Рішення № 10030992, 08.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.10 Справа № 19/129

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "Боядєра", м.Горлівка Донецької області

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с.Валуйське Станично-Луганського району Луганської області

про стягнення 6077 грн. 68 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача Медведєв А.О., довіреність № б/н від 31.12.2009;

від відповідача ОСОБА_1, посвідчення водія НОМЕР_2 від 16.11.1990.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 5439 грн. 62 коп., пені у сумі 401 грн. 73 коп., 3% річних у сумі 58,82 грн., інфляційних нарахувань у сумі 177 грн. 51 коп.

Ухвалою від 12.05.2010 суддею Зюбановою Н.М. справа була призначена до розгляду на 08.06.2010.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 08.06.2010, у зв"язку з виходом судді Косенко Т.В. з відпустки, справу № 19/129 передано їй на розгляд.

Вимога позивача, викладена в позовній заяві, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача відхиляється судом з наступних підстав.

Згідно ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.3 Розяснення Вищого господарського суду від 23.08.1994 № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Так, при заявлені клопотання про накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача, позивачем не надано доказів про те, що невжиття заявлених заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі.

Відповідач у судовому засіданні 08.06.2010 подала заяву від 08.06.2010, в якій позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Згідно ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Приватним підприємством "Баядєра" (продавець, позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (покупець, відповідач) 18.08.2009 був укладений договір купівлі-продажу № 625 (далі договір), за умовами якого продавець зобов"язався продати, а покупець прийняти й оплатити товар (алкогольні напої), у терміни, асортименті, обсягах і за ціною погодженою сторонами і зазначеною у накладних, що є невід"ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар за накладними № 379213 від 28.12.2009 на суму 2420,34 грн. (а.с.6-8) та № 379211 від 28.12.2009 на суму 5044,38 грн. (а.с.9-10).

Відповідно п.5.1 договору оплата товару здійснюється покупцем протягом семи календарних днів з дня одержання товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, або в іншій формі й в іншому порядку, погодженому сторонами, що не суперечить чинному законодавству України.

Відповідач свої зобов"язання виконав частково, сплатив за отриманий товар 2025,10 грн., у зв"язку з чим за ним утворився борг у сумі 5439,62 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п.7.2 договору сторони обумовили, що за неналежне виконання зобов"язань, передбачених п.5.1 договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки встановленої НБУ і діючої в період прострочення.

Тобто позивачем обгрунтовано нарахована пеня за період з 06.01.2010 по 01.05.2010 у розмірі 401,73 грн.

Також ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Тобто позивачем правомірно нараховані відповідачу інфляційні нарахування за період з лютого 2010 року по березень 2010 року в сумі 177,51 грн. та 3% річних за період з 06.01.2010 по 01.05.2010 у сумі 58,82 грн., які підлягають до стягнення.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.06.2010 за згодою представників сторін були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Приватного підприємства "Баядєра", Донецька область, м.Горлівка, вул.Озерянівська, б.2, код 13491057 заборгованість у сумі 5439 грн. 62 коп., пеню у сумі 401 грн. 73 коп., 3% річних у сумі 58 грн. 82 коп., інфляційні нарахування у сумі 177 грн. 51 коп., державне мито в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

3. Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача відхилити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 14.06.2010.

Суддя Т.В.Косенко

Помічник суддіС.А.Кулешова