Рішення № 100306952, 04.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 р. Справа№200/10714/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ, код ЄДРПОУ 44070187) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ, код ЄДРПОУ 44070187) (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 12070,62 грн., а саме: єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400).

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, раніше не заявлений до суду з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 12070,62 грн., а саме:

20.04.2020 року нараховано платником самостійно, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. № 1505025102142 від 19.02.2015 року) в сумі 913,82 грн.;

20.05.2020 року нараховано платником самостійно, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. № 1505025102142 від 19.02.2015 року) в сумі 944,6 грн.;

20.06.2020 року нараховано платником самостійно, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. № 1505025102142 від 19.02.2015 року) в сумі 944,6 грн.;

20.07.2020 року нараховано платником самостійно, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. № 1505025102142 від 19.02.2015 року) в сумі 944,6 грн.;

20.08.2020 року нараховано платником самостійно, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. № 1505025102142 від 19.02.2015 року) в сумі 944,6 грн.;

20.09.2020 року нараховано платником самостійно, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. № 1505025102142 від 19.02.2015 року) в сумі 944,6 грн.;

20.10.2020 року нараховано платником самостійно, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. № 1505025102142 від 19.02.2015 року) в сумі 944,6 грн.;

20.11.2020 року нараховано платником самостійно, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. № 1505025102142 від 19.02.2015 року) в сумі 944,6 грн.;

20.12.2020 року нараховано платником самостійно, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. № 1505025102142 від 19.02.2015 року) в сумі 944,6 грн.;

20.01.2021 року нараховано платником самостійно, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. № 1505025102142 від 19.02.2015 року) в сумі 944,6 грн.;

20.01.2021 року нараховано платником самостійно, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. № 1505025102142 від 19.02.2015 року) в сумі 1200 грн.;

20.02.2021 року нараховано платником самостійно, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. № 1505025102142 від 19.02.2015 року) в сумі 1200 грн.;

20.03.2021 року нараховано платником самостійно, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. № 1505025102142 від 19.02.2015 року) в сумі 1200 грн.;

У зв`язку з несплатою платником податків податкових зобов`язань, було винесено податкову вимогу від 27 травня 2020 року форми «Ф» № 126166-50, яка була направлена на податкову адресу відповідача, проте, поштове відправлення повернено віддділенням поштового зв`язку неврученим, з відміткою “за закінченням встановленого строку зберігання”.

Позивач зазначає, що вказана вище вимога не оскаржувалась та не відкликалась.

Оскільки відповідачем вищезазначену суму податкового боргу самостійно не сплачено, виникли правові підстави для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі від 25 серпня 2021 року було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання вказаної ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач був належним чином повідомлений судом про відкриття провадження у даній справі, про що свідчить поштове повідомлення про отримання ухвали суду про відкриття провадження по даній справі від 04 вересня 2021 року.

Отже, відповідач мав можливість надати суду відзив на позов у строк не пізніше 20 вересня 2021 року.

Проте, станом на 04 жовтня 2021 року відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідачем не повідомлено суду причин неподання відзиву на позов.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі № 200/10714/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.

Відповідно до наказу виконуючого обов`язки голови Донецького окружного адміністративного суду № 290/В-г від 19 серпня 2021 року суддя Бабіч С.І. з 06 вересня 2021 року по 01 жовтня 2021 року перебував у щорічній основній відпустці.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 15.01.2008 року була зареєстрована в якості фізичної особи – підприємця за № 22540000000003923, включена до ЄДРПОУ за номером 274730433648 та перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Бахмутське управління, Бахмутська ДПІ (м. Бахмут) (а.с. 13-14).

19.02.2015 року ОСОБА_1 звернулась до податкового органу із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування в розмірі 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати по 2 групі (а.с. 10).

На час звернення до суду з даним позовом за ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 12070,62 грн., що виник у зв`язку з несплатою узгоджених грошових зобов`язань з єдиного податку з фізичних осіб на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 19.02.2015 року (а.с. 7).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 20.1.19 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов`язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами пп. 19-1.1.22, пп. 19-1.34 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3цього Кодексу, зокрема здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 292.1, 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Згідно п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов`язань контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми “Ф” від 27 травня 2020 № 126166-50, яка направлена поштою та повернута до контролюючого органу поштовою службою з відміткою “за закінченням терміну зберігання”. (а.с. 8).

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку сума заборгованості ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб сплати сум податкового зобов`язання складає 12070,62 грн.(а. с. 7).

Станом на момент розгляду справи вказана заборгованість відповідачем не погашена.

Таким чином, відповідач не виконує свої зобов`язання перед бюджетом, порушує терміни сплати обов`язкових платежів, внаслідок чого з`явилася заборгованість перед бюджетом, що заподіює шкоду інтересам держави.

Згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Приписами пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Зважаючи на те, що відповідач не виконав обов`язку платника податку, передбаченого податковим законодавством, не сплатив у добровільному порядку податковий борг на суму 12070,62 грн. з єдиного податку з фізичних осіб, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача вказаної суми боргу.

Приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на задоволення позову суб`єкта владних повноважень та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даній справі не відшкодовуються.

Керуючись Податком кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ, код ЄДРПОУ 44070187) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) податковий борг в розмірі 12070,62 грн. з єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400).

Повне судове рішення складене 04 жовтня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч