність перевірки ПН/РК вказаним критеріям виключає можливість віднесення суб`єкта господарювання або проведену ним господарську операцію до ризикових.

Перевіряючи податкові накладні позивача щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку або критеріям ризиковості здійснення операцій, вона була зупинена у зв`язку з тим, що платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних було прийнято контролюючим органом у відповідності до вимог законодавства, оскільки на час прийняття вказаних рішень відносно позивача було прийнято рішення про віднесення його до ризикових платників податків.

Позивачем вказані обставини не спростовані.

Посилання позивача на те, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 р. у справі № 420/7340/21, рішення про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку — скасовано суд не приймає до уваги, оскільки станом на час направлення позивачу квитанції про зупинення ПН №3 від 03.06.2021 року рішення щодо віднесення позивача до ризикових платників податків було не скасовано, а також суд враховує те, що станом на час розгляду вказаної справи рішення суду від від 21.07.2021 р. у справі № 420/7340/21не набрало законної сили.

Таким чином, судом не встановлено протиправності контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної та відповідно необхідність її перевірки.

Проте суд дійшов висновку, що у подальшому контролюючим органом не було дотримано процедуру перевірки податкової накладної та в її реєстрації було протиправно відмовлено.

Згідно з п.7, п.8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У той же час п.3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) и строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи може надати до спливу 365 днів.

Тобто зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі як ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Посилання представника відповідача ГУ ДПС, що рішення відповідає встановленим п.10,11.Порядку №1165 вимогам до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної суд оцінює критично та вважає обґрунтованими доводи позивача, що Комісія як суб`єкт владних повноважень повинна вказувати конкретний перелік необхідних їй документів для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу. Оскільки така вимога є передумовою подальшого дослідження наданих документів та прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкових накладних, дослідження наданих документів та прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав неповноти надання документів не є правомірними. Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних підлягають задоволенню.

Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації розрахунку корегування та підтверджують реальність господарської діяльності позивача, у тому числі господарської операції за здійсненням якої поданий розрахунок корегування податкової накладної.

Копії документів, які були надані до Комісії на підтвердження здійснення господарської операції, надані до позову та досліджені судом. Вказані документи відповідають вимога гам законодавства щодо їх складання, що не спростовується у відзиві на позов.

Представник відповідача у відзиві зауважив, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення Комісії було не надання позивачем в підтвердження реальності відображених у податковій накладній господарської операції первинних документів, що зазначено у рішенні, та зазначив, що хоча такі документи й не зазначені у переліку, що наведений у пункті 5 Порядку № 520, однак позивачем ТОВ «ТМК ЦЕНТР» в підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій також не було надано бухгалтерського документа (наприклад, оборотно- сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10,15, ЗО, 31,36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)).

Суд критично оцінює вказані доводи представника відповідача з огляду на те, що у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку корегування ПН не наведено будь-якого переліку документів, які позивачу необхідно надати. Крім того, представник як суб`єкт владних повноважень, якій повинен довести правомірність прийнятого рішення, не навів жодного доводу щодо невідповідності наданих документів вимогам законодавства, а також мотивів, з яких вони не підтверджують здійснення господарської операції. Також не надано джоказів запропонування позивачу надати додатково документи.

Не спроможним суд вважає посилання представника відповідача, що в квитанції про зупинення податкової накладної зазначається лише пропозиція надати документи у підтвердження операція.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії»

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд вважає, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки відповідач-2 у рішенні від 28 грудня 2017 року №495390/23216458, продублював норму Постанови № 190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

На думку суду, вказаний правовий висновок Верховного Суду підтверджує обґрунтованість позовних вимог позивача.

Всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України представники відповідачів не спростували належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції, не надалі жодного доказу, що господарські операції не здійснювались, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.

Зупинення податкової накладної не позбавляє контролюючий орган діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні податкової накладної у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.

Факт зупинення реєстрації податкових накладних та відмови у їх реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

Позивачем були надані суду всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, тому суд дійшов висновку, що його позовні вимоги є обґрунтованими.

Не зазначення документів в квитанції про зупинення розрахунку корегування ПН, які необхідно подати платнику податків для його реєстрації, не зазначення конкретного переліку документів, які не були надані та стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН, позбавили платника податків у встановленому законодавством порядку надати ці документи, навести свої аргументи. На думку самого позивача він надав достатні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та підтверджують наявність підстав для реєстрації розрахунку корегування податкової накладної.

Також суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов`язання ДПСУ зареєструвати податкову накладну №3 від 03.06.2021 в ЄРПН датою отримання вказаної податкової накладної.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію податкової накладної в ЄРПН датою її подання та отримання.

Такий спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача з посиланням на постанову Верховного суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог реєстрації податкової накладної датою доставки до ДПС України, оскільки у вказаному рішенні Верховний Суд обрав один з встановлених Порядком №1246 способу реєстрації ПН щодо дати реєстрації (п.20 Порядку), та не спростовується можливість датою реєстрації вважати день зазначений у рішенні суду.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 4758,00 грн. Між тим,за сталою судовою практикою скасування акту індивідуальної дії та зобов`язання вчинити певні дії як похідна вимога є способом захисту позивачем лише одного права, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.

Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 2270,00 грн.

Що стосується переплати судового збору він підлягає поверненню позивачу у порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК ЦЕНТР» (вул. Степова,18/20, офіс,10, м. Одеса, 67543, код ЄДРПОУ 41796430) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2849158/41796430 від 08.07.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 03.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК ЦЕНТР» №3 від 03.06.2021 року датою її подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК ЦЕНТР» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва