Рішення № 100310417, 08.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/6134/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» до Львівського міського центру зайнятості, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівського обласного центру зайнятості про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівського міського центру зайнятості (Відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівського обласного центру зайнятості (Третя особа), в якому просить:

- визнати бездіяльність Львівського міського центру зайнятості протиправною;

- стягнути з Львівського міського центру зайнятості кошти для виплати працівникам одноразової матеріальної допомоги у зв`язку з вимушеним скороченням робочого часу в сумі 8773,60 грн. на рахунок ТОВ «Компас Комфорт», відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ІВАN: НОМЕР_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21 грудня 2020 року на підставі статті 3 Закону України від 04 грудня 2020 року № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1071), Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» звернулось із заявою до Львівського міського центру зайнятості про надання коштів для виплати працівникам одноразової матеріальної допомоги у зв`язку з вимушеним скороченням робочого часу, яке відбулося 08 січня 2021 року та тривало до 25 січня 2021 року.

22 грудня 2020 року Львівський міський центр зайнятості прийняв рішення № 310 про виплату одноразової матеріальної допомоги позивачу згідно із статтею 3 Закону № 1071-ІХ.

28 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» звернулось до Львівського міського центру зайнятості із додатковим листом у зв`язку із тим, що у Заяві про надання одноразової матеріальної допомоги суб`єкту господарювання та Відомостях № 1-3 про найманих працівників від 18 грудня 2020 року помилково вказано неправильні банківські реквізити (замість гривневого рахунку вказано валютний). Цим листом уточнено банківські реквізити Товариства. Вищезазначений лист отримано Центром зайнятості 28 грудня 2020 року.

В телефонному режимі працівник Львівського міського центру зайнятості (далі – також Центр) повідомив позивача, що кошти повернулись на рахунки Центру, проте повторно за уточненими реквізитами на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» не скеровувались, а перераховані «на Київ».

Позивач зазначає, що у подальшому ще декілька разів контактував в телефонному режимі з працівниками Відповідача з метою дізнатись дату отримання коштів. У останній розмові йому повідомили, що коштів не буде взагалі, оскільки почався новий бюджетний рік, а у 2021 році коштів на виплату соціальної допомоги не передбачено.

З огляду на отриману інформацію, 03 лютого 2021 року позивач звернувся до Державного центру зайнятості (м. Київ) з листом, в якому просив втрутитись у ситуацію та вжити заходів щодо виконання відповідачем свого ж розпорядчого документу, а саме наказу Львівського міського центру зайнятості від 22 грудня 2020 року № 310.

Листом від 19 лютого 2021 року № 33/11/831-21 Державний центр зайнятості повідомив позивача, що його лист направлено для розгляду за належністю до Львівського обласного центру зайнятості.

Листом від 09 березня 2021 року № 07-1584/21 Львівський обласний центр зайнятості повідомив позивача, що у 2021 році у кошторисі видатків Львівського обласного центру зайнятості кошти для проплати одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів відсутні, як наслідок відсутня можливість проплатити цю допомогу позивачу.

Бездіяльність відповідача щодо невиплати одноразової матеріальної допомоги у зв`язку з вимушеним скороченням робочого часу в сумі 8773,60 грн. позивач уважає протиправною, оскільки факт наявності у відповідача обов`язку виплати такої допомоги, зважаючи на наказ Львівського міського центру зайнятості від 22 грудня 2020 року № 310, є безспірним.

Позивач зауважує, що в листі Львівського обласного центру зайнятості повідомляється, що 24 грудня 2020 року відповідач скерував в органи казначейства платіжне доручення № 8925 для перерахування коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» на підставі згаданого вище наказу. Згідно цього ж листа, кошти повернулись в розпорядження відповідача 30 грудня 2020 року. Тобто, замість того, щоб вжити заходів для забезпечення виплати соціальної допомоги позивачу, відповідач перерахував такі кошти на рахунок Державного центру зайнятості.

Також, на переконання позивача, не витримує жодної критики той факт, що у листі відповідача від 09 березня 2021 року № 07-1584/21 вказано, що: « 31.12.2020 фахівцем відділу бухгалтерського обліку Львівського міського центру зайнятості обговорювалася з органами Державної казначейської служби можливість формування нового платіжного доручення за вірними реквізитами, однак відповідь була негативною». Отже, долю виплати соціальної допомоги працівникам позивача, яка гарантована Законом № 1071-ІХ, вирішували фахівець відділу бухгалтерського обліку Львівського міського центру зайнятості та представник органу Держказначейства в телефонній розмові.

Крім того, позивач просить суд взяти до уваги той факт, що визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в судовому порядку не дасть можливості у спірному випадку отримати працівникам належну їм соціальну допомогу. Адже, за відповідачем вже закріплено обов`язок виплатити позивачу таку допомогу в силу свого ж наказу від 22 грудня 2020 року № 310, і цей обов`язок є безспірним. Тому єдиним ефективним способом захисту прав позивача є стягнення коштів з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» для їх подальшого перерахування працівникам.

З огляду на викладене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує з наступних підстав. 24 грудня 2020 року Львівський міський центр зайнятості подав до Управління Державної казначейської служби України у Сихівському районі м. Львова платіжне доручення від 24 грудня 2020 року № 8925 для зарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» одноразової матеріальної допомоги на поточний рахунок згідно зі стандартом IBAN, що був вказаний у заяві від 18 грудня 2020 року. 28 грудня 2020 року позивач подав до Львівського міського центру зайнятості листа щодо уточнення банківських реквізитів, однак, враховуючи те, що кошти, призначені для виплати одноразової матеріальної допомоги повернулись на рахунок Львівського міського центру зайнятості лише 30 грудня 2020 року о 20:35 год., платіжне доручення згідно нових банківських реквізитів у 2020 році подати не було можливості, оскільки згідно повідомлення Державної казначейської служби України відповідно до Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2020 року та початку 2021 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 03 грудня 2020 року № 346 та погодженого Міністром фінансів України граничним терміном здійснення видатків є 30 грудня 2020 року.

Відповідач зауважує, що розпорядники коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття мають право брати зобов`язання та здійснювати платежі тільки в межах відповідних напрямів видатків, затверджених кошторисами. Кошторисом видатків Львівського міського центру зайнятості на 2020 рік були передбачені виплати одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання, однак у зв`язку із завершенням бюджетного 2020 року та на виконання листа Державного центру зайнятості від 07 грудня 2020 року № 33/11/6221-20 залишки коштів, передбачені для виплати такої матеріальної допомоги, перераховані на рахунок Державного центру зайнятості. Кошторисом видатків Львівського міського центру зайнятості на 2021 рік не передбачені кошти для виплати одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання та не можуть бути внесені зміни щодо кошторисних видатків у 2021 році.

Підсумовуючи вищенаведене, відповідач зазначає, що у зв`язку із поданням позивачем неправильного поточного рахунку, що призвело до невиплати йому одноразової матеріальної допомоги у 2020 році відповідно до Порядку надання одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, повернення невикористаної її суми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1231 (далі – Порядок № 1231), а також враховуючи, що кошти на виплату одноразової матеріальної допомоги у 2021 році не можуть виплачуватись суб`єктам господарювання, тому правові підстави для виплати Львівським міським центром зайнятості у 2021 році Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» одноразової матеріальної допомоги відсутні.

У зв`язку з викладеним просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа подала відзив на позовну заяву, в якому наводить аргументи, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву відповідача. Додатково зазначає, що 31 грудня 2020 року фахівцем відділу бухгалтерського обліку Львівського міського центру зайнятості обговорювалося з органами Державної казначейської служби можливість формування нового платіжного доручення з новими реквізитами на виплату позивачу одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання, проте відповідь була негативною. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

На спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначає, що Регламент роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2020 року та початку 2021 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 03 грудня 2020 року № 346 та погодженого Міністром фінансів України, на який посилається відповідач не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а отже носить рекомендаційний характер. В цьому документі не вказано, що суб`єкт господарювання, який допустив помилку у банківських реквізитах, втрачає право на отримання одноразової матеріальної допомоги у зв`язку із завершенням бюджетного року.

Стосовно покликань відповідача на те, що згідно інформації органів казначейства 30 грудня 2020 року до 19:30 год. завершувалось прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування позивач вказує, що відповідач не був позбавлений можливості надіслати нове платіжне доручення до органу казначейства кур`єром, поштою, віднести до канцелярії безпосередньо самостійно, чи обрати будь-який інший спосіб виконати вимоги Закону № № 1071-ІХ.

Щодо аргументів відповідача про те, що кошторисом видатків Львівського міського центру зайнятості на 2021 рік не передбачені кошти для виплати одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання позивач зауважує, що не претендує на видатки бюджету 2021 року, питання стосується виплати одноразової матеріальної допомоги згідно наказу відповідача від 22 грудня 2020 року № 310.

Додатково позивач зазначає, що підстави для невиплати йому одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання, передбачені Порядком № 1231, відсутні, а відповідач не покликається на жоден нормативно-правовий акт, який би забороняв проведення виплати такої допомоги.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 21 квітня 2021 року в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 12 травня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі; залучено Львівський обласний центр зайнятості до участі в справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; у залученні Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області до участі у справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відмовлено.

Ухвалою суду від 27 травня 2021 року в задоволенні клопотання відповідача про участь в судовому засіданні відмовлено.

Ухвалою суду від 03 червня 2021 року в задоволенні клопотань третьої особи та позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до пунктів 1, 2 наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» № 1-3 від 18 грудня 2020 року «Про скорочення діяльності (тривалості робочого часу)» скорочено діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» з 08 січня 2021 року до 25 січня 2021 року; на період скорочення діяльності звільнено від необхідності бути присутнім на робочих місцях наступних працівників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.5).

На підставі статті 3 Закону України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», у зв`язку з вимушеним скороченням передбаченої законодавством тривалості робочого часу, яке відбудеться з 08 січня 2021 року та триватиме до 25 січня 2021 року відповідно до наказу від 18 грудня 2020 року № 1-3, Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до Львівського міського центру зайнятості із заявою від 18 грудня 2020 року про надання одноразової матеріальної допомоги суб`єкту господарювання, в якій просило надати кошти для виплати працівникам одноразової матеріальної допомоги на поточний рахунок згідно із стандартом IBAN НОМЕР_2 , АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299 (а.с.4). До заяви позивач додав Відомості про найманих працівників вих. № 1-3 від 18 грудня 2020 року (а.с.6).

22 грудня 2020 року Львівський міський центр зайнятості видав наказ № 310 «Про надання та виплату одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання», пунктом першим якого наказав надати та виплатити одноразову матеріальну допомогу згідно зі статтею 3 Закону № 1071-IX та Порядку № 1231 суб`єкту господарювання – Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» на період з 08 січня 2021 року по 25 січня 2021 року.

24 грудня 2020 року Львівський міський центр зайнятості подав до Управління Державної казначейської служби України у Сихівському районі м. Львова платіжне доручення № 8925 від 24 грудня 2020 року для зарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання у розмірі 8773,60 грн. на поточний рахунок згідно зі стандартом IBAN, що був вказаний у заяві від 18 грудня 2020 року – UA523052990000026009021018086 (а.с.38).

28 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» звернулося до Львівського міського центру зайнятості із заявою «Щодо уточнення банківських реквізитів», в якій повідомило, що у Заяві про надання одноразової матеріальної допомоги суб`єкту господарювання та Відомостях № 1-3, датованих 18 грудня 2020 року, помилково вказано невірні банківські реквізити, а саме: IBAN НОМЕР_2 ; просило вважати правильними наступні реквізити: АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, IBAN НОМЕР_1 (а.с.7).

Згідно Виписки з системи СДО (ПТК «Клієнт казначейства – Казначейство») за період з 30 грудня 2020 року по 30 грудня 2020 року (а.с.46) кошти на виплату одноразової матеріальної допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» у сумі 8773,60 грн., 30 грудня 2020 року повернулися на рахунок Львівського міського центру зайнятості з причин відсутності даних для уточнення належного отримувача (невірний номер рахунку отримувача).

04 січня 2021 року Львівський міський центр зайнятості подав до Управління Державної казначейської служби України у Сихівському районі м. Львова платіжне доручення № 1 про повернення одноразової грошової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» на рахунок Львівського обласного центру зайнятості для подальшого перерахування на рахунок Державного центру зайнятості (а.с.47).

01 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» звернулося до Державного центру зайнятості із листом «Щодо невиплати одноразової матеріальної допомоги суб`єкту господарювання», в якій просило невідкладно вжити заходів для виплати належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» коштів для виплати працівникам одноразової матеріальної допомоги у зв`язку з вимушеним скороченням робочого часу (а.с.8).

Листом від 19 лютого 2021 року № 33/11/831-21 «Про надання інформації» Державний центр зайнятості надіслав лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» від 01 лютого 2021 року «Щодо невиплати одноразової матеріальної допомоги суб`єкту господарювання» за належністю до Львівського обласного центру зайнятості (а.с.9).

Листом від 09 березня 2021 року № 07-1584/21 Львівський обласний центр зайнятості повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» на його лист від 01 лютого 2021 року «Щодо невиплати одноразової матеріальної допомоги суб`єкту господарювання», зокрема, про те, що « 30.12.2020 о 20:35, кошти, призначені на виплату одноразової матеріальної допомоги ТОВ «Компас Комфорт» повернулися на рахунок Львівського міського центру зайнятості з причини невірного номера рахунку отримувача. Відповідно до наказу Державної казначейської служби України від 03.12.2020 № 346, погодженого 14.12.2020 Міністром фінансів України, граничним терміном здійснення видатків є 30 грудня 2020 року. 31.12.2020 фахівцем відділу бухгалтерського обліку Львівського міського центру зайнятості обговорювалася з органами Державної казначейської служби можливість формування нового платіжного доручення за вірними реквізитами, однак відповідь була негативною». У зв`язку із завершенням бюджетного 2020 року та на виконання листа Державного центру зайнятості від 07.12.2020 № 33/11/6221-20, залишки коштів, передбачені для проплати згаданої допомоги були перераховані на рахунок Державного центру зайнятості. У 2021 році у кошторисі видатків Львівського обласного центру зайнятості кошти для проплати одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів відсутні, як наслідок відсутня можливість пропалити цю допомогу Вашому підприємству» (а.с.10).

Уважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання у зв`язку з вимушеним скороченням робочого часу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» за період з 08 січня 2021 року по 25 січня 2021 року в сумі 8773,60 грн. протиправною, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання у зв`язку з вимушеним скороченням робочого часу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» за період з 08 січня 2021 року по 25 січня 2021 року в сумі 8773,60 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

04 грудня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1071-IX), який спрямований на підтримку у 2020-2021 роках застрахованих осіб та надання допомоги суб`єктам господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1071-ІХ соціальна підтримка відповідно до цього Закону у 2020-2021 роках полягає в соціальному захисті застрахованих осіб та наданні допомоги суб`єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам - підприємцям) на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - соціальна підтримка).

За змістом абзацу другого частини другої статті 1 Закону № 1071-ІХ соціальна підтримка реалізується в таких формах: одноразова матеріальна допомога суб`єктам господарювання - одноразова виплата держави суб`єктам господарювання задля збереження робочих місць з метою виплати найманим працівникам суб`єкта господарювання одноразової матеріальної допомоги в період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, п`ятої статті 3 Закону № 1071-ІХ суб`єкти господарювання - юридичні особи (далі - суб`єкти господарювання), які на дату набрання чинності цим Законом вимушено скоротили або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після впровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), за їх зверненням можуть отримати одноразову матеріальну допомогу для виплати таким працівникам.

Розмір одноразової матеріальної допомоги, передбаченої цією статтею, визначається пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, у тому числі через простій, та не може перевищувати восьми тисяч гривень на одного працівника.

Для отримання одноразової матеріальної допомоги, передбаченої цією статтею, суб`єкт господарювання надає територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за своїм місцезнаходженням, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань заяву та відомості за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, в тому числі в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг у строки, визначені Кабінетом Міністрів України.

Інформація для надання одноразової матеріальної допомоги суб`єкту господарювання передається з Єдиного державного вебпорталу електронних послуг територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в електронній формі.

Рішення щодо виплати або відмови у виплаті одноразової матеріальної допомоги, передбаченої частиною першою цієї статті, приймаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Виплата одноразової матеріальної допомоги здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Рішення щодо виплати або відмови у виплаті одноразової матеріальної допомоги, передбаченої частиною першою цієї статті, приймаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцезнаходженням суб`єкта господарювання, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Невикористана сума одноразової матеріальної допомоги повертається суб`єктом господарювання територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною восьмою статті 3 Закону № 1071-ІХ порядок та строки надання одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, форма заяви та перелік документів, які подаються суб`єктом господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, повернення невикористаної її суми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1231 (далі – Порядок № 1231).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1231 одноразова матеріальна допомога надається суб`єктам господарювання, які вимушено скоротили або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, для виплати найманим працівникам на підставі заяви про надання одноразової матеріальної допомоги згідно з додатком 1 та відомостей про найманих працівників згідно з додатком 2, щодо яких виконуються вимоги статті 3 Закону.

Одноразова матеріальна допомога виплачується найманому працівникові, який на момент її отримання перебуває у трудових відносинах із суб`єктом господарювання, що подав відомості про такого працівника відповідно до абзацу першого цього пункту.

Рішення про виплату або відмову у виплаті одноразової матеріальної допомоги у разі наявності підстав, передбачених пунктом 4 цього Порядку, приймається центром зайнятості до 22 грудня 2020 р. включно та оформлюється наказом відповідного центру зайнятості.

Виплата одноразової матеріальної допомоги здійснюється регіональними та/або міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості за рахунок коштів державного бюджету, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. У грудні 2020 року бюджетні кошти спрямовуються для виплати одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання, діяльність яких буде тимчасово зупинена у період обмежувальних протиепідемічних заходів у грудні 2020 року та у січні 2021 року, на виконання рішення Кабінету Міністрів України (пункти 7, 8 Порядку № 1231).

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що на підставі статті 3 Закону № 1071-ІХ суб`єкти господарювання – юридичні особи, які на дату набрання чинності цим Законом (10 грудня 2020 року) вимушено скоротили або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після впровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), за їх зверненням можуть отримати одноразову матеріальну допомогу для виплати таким працівникам.

Як слідує з матеріалів справи, у зв`язку з вимушеним скороченням передбаченої законом тривалості робочого часу працівників, яка відбулася з 08 січня 2021 року по 25 січня 2021 року згідно наказу № 1-3 від 18 грудня 2020 року «Про скорочення діяльності (тривалості робочого часу)», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» на підставі статті 3 Закону № 1071-ІХ набуло право на отримання одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання для виплати таким працівникам.

Для реалізації такого права позивача 22 грудня 2020 року Львівський міський центр зайнятості відповідно до вимог абзацу третього частини третьої статті 3 Закону № 1071-ІХ прийняв рішення у формі наказу № 310 «Про надання та виплату одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання», пунктом першим якого наказав надати та виплатити одноразову матеріальну допомогу згідно зі статтею 3 Закону № 1071-IX та Порядку № 1231 суб`єкту господарювання – Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» на період з 08 січня 2021 року по 25 січня 2021 року.

Таким чином, на підставі вищенаведеного суд доходить висновку, що право позивача на отримання одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання, передбаченої статтею 3 Закону № 1071-ІХ у зв`язку з вимушеним скороченням передбаченої законом тривалості робочого часу працівників, яка відбулася з 08 січня 2021 року по 25 січня 2021 року є безспірним, позаяк таке право встановлене законом, позивачем дотримані всі умови, які були необхідні для отримання такої допомоги, визначені законом, та на реалізацію такого права позивача суб`єктом владних повноважень прийнято відповідне управлінське рішення.

Втім, як встановив суд, одноразову матеріальну допомогу суб`єктам господарювання згідно наказу Львівського міського центру зайнятості № 310 від 22 грудня 2020 року позивач не отримав у зв`язку із зазначенням у заяві про надання такої допомоги неправильного поточного рахунку внаслідок чого кошти на її виплату у розмірі 8867,95 грн. повернулися на рахунок Львівського міського центру зайнятості з причин відсутності даних для уточнення належного отримувача (невірний номер рахунку отримувача), що підтверджується Випискою з системи СДО (ПТК «Клієнт казначейства – Казначейство») за період з 30 грудня 2020 року по 30 грудня 2020 року.

У той же час, матеріалами справи підтверджується, що 28 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» звернулося до Львівського міського центру зайнятості із заявою «Щодо уточнення банківських реквізитів», в якій повідомило про те, що у Заяві про надання одноразової матеріальної допомоги суб`єкту господарювання та Відомостях № 1-3, датованих 18 грудня 2020 року, помилково вказано невірні банківські реквізити, а саме: IBAN НОМЕР_2 ; просило вважати правильними наступні реквізити: АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, IBAN НОМЕР_1 .

Проте зазначену заяву позивача Львівський міський центр зайнятості до уваги не взяв та 04 січня 2021 року подав до Управління Державної казначейської служби України у Сихівському районі м. Львова платіжне доручення № 1 про повернення одноразової грошової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» на рахунок Львівського обласного центру зайнятості для подальшого її перерахування на рахунок Державного центру зайнятості.

Обґрунтовуючи правомірність своєї бездіяльності щодо невиплати позивачу одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання згідно наказу Львівського міського центру зайнятості від 22 грудня 2020 року № 310 відповідач покликається, зокрема, на те, що враховуючи ту обставину, що кошти, призначені для виплати одноразової матеріальної допомоги повернулись на рахунок Львівського міського центру зайнятості лише 30 грудня 2020 року о 20:35 год., платіжне доручення згідно нових банківських реквізитів у 2020 році подати не було можливості, оскільки згідно повідомлення Державної казначейської служби України відповідно до Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2020 року та початку 2021 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 03 грудня 2020 року № 346 та погодженого Міністром фінансів України граничним терміном здійснення видатків є 30 грудня 2020 року. 30 грудня 2020 року до 19.30 завершувалось прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування «Клієнт-казначейства - Казначейство» до облікових систем АС «Є-Казна Доходи», АС «Є-Казна ДБ». 31 грудня 2020 року органи Казначейства працювали без клієнтів, здійснюючи погашення та обслуговування державного боргу в національній валюті, а також зарахування надходжень до бюджетів різного рівня.

Суд критично оцінює такі покликання відповідача та погоджується з доводами позивача про те, згаданий вище наказ регламентує роботу органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2020 року та початку 2021 року та не поширює свою дію на відповідача у межах спірних правовідносин.

Так, Львівський міський центр зайнятості є органом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 523 «Деякі питання обслуговування коштів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування» затверджений Порядок казначейського обслуговування коштів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі – Порядок), який визначає механізм обслуговування коштів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - фонди) органами Казначейства.

Відповідно до пункту 4 цього Порядку у процесі казначейського обслуговування операцій, пов`язаних з використанням коштів фондів, може застосовуватися система дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство» з використанням засобів криптографічного захисту інформації Казначейства.

У разі застосування зазначеної системи дистанційного обслуговування обмін документами між фондами та органами Казначейства проводиться в електронному режимі.

У разі неможливості передавання електронних документів з технічних причин або в інших випадках, передбачених законодавством, органу Казначейства подаються документи на паперових носіях.

Таким чином, завершення 30 грудня 2020 до 19:30 прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування «Клієнт-казначейства - Казначейство» до облікових систем АС «Є-Казна Доходи», АС «Є-Казна ДБ» згідно Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2020 року та початку 2021 року не позбавляло відповідача можливості сформувати та подати до органу Казначейства нове платіжне доручення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги суб`єктам господарювання на паперовому носії згідно вимог абзацу 3 пункту 4 Порядку та виконати тим самим у повній мірі свій же наказ від 22 грудня 2020 року № 310 в частині виплати такої допомоги.

Посилання відповідача на те, що, кошторисом видатків Львівського міського центру зайнятості на 2021 рік не передбачені кошти для виплати одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання та не можуть бути внесені зміни щодо кошторисних видатків у 2021 році суд до уваги не бере з огляду на таке.

Відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку № 1231 у грудні 2020 року бюджетні кошти спрямовуються для виплати одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання, діяльність яких буде тимчасово зупинена у період обмежувальних протиепідемічних заходів у грудні 2020 року та у січні 2021 року, на виконання рішення Кабінету Міністрів України.

Так, предметом стягнення у цій справі є одноразова матеріальна допомога суб`єктам господарювання, яка надана позивачу згідно наказу Львівського міського центру зайнятості від 22 грудня 2020 року № 310 у зв`язку з вимушеним скороченням передбаченої законом тривалості робочого часу працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт», яка відбулася з 08 січня 2021 року по 25 січня 2021 року.

Відтак, на виплату одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання за рахунок кошторисних призначень 2021 року позивач не претендує.

Крім того, суд звертає увагу на те, що вичерпний перелік підстав для відмови у наданні суб`єкту господарювання одноразової матеріальної допомоги визначений частиною другою статті 3 Закону № 1071-ІХ згідно з якою одноразова матеріальна допомога, передбачена цією статтею, не надається: 1) за найманих працівників: які на дату звернення працюють у роботодавця та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування менше ніж усі місяці третього кварталу 2020 року; які працюють у роботодавця за сумісництвом; 2) суб`єктам господарювання: період від дати державної реєстрації яких до дати набрання чинності цим Законом становить менше трьох місяців; які на дату набрання чинності цим Законом отримують допомогу по частковому безробіттю та/або допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»; діяльність яких на дату набрання чинності цим Законом, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, припинена, перебуває у стані припинення або банкрутства.

Будь-яких, передбачених частиною другою статті 3 Закону № 1071-ІХ підстав, які б виключали право позивача на отримання одноразової матеріальної допомоги відповідачем не зазначено, а судом не встановлено.

Вказана обставина підтверджується наказом Львівського міського центру зайнятості від 22 грудня 2020 року № 310, яким наказано надати та виплатити одноразову матеріальну допомогу згідно зі статтею 3 Закону № 1071-IX та Порядку № 1231 суб`єкту господарювання – Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» на період з 08 січня 2021 року по 25 січня 2021 року.

В той же час Законом № 1071-ІХ не передбачено такої підстави для невиплати одноразової матеріальної допомоги, як зазначення суб`єктом господарювання у заяві про її надання неправильного поточного рахунку та виправлення у подальшому допущеної помилки.

Так, у межах спірних правовідносин, позивач, виявивши неправильне зазначення у заяві на отримання одноразової грошової допомоги поточного рахунку, самостійно виправив допущену помилку, а отже не повинен нести негативні наслідки такої помилки, за відсутності відповідної вказівки на це у законі.

Згідно з частинами першою, другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»). «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12 липня 2001 року у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

У спірному випадку легітимні сподівання позивача на отримання одноразової матеріальної допомоги передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим «існуючого майна».

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).

За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності.

Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.

За таких обставин, суд доходить висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання згідно наказу Львівського міського центру зайнятості від 22 грудня 2020 року № 310 «Про надання та виплату одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання» у розмірі 8773,60 грн. Тому позовна вимога у цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи те, що одноразова матеріальна допомога суб`єктам господарювання надана позивачу рішенням відповідача, проте досі безпідставно не виплачена, суд уважає, що в такому випадку ефективним способом захисту порушеного права позивача буде стягнення з відповідача на користь позивача суми такої допомоги у розмірі 8773,60 грн., яка (сума) ніким не оспорюється.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що при зверненні з цим позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань Львівського міського центру зайнятості на користь позивача належить стягнути 2270,00 грн. сплаченого судового збору.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» (вул. Сахарова, 42, оф. № 321, м. Львів, 79026) до Львівського міського центру зайнятості (вул. Кн. Ольги, 122, м. Львів, 79060), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівського обласного центру зайнятості (вул. Бортнянського, 11а, м. Львів, 79033) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів – задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Львівського міського центру зайнятості щодо невиплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання згідно наказу Львівського міського центру зайнятості від 22 грудня 2020 року № 310 «Про надання та виплату одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання» у розмірі 8773,60 грн.

Стягнути з Львівського міського центру зайнятості (вул. Кн. Ольги, 122, м. Львів, 79060, код ЄДРПОУ 25555035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» (вул. Сахарова, 42, оф. № 321, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 42637091) одноразову матеріальну допомогу суб`єктам господарювання згідно наказу Львівського міського центру зайнятості від 22 грудня 2020 року № 310 «Про надання та виплату одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання» у розмірі 8773,60 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівського міського центру зайнятості (вул. Кн. Ольги, 122, м. Львів, 79060, код ЄДРПОУ 25555035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Комфорт» (вул. Сахарова, 42, оф. № 321, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 42637091) 2270,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2021 року.

Суддя Клименко О.М.