Ухвала суду № 100310527, 12.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 жовтня 2021 р. № 400/9162/21

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами

позовної заявиОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області , в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 05.03.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 16.08.2021 № 9/1/482, виданої Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у розмірі 100 % обчисленої суми пенсії.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 05.03.2019 перераховану з 01.01.2018 на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" підвищену пенсію у розмірі 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі овідки про розмір грошового забезпечення від 16.08.2021 № 9/1/482, виданої Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 з урахуванням здійснених виплат.

За правилами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

Позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату з 05.03.2019 перераховану з 01.01.2018 на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" підвищену пенсію у розмірі 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.

Суд зазначає, що у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18) та сформулювала новий правовий висновок, згідно з яким:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду зазначила, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду звертнула увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Верховний Суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи вищенаведену правову позицію Верховного Суду, суд зазначає, що оскільки дата, з якої позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити виплату пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, у 100-відсотковому розмірі (05.03.2019), знаходиться поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, позивачу належало подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

Позивач додав до позову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, але не зазначив у ній поважних причин його пропуску, про які суд вказав вище. Зміст заяви полягає у незгоді позивача із необхідністю застосування правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19. Крім того, позивач зазначив, що про порядок обчислення пенсії йому стало відомо 22.07.2021 з розрахунків пенсії станом на 01.01.2018 та 01.07.2021, отриманих від відповідача.

Зокрема, позивач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18. Суд відхиляє посилання позивача на цю постанову, оскільки вона містить правові висновки у інших правовідносинах, а саме: щодо строків звернення до суду з вимогами про поновлення виплати пенсії особі, яка виїхала з кордон та якій у зв`язку з цим припинили виплату раніше призначеної пенсії. Натомість постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 є застосовною у спірних правовідносинах, оскільки містить правовий висновок щодо строку звернення до суду з вимогами, що виникли у зв`язку з неправильним розрахунком пенсії. Викладена у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 правова позиція підтримана Верховним Судом ут постанові від 03.09.2021 у справі № 460/1904/19.

Суд також зазначає, що додані до позову розрахунки пенсії не містять відомостей прго виплату позивачу пенсії у неповному розмірі у період з 05.03.2019 до 31.12.2019.

Отже, позивачу належить подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

Так само позивач має право подати позовну заяву в уточненій редакції, виключивши з неї позовні вимоги, що знаходяться поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Посилаючись на виплату йому підвищеної пенсії станом на 01.03.2018 у неповному розмірі з 05.03.2019, позивач не подав до суду доказів на підтвердження такої обставини, що зумовлює його обов`язок подати до суду такі докази.

За приписами частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин;

- доказів невиплати позивачу з 05.03.2019 підвищеної станом на 01.03.2018 пенсії у 100-відсотковому розмірі.

3. Роз`яснити позивачу, що в порядку усунення недоліків позовної заяви він також має право подати позовну заяву в уточненій редакції. виключивши з неї позовну вимогу, що знаходиться поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

4. Попередити позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.

Суддя В.В. Птичкіна