Ухвала суду № 100308000, 13.10.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"13" жовтня 2021 р. справа № 300/3046/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року у справі № 300/2000/20 зобов`язано Івано-Франківську обласну прокуратуру здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 28446,21 грн. Позивач вказав, що на виконання вказаного рішення суду відповідач 19.04.2021 року нарахував та виплатив ОСОБА_1 вихідну допомогу. Вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Кодексу законів про працю України, зокрема, положення статті 117 Кодексу законів про працю України щодо виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником в день звільнення з роботи. З урахуванням викладеного позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні за період з 01.05.2020 року по 20.04.2021 року; зобов`язати Івано-Франківську обласну прокуратуру виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні по день фактичного розрахунку, за період з 01.05.2020 року по 20.04.2021 року, відповідно до правил розрахунку розміру середнього заробітку, встановленого Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Згідно положень частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Так, відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярного звернення до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Так чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд зазначає, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, тому відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20.

Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Засади адміністративного судочинства передбачають звернення до суду за захистом прав, свобод, та інтересів особи, в строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 122 КАС України при визначенні початку перебігу вищезгаданого строку законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Таким чином формулювання загального правила щодо початку перебігу строку, визначеного ст.122 КАСУ, пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Тобто для визначення факту пропуску строку звернення до суду важливими є як об`єктивні (дата порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) фактори.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено в позовній заяві остаточний розрахунок при звільненні був проведений з позивачем 19.04.2021 року, а до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаною позовною заявою звернувся тільки 23.06.2021 року.

Водночас, позивач у позовній заяві зазначає, що він 21.05.2021 року дізнався про порушення свого права. Проте, до позовної заяви в якості додатку не долучено належний доказ такого підтвердження, що позбавляє суд можливості встановити коли ОСОБА_1 дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представником позивача у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 ЗУ "Про судовий збір".

Суд зазначає, що таке твердження не грунтується на положеннях ЗУ "Про судовий збір" та висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16, викладеного у постанові від 30.01.2019 року.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Із змісту позовної заяви слідує, що звернена до суду позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, оскільки позовна вимога про зобов`язання відповідача виплати позивачу середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги є "похідною" вимогою про визнання протиправною бездіяльності.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", який вступив в дію з 01.01.2021 року, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року складає 2270 гривень.

Тобто при зверненні до адміністративного суду з даною позовною заявою, відповідно до положень статті 4 Закону України “Про судовий збір” та заявлених позовних вимог, ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір в розмірі 908 гривень.

Проте, позивачем в порушення вимог Закону України “Про судовий збір”, судовий збір не сплачено.

Частиною 13 статті 171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В зв`язку з вищевикладеним, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху. Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення вищевказаних недоліків, який обчислювати з дня вручення копії даної ухвали. Повідомити позивача, що протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали він має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків до п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:

- належним чином засвідчений доказ того, коли позивач дізнався про виплату йому вихідної допомоги, а у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;

- квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору в розмірі 908 грн.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Панікар І.В.