Рішення № 10030766, 07.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.10                                                                                 Справа № 7/84

Розглянувши матеріали справи за позовом

Державної екологічної інспекції в Луганській області, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лумас», м. Луганськ

про стягнення 18414 грн. 72 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чорної І.М.

в присутності представників сторін:

від позивача - Меженська О.О., довіреність № 5 від 08.06.09;

від відповідача –не прибув.

Розпорядженням заступника голови господарського суду –в.о. голови суду Рябцевої О.В. від 29.04.2010 справа № 7/84 передана на розгляд судді Батюк Г.М.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 18414 грн. 72 коп., заподіяних порушенням природоохоронного законодавства на користь держави.

Відповідач запереченням на позовну заяву, зданого до суду 19.04.2010, позовні вимоги відхилив, оскільки вважає, що згідно протоколу на адміністративне правопорушення № 001490 від 31.03.2009 та постанови про накладення адміністративного стягнення від 31.03.2009 № 002460 встановлено, що наслідків зафіксованого порушення вимог природного законодавства державі шкоди не заподіяно.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проведеною 31.02.2009-01.04.2009 перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємства відповідача було встановлено факт засмічення земельної ділянки площею-3,2м2 побутовими відходами на земельної ділянки площею 11,25м2 будівельними відходами (розбита цегла, забруднені мішки, пакети), які розташовані на території підприємства в районі цеху по виробництву майонезу, що є порушенням вимог ст.ст.17 Закону України «Про відходи», ст.ст.35,46 Закону України «Про охорону земель»».

Факт порушення підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 31.03.2009 - 01.04.2009, який був прийнятий відповідачем без зауважень.( а.с.6-7).

Факт, порушення відповідачем Закону, підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 31.03.2009 - 01.04.2009, який був прийнятий відповідачем без зауваженнями № 15/42-11-517 ( а.с.6-7).

В ході проведення перевірки позивачем встановлено, що на підприємстві відповідача дозвіл на розміщення відходів на ліміти та обсяги утворення та розміщення відходів у 2009 році відсутні, що є порушенням ст.ст. 17,32 Закону України «Про відходи». Первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються на території підприємства, не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи».

Позивачем на підставі акту від 31.03.2009 -01.04.2009, був винесений відповідачу припис № 54 від 31.03.2009 -01.04.2009 з зазначення розміру шкоди завданої відповідачем державі внаслідок засмічення земельної ділянки у розмірі 4078грн. .(а.с.8-9).

Відповідно до розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок засмічення першої та другої ділянки, розташованої на території ТОВ «Лумас»/відповідача/ в районі цеха по виробництву майонезу , розмір складає 18414 грн. 72 коп.

Розрахунок здійснено згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171, зареєстрованим Міністерством юстиції України від 05.05.1998 за № 285/2725 ( у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.404.2007 № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.04.2007 № 422/13689), розмір яких складає на загальну суму 18414 грн. 72 коп.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 18.05.2009 № 02-1861/432, в якій запропонував в добровільному порядку відшкодувати шкоду у розмірі 18414 грн. 72 коп. Відповідач суму збитків не сплатив, відповідь на претензію не надав.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому, просить суд стягнути з відповідача збитків, заподіяних державі в наслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 18414 грн. 72 коп.

Відповідач запереченням на позовну заяву вимоги позову відхилив, з підстав викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлений факт завдання відповідачем шкоди державі внаслідок порушенням природоохоронного законодавства у сумі 18414 грн. 72 коп., а саме засмічення земельної ділянки площею-3,2м2 побутовими відходами на земельної ділянки площею 11,25м2 будівельними відходами (розбита цегла, забруднені мішки, пакети), які розташовані на території підприємства в районі цеху по виробництву майонезу, що є порушенням вимог ст.ст.17 Закону України «Про відходи», ст.ст.35,46 Закону України

«Про охорону земель»».

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства природи України від 19.12.2006 за № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.02.2007 за № 120/13387 Державна екологічна інспекція в Луганській області (далі - Інспекція) є належним позивачем за позовами щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до положень ст. 93 Земельного кодексу України землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно положень ст. 35 Закону України «Про охорону земель»власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування еколого безпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи»відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Згідно ст. 17 зазначеного вище закону, суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані зокрема: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.п. 3.2,3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 N 171, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 № 285/2725, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може привести до забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»збитки, заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства, стягуються на користь місцевого бюджету.

Ствердження відповідача, що він не зобов'язаний відшкодовувати завдану державі шкоду, у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 31.03.2009 та постанові про накладення адміністративного стягнення від 31.03.2009 вказано, що шкода не заподіяна, не приймається судом до уваги, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, постановою про накладення адміністративного стягнення від 31.03.2009 №002460 працівника підприємства-енергетика ТОВ «Лумас»/відповідача/ притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх складування, зберігання та розміщення (у відповідача відсутній дозвіл на розміщення відходів у 2008 році) (а.с.13).

Представник підприємства -енергетик, як відповідальна особа, не забезпечив на підприємстві відповідача ведення первинного обліку відходів в частині отримання дозвільних документів.

Шкода щодо засмічення земельної ділянки нанесена державі суб'єктом господарювання, та має відшкодовуватись підприємством відповідача - ТОВ «Лумас».

Як вбачається, господарським судом розглядається спір щодо стягнення шкоди, заподіяної ТОВ «Лумас»державі внаслідок засмічення земельної ділянки у розмірі 18 414 грн. 72 коп., що є цивільною відповідальністю відповідача по справі.

Згідно з актом перевірки від 31.03.-01.04.2009, який підписаний представниками відповідача без доповнень та зауважень, встановлено факт засмічення земельної ділянки площею - 3,2 м2 побутовими відходами та земельної ділянки площею 11,25 м2 будівельними відходами (розбита цегла, забруднені мішки, пакети).          

З матеріалі справи вбачається, що ТОВ «Лумас»/відповідачу у справі/ надано припис щодо усунення вимог природоохоронного законодавства від 31.03.- 01.04.2009 №54, зокрема, пункт 8 «ліквідувати несанкціоноване розміщення відходів на землі». Вказаний припис прийнятий відповідачем до виконання та на даний час не оскаржений.

Відповідно до вимог п.п. 3.2, 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.97 за № 171, зареєстрованим в Мін'юсті України від 05.05.98 за № 285/2725 (далі -Методика) землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Так, у акті перевірки дотримання вимог природоохороннього законодавства ТОВ «Лумас»від 31.03.-01.04.2009 зазначений вид, об'єм відходів, площа засміченої ділянки, тобто все для визначення розміру шкоди, заподіяної державі відповідачем.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про відходи»з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Відповідності до ст. 56 Закону України «Про охорону земель»юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 1166, 1172 Цивільного кодексу України). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 43 Закону України «Про відходи»підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

З огляду на наведене вище, позов є обґрунтованим, розмір відшкодування шкоди відповідачем через забруднення відходами, обчислений відповідно до встановленого Методикою порядку розрахунку, тому позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 07.06.2010 року за згодою представника позивача були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення.           

Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лумас», м. Луганськ, вул. Руднєва,123-а, код ЄДРПОУ 31444862 на користь державного бюджету України шкоду у розмірі 18414 грн. 72 коп., заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства, на балансовий рахунок №31519921700003 спеціального фонду місцевого бюджету Артемівського району м. Луганська, код ЄДРПОУ 24046582, ВДК м. Луганська, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувач –УДК у Луганській області, МФО 804013, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лумас», м. Луганськ, вул. Руднєва,123-а, код ЄДРПОУ 31444862, в доход Державного бюджету України:

- державне мито у розмірі 184 грн. 15 коп., на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, видати наказ;

- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. на поточний рахунок 31211259700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000., видати наказ.

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –10.06.2010 року

Суддя                                                                       Г.М.Батюк