Рішення № 100311093, 12.10.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13433/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІДНА ЗЕЛЕНЬ» (вул. Агрономічна, буд. 45, м. Одеса, Одеська область, 65055) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІДНА ЗЕЛЕНЬ» (т.1 а.с.1-7,165-171) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (далі Комісія ГУ ДПС), в якому просить визнати протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС №12662 від 02.02.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

Позивач зазначив, що 13.01.2021 ТОВ «РІДНА ЗЕЛЕНЬ» для реєстрації в ЄРПН направлено податкові накладні №955, 892, 773, 718, 674, 754 від 13.01.2021 року за господарськими операціями, здійсненими за договором поставки №423-сф/Ю від 01.10.2020, укладеним із ТОВ «Сільпо-Фуд», які були прийняті, але реєстрацію зупинено з підстав того, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Надалі підприємством було направлено для реєстрації ще 330 податкових накладних на меншу суму, реєстрацію яких також було зупинено.

На електронний кабінет надійшло рішення Комісії ГУ ДПС №3488 від 13.01.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким ТОВ «РІДНА ЗЕМЛЯ» віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріям ризиковості. У графі «податкова інформація» було зазначено: «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Позивач вказує, що він спробував скористатися правом, передбаченим п.6 Порядку №1165 та 22.01.2021 року на адресу Комісії направлено повідомлення №1 про подання інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Проте з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів Комісією прийняте рішення №12662 від 02.02.2021 року, яким позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація було зазначено: «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення не містить інформації, про те, які саме обставини та податкова інформація або податкова накладна стали підставою для віднесення позивача до платників податку, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості. Не ідентифіковано конкретні ризикові операції їх період та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Відповідачем не надіслано на його адресу додатків до оскаржуваного рішення із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу цього рішення. Враховуючи період діяльності, обсяги господарських операцій, кількість контрагентів, а також вимоги до подання документів контролюючому органу у електронному виді, надати ДПС усі наявні на підприємстві документи, для розгляду питання виключення платника податку із переліку ризикових платників, для позивача виявилося неможливим.

Загальними вимогами до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав та зрозумілих мотивів його прийняття.

Позивач вказує, що віднесення його до переліку ризикових платників податку є підставою для зупинення усіх без виключення податкових накладних, поданих на реєстрацію в ЄРПН, що тягне для нього негативні наслідки як суб`єкта господарювання.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 30.07.2021 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову (т.1 а.с. 159).

Ухвалою суду від 13.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (т.1 а.с. 172-173).

Ухвалою суду від 12.10.2021 року відмовлено представнику ГУ ДПС про розгляд справи у загальному позовному провадженні.

Відповідач надав відзив на позов, у якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вважає винесене рішення щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків таким, що винесене у відповідності до діючого законодавства.

Позивач вказує, що згідно зі ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПКУ.

Згідно з вимогами ст. 20 Закону №2657 за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (п. 1 ст. 21 Закону №2657).

Відповідно до п. 17.1.9 ст. 17 ПКУ платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську |таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов`язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

Згідно з пп. 21.1.6 п. 21.1 ст. 21 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Дії ж контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за "результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН), мають характер службової діяльності відповідних службових осіб по інформаційно-аналітичному забезпеченню діяльності цього органу. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів для виконання покладених на них функцій та завдань з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Представник у відзиві зазначає, що за результатами проведеного аналізу діяльності позивача встановлено, придбання товарів/послуг у контрагентів із ознаками ризиковості.

Так, серед контрагентів з ознаками ризиковості встановлено придбання: ТОВ «Ферма Еліот» (внесено до переліку ризикових 13.01.2021, загальний обсяг придбання з ПДВ 1566,1 грн.); ТОВ «Дінларт» (внесено до переліку ризикових 16.12.2020, загальний обсяг придбання з ПДВ 1364,1 грн.).

Підсумовуючи податковий аналіз ТОВ «РІДНА ЗЕМЛЯ» - підприємство має ознаки вигодо-транспортуючого суб`єкта (транзитера), реалізації товарів, придбаних у суб`єктів господарювання із ознаками ризику.

Відповідач вказує, що позивач скористався своїм правом та надав повідомлення №1 від 22.01.2021 з копіями документів, на підставі чого комісією контролюючого органу було винесено оскаржуване рішення № 12662 від 02.02.2021.

Представник відповідача стверджує, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до діючого законодавства.

У відповіді на відзив позивач щодо посилання відповідача на п. 1.3 розділу 1 Наказу ДФС від 28.11.2015 № 543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ», стверджує, що відповідачем не було надано жодного доказу аналізу показників діяльності податкової звітності позивача, як і не надано доказів відповідності показників господарської позивача та його контрагентів постачальників, критеріям вказаним у даному пункті, а саме різницю між сумами податкових зобов`язань та податкового кредиту, що не перевищує 0,5 відсотка за умови відсутності реальної господарської або іншої економічної діяльності, що є ознакою та відносить платника податку до вигодо-транспортуючого суб`єкта (транзитера).

У випадку ж позивача, мінімальна різниця між сумами податкових зобов`язань та податкового кредиту, зокрема у грудні 2020 року складає 11,7 відсотка, що перевищує встановлений Наказом ДФС критерій, та підтверджується зіставленням рядків 1, 10.1 та 18 декларації з ПДВ позивача за грудень 2020.

Крім, того звертає увагу на рішення про реєстрацію зведених податкових накладних, які підтверджують фактичне визнання відповідачем правомірності господарських операцій позивача, а також свідчать про проміжок часу затримки реєстрації зведених податкових накладних.

Позивач звертає увагу та просить врахувати правові висновки Верховного Суду за аналогічними спірними правовідносинами викладеним у постанові від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20.

Справа розглянута у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РІДНА ЗЕЛЕНЬ» є юридичною особою зареєстрованою 09.09.2020 року, є платником податків з 09.09.2021 року. Основний вид економічної діяльності: 46.31 оптова торгівля фруктами й овочами.

Під час здійснення господарської діяльності позивачем укладені договори на придбання свіжих овочів, на перевезення, а також договір суборенди з ТОВ «Компанія «СЕРВІС ЕЛІТ», відповідно до якого надано в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення під холодильну камеру, а також холодильну камеру розміром 20,7кв м для зберігання швидкопсувних продуктів (т.1 а.с.17-61).

01.10.2020 року позивачем укладені договори поставки №81-тр/10 з ТОВ «ТРАШ» та №423-СФ/Ю з ТОВ СІЛЬПО-ФУД» на поставку товару в асортименті узгодженому Специфікації.

Відповідно до умов договору з ТОВ СІЛЬПО-ФУД» поставлений товар та відповідно до вимог ПКУ позивачем ТОВ «РІДНА ЗЕЛЕНЬ» 13.01.2021 року виписані та направлені для реєстрації в ЄРПН податкові накладні від 13.01.2021 року №955, №892, №773, №718, №674, №754.

Згідно отриманих квитанцій від 13.01.2021 року №9364058699, №9364246406, № 9364289434, №9364288965, №9364175720, №9364256482 податкові накладні прийнято, реєстрацію зупинено. Підстава зупинення: «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».

Також через електронний кабінет платника податків позивач отримав рішення Комісії ГУ ДПС № 3488 від 13.01.2021 про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким ТОВ «РІДНА ЗЕМЛЯ» віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріям ризиковості.

У графі «податкова інформація» зазначено: «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування» (т.1 а.с.11).

22.01.2021 року ТОВ «РІДНА ЗЕМЛЯ» направило на адресу Комісії повідомлення № 1 про подання інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, поданих разом із повідомленням №1 від 22.01.2021 Комісією прийняте рішення №12662 від 02.02.2021, яким позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено: «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування» (т.1 а.с.14).

Позивач вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що порушує його права та інтереси, звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши заяви по суті учасників справи та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

Пунктом 61.1 ст.61 ПКУ визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.61.1.2п. 61.1 ст.61 ПКУ).

Порядок збору податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючими органами встановлений статями 72,73 ПКУ. Відповідно до ст.74 ПКУ податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок розгляду скарги щодо рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатками до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є, зокрема, Критерії

ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток№1), Критерії

ризиковості здійснення операцій (Додаток№3), рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток №4).

Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, що автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Пунктом 3 встановлені випадки, коли ПН/РК відповідає ознакам безумовної реєстрації.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3).

Таким чином, згідно з нормами Порядку №1165 при автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків спочатку встановлюється підлягає чи ні ПН/РК безумовної реєстрації. Якщо ПН/РК підпадає відповідно до п.3 Порядку безумовної реєстрації вона не зупиняється, а реєструється.

Згідно з п.5 лише всі інші (які не підлягають безумовній реєстрації) перевіряються щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3), тобто відсутність перевірки ПН/РК вказаним критеріям виключає можливість віднесення суб`єкта господарювання або проведену ним господарську операцію до ризикових.

З оскаржуваного рішення неможливо встановити під час моніторингу та перевірки якої саме ПН Комісія прийшла до висновку відповідності позивача як платника ПДВ критеріям ризиковості.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема згідно з п.8 таким критерієм є контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій/розрахунку коригування.

Згідно з встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) якщо воно приймається з підстави визначеною у п.8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки. У встановленій Порядком №1165 формі рішення вказується «Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності п.8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація)».

Оскільки збір податкової інформації відповідно до ст.72 ПКУ є різноманітним та сама інформація є великою, зазначення в рішенні Комісії як підстави його прийняття така інформація повинна бути чітко зазначена, що надає платнику податків визначитись з переліком документів для надання Комісії в спростування вказаного рішення, а у разі не прийняття позитивного для платника податків рішення оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

З цих підстав безпідставним є посилання представника відповідача ГУ ДПС в обґрунтування позиції, що податкова інформація є службового та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Якщо податкова інформація застосовується для прийняття контролюючим органом рішень - актів індивідуальної дії, вона є вже не службовою, а публічною, повинна бути достовірною, оскільки тягне наслідки, у тому числі негативні, для платника податків.

Між тим, в оскаржуваному рішенні така податкова інформація наведена наступним чином: «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Таким чином, у рішенні не вказано які саме операції податковий орган вважає ризиковими та за який період.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

В свою чергу, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначення податкової інформації в оскаржуваному рішенні по даній справі ставить платника податків у правову невизначеність, оскільки він не обізнаний за який час та за якими операціями він повинен надати Комісії документи для прийняття протилежного рішення.

Позивач дійсно надав на адресу Комісії повідомлення та копії документи, які з його точки зору підтверджують неправомірність прийнятого Комісією рішення №3488 від 13.01.2021 року. Проте за результатами розгляду вказаних документів Комісією прийнято оскаржуване по даній справі рішення, яке також не містить конкретних мотивів його прийняття.

Лише у відзиві відповідач посилається на те, що такою інформацією є те, що позивач здійснював господарські операції з платниками податків, які в свою чергу віднесені до переліку ризикових платників податків: ТОВ «Ферма Еліот» (внесено до переліку ризикових 13.01.2021, загальний обсяг придбання з ПДВ 1566,1 т.грн.); ТОВ «Дінларт» (внесено до переліку ризикових 16.12.2020, загальний обсяг придбання з ПДВ 1364,1 т.грн).

Суд вважає, що зазначення податкової інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення, у такий спосіб не визначає оскаржуване рішення як вмотивоване та обґрунтоване.

Крім того, ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На вказані обставини вказує Верховний Суд у правових висновках щодо аналогічних спірних правовідносин у постанові від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20.

Верховний Суд зазначив, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем у справі №640/11321/20 в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

На підтвердження своїх тверджень відповідачем надано податкову інформацію, яка використовувалась при прийнятті рішення про віднесення до ризикових платників. При цьому відповідач повинен дотримуватися вимог ч.2 ст.77 КАС України.

Верховний Суд зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Оцінюючи надані відповідачем відомості у відзиві на позов, суд дійшов висновку, що ці відомості були відомі відповідачу, але не вказані в оскаржуваному рішенні. Посилання представника відповідача на те, що вказані відомості не були зазначені в оскаржуваному рішенні з підстав віднесення інформації до службової, тобто з обмеженим доступом суд вважає неспроможним.

Крім того, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що навіть наявність вказаної інформації не є підставою для віднесення його до ризикових платників податку, оскільки відповідачем не дотримані вимоги власного Наказу №543, на якій він посилається.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З набранням чинності Порядку №1165 змінилось правове регламентування питання щодо можливості оскарження платником податку рішення Комісії про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

У затвердженої Порядком №1165 формі (додаток4) зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Одеській області.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 139, 242-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РІДНА ЗЕЛЕНЬ» (вул. Агрономічна, буд. 45, м. Одеса, Одеська область, 65055, код ЄДРПОУ 43806623,) до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12662 від 02.02.2021 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «РІДНА ЗЕЛЕНЬ» п. 8 критеріїв ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІДНА ЗЕЛЕНЬ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору розмірі 2270,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва