Рішення № 100308039, 13.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м. Київ № 320/8187/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Контраст» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Контраст» (далі – позивач) в особі представника – адвоката Полинь Анастасії Сергіївни звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі – відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 17.06.2021 за вих. № 623.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства безпідставно прийнято розпорядження, яким анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, оскільки порушень вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального ним вчинено не було.

Позивач також вказував, що перевірка проведена на підставі незаконного наказу про її призначення у зв`язку з відсутністю підстав для проведення перевірки, а відтак, висновки податкового органу також є безпідставними і незаконними. Позивач акцентує увагу, що відповідач не наділений правом під час проведення фактичної перевірки перевіряти наявність/відсутність дозволу Держпраці.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 відмовлено представнику відповідача у розгляді справи з викликом сторін.

16.08.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з матеріалами проведеної перевірки.

Відповідач позов не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи наступним. До Головного управління ДПС у Київській області надійшов лист Головного управління Держпраці у Київській області від 04.06.2021 № 52/1/21/11483, яким повідомлено, що у ПП «Контраст» відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вул. Запорізька, 1, АЗС. У зв`язку з цим, на підставі абзацу 10 частини 49 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР було винесено оскаржуване розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

17.08.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Позивач вважає, що у відзиві на позовну заяву відповідач фактично підтверджує відсутність підстав для прийняття оскаржуваного розпорядження. Зазначає, що анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не є безумовною підставою для анулювання ліцензії ще й з тих підстав, що термін дії дозволу, на підставі якого, в тому числі, видавалась ліцензія взагалі є меншим.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 01.06.2021 № 962-п відповідно до статей 20, 75, 80 Податкового кодексу України та з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства щодо виробництва, обліку та обігу спирту, спиртової продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального призначено проведення перевірки Приватного підприємства «Контраст».

На підставі направлень на перевірку від 02.06.2021 № 3649/10-26-09-00-10 та № 3650/10-26-09-00-10 посадовими особами відповідача розпочато фактичну перевірку Приватного підприємства «Контраст». З наказом на перевірку та направленнями посадова особа позивача була ознайомлена належним чином, про що свідчить її підпис на направленнях від 02.06.2021.

З Акта про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС від 14.06.2021 № 9052/10-36-09-00-10/13706055 (далі – Акт перевірки) вбачається, що перевірка тривала з 02.06.2021 по 11.06.2021.

В Акті перевірки зазначено, що відповідно до Інформаційної системи «Реєстр дозволів» дозвіл від 13.09.2019 № 2846.19.32 наказом Головного управління Держпраці у Київській області № 2203 від 27.05.2021 було анульовано. Таким чином ПП «Контраст» здійснює реалізацію пального за відсутністю дозвільних документів на підставі якого видавалась ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним від 16.12.2019 № 10280314201900603.

Також в Акті перевірки вказано, що за фактичною адресою провадження діяльності позивача встановлений факт необладнання рівнемірами-лічильники, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

За результатами перевірки встановлені порушення статті 17 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

Судом також встановлено, що 11.06.2021 до Головного управління ДПС у Київській області за вх. № 21061/05 надійшов лист від Головного управління Держпраці у Київській області від 04.06.2021 № 52/1/21/11483.

У вказаному листі повідомлено, що з метою своєчасного реагування на виявлені порушення законодавства, у відповідності до пункту 1 статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», керуючись статтею 21 Закону України «Про охорону праці», пунктом 17 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2011 № 1107 Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято рішення про анулювання дозволу ПП «Контраст» № 2846.19.32.

17.06.2021 Уповноваженою особою Головного управління ДПС у Київській області винесено розпорядження № 623 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем рішення, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Щодо порядку протиправності призначення і проведення перевірки і, як стверджує позивач, прийняття у зв`язку з цим оскаржуваного рішення про анулювання ліцензії, слід зазначити наступне.

Порядок призначення та проведення перевірок дотримання вимог податкового законодавства врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області, направлень на перевірки, з 02.06.2021 по 11.06.2021 було проведено фактичну перевірку позивача, підставою для якої став підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що в межах розгляду даної справи не встановлено і відповідачем не надано, яка саме інформація була у наявності у відповідача станом на день призначення перевірки – 01.06.2021 і яка стала підставою для призначення фактичної перевірки.

За результатами перевірки, яка тривала з 02.06.2021 по 11.06.2021 зафіксовані порушення статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

Так, статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95, в редакції станом на момент проведення перевірки) встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною другою статті 17 Закону № 481/95 передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів з подальшим переліком випадків порушення норм цього Закону.

Однак, з Акта перевірки не вбачається який саме пункт було порушено позивачем з урахуванням того, що на момент як закінчення перевірки, так і складення Акта перевірки оскаржуване розпорядження про анулювання ліцензії ще не видавалось.

Актом перевірки також встановлено, що відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Однак, суд вважає за необхідне відмітити, оскільки предмет та підстави позову не стосуються виявлених порушень підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, суд лише констатує їх встановлення без дослідження правомірності дій відповідача в цій частині.

Отже, проаналізувавши підстави і порядок проведення перевірки, висновки Акта перевірки і встановлені порушення судом встановлено, що наслідком цих дій відповідача не стало винесення оскаржуваного розпорядження і ці обставини не можуть визнаватись судом підставою для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування розпорядження від 17.06.2021 № 623.

Суд зважує на те, що хоча під час проведення перевірки уповноваженими особами відповідача встановлено і в Акті зафіксовано, що з Інформаційної системи «Реєстр дозволів» дозвіл від 13.09.2019 № 2846.19.32 наказом Головного управління Держпраці у Київській області № 2203 від 27.05.2021 було анульовано, підставами для винесення оскаржуваного розпорядження стали інші обставини.

Щодо безпосереднього винесення розпорядження від 17.06.2021 № 623 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону № 481/95 у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/ газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Положеннями статті 15 Закону № 481/95 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Частиною першою статті 16 Закону № 481/95 визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Зокрема, стаття 15 Закону № 481/95 містить вичерпний перелік підстав анулювання ліцензії.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що оскаржуване розпорядження відповідача містить підставу для скасування ліцензії - отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами

В свою чергу, стаття 15 Закону № 481/95 не містить підстави щодо анулювання ліцензії у разі анулювання дозвільного документа, який подано суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії.

Суд зауважує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Суд звертає увагу, що стимулювання підприємницької діяльності, створення привабливого інвестиційного клімату та захист прав інвесторів відноситься до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади. Це, зокрема, відповідає положенням частини четвертої статті 13 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також частини першої статті 17 Основного Закону - забезпечення, зокрема економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.

Крім цього, у вказаному листі ГУ Держпраці у Київській області, орган, яким видано дозволи та в подальшому їх анульовано, зазначено, що вказані дозволи анульовані на підставі статті 21 Закону України «Про охорону праці» та пунктом 17 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107 (далі також - Порядок).

Відповідно до пункту 17 Порядку, дозвіл може бути анульований у випадках, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці».

Рішення про анулювання дозволу приймається органом, що його видав.

Дія дозволу припиняється через десять робочих днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

Згідно з частинами дванадцятою, тринадцятою статті 21 Закону України «Про охорону праці» підставою для анулювання дозволу є: заява роботодавця або уповноваженої ним особи про анулювання дозволу; припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем; виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл; повторне порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл; виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл; створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.

Перелік підстав для анулювання дозволу, наведений у частині дванадцятій цієї статті, є вичерпним.

Разом з тим, у листі ГУ Держапраці від 04.06.2021 № 52/1/21/11483 не вказано конкретної підстави анулювання дозволу позивача, з чого орган, що видає ліцензії, міг би дійти обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для застосування до позивача наслідків, передбачених статтею 15 Закону №481/95.

Суд констатує, що відповідач не довів наступні обставини, які повинні існувати одночасно:

- позивач відповідно до вимог закону був зобов`язаний отримати такий дозвільний документ для отримання ліцензії;

- позивач не отримав цей документ від вказаного уповноваженого органу, однак отримав його у інший незаконний спосіб, подавши його органу ДПС разом із заявою для отримання ліцензії;

- від уповноважених органів отримано інформацію, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що оскільки жодну з цих обставин відповідач не довів, зазначену підставу для винесення розпорядження не можна вважати законною.

Також, відповідачем не доведено, що дозвіл № 2846.19.32 від 13.12.2019 зі строком дії до 13.19.2024, не видавався або не погоджувався відповідним уповноваженим органом.

Факт анулювання такого дозволу або закінчення строку його дії (враховуючи, що дозвіл діяв лише до 13.09.2024, в той час як строк дії ліцензія до 16.12.2024) не може бути підставою для винесення оскаржуваного розпорядження.

Суд констатує, що підставою для визнання протиправним та скасування розпорядження є винесення такого рішення за відсутності підстави, визначеної у статті 15 Закону № 481/95, а надходження листа від 04.06.2021 № 52/1/21/11483 не визнається судом тією інформацією, яка свідчить, що документи, подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавались/не погоджувались.

Водночас, призначення, проведення перевірки і зафіксовані в Акті перевірки порушення, як заявлена позивачем підстава для задоволення позовних вимог, судом відхиляються з огляду на те, що підставою для винесення оскаржуваного розпорядження став лист від Головного управління Держпраці, а не проведена фактична перевірка відносно позивача.

Як установлено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності його рішення.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

В силу вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2379 гривень (з переплатою у 109 гривень) згідно з платіжним дорученням № 1737 від 07.07.2021.

Суд, керуючись частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 2270 гривень понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС Київської області.

Вимоги про повернення сплаченого судового збору у більшому розмірі заявлені не були.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов Приватного підприємства «Контраст» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 17.06.2021 № 623.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Контраст» (код ЄДРПОУ: 13706055; місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 1) судовий збір у розмірі 2270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.