Ухвала суду № 100307644, 07.10.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 жовтня 2021 року м. Ужгород№ 260/357/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання – Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 – не з`явився;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області – представник – Заяць Романа Іванівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання суду (в порядку статті 383 КАС України) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: "1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу - ОСОБА_1 під час її перерахунку з 76% від відповідних сум грошового забезпечення на 70 %; 2. Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років позивачу - ОСОБА_1 в розмірі 76 % від відповідних сум грошового забезпечення; 3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити позивачу - ОСОБА_1 різницю між нарахованою їй та отриманою нею пенсією за період з 1 січня 2018 року по день, з якого почнеться виплата ОСОБА_1 перерахованої їй у п. 2 пенсії за вислугу років."

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 76 % до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум (а.с.а.с. 39-44).

03 серпня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача в порядку статті 383 КАС України, відповідно до якої остатній просив суд: "1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, які полягають у безпідставному зменшенні у липні 2021 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 76% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні пенсійним органом перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період із 01.04.2019 р; 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вжити заходи щодо усунення порушень ст. 129-1 Конституції України шляхом перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії, виходячи із розміру 76% сум грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням виплачених сум; 3. Встановити Головному управлінню ПФУ в Закарпатській області десятиденний строк з дня набрання окремою ухвалою законної сили для надання відповіді про результати вжитих заходів." (а.с.а.с. 48-54).

Вказана заява обґрунтована тим, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі № 260/357/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу в розмірі 76 % грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року із урахуванням проведених виплат. Рішення суду вступило в законну силу 03 квітня 2020 року. На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі № 260/3086/20, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області проведений перерахунок пенсії заявника згідно оновленої довідки № 203 від 28 серпня 2020 року, виданої Управлінням СБУ в Закарпатській області. Позивач вважає, що розмір перерахованої пенсії протиправно складає 70% від суми грошового забезпечення.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення клопотання вказав, що при виконанні судового рішення у справі № 260/357/20 застосовуються чинні на час проведення перерахунку пенсії норми закону, а відтак, розмір суми складових грошового забезпечення обчислений у максимальному розмірі, визначеного статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вказує, що Головним управлінням у добровільному порядку виконано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 260/357/20, зокрема, в частині перерахунку пенсії позивача з розрахунку 76 % відповідного грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок. Відтак, учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до статті 383 частини 1 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Статтею 383 частиною 3 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Суд зауважує, що для визнання дій або бездіяльності протиправними недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання відповідачем обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправності дій або бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність таких дій для прав та інтересів заінтересованої особи.

Згідно із статтею 383 частинами 5-6 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому стате 249 зазначеного Кодексу.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 260/357/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 76 % до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум (а.с.а.с. 39-44).

Суд встановив, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 260/357/20 з 01 січня 2018 року позивачу було проведено перерахунок пенсії виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 76 %.

Таким чином судом не було встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області не виконано обов`язок щодо перерахунку пенсії позивачеві з розрахунку 76%.

Разом з тим, як вбачається із КП "Діловодство спеціалізованого суду" рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі № 260/3086/20 (на яке посилається позивач), зокрема зобов`язано ГУ ПФУ в Закарпатській області прийняти видану Управлінням СБУ в Закарпатській області довідку № 203 від 28.08.2020р. про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та здійснити обчислення і перерахунок із 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки № 203 від 28.08.2020р. про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, із врахуванням розміру посадового окладу - 6340 грн., окладу за військовим званням «підполковник» - 1410 грн., процентної надбавки за вислугу років (50%) - 3875 грн., щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 951 грн., надбавки за особливості проходження служби (32%) - 3720 грн., премії (10%) - 634 грн., а також здійснити виплату перерахованої пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) за період із 05.03.2019р. по 03.09.2019р. у розмірі 100% суми підвищення пенсії.

Суд зазначає, що вказані заявником у заяві, обставини, а саме зменшення основного розміру пенсії з 76% до 70% грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року не були предметом судового розгляду, та дослідження в межах розгляду адміністративної справи №260/3086/20. Тому суд не вправі давати оцінку правомірності таких дій відповідача в межах розгляду заяви про протиправними рішень, дій та бездіяльності вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі №260/3086/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

У відповідності до статті 383 частин 1, 6 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

У відповідності до статті 249 частин 2, 4, 5 КАС України, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

У відповідності до статті 383 частин 2-4 КАС України, у заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

З аналізу зазначених вимог до заяви та строку, протягом якого така заява може бути подано, судом резюмується, що така заява вправі бути поданою позивачем виключно щодо виконання рішення, ухваленого у справі № 260/357/20.

У відповідності до статті 2 частини 1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином судом резюмується необхідність при вирішенні конкретного спору встановлення наявність порушень з боку суб`єктів владних повноважень, зокрема, щодо прав, свобод та інтересів фізичних осіб – у спірному випадку позивача.

Із врахуванням встановлених вище обставин судом резюмується наявність протиправної поведінки відповідача по відношенню до позивача з приводу безпідставного зменшення основного розміру пенсії позивача під час її перерахунку з 88% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція України, таким чином, надає громадянам право безпосередньо звертатися до суду із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У цьому відношенні не може бути будь-яких винятків щодо здійснення громадянами України конституційного права безпосередньо звертатися до суду зі скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Конституційне право на судовий захист належить до невідчужуваних та непорушних. Кожен під час розгляду будь-якої справи має право на правосуддя, яке відповідало б вимогам справедливості.

Відповідно до статті 8 частини 3 Основного Закону держави, в Україні ґарантується звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

Право на судовий захист забезпечується конституційними гарантіями здійснення правосуддя судами, утвореними на підставі Конституції України, та у визначеному законом порядку.

Аналізуючи ці норми КАС України у взаємозв`язку із статтею 8 частиною 3, статтею 55 Конституції України, суд дійшов висновку про можливість оскарження спірних правовідносин у випадках, коли закон не містить прямої заборони на таке оскарження.

Забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень – складовою права на справедливий судовий захист.

Право кожного на судовий захист є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, захисту їх від порушень і протиправних посягань (підпункт 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 2015 року № 3-рп/2015).

Право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя (абзац восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018). Отже, як випливає з наведеного, держава повинна повною мірою забезпечити реалізацію гарантованого статтею 55 Конституції України права кожного на судовий захист.

Судовий захист передбачає здійснення правосуддя з метою захисту або відновлення порушених оспорюваних прав і свобод.

Таким чином суд вважає, що захист порушених прав позивача буде ефективним шляхом вирішення спору розглядом по суті відповідного позову.

Вирішувати питання, які не були предметом розгляду даної справи та зобов`язувати відповідача вчиняти певні дії суперечило б статті 383 КАС України.

Судом не було встановлено протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених, зокрема, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області на виконання ухваленого рішення саме у справі № 260/357/20.

Відповідно до статті 5 частини 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, суд акцентує, що у даному випадку позивач у разі незгоди, на його думку, з розміром перерахованої пенсії, а саме зменшенням з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії з 76% до 70% грошового забезпечення у відповідності до ухваленого Закарпатським окружним адміністративним судом рішення у справі № 260/3086/20, має право звернутися до адміністративного суду з окремим позовом у передбаченому приписами КАС України.

Відповідно до статті 383 частини 6 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості вищеозначеної заяви ОСОБА_1 , та відповідно відсутності законодавчо передбачених підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 166, 167, 249, 370, 382, 383 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду у справі № 260/357/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 07 жовтня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 12 жовтня 2021 року.

Суддя С.Є. Гаврилко