Рішення № 100308430, 04.10.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/571/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Свергун І.О.,

за участі секретаря судового засідання – Карча В.М.,

представника відповідача № 3 – Ахтирської Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, Луганської обласної прокуратури про визнання протиправним і скасування рішення від 24.11.2020 № 43, визнання протиправним і скасування наказу від 24.12.2020 № 2036к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2021 з Першого апеляційного адміністративного суду на адресу Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (далі – позивач) до Офісу Генерального прокурора (далі – відповідач № 1), Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора (далі – відповідач № 2), Луганської обласної прокуратури (далі – відповідач № 3), в якому позивач після уточнення позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора № 43 від 24.11.2020 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» прокурором Старобільської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків керівника Луганської обласної прокуратури № 2036к від 24.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Старобільської місцевої прокуратури Луганської області на підставі пункту 9 частини першої статі 51 Закону України «Про прокуратуру» з 31 грудня 2020 року;

- поновити ОСОБА_1 в структурі Луганської обласної прокуратури з 31.12.2020 на посаді прокурора Старобільської місцевої (окружної) прокуратури Луганської області або на рівнозначній посаді прокурора в органах Луганської обласної прокуратури;

- стягнути з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 31.12.2020 до моменту фактичного поновлення на роботі;

- зобов`язати відповідача № 3 внести в трудову книжку ОСОБА_1 зміни, визнати недійсним запис про звільнення позивача та зробити запис про поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 01.02.2012 по 31.12.2020 працював в органах прокуратури України на різних прокурорсько-слідчих посадах.

За час роботи в органах прокуратури зарекомендував себе сумлінним та добросовісним працівником, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

У 2016 був направлений до Національної академії прокуратури України для підвищення кваліфікації. За результатами проходження вказаного підвищення кваліфікації позивачем було складено іспити, що підтверджується виданим свідоцтвом.

Маючи загальний стаж роботи в органах прокуратури майже 9 років, за час проходження служби за зразкове виконання службових обов`язків заохочувався подяками, проходив всі передбачені законодавством атестації, підвищення кваліфікації, спеціальні перевірки, перевірку, передбачену Законом України «Про очищення влади», щорічні таємні перевірки на доброчесність.

В жовтні 2019 року для проходження атестації позивачем подано заяву Генеральному прокурору України про участь у проведенні атестації.

Наказом Генерального прокурора 425 від 10.09.2020 створено Четверту (та інші) кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур та їх відділів, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора.

Згідно графіку складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, затвердженого рішенням першої, другої, третьої та четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 09 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 складає відповідний іспит 20 жовтня 2020 року.

20.10.2020 проведено іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, в якому брав участь позивач. За наслідками проведеного тестування позивач набрав 65 балів.

За результатами проведення першого етапу атестації прокурорів Четверта кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур та їх відділів, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора прийняла рішення № 43 від 24.11.2020 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.

Згідно вказаного рішення відповідно до п.п. 13, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», п. 6 розділу І, п. 5 розділу II Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2020 (вірно 03.10.2019) № 221, ОСОБА_1 , який за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав 65 балів, що є менше прохідного (70) для успішного складання іспиту, не допускається до проходження наступних етапів атестації та вважається таким, що не успішно пройшов атестацію.

На підставі рішення Четвертої кадрової комісії № 43 від 24.11.2020 про неуспішне проходження позивачем атестації наказом виконувача обов`язків керівника Луганської обласної прокуратури від 24.12.2020 № 2036 ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Старобільської місцевої прокуратури Луганської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 31.12.2020.

З рішенням Четвертої кадрової комісії № 43 від 24.11.2020 про неуспішне проходження позивачем атестації позивача не ознайомлено та відповідної копії не надано.

Позивач вважає дії відповідачів протиправними, оскільки не погоджується з рішенням Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур та їх відділів, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора № 43 від 24.11.2020 про неуспішне проходження атестації та наказом виконувача обов`язки керівника Луганської обласної прокуратури № 2036к від 24.12.2020 про своє звільнення з посади, вважає їх такими, що підлягають скасуванню.

Оскаржений наказ, на думку позивача, не відповідає вимогам п. п. 1, 3, 4, 5, 7, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, прийнятий усупереч вимогам ст. ст. 3, 8, 9, 19, 22, 43, 58, 64 Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», міжнародним договорам, ратифікованим Україною, порушує його право на працю, на повагу до приватного життя, порушує засади рівності громадян.

Відсутність в оскарженому наказі конкретної підстави звільнення свідчить про невизначеність правових підстав для звільнення. Окрім того, вважає, що підстави для звільнення, передбачені п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», відсутні, оскільки не відбулось ліквідації чи реорганізації або скорочення штату, зокрема, кількості прокурорів в органі, в якому він обіймав посаду прокурора Старобільської місцевої прокуратури у прокуратурі Луганської області.

Отже, посилання в наказі про звільнення на положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» є хибними, оскільки відсутні ознаки ліквідації та реорганізації органу прокуратури, в якому позивач обіймав посаду, станом на день звільнення з посади.

Також позивач вважає, що відповідач № 3 не повинен був брати до уваги рішення кадрової комісії № 43 від 24.11.2020, оскільки воно не містить ні мотивів, ні обставин прийняття, та в ньому відсутні аргументи Комісії щодо встановлення саме такої кількості балів, та з яких дійсних підстав виходила кадрова комісія під час ухвалення рішення.

Зазначені позивачем обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 19.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Від Луганської обласної прокуратури 11.08.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач № 3 заперечує проти позову з таких підстав.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» запроваджено реформування системи органів прокуратури.

За приписами п. 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разу успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Порядок проходження прокурорами атестації затверджено наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 (далі – Порядок № 221).

Позивачем у встановленому порядку було подано заяву про проходження атестації.

Позивач, подаючи заяву про намір пройти атестацію, був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Тобто позивач розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення з підстав, передбачених Законом.

Доводи позивача щодо відсутності реєстрації наказів Генерального прокурора у встановленому законом порядку в Міністерстві юстиції відповідач вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до п.п. 5 п. 21 розділу І Закону № 113 до ст. 9 Закону України «Про прокуратуру» внесено зміни та виключено норми, якими встановлювалась обов`язковість державної реєстрації Міністерством юстиції України наказів Генерального прокурора нормативно-правового змісту.

Також відповідач вважає безпідставними доводи позивача про неправомочність кадрових комісій.

Порядок роботи кадрових комісій, які здійснюють свої повноваження на підставі п. 11, п.п. 7 п. 22 розділу II Закону, затверджено наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233 (далі - Порядок № 233) та наказом Генерального прокурора від 10.09.2020 № 425 створено четверту кадрову комісію й визначено її персональний склад. При цьому Законом не встановлено жодних вимог до осіб, які можуть бути членами таких комісій.

Відповідно до п. 9 Порядку № 233 прокурор у разі наявності конфлікту інтересів, або обставин, що можуть викликати сумнів у безсторонності члена кадрової комісії може заявити відвід такому члену комісії.

Натомість, перед першим етапом атестації позивачем будь-яких претензій щодо неправомочності членів кадрової комісії не заявлялося.

Кадрові комісії - дорадчі колегіальні органи, які не входять до структури Генеральної прокуратури України і створені для забезпечення проведення атестації прокурорів.

На виконання норм Закону та Порядку № 221 затверджено графіки проходження атестації прокурорами місцевих прокуратур з 15.10.2020 по 30.10.2020.

Щодо відсутності обґрунтування рішення кадрової комісії зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку № 221 прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора становить 70 балів.

У пункті 5 розділу II Порядку № 221 встановлено, що прокурор, який за результатами складення зазначеного іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Аналогічні положення щодо обов`язку прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором, який не набрав прохідний бал, містяться і в п. 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону.

За наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) ОСОБА_1 набрав 65 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (70 балів), і його не допущено до проходження наступного етапу атестації.

Процедура атестації та її наслідки визначені нормами Закону України «Про прокуратуру» та Закону, тобто сформульовані законодавцем з достатньою поза розумним сумнівом чіткістю і ясністю. Негативне рішення кадрової комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи з посади.

Пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону, п. 8 розділу І Порядку № 221 визначено, що кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Форми типових рішень визначені у додатку 1 до Порядку № 221 (розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0221900-19#Техt).

У зв`язку з тим, що позивач набрав бали, що є менше прохідного балу, кадровою комісією обґрунтовано прийнято рішення від 24.11.2020 № 43 про неуспішне проходження ним атестації. Враховуючи, що за умови не складення прокурором іспиту, інших обставин (окрім істотного порушення порядку проведення атестації) для прийняття кадровою комісією негативного рішення бути не може, саме це є мотивом для прийняття такого рішення.

Доводи позивача з приводу протиправності його звільнення з посади у порушення Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) також необґрунтовані.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 807/211/17, під час вирішення справ щодо звільнення публічних службовців, пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.01.2018 у справі № 803/31/16, від 30.07.2019 у справі № 804/406/16, від 08.08.2019 у справі № 813/150/16.

Норми Закону України «Про прокуратуру», які визначають умови і підстави звільнення прокурора з посади, є спеціальними по відношенню до інших нормативних актів, у тому числі КЗпП України.

Крім того, законодавцем внесено зміни до ст. 32 та ст. 40 КЗпП України.

Так, згідно з ч. 5 ст. 32 КЗпП переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус. Частиною 5 ст. 40 КЗпП України передбачено особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 цієї статті, а також особливості застосування до них положень ч. 2 цієї статті, статей 42, 42-1, ч. ч. 1-3 ст. 49-2, ст. 74, ч. З ст. 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Таким чином, норми Закону України «Про прокуратуру» та Закону, які визначають умови і підстави звільнення прокурора з посади, є спеціальними по відношенню до інших нормативних актів, у тому числі КЗпП України.

Щодо тверджень про відсутність «чіткої підстави звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», безпідставності застосування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон), який не є спеціальним законом.

До набрання чинності Законом у ч. 3 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» було вказано, що повноваження прокурора на посаді «можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом». Після набрання чинності Законом займенник «цим» було вилучено з тексту норми, чим відбулося скасування заборони на передбачення підстав та порядку звільнення прокурорів в інших законах, окрім Закону України «Про прокуратуру». Отже, порядок звільнення прокурорів, який було передбачено в п. 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону, відповідає положенням Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до вимог п.п. 2 п. 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону, на підставі рішення четвертої кадрової комісії від 24.11.2020 № 43 наказом виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури від 24.12.2020 № 2036к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Старобільської місцевої прокуратури Луганської області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» з 31 грудня 2020 року.

Щодо відсутності підстав для звільнення, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», а саме відсутністю юридичного факту ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, скорочення кількості прокурорів органу прокуратури відповідач зазначає, що юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» в даному випадку є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. На підставі зазначеного відповідач також вважає безпідставною вимогу позивача про поновлення на посаді.

Таким чином, наказ відповідача від 24.12.2020 № 2036к про звільнення позивача відповідач вважає таким, який видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Відтак, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі (том 1 арк. спр. 211-223).

Від Офісу Генерального прокурора 16.08.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову з підстав, аналогічним викладеному у відзиві Луганської обласної прокуратури (том 2 арк. спр. 1-26).

Від відповідача № 3 відзив до суду не надійшов.

Ухвалою суду від 26.08.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання позивач не прибув, просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача № 3 у судовому засіданні заперечувала проти позову, надала суду пояснення, аналогічні викладеному у відзиві.

Представники відповідачів № 1 та № 2 в судове засідання не прибули, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, про причини неприбуття суду не повідомили.

Вислухавши представника відповідача № 3, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.02.2012 року працював в органах прокуратури, з 15.12.2015 – на посаді прокурора Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, що підтверджено копіями паспорта на ім`я позивача, карткою фізичної особи – платника податків та записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 (том 1 арк. спр. 113-114).

Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі – Порядок).

08.10.2019 ОСОБА_1 подано заяву Генеральному прокурору про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію (том 2 арк. спр. 27).

Відповідно до наказу Генерального прокурора 10.09.2020 № 425 «Про створення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)», зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 15.09.2020 № 450, створено четверту кадрову комісію обласних прокуратур (том 1 арк. спр. 115-117).

За результатами проходження 20.10.2020 тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора кількість набраних балів позивача становить 65 балів, що підтверджується відомістю про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора, в якій за порядковим номером 7 зазначено ОСОБА_1 (том 2 арк. спр. 41-42).

Суд зазначає, що вказана відомість в примітках напроти прізвища позивача не містить будь-яких відміток, зауважень чи скарг.

Згідно з роздруківкою розгорнутих результатів тестування «Деталі іспиту» набраний бал позивача – 65, тестування завершено 20.10.2020 о 10 год. 09 хв. 45 сек., витрачено часу на тестування – 01:18:53, відповіді надано на всі 100 запропонованих питань (том 2 арк. спр. 43-72).

Згідно з протоколом № 3 засідання четвертої кадрової комісії обласних прокуратур від 20.10.2021 вирішено сформувати список осіб, які не пройшли іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора 20 жовтня 2020 року, набравши менше 70 балів (додаток 2 до протоколу), де під номером 2 значиться ОСОБА_1 (том 2 арк. спр. 29-34).

Відповідно до протоколу № 12 засідання четвертої кадрової комісії обласних прокуратур від 24.11.2020 вирішено ухвалити рішення про неуспішне проходження атестації прокурорами, які не пройшли іспит 20 жовтня 2020 року, зокрема, ОСОБА_1 (том 2 арк. спр. 35-40).

Відповідно до рішення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур від 24.11.2020 № 43, з посиланням на пункти 13, 17 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пункт 6 розділу І, пункт 5 розділу ІІ Порядку проходження прокурорами атестації, зазначено, що прокурор Старобільської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав 65 балів, що є менше встановленого пунктом 4 розділу ІІ Порядку прохідного балу (70) для успішного складання іспиту, він не допускається до проходження іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички та припиняє участь в атестації. У зв`язку з цим прокурор Старобільської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію (том 2 арк. спр. 28).

Наказом в.о. прокурора Луганської області від 24.12.2020 № 2036к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Старобільської місцевої прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 31 грудня 2020 року. Підстава: рішення кадрової комісії № 4 від 24.11.2020 № 43 (том 1 арк. спр. 112).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Конституції України, Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-IX, локальними нормативно-правовими актами, а саме наказами Генерального прокурора.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і діяльність прокуратури.

Так, правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі за текстом - Закон № 1697-VII).

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, якою встановлені загальні умови звільнення прокурора з посади, прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Згідно зі статтею 222 Кодексу законів про працю України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17.02.2015 у справі № 21-8а15, за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.01.2018 у справі № 803/31/16, від 30.09.2019 у справі № 804/406/16, від 08.08.2019 у справі № 813/150/16.

Отже, положення Кодексу законів про працю України не підлягають застосуванню до правовідносин щодо звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом і у постанові від 08.10.2019 у справі № 804/211/16, які суд враховує в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За таких обставин доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин загальних засад трудового законодавства, а саме норм Кодексу законів про працю України, є помилковими та безпідставними. Питання пов`язані із проходженням прокурорами публічної служби та звільнення з підстав, що оспорюються в даному позові, врегульовані спеціальними законодавчими актами.

25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-IX (далі - Закон № 113-ІХ), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Суд зазначає, що вказаний Закон є чинним на час виникнення спірних правовідносин, його положення не визнані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до статті 147 Конституції України, статті 1 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VІІІ органом конституційної юрисдикції, який вирішує питання про відповідність Конституції України законів України, є Конституційний Суд України.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (частина 2 статті 152 Конституції України).

Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені (стаття 151-2 Конституції України).

Отже, посилання позивача на те, що цей закон є дискримінаційним, спрямованим на масове необґрунтоване та незаконне звільнення працівників прокуратури, у спосіб нехтування їх соціальних прав та гарантій, встановлених Конституцією України, Кодексом законів про працю України та іншими законами, але зі створенням видимості (зовнішньої уяви) законності такого звільнення, за відсутності відповідного рішення Конституційного Суду України суд вважає безпідставними.

Відповідно до пункту 6 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Статтю 51 Закону № 1697-VII доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 113-IX та визначено, що на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.

Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом (пункт 7 розділу ІІ Закону № 113-IX).

Тобто, спеціальним Законом, який визначає засади та загальний порядок проведення атестації прокурорів, є Закон № 113-ІХ.

Натомість Закон України «Про професійний розвиток працівників», на який посилається позивач, визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників у цілому.

Крім того, пунктом 1-1 розділу V Закону України «Про професійний розвиток працівників» передбачено, що положення цього Закону не поширюються на проведення атестації прокурорів, що здійснюється відповідно до розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

Таким чином, Закон України «Про професійний розвиток працівників» не є застосовним.

Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу ІІ Закону № 113-IX).

Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації (пункт 10 розділу ІІ Закону № 113-IX).

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур (пункт 10 розділу ІІ Закону № 113-IX).

Згідно із пунктом 13 розділу ІІ Закону № 113-IX атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису (пункт 14 розділу ІІ Закону № 113-IX).

Згідно із пунктом 17 розділу ІІ Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

У разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений Генеральним прокурором на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, а керівником обласної прокуратури - на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України «Про прокуратуру» (пункт 18 розділу ІІ Закону № 113-IX).

Відповідно до пункту 19 розділу ІІ Закону № 113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав:

1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

На виконання вимог Закону № 113-ІХ наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221).

Пунктом 1 розділу І Порядку № 221 визначено, що атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Згідно із пунктом 2 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.

Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію (пункт 3 розділу І Порядку № 221).

Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора (пункт 5 розділу І Порядку № 221).

Згідно із пунктом 6 розділу І Порядку № 221 атестація включає такі етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Пунктом 7 розділу І Порядку № 221 встановлено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку № 221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:

1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;

2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку (пункт 9 розділу І Порядку № 221).

Заява підписується прокурором особисто.

Згідно із пунктом 11 розділу І Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 221, після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку кадрова комісія формує графік складання іспитів; графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту; прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 розділу ІІ Порядку № 221 перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складення іспиту.

Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів.

Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (пункт 6 розділу V Порядку № 221).

Аналогічні положення щодо обов`язку прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором, який не набрав прохідний бал, містяться і в п. 16 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX.

Відповідно до пункту 8 Порядку роботи кадрових комісії комісія правомочна ухвалювати рішення, здійснювати інші повноваження, якщо на її засіданні присутня більшість членів комісії.

Оскаржене рішення від 24.11.2020 № 43 прийнято четвертою кадровою комісією у складі голови кадрової комісії – ОСОБА_2 , секретаря комісії Романов Р., членів комісії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Вказані особи також зазначені як такі, що приймали участь у засідання комісії 24.11.2020 (протокол № 12).

З урахуванням положень п. 8 Порядку роботи кадрових комісії суд дійшов висновку, що рішення від 24.11.2020 № 43 прийнято повноважним складом четвертої кадрової комісії обласних прокуратур.

Першим етапом атестації є складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу ІІ Порядку № 221 прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами цього тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

За результатами складання іспиту у формі анонімного тестування позивач набрав 65 балів, що менше прохідного балу для успішного складання іспиту. У зв`язку з цим позивач визнаний таким, що неуспішно пройшов атестацію.

У дослідженій судом відомості про результат тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора позивач поставив свій підпис як при отриманні логіну, так і за результатами тестування із зазначенням кількості балів – 65. У розділі «Примітки» напроти прізвища позивача відсутні його зауваження чи скарги.

Відповідно до інформації (роздруківки) про деталі іспиту позивачем було витрачено на тестування 1 година 18 хвилин 53 секунди, незважаючи на тривалість тестування (відповідно до пункту ІІ Порядку) 100 хвилин, тобто 1 година 40 хвилин. Таким чином, позивачем тестування закінчено достроково.

У роздруківці визначено кількість питань кожного блоку та кількість правильних (коректних) відповідей з них, наданих позивачем, за результатами яких можна перевірити правильність підрахунку балів.

Позивач, подаючи заяву про намір пройти атестацію цілком і повністю був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Тобто позивач розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення із підстав, передбачених Законом № 113-IX.

Суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження фактів прояву дискримінацій по відношенню до позивача ним не надано та позивачем фактично наведено лише його особисте ставлення до обставин спору.

Таким чином, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, зваживши всі аргументи та доводи сторін, суд вважає, що четверта кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), приймаючи спірне рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 113-ІХ.

Отже, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора № 43 від 24.11.2020 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» прокурором Старобільської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Щодо незаконності наказу прокурора Луганської області № 2036к від 24.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Старобільської місцевої прокуратури Луганської області та доводів позивача про відсутність підстав для звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» суд зазначає таке.

Так, позивач посилається на відсутність у наказі правової визначеності підстав для його звільнення, а саме вказівка в тексті наказу на п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», яка передбачає звільнення у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, а також зазначення у наказі підставою звільнення рішення кадрової комісії № 43 від 24.11.2020.

Однак, суд зазначає, що позивач, подаючи заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію від 08.10.2019, був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Тобто, позивач розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення з підстав, передбачених Законом № 113-ІХ.

Слід зазначити, що законодавець, ввівши в дію визначену процедуру реформування органів прокуратури, вказав, які саме дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окреслив умову продовження служби шляхом успішного проходження атестації. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою для розуміння чіткістю і ясністю.

Отже, за наявності рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 24.11.2021 № 43 про неуспішне проходження позивачем атестації, в.о. керівника Луганської обласної прокуратури на підставі вищезазначеної норми Закону № 113-IX прийнято наказ від 24.12.2020 № 2036к про звільнення позивача з посади прокурора Старобільської місцевої прокуратури Луганської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

З урахуванням того, що звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» прямо передбачене підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX та пов`язано, зокрема, з наявністю рішення кадрової комісії від 24.11.2020 № 43 про неуспішне проходження атестації прокурором, безпідставними є доводи позивача, що фактично не мали місце ані ліквідація, ані реорганізація органу прокуратури, ані скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, про що судом зазначається вище.

При цьому слід зазначити, що запровадження законодавцем такого механізму реформування органів прокуратури України, дійсно, певною мірою є втручанням у приватне життя особи прокурора у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року в аспекті умов проходження публічної служби (професійної діяльності). Однак, таке втручання у даному конкретному випадку прямо передбачено законом і переслідує абсолютно легітимну ціль відновлення довіри суспільства до функціонування органів прокуратури України. Міра втручання з боку держави у сферу приватного життя особи в аспекті професійної діяльності у даному випадку є повністю співставною із ступенем втручання держави з аналогічною метою у діяльність особи на посаді професійного судді, що було визнано і законним, і конституційним згідно з висновком Конституційного Суду України від 20 січня 2016 року №1-в/2016.

При цьому відсутні підстави для висновку про незабезпечення балансу між публічним інтересом суспільства на формування корпусу прокурорів системи органів прокуратури України та приватним інтересом заявника на продовження служби в органах прокуратури, оминаючи процедуру атестації.

Тому у спірних правовідносинах позивач знаходився у стані повної правової визначеності, коли, маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності, не міг не усвідомлювати юридичних наслідків непроходження одного з етапів атестації, з правилами якої він погодився, подавши заяву 08 жовтня 2019 року.

За таких обставин наказ Луганської обласної прокуратури 24.12.2020 № 2036к прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак, підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та зобов`язання внести в трудову книжку зміни є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача з займаної посади, підстави для задоволення таких позовних вимог також відсутні.

При вирішенні цього спору суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.09.2021 у справі № 160/6204/20.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідачі як суб`єкти владних повноважень, на яких частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довели суду правомірність оскаржених рішення та наказу, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судовий збір у сумі 908,00 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду за вимогу щодо зобов`язання відповідача внести до трудової книжки зміни, позивачеві не відшкодовується у зв`язку з відмовою в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, Луганської обласної прокуратури про визнання протиправним і скасування рішення від 24.11.2020 № 43, визнання протиправним і скасування наказу від 24.12.2020 № 2036к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2021 року.

Суддя І.О. Свергун