Вирок № 100309049, 11.10.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4292/20

Провадження № 1-кп/175/242/20

Вирок

Іменем України

11 жовтня 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Головіній А.О.,

за участю сторін: прокурора Супруна М.О.,

захисника Паська А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

а також потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ,

представника потерпілих Захарової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12020040000000779 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, студента Дніпровського державного технічного університету, неодруженого, працюючого продавцем у ТОВ «Мережа магазинів «ДНІПРО-М», проживаючого за місцем реєстрації на АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

22 жовтня 2020 року близько 07 години 35 хвилин ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , здійснював рух по автодорозі Н-31 «Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка». Рухаючись по території смт. Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області з боку с. Партизанське у напрямку м. Дніпра у світлий час доби по сухому покриттю крайньої лівої смуги проїзної частини вказаної автодороги, яка має дві смуги для руху в одному напрямку та праворуч перехідно-швидкісну смугу, і має необмежену видимість, зі швидкістю не менше 87?91 км/год., водій ОСОБА_4 допустив перевищення дозволеної швидкості в населеному пункті.

В цей же час перед нерегульованим пішохідним переходом у перехідно-швидкісній смузі зупинився невстановлений вантажний автомобіль і у крайній правій смузі зупинився невстановлений легковий автомобіль, які пропускали пішоходів у кількості 4-х осіб, що рухалися по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво відносно напрямку руху транспортних засобів, одною з яких була ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час руху навпроти будинку № 531 вказаної автодороги Н-31 у смт. Обухівка водій ОСОБА_4 , допустивши злочинну недбалість, не виконавши покладені на нього обов`язки, як на водія та грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, слідуючи з перевищенням допустимої швидкості руху у населеному пункті, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її зміни, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинилися інші транспортні засоби, не переконався у відсутності на пішохідному переході пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека та не зменшив швидкість керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, внаслідок чого о 07 годині 35 хвилин здійснив наїзд передньою лівою частиною автомобіля «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_6 , яка переходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: саден і синців на голові, тулубі, верхніх і нижніх кінцівках, рани на лівій гомілці, крововиливів під м`які мозкові оболонки, переломів ребер, перелому хребта між 2 та 3 грудними хребцями та тіла 3-го грудного хребця, переломів голівки лівої ліктьової кістки, правої малогомілкової кістки, голівки лівої малогомілкової кістки, лівої великогомілкової кістки та правої плечової кістки, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення та призвели до настання смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в кареті швидкої медичної допомоги.

Причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди послужили дії ОСОБА_8 , який грубо порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 2.3 б), 12.4, 12.9 б) і 18.4 Правил дорожнього руху України, які встановлюють:

- п.1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

- п.1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п.2.3 - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п.12.4 - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.»;

- п.12.9 - «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил»;

- п.18.4 - «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Невиконання обвинуваченим ОСОБА_9 вимог пунктів 12.4, 12.9 б) і 18.4 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди і заподіянням смерті ОСОБА_10 .

Під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_4 , не оспорюючи факту ДТП та її наслідків у виді смерті пішохода ОСОБА_7 , а також своєї прямої причетності до цієї пригоди як водія, свою вину у вчинені злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, однак пояснив, що вжив усіх заходів для уникнення наїзду на пішохода, яка вийшла із-за припаркованого праворуч вантажного автомобіля. У скоєному щиросердно кається та дуже шкодує про смерть ОСОБА_7 , просив суворо не карати.

Провина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка у судовому засіданні пояснила, що 22.10.2020 року близько 07.30 години вона разом з матір`ю ОСОБА_7 приїхали на автобусі до місця роботи у ТОВ «Агрофірма Дніпропетровська» по вул. Солідарності, 543 у смт. Обухівка. В цей час разом з матір`ю та колегами по роботі вони почали переходити проїзну частину по пішохідному переходу. Вона йшла попереду, а мати позаду. Бачила, що у крайній правій смузі стояв вантажний автомобіль, а в середній смузі стояв легковий автомобіль, які пропускали пішоходів. Знаходячись на відстані 2-3 метрів від відбійника, спочатку почула звук двигуна автомобіля та звук гальмування, а потім побачила автомобіль обвинуваченого, який рухався зі швидкістю близько 100 км/годину у лівій смузі, від його коліс було видно чорний дим. Одразу ж почула удар і коли повернулася в сторону матері, побачила як на неї у крайній лівій смузі здійснив наїзд вказаний автомобіль. Від удару маму відкинуло вперед, а автомобіль ОСОБА_8 продовжував гальмувати та зупинився праворуч попереду. Після наїзду мама була жива та її забрала швидка медична допомога, але по дорозі в лікарню мама померла. Вважає обвинуваченого винуватим у скоєні ДТП і просить призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі, оскільки своїми діями він заподіяв смерть рідній, близькій людині, через що вона та її сім`я, а особливо тато дуже страждають.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3 , який у суді повідомив, що про обставини ДТП дізнався від своєї рідної сестри ОСОБА_11 , на очах якої обвинувачений скоїв наїзд автомобілем на їх маму під час переходу проїзної частини по пішохідному переходу. Просить призначити ОСОБА_12 максимальне покарання.

Матеріалами кримінального провадження № 12020040000000779, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.10.2020 року, схемою та фото-таблицею до нього, з яких убачається, що ДТП відбулася на нерегульованому пішохідному переході в районі будинку № 531 автодороги Н-31 «Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка» у смт. Обухівка Дніпровського району. На момент огляду, проведеного з 10.20 години до 12.10 години 22.10.2020 року за участю понятих і у присутності ОСОБА_8 , установлено, що дорожнє покриття сухе та чисте. Наявна дорожня розмітка 1.5, 1.1, 1.8 і 1.14.3, та дорожні знаки 1.32, 5.41.1 ПДР України. При огляді зафіксовані: автомобіль «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який має розбиті передню ліву фару і переднє лобове скла, деформацію капоту; на проїзній частині перед пішохідним переходом - сліди шин довжиною 8,8 метрів (ліве колесо), за пішохідним переходом - сліди гальмування довжиною 27,8 метрів (ліве колесо), 29,5 метрів (праве колесо); сліди біологічного походження та плями РБК, осип скла та пластику, взуття; вилучені змиви з рульового керма та ручки КПП (т.1,а.к.п.3-30);

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , з якого убачається, що автомобіль «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_5 (т.1,а.к.п.33);

- висновком КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» Дніпропетровської обласної ради» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного … сп`яніння … № 4908 від 12.11.2020 року, з якого убачається, що 22.10.2020 року о 13.15 годині у ОСОБА_8 ознак сп`яніння не виявлено (т.1,а.к.п.37);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.10.2020 року зі схемою та фото-таблицею до нього, відповідно до яких в період часу з 13.15 години до 14.05 години свідок ОСОБА_13 у присутності понятих на місці події розповіла та показала про обставини наїзду автомобіля на пішохідному переході на ОСОБА_7 , яка в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася того ж дня, отримала ушкодження, від яких загинула (т.1,а.к.п.60-64);

- протоколом огляду трупа від 22.10.2020 року, із якого убачається, що цього дня з 11.30 години до 11.45 години в автомобілі швидкої медичної допомоги, припаркованому на вул. Набережній Січеславській у м. Дніпрі, у присутності понятих проведено огляд трупу ОСОБА_6 з видимими тілесними ушкодженнями на обличчі, верхніх і нижніх кінцівках (т.1,а.к.п.78-80);

- копією лікарського свідоцтва про смерть № 2108 від 23.10.2020 року, згідно якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 внаслідок отриманих того ж дня травм при ДТП на автодорозі в смт. Обухівка (т.1,а.к.п.128);

- висновком експерта № 2108 від 23 жовтня – 04 листопада 2020 року і схематичним зображенням пошкоджень на тілі трупа, та висновком експерта № 2108/567 від 05-12 листопада 2020 року, з яких убачається, що у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: саден і синців на голові, тулубі, верхніх і нижніх кінцівках, рани на лівій гомілці, крововиливів під м`які мозкові оболонки, переломів ребер, перелому хребта між 2 та 3 грудними хребцями та тіла 3-го грудного хребця, переломів голівки лівої ліктьової кістки, правої малогомілкової кістки, голівки лівої малогомілкової кістки, лівої великогомілкової кістки та правої плечової кістки. Дані тілесні ушкодження спричиненні прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмета (предметів) або ударі об такий (такі), не виключено, що за умов дорожньо-транспортної події: при контактуванні потерпілої з транспортним засобом, що рухається, закиданні тіла на автомобіль, послідуючим відкиданням і травмуванням об дорожнє покриття, що стосовно до живих осіб відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_7 настала від сумісної тупої травми тіла, яка ускладнилась розвитком шоку. Враховуючи характер, локалізацію та механізм утворення виявлених у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, можливо, що первинний контакт транспортного засобу, що рухався, відбувся з її лівою поверхнею тіла та при її знаходженні у вертикальному положенні чи близькому до нього (т.1,а.к.п.130-134, 155-158);

- висновком експерта № 4517-20 від 10.11.2020 року, з якого убачається, що на момент огляду робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 перебували у працездатному стані (т.1,а.к.п.140-143);

- висновком експерта № 4518-20 від 11.11.2020 року, відповідно до якого місце наїзду автомобіля «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішохода розташовувалось перед місцем початку слідів біологічного походження, що зафіксовані на схемі до протоколу огляду місця ДТП від 22.10.2020 року. Встановити експертним шляхом розташування місця наїзду на пішохода як геометричну точку відносно меж проїзної частини та сталих орієнтирів, не надається можливим через відсутність достатнього комплексу транспортно-трасологічних ознак, що характеризують їх розташування у момент наїзду (т.1,а.к.п.149-150);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.11.2020 року зі схемою та фото-таблицею до нього, з яких убачається, що обвинувачений у присутності понятих і захисника на місці події детально розповів і показав про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22.10.2020 року за його участю, внаслідок якої була травмована пішохід ОСОБА_7 (т.1,а.к.п.193-202);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.11.2020 року, схемою та фото-таблицею до нього, з яких убачається, що свідок ОСОБА_14 у присутності понятих на місці події детально розповіла та із залученням статиста показала про відомі їй обставини дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 22.10.2020 року за участю водія ОСОБА_8 і пішохода ОСОБА_7 (т.1,а.к.п.203-211);

- інформаційним листом Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області від 30.10.2020 року № 1-11/3278 і викопіюванням схеми ОДР ПОДРу, згідно яких на ділянці автодороги державного значення Н-31 «Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка» в межах смт. Обухівка Дніпровського району, де мала місце ДТП 22.10.2020 року, швидкісний режим установлений п.12.4 ПДР України – 50 км/годину (т.1,а.к.п.219-220);

- висновком експерта № 4680-20 від 16.11.2020 року, з якого убачається, що швидкість руху автомобіля «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 , виходячи зі слідів гальмування, зафіксованих у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, складала не менше 87?91 км/годину. В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.4 і 12.9 б) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких він, здійснюючи рух у межах населеного пункту, повинен був рухатися зі швидкістю, яка не перевищує дозволену 50 км/годину, а при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, він повинен був знизити швидкість, а в разі потреби зупинитися та продовжити рух, лише переконавшись у відсутності на пішохідному переході пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, що регламентовано п.18.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці, як з показів свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_13 , так і з показів обвинуваченого ОСОБА_8 , його дії не відповідали вимогам пунктів 12.4, 12.9 б) і 18.4 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з настанням ДТП. При дотриманні цих вимог водій ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти ДТП (т.1,а.к.п.229-233);

- речовими доказами: автомобілем «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на спеціальному майданчику тимчасово утримання транспортних засобів ГУНП в Дніпропетровській області по вул. Передовій, 427 у м. Дніпрі; змивами з рульового керма та ручки КПП вказаного автомобіля (т.1,а.к.п.45,46,47-48,49).

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини у п.65 рішення по справі «Коробов проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 27.11.2020 року, було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , і його необережні дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть ОСОБА_6 , кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

Суд не посилається у вироку та не оцінює інші матеріали кримінального провадження, досліджені за письмовим клопотанням прокурора, оскільки вони є процесуальними документами, не доводять та не спростовують вини обвинуваченого.

Твердження ОСОБА_8 про те, що він ужив усіх заходів для уникнення наїзду на пішохода, суд залишає поза увагою, оскільки він на протязі тривалого часу, їздячи вказаною автодорогою, достовірно знав про наявність нерегульованого пішохідного переходу і можливу появу пішоходів, які перетинали проїзну частину по ньому, а тому, рухаючись у населеному пункті, повинен був бути особливо уважним до дорожньої обстановки в районі пішохідного переходу і суворо дотримуватися вимог п.п.12.4, 12.9 б) і 18.4 Правил дорожнього руху України, що дало б йому можливість запобігти ДТП.

Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну «поза розумним сумнівом» доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та необхідність призначення покарання, передбаченого законом.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи та особу ОСОБА_8 , - раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, навчається та працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують його покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

За приписом ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови № 8 від 12.06.2009 року), при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винуватим у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що при розгляді справ рішення ЄСПЛ застосовуються як джерело права.

Так, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним».

Виходячи з наведеного, обставин справи і даних про особу ОСОБА_8 , який вперше притягається до кримінальної відповідальності, однак вчинив з необережності злочин, віднесений ч.5 ст.12 КК України до категорії тяжких і має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретних осіб, а й для суспільства в цілому, суд вважає за необхідне призначити основне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, тобто у межах санкції ч.2 ст.286 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Підстав для призначення максимального строку позбавлення волі, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України, про що у судових дебатах просили потерпілі та їх представник, а також для призначення покарання з випробуванням, про що у судових дебатах і останньому слові просили захисник і обвинувачений, суд не вбачає та вважає, що саме таке покарання буде справедливим і відповідати вимогам пропорційності.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із тяжких наслідків і обставин дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає необхідним призначити таке додаткове покарання на максимальний строк, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Представником потерпілих у тексті письмової промови у судових дебатах зазначено про необхідність застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк вісім років. Суд вважає таке звернення до суду помилковим, оскільки ст.55 КК України визначено, що додаткове покарання може бути призначене на строк від одного до трьох років.

Під час досудового розслідування 22.10.2020 року ОСОБА_8 було затримано в порядку ст.208 КПК України (т.1,а.к.п.88-89). 23.10.2020 року за ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська обвинуваченому було обрано запобіжний у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 22.12.2020 року (т.1,а.к.п.114-117). Оскільки строк вказаного запобіжного заходу закінчився, то питання щодо його дії судом не вирішується.

Разом з тим, незважаючи на поведінку обвинуваченого, який належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки на протязі всього часу судового розгляду кримінального провадження, у суду наявні підстави для взяття його під варту виходячи з наступного.

Після ухвалення вироку ОСОБА_4 , який розраховував на призначення покарання з випробуванням, усвідомлюючи, що його засуджено на тривалий строк ув`язнення, може переховуватися від суду і правоохоронних органів з метою уникнення покарання, тобто може здійснити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а отже може перешкоджати виконанню вироку після набрання ним законної сили.

З огляду на викладене та з метою запобігти цьому ризику, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз, які складають 2615,04 грн., 1307,52 грн. і 2615,04 грн., що підтверджуються Актами здачі-приймання висновків експерта (т.1,а.к.п.139,148,228).

Долю речових доказів суд вирішує згідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 (три) роки.

Строк покарання обчислювати з 11 жовтня 2021 року і у строк відбуття покарання зарахувати перебування під вартою з 22 по 23 жовтня 2020 року включно.

До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і взяти його під варту в залі суду негайно.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН невідомий) на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 6537 (шість тисяч п`ятсот тридцять сім) гривень 60 копійок (Р/р - UА828999980314090544000004457, ОКПО казначейства – 37988155, ГУК у Дніпропетровській обл./ОТГ Слобожанське/24060300, Казначейство України (ЕАП), Код платежу - 4060300, призначення платежу: за експертизи № 4517-20 від 10.11.2020 року, № 4518-20 від 11.11.2020 року і № 4680-20 від 16.11.2020 року, проведені Дніпропетровським НДІ судових експертиз).

Приналежний ОСОБА_5 автомобіль «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на спеціальному майданчику тимчасово утримання транспортних засобів ГУНП в Дніпропетровській області по вул. Передовій, 427 у м. Дніпрі, – після набрання вироком законної сили повернути у розпорядження власника (законного володільця) чи уповноважених ним осіб.

Арешт на вищезазначений транспортний засіб, накладений за ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2020 року, - скасувати після набрання вироком законної сили.

Змиви з рульового керма та ручки коробки перемикання передач автомобіль «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 - зберігати у паперовому конверті на 49 аркуші тому № 1 матеріалів кримінального провадження № 12020040000000779.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим – у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко