Рішення № 100308527, 12.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10955/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, із загальної суми заборгованості 108231,56 грн., яка визначається відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строку їх виплати», «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, на думку позивача, протиправно, в порушення вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходу, внаслідок несвоєчасної виплати пенсії, яка була нарахована позивачу на виконання рішення суду.

Позивач також зазначає, що звертався до відповідача з заявами про нарахування та виплату компенсації позивачу за несвоєчасну виплату пенсії, на що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало відповідь листом від 18.06.2021 № 7515-6119/Ч-52/8-1300/21, та листом від 06.07.2021 № 8399-7213/Ч-52/8-1300/21, в яких зазначило, що підстави для виплати компенсації втрати частини доходу позивачу відсутні. За таких умов позивач переконаний, що має місце протиправна бездіяльність відповідача, а тому, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 12.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 03.08.2021 (вх. №56186). Зазначає, що виплата сум, донарахованих за результатами проведеного перерахунку пенсії, у тому числі проведеного на виконання судових рішень, здійснюється за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Вказує, що сума заборгованості в розмірі 35456,57 грн., нарахована ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі № 1.380.2019.001813. При цьому, виплачено дану суму після виділення додаткових коштів на цю мету, а, отже, винна поведінка відповідача щодо невиплати суми заборгованості на виконання судового рішення, відсутня. Крім того, звертає увагу на те, що виплата коштів по рішенню суду носить разовий характер і не підлягає під дію Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати».

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №1.380.2019.001813 (набрало законної сили 06.08.2019) позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії - задоволено частково та вирішено:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_1 максимального розміру пенсії на рівні 70% від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії, з 01.01.2016.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 , у розмірі 80 % від відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 та у відповідності до довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 12 березня 2018 року № 91-02985, з 01.01.2016.

Даним рішенням, суд також визнав передчасною вимогу щодо проведення розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії, оскільки виплата донарахованої пенсії ще не відбулася.

Внаслідок виконання вищевказаного рішення суду, 21.04.2021 позивачу було виплачено недоплачену пенсію за період за 01.01.2016 по 06.08.2019 (до дати набрання законної сили рішенням суду про перерахунок пенсії) в загальній сумі 35456,57 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку, наявною в матеріалах справи.

Позивач звертався до відповідача з заявами про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою пенсії, на що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало відповідь листом від 18.06.2021 року № 7515-6119/Ч-52/8-1300/21 та листом від 06.07.2021 року № 8399-7213/Ч-52/8-1300/21, якими повідомило,про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, зазначивши при цьому, що виплата нарахованих на виконання рішень судів загальної суми коштів підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України; виплата нарахованих на виконання рішення суду коштів здійснюється після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України. Відповідач також вказав, що взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

У ст.1 Закону №2050-ІІІ зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з ст.2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до ст. ст. 3,4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до абзацу четвертого статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159. Відповідно до пункту 1, цього Порядку, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Як зазначено у п.2 Порядку №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що основною умовою для виплати позивачу, передбаченої ст. 2 Закону №2050-III та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10. 2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18, від 08.08.2019 у справі №638/19990/16-а, які в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при прийнятті рішення в даній адміністративній справі.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону №2050-III, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Суд зазначає, що покликання відповідача, про те, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення не є доходом в розумінні ст. 2 Закону №2050-III, а має разовий характер, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону №2050-III.

Визначені Порядком №649, на який посилається відповідач, черговість/послідовність погашення заборгованості не впливають на висновки суду у цій справі та не стосуються спірних правовідносин, оскільки визначають порядок виконання рішень судів та не спростовують того, що саме відповідач внаслідок власних протиправних дій в процесі перерахунку пенсії ОСОБА_1 впродовж тривалого періоду часу занижував розмір його щомісячної пенсійної виплати та, як наслідок, порушив строки її виплати.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №521/940/17, які в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при прийнятті рішення в даній адміністративній справі.

Враховуючи матеріали справи, суд вважає, що позивач обґрунтовано має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Суд враховує, що в рішенні від 27.05.2019 у справі №1.380.2019.001813 суд вказав позивачу на передчасність його позовних вимог до ГУ ПФ України у Львівській області щодо проведення розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії, з огляду на те, що відповідач ще не провів перерахунок та виплату пенсії позивачу. Оскільки 21.04.2021 такі розрахунки було проведено, відповідач повинен був в квітні 2021 року нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів на підставі Закону №2050-ІІІ та Порядку №159. За встановлених обставини суд вважає, що ГУ ПФ України у Львівській області допустило протиправну бездіяльність, що полягає у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачені суми пенсії, перерахованої за період з 01.01.2016 по 06.08.2019 на підставі рішення суду від 27.05.2019 у справі №1.380.2019.001813.

Водночас суд звертає увагу, що позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії виходячи із загальної суми заборгованості 108231,56 грн., водночас відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №1.380.2019.001813 було нараховано та виплачено ОСОБА_1 заборгованість у сумі 35456,57 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума заборгованості, яка належить до виплати позивачу після здійснення на виконання рішення суду від 27.05.2019 у справі №1.380.2019.001813 перерахунку пенсії останнього, не є предметом розгляду в даній справі, відповідно при розгляді цього позову суд може брати до уваги лише фактично виплачені суми заборгованості позивачу, в даному випадку – це 35456,57 грн.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, враховуючи той факт, що позивачу не було вчасно виплачено частину пенсії за період з 01.01.2016 по 06.08.2019, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту його прав є зобов`язання відповідача провести розрахунок та виплату компенсації по місяць фактичної виплати заборгованості на суму 35456,57 грн.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, при цьому вийшовши за межі позовних вимог.

Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на висновки суду щодо часткового задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат, понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 06.08.2019, по місяць фактичної виплати заборгованості - березень 2021 року, з врахуванням суми заборгованості 35456,57 грн., відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 06.08.2019, по місяць фактичної виплати заборгованості - березень 2021 року, з врахуванням суми заборгованості 35456,57 грн., відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна