Рішення № 100307010, 29.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 р. Справа№200/3625/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Голошивця І.О., секретаря судового засідання – Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов вмотивовано тим, що позивач звернувся до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про зарахування до його пільгового стажу певних періодів роботи. Відповідач відмовив у зарахуванні періодів роботи позивача, оскільки на таке зарахування немає законних підстав. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною щодо обчислення пенсії позивача, він звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач 1 заперечував проти позовних вимог, надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що відповідач діяв згідно до вимог діючого законодавства. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк не надав.

У зв`язку з ненаданням відповідачем 2 відзиву на адміністративний позов у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.06.2021 вирішено перейти до розгляду справи за даним позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 23.06.2021.

23.06.2021 розгляд справи відкладено до 07.07.2021 для надання додаткових доказів.

07.07.2021 розгляд справи відкладено до 21.07.2021 для надання додаткових доказів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2021 витребувано певні докази та відкладено розгляд адміністративної справи до 17.08.2021. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 17.08.2021 залучено до участі у справі в якості співвідповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Відкладено розгляд справи до 02.09.2021.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2021 закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.09.2021.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними повідомленнями.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Торецькому об`єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах з 10.07.1995. Пенсія була призначена відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі наданих документів.

Відповідачі в даних правовідносинах є суб`єктами владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до територіального управління із письмовим зверненням з питань роз`яснення зарахування до пільгового стажу періоду з 26.03.1975 по 21.08.1978 в якості вздимщика.

Листом відповідача 2 від 20.03.2019 позивачу була надана відповідь, згідно якої йому було роз`яснено, що зарахувати до пільгового стажу роботи періоди з 26.03.1975 по 05.10.1975 в якості вздимщика, з 06.10.1975 по 30.11.1977 в якості майстра, з 01.12.1977 по 21.08.1978 в якості вздимщика немає законних підстав, оскільки посада за Списком № 1 не передбачена.

09.11.2020 ОСОБА_1 повторно звернувся до територіального управління зі зверненням з питань роз`яснення зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 26.03.1975 по 21.08.1978, з 08.08.1963 по 25.09.1963, з 01.09.1963 по 15.07.1965, з 02.02.1965 по 12.12.1965. Заявнику направлено письмову відповідь у встановлені законодавством терміни.

Листом відповідача 2 від 18.11.2020 позивачу була надана відповідь, згідно якої було зазначено, що період роботи з 08.08.1963 по 25.09.1963 було зараховано до пільгового стажу за Списком №1; період роботи з 02.02.1965 по 12.12.1965 не було зараховано, оскільки не надана пільгова довідка; період навчання з 01.09.1963 по 15.07.1965 не був зарахований, так як день закінчення навчання та день зарахування на роботу перевищує три місяці. Також було зауважено про те, що стосовно періодів з 26.03.1975 по 21.08.1978 позивачу вже надавалась змістовна відповідь.

10.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до управління з заявою щодо перерахунку пенсії з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 спірних періодів відповідно до ст. 43 Закону України №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надав наступні документи: заява; паспорт та РНОКПП; пільгову довідку.

Рішенням №914580126242 від 15.03.2021 Торецьким об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Донецької області позивачу перераховано пенсію із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 08.01.1965 по 15.07.1965 згідно вимог ст. 45 Закону України № 1058-1V, а саме з 01.03.2021.

Після ознайомлення з вищезазначеною інформацією щодо обчисленої пенсії, позивач вважає, що відповідач протиправно не врахував до його пільгового стажу періоди роботи, на підставі чого звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-V «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-V).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Щодо періодів роботи позивача з 26.03.1975 по 21.08.1978.

Матеріалами справи підтверджено, що в зазначений період позивач працював в АООТ «Братському ХЛТ» на посадах вздимщика та майстра.

Суд погоджується з твердженнями відповідача 1, що Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, які були чинні на період робіт ОСОБА_1 , посада вздимщика не передбачена, проте суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Пунктом 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 передбачено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Проаналізувавши наведені норми, суд приходить до висновку, що використання розділового сполучника «або» свідчить про те, що з ряду перелічених документів можливо використати один із них, а не всі одразу.

За таких обставин, за наявності у позивача одного з перелічених у вказаній вище нормі права документів, до неї повинно застосовуватись пільгове обчислення страхового стажу як до особи, яка працювала в районах Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.

Суд зазначає, що район Братський, Іркутської області віднесений до переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Матеріалами справи підтверджено, що в зазначений період позивач працював в АООТ «Братському ХЛТ».

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно не обчислено до страхового стажу періоду роботи позивача з 26.03.1975 по 21.08.1978 у районах Крайньої Півночі.

Наведена бездіяльність відповідача свідчить про недбале ставлення пенсійного органу при вирішенні такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 08.08.1963 по 25.09.1963, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено зарахування Пенсійним органом вказаного періоду до стажу роботи за Списком № 1 з моменту призначення пенсії.

Таким чином, враховуючи наведене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 02.08.1965 по 12.12.1965, суд зазначає наступне.

З наявної в матеріалах справи трудової книжки позивача вбачається, що у зазначений період позивач працював на Шахті 1/3 «Новогродівська».

В матеріалах справи міститься повідомлення Шахти 1/3 «Новогродівська» від 12.02.1996 №110 згідно якого, підприємство просить раніше видану довідку б/н від 30.05.1995 вважати недійсною, оскільки помилково були вказані у трудовій книжці спуски іншого працівника. Підприємством було надано уточнюючу довідку б/н від 12.02.1996, щодо періоду, який підлягає зарахуванню ОСОБА_1 , а саме з 19.02.1965 по 15.07.1965 в якості електрослюсаря.

Враховуючи викладене,відповідач правомірно не зарахував спірний період з 02.08.1965 по 12.12.1965 на Шахті 1/3 «Новогродівська» до роботи за Списком №1, оскільки не мав на це законних підстав.

Таким чином, враховуючи наведене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо зарахування періоду навчання з 01.09.1963 по 15.07.1965, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що в матеріалах пенсійної справи, міститься атестат б/н від 16.07.1965 згідно якого позивач проходив навчання за спеціальністю «машиніст шахтних машин та механізмів - електрослюсар», а згідно довідки виданої Шахтою «Росія» позивача було прийнято на роботу у якості «підземного машиніста шахтних машин».

Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Системний аналіз зазначених правових норм свідчить, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є строк перерви між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу який не повинен перевищувати трьох місяців та зарахування на роботу за здобутою спеціальністю після закінчення навчання.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши вищенаведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позивач має право на зарахування періоду навчання до загального стажу.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

В рамках розгляду даної позовної заяви, ані позивачем ані матеріалами справи не було підтверджено, що позивачем було додано всі наявні та достовірні документи на підтвердження свого пільгового стажу при зверненні за призначенням пенсії, навпаки з матеріалів справи вбачається що позивач звертаючись до пенсійного органу за перерахунком пенсії 10.03.2021 надав відповідачу пільгові довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, що також підтверджується відповідною розпискою – повідомленням від 10.03.2021.

Таким чином суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та вважає що перерахунок пенсії з зарахуванням спірних періодів роботи повинен бути зроблений саме з дати звернення позивача з відповідною заявою, а саме з 10.03.2021.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Водночас, надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України” з 01.06.2021 Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є правонаступником відповідача 2 по справі.

Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії відповідача 2 щодо не зарахування до стажу позивача періоду роботи з 26.03.1975 по 21.08.1978 в АООТ «Братському ХЛТ» в районі Крайньої Півночі, періоду навчання з 01.09.1963 по 15.07.1965 в ПТУ № 63 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії позивача з 10.03.2021, з зарахуванням періоду роботи з 26.03.1975 по 21.08.1978 в АООТ «Братському ХЛТ» застосувавши пільгове обчислення страхового стажу як до особи, яка працювала в районах Крайньої Півночі та зарахувавши до пільгового періоду період навчання з 01.09.1963 по 15.07.1965 в ПТУ № 63.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов`язок суду зобов`язувати подати суб`єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 27.03.2021, позивач за подання адміністративного позову сплатив 908,00 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судового збору у розмірі 908,00 грн. на користь позивача

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22, ЄДРПОУ: 42170475), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010; 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Соборна, буд. 3) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) щодо не зарахування до стажу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) періоду роботи з 26.03.1975 по 21.08.1978 в АООТ «Братському ХЛТ» в районі Крайньої Півночі, періоду навчання з 01.09.1963 по 15.07.1965 в ПТУ № 63.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 10.03.2021, з зарахуванням періоду роботи з 26.03.1975 по 21.08.1978 в АООТ «Братському ХЛТ» застосувавши пільгове обчислення страхового стажу як до особи, яка працювала в районах Крайньої Півночі та зарахувавши до пільгового періоду період навчання з 01.09.1963 по 15.07.1965 в ПТУ № 63.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010; 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Соборна, буд. 3) судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 29 вересня 2021 року.

Повний текст рішення складено відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець