Рішення № 100306860, 12.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 р. Справа№200/2405/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

05.03.2021 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправними дії за результатами необґрунтованого розгляду заяви в частині прийнятого рішення №612 від 28.02.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов`язання скасувати рішення №612 від 28.02.2020 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії №1215 від 25.02.2020 року з зарахуванням до пільгового стажу період роботи на підприємствах з шкідливими умовами праці за Списком №1, а саме: з 16.02.1993 року по 27.05.1993 року, з 12.12.1994 року по 16.08.1996 року на підприємстві Шахта «Комуніст», з 08.09.1999 року по 30.06.2000 року на підприємстві Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля», з 13.04.2004 року по 21.06.2004 року, з 19.06.2012 року по 28.02.2017 року на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», з 06.10.2007 року по 26.12.2008 року на підприємстві ВП шахта «Бутівська», з 01.12.2016 року по 28.02.2018 року на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Добасу», з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», зобов`язання зарахувати до пільгового стажу період служби в армії з 08.06.1993 року по 01.12.1994 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.02.2020 року він звернувся до управління із заявою №1215 про призначення пенсії згідно п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак рішенням від 28.02.2020 року йому було відмовлено у призначенні пенсії. До пільгового стажу не враховано періоди роботи на підприємстві шахта «Комуніст» з 16.02.1993 року по 27.05.1993 року, з 12.12.1994 року по 16.08.1996 року, на підприємстві Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» з 08.09.1999 року по 30.06.2000 року у зв`язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують пільговий характер роботи; з 13.04.2004 року по 21.06.2004 року, з 19.06.2012 року по 28.02.2017 року на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», з 06.10.2008 року по 26.12.2008 року на підприємстві ВП шахта «Бутівська», оскільки підприємства перереєстровані на підконтрольній українській владі території та відсутні документи, підтверджуючі пільговий характер роботи; з 01.12.2016 року по 28.02.2017 року на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України; не зараховано період служби в армії з 08.06.1993 року по 01.12.1994 року. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на належний соціальний захист.

Ухвалою суду від 10.03.2021 року адміністративний позов залишений без руху та позивачу надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 28.05.2021 року продовжено строк усунення недоліків.

23.06.2021 року позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 24.06.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.07.2021 року повернуто заяву Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.07.2021 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.09.2021 року об 11 год. 00 хв. Продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 16.09.2021 року клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну відповідача – задоволено. Замінено відповідача у справі Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010; місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122). Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 12.10.2021 року о 10 год. 30 хв.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтував тим, що право на пенсію за нормами ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач набуде за умови роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та набуття 25 років пільгового стажу роботи в підземних умовах, або за нормами п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» після досягнення 50 років.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених статтею 205 КАС України не має, суд вважає за можливе розглянути заяву у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), громадянин України, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб`єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що 25.02.2020 року позивач звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №1215 про призначення пенсії згідно п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До заяви були додані документи: копія паспорту та ІНН; копія трудової книжки; копія диплому про навчання; копія військового квитка; довідка про взяття на облік ВПО.

Рішенням від 28.02.2020 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії згідно п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років.

У рішенні зазначено, що до пільгового стажу не зараховані періоди:

- на підприємстві шахта «Комуніст» з 16.02.1993 року по 27.05.1993 року, з 12.12.1994 року по 16.08.1996 року, на підприємстві Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» з 08.09.1999 року по 30.06.2000 року, так як відсутні документи, які підтверджують пільговий характер роботи;

- з 13.04.2004 року по 21.06.2004 року, з 19.06.2012 року по 28.02.2017 року на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», з 06.10.2008 року по 26.12.2008 року на підприємстві ВП шахта «Бутівська», так як підприємства перереєстровані на підконтрольній українській владі території та відсутні документи, підтверджуючі пільговий характер роботи;

- з 01.12.2016 року по 28.02.2017 року на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України.

Зазначено, що у разі підтвердження пільгової роботи за вказані вище періоди, період військової служби буде автоматично зараховано до пільгового стажу (а.с.22).

Таким чином, спірним у даній справі є рішення пенсійного органу від 28.02.2020 про відмову в призначенні пенсії.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Згідно п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

В силу приписів частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону №1788-XII, пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637(далі - Порядок № 637), основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1у редакції на момент подання позивачем заяви про призначення пенсії).

Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).

В пункті 1 Порядку №637 також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 щодо спірних періодів роботи наявні такі записи:

- 16.02.1993 року переведений учнем підземного гірничого робітника з повним робочим днем у шахті «Комуніст»;

- 02.03.1993 року навчання на курсах підземних гірничих працівників;

- 09.04.1993 року переведений підземним гірничим робітником 2 розряду з повним робочим днем у шахті;

- 27.05.1993 року звільнений на військову службу;

- з 08.06.1993 року по 01.12.1994 року служба в армії;

- 12.12.1994 року прийнятий підземним гірничим робітником 3 розряду з повним робочим днем у шахті «Комуніст»;

- 03.01.1996 року навчання на курсах підземних гірничих робітників;

- 09.02.1996 року переведений учнем підземного гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем у шахті;

- 20.03.1996 року переведений підземним гірничим робітником очисного забою з повним робочим днем в шахті;

- 16.08.1996 року звільнений;

- 08.09.1999 року прийнятий підземним гірничим робітником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті в Державну холдингову компанію «Жовтеньвугілля»;

- 22.12.1999 року проведена атестація робочого місця;

- 03.09.2001 року навчання на курсах машиністів;

- 13.04.2004 року прийнятий машиністом гірничих машин 5 розряду підземним з повним робочим днем під землею у ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу»;

- 21.06.2004 року звільнений;

- 06.10.2008 року прийнятий машиністом 6 розряду з повним робочим днем у ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля»;

- 26.12.2008 року звільнений;

- 12.01.2009 року прийнятий підземним гірничим робітником очисного забою 5 розряд з повним робочим днем у шахті у підприємство ВП «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»;

- 05.03.2009 року переведений підземним машиністом 6 розряду з повним робочим днем на підземних гірничих роботах;

- 07.06.2012 року звільнений;

- 19.06.2012 року прийнятий машиністом гірничих машин 5 розряду з повним робочим днем під землею у ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу»;

- 15.03.2017 року звільнений (а.с.17-21).

З позиції Пенсійного органу слідує, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи на підприємстві шахта «Комуніст» з 16.02.1993 року по 27.05.1993 року, з 12.12.1994 року по 16.08.1996 року, на підприємстві Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» з 08.09.1999 року по 30.06.2000 року, так як відсутні документи, які підтверджують пільговий характер роботи; з 13.04.2004 року по 21.06.2004 року, з 19.06.2012 року по 28.02.2017 року на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», з 06.10.2008 року по 26.12.2008 року на підприємстві ВП шахта «Бутівська», так як підприємства перереєстровані на підконтрольній українській владі території та відсутні документи, підтверджуючі пільговий характер роботи;

Водночас, суд не погоджується з такою позицією Пенсійного органу з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, основним документом про трудову діяльність працівника згідно ст. 48 КЗпП України та ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є трудова книжка. Аналогічне поняття закріплене і в порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року за № 637, в п. 1 якого зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах на посадах, які дають право на пільгову пенсію. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, тому посилання пенсійного органу у спірному рішенні на те, що позивачем не надано довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи є необґрунтованими.

Доводи відповідача про те, що підприємства, на яких працював позивач перереєстровані на підконтрольній українській владі території не спростовують висновок суду, що позивач має право на зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи:

- на підприємстві шахта «Комуніст» з 16.02.1993 року по 27.05.1993 року, з 12.12.1994 року по 16.08.1996 року;

- на підприємстві Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» з 08.09.1999 року по 30.06.2000 року, так як відсутні документи, які підтверджують пільговий характер роботи;

- на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» з 13.04.2004 року по 21.06.2004 року, з 19.06.2012 року по 28.02.2017 року;

- на підприємстві ВП шахта «Бутівська» з 06.10.2008 року по 26.12.2008 року.

Щодо не зарахування періоду служби в армії, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з доповненнями, внесеними Законом України від 02 червня 2005 року № 2636-ІV, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призиву на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У період з 08.06.1993 року по 01.12.1994 року позивач служив в армії, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 .

Зазначені відомості також підтверджуються військовим квитком серії НОМЕР_3 (а.с.72).

Судом встановлено, що безпосередньо після періоду військової служби позивач працював на посаді підземного гірничого робітника 3 розряду з повним робочим днем у шахті, що підтверджується копією трудової книжки.

Таким чином, строк військової служби позивача дорівнюється за вибором позивача до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

З огляду на викладене вище, суд доходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу період служби в армії з 08.06.1993 року по 01.12.1994 року.

Щодо періоду роботи позивача з 01.12.2016 року по 28.02.2017 року на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», суд зазначає наступне.

З позиції Пенсійного органу слідує, що до страхового стажу не зараховано період роботи позивача з 01.12.2016 року по 28.02.2017 року на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за цей період до МДЗ України.

Водночас, суд не погоджується з такою позицією Пенсійного органу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 цього Закону).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об`єкту для їх нарахування.

Згідно з вимогами ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно ст. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових зборів до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів» затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 1994 р. N 5-5. Інструкції затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 6 вересня 1996 р. N 11-1, ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року платниками зборів на пенсійне страхування є підприємства, установи та організації усіх форм власності, які також несуть відповідальність за своєчасну сплату страхових внесків. Сама застрахована особа не сплачує зборів та не несе відповідальності за несвоєчасну сплату страхових внесків підприємством, на якому вона працювала.

Згідно ч. 5, 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1. 2. 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 етапі 14 цього Закону квартал.

З огляду на вказані норми діючого законодавства, суд приходить до висновку, що наявність у підприємства, де працювала особа, заборгованості перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку (призначенні) пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. А застрахована особа не несе відповідальності за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків; нарахованих із заробітної плати цієї особи. Цю відповідальність відповідно до вищезазначених норм закону несе тільки страхувальник (підприємство).

З індивідуальної відомості про застраховану особу (форма ОК-5) вбачається, що дійсно за спірні періоди роботи страхові внески до Пенсійного фонду України не надходили (а.с.23-25).

Суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення спірних періодів роботи до страхового стажу за порушення, вчинене страхувальником, оскільки згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16) та, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України підлягає застосуванню при розгляді цієї справі.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.12.2016 року по 28.02.2017 року на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із прийняттям відповідачем протиправного рішення, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28.02.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії, а не визнання протиправними дій.

Також, з метою ефективного захисту порушеного права, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов`язання вчинити певні дії підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2020 року №1215 про призначення пенсії згідно п.3 ст.114 Закону України «Про загальноообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на підприємстві шахта «Комуніст» з 16.02.1993 року по 27.05.1993 року, з 12.12.1994 року по 16.08.1996 року, на підприємстві Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» з 08.09.1999 року по 30.06.2000 року, на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» з 13.04.2004 року по 21.06.2004 року, з 19.06.2012 року по 28.02.2017 року, на підприємстві ВП шахта «Бутівська» з 06.10.2008 року по 26.12.2008 року, період служби в армії з 08.06.1993 року по 01.12.1994 року, до страхового стажу періоди роботи на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» з 01.12.2016 року по 28.02.2017 року, на підприємстві ВП «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року з урахуванням висновків суду, які викладено у рішенні.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з квитанцією позивачем при звернені до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень у розмірі 454,00 грн. (50% від сплаченої суми судового збору) на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправними дії за результатами необґрунтованого розгляду заяви в частині прийнятого рішення №612 від 28.02.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов`язання скасувати рішення №612 від 28.02.2020 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії №1215 від 25.02.2020 року з зарахуванням до пільгового стажу період роботи на підприємствах з шкідливими умовами праці за Списком №1, а саме: з 16.02.1993 року по 27.05.1993 року, з 12.12.1994 року по 16.08.1996 року на підприємстві Шахта «Комуніст», з 08.09.1999 року по 30.06.2000 року на підприємстві Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля», з 13.04.2004 року по 21.06.2004 року, з 19.06.2012 року по 28.02.2017 року на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», з 06.10.2007 року по 26.12.2008 року на підприємстві ВП шахта «Бутівська», з 01.12.2016 року по 28.02.2018 року на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Добасу», з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», зобов`язання зарахувати до пільгового стажу період служби в армії з 08.06.1993 року по 01.12.1994 року – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28.02.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 25.02.2020 року №1215 про призначення пенсії згідно п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на підприємстві шахта «Комуніст» з 16.02.1993 року по 27.05.1993 року, з 12.12.1994 року по 16.08.1996 року, на підприємстві Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» з 08.09.1999 року по 30.06.2000 року, на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» з 13.04.2004 року по 21.06.2004 року, з 19.06.2012 року по 28.02.2017 року, на підприємстві ВП шахта «Бутівська» з 06.10.2008 року по 26.12.2008 року, період служби в армії з 08.06.1993 року по 01.12.1994 року, до страхового стажу періоди роботи на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» з 01.12.2016 року по 28.02.2017 року, на підприємстві ВП «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 12.10.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду

Суддя Н.А. Мозговая