Ухвала суду № 100307755, 12.10.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про витребування доказів

12 жовтня 2021 рокум. Ужгород№ 260/4009/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Ватлін Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної організації (установа, заклад) Військова частина 1493 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної організації (установа, заклад) Військова частина 1493 (далі – відповідач, ВЧ 1493) в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Державної організації (установи, закладу) Військова частина 1493 щодо невиплати в день звільнення з військової служби 01.04.2020 р. ОСОБА_1 компенсації за невикористану додаткову оплачувану щорічну відпустку відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки» за період служби з 2008-2020 роки, невиплати в день звільнення з військової служби індексації грошового забезпечення в сумі 16028,61 гривень; 2) зобов`язати Державну організацію (установу, заклад) Військову частину 1493 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану додаткову оплачувану щорічну відпустку відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки» як жінці яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років та одинокій матері за період служби з 2008-2020 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 01.04.2020 року; 3) стягнути з Державної організації (установи, закладу) Військова частина 1493 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 16028,61 гривень; 4) стягнути з Державної організації (установи, закладу) Військова частина 1493 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні з військової служби в період з 01.04.2020 р. по 31.08.2021 р. включно в сумі 90000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в день звільнення з нею не був проведений повний розрахунок, а саме не виплачена компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку за 2008-2020 роки як жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років та одинокій матері виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, та частина індексації грошового забезпечення в сумі 16028,61 грн.

Ухвалою судді від 08.09.2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву у разі її заперечення.

04.10.2021 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач зазначає, зокрема, що підтвердити або заперечити використання щорічної додаткової відпустки старшим прапорщиком ОСОБА_1 , передбаченою статтею 19 Закону № 504 - додатково оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, протягом 2004-2014 років являється неможливим, оскільки накази по особовому складу (тимчасового зберігання) зберігаються 5 років. Щодо виплати індексації відповідач зазначає, що у листі прикордонного загону за вих. № 11/Ш-70 від 22.04.2020 року помилково був зазначений базовий місяць для виплати індексації, та відповідно розрахунок суми індексації 49262,39 грн. також був помилковим. Так, правильна сума належної для виплати індексації складає 33739,88 грн. При надходженні коштів, відповідно до розрахунку індексації грошового забезпечення на ОСОБА_1 за червень 2020 року було виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 33739,88 грн.

Також, прохальною частиною відзиву відповідач просить розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження, та з даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 159 КАС України, відзив належить до заяв по суті справи та згідно із ч. 1 ст. 162 КАС України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Фактично, відповідач у відзиві заявив клопотання про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження.

Згідно із ст. 166 КАС України, клопотання є заявою з процесуальних питань, а тому, суд не ухвалював процесуальних рішень за цим клопотанням, оскільки воно викладене з порушенням норм Кодексу адміністративного судочинства України у формі відзиву. Суд надає оцінку доводам, викладеним у відзиві, у рішенні суду.

Разом з тим, суд, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, а також відзив на позовну заяву, вважає за необхідне витребувати докази з власної ініціативи, з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправною бездіяльність ВЧ 1493 щодо невиплати в день звільнення з військової служби 01.04.2020 р. компенсації за невикористану додаткову оплачувану щорічну відпустку відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки» за період служби з 2008-2020 роки.

У наявній в матеріалах справи довідці 94 прикордонного загону ДПС України зазначено, що підтвердити або заперечити використання щорічної додаткової відпустки прапорщиком ОСОБА_1 , передбаченою статтею 19 Закону № 504 - додатково оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, протягом 2004-2014 років являється неможливим, оскільки накази по особовому складу (тимчасового зберігання) зберігаються 5 років відповідно до ст. 16-б Наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5. З березня 2014 року по теперішній час така відпустка не надається, у зв`язку із введенням особливого періоду в країні.

Таким чином, з метою підтвердження або спростування використання позивачем щорічної додаткової відпустки за період служби з 2008-2014 року, суд вважає за необхідне витребувати особову картку ОСОБА_1 .

Крім цього, 22.04.2020 року відповідачем була надана відповідь ОСОБА_1 про те, що у період з січня 2014 року по день виключення зі списків загону (01.04.2020 року) базовим місяцем для виплати індексації є листопад 2013 року. Сума належної позивачу індексації для виплати становить 49262,39 грн. Разом з тим, у відзиві відповідач зазначає, що у вказаній відповіді помилково був зазначений базовий місяць для виплати індексації, та відповідно розрахунок суми індексації 49262,39 також був помилковим. Так, правильна сума належної для виплати індексації складає 33739,88 грн. При надходженні коштів, відповідно до розрахунку індексації грошового забезпечення на ОСОБА_1 за червень 2020 року було виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 33739,88 грн.

Відповідачем до відзиву було долучено розрахунок індексації грошового забезпечення на ОСОБА_1 за період квітень 2014 р. – лютий 2018 р. (базовий місяць квітень 2011, грудень 2014).

Разом з тим, будь яких доказів щодо виплати позивачу індексації в період з 01.03.2018 року по день виключення позивача зі списків особового складу загону відповідачем не надано.

Таким чином, з метою встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про необхідність витребувати у відповідача відомості (розрахунки) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.04.2020 року.

Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 1 ст. 80 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на території України, та згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України - обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства. Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Крім того, невиконання судового рішення без поважних причин є підставою для притягнення до відповідальності (в тому числі, кримінальної) в порядку, передбаченому законодавством.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 223 КАС України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Керуючись ст. ст. 14, 80, 223, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Витребувати у Державної організації (установа, заклад) Військова частина 1493 особову картку ОСОБА_1 та відомості (розрахунки) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.04.2020 року.

2. Витребувані докази надіслати до Закарпатського окружного адміністративного суду (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 30) у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.

3. Оголосити перерву у розгляді адміністративної справи до 09 листопада 2021 року.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Рейті