Рішення № 100306770, 13.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року Справа № 160/13752/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінд Компані» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінд Компані» (пр-т Слобожанський, буд. 40А, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 41582639) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0097821809 від 01.07.2021 року, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінд Компані» (код ЄДРПОУ 41582639).

Позовна заява обґрунтована наступним. Винесене на підставі акту камеральної перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що підставою його складання є виявлена за результатами камеральної перевірки розбіжність згідно із наявною у базах даних інформацією та поданою платником. Відповідно до змісту акту, склад правопорушення полягає у включені платником податку до складу податкового кредиту суми ПДВ за грудень 2020 року по взаємовідносинам з ТОВ «АЗ-1986» (код ЄДРПОУ 41385772) у розмірі 149002,97 грн на підставі відсутності реєстрації податкових накладних за грудень 2019 року від означеного постачальника в ЄРПН, що в свою чергу призвело до винесення податкового повідомлення-рішення та нарахування штрафних санкцій. Позивач вказує на те, що камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунків) платників податків. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється. Тобто, висновок податкового органу про неправильне заповнення показників податкової декларації з ПДВ – завищення суми податкового кредиту податкової декларації з ПДВ та заниження суми ПДВ, що сплачується до бюджету, який мотивований розбіжністю даних податкового кредиту наведених в декларації та даних ЄРПН, практично заводиться до заперечення достовірності задекларованих платником податків показників, що не відповідає змісту проведеного податковим органом контрольного заходу. Таким чином, інформація, що зібрана відповідачем відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю не відноситься до предмета перевірки, та не може слугувати підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/13752/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

01.09.2021 року представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити, зазначивши наступне. За результатами аналізу уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за лютий 2021 року, у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року ТОВ «Грінд Компані» встановлено включення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 149002,97 грн отриману від ТОВ «АЗ-1986» (код ЄДРПОУ 41385772) за грудень 2019 року. Згідно ЄРПН відсутня реєстрація податкових накладних за грудень 2019 року по контрагенту-постачальнику ТОВ «АЗ-1986» на суму ПДВ 149002,97 грн. Таким чином, ТОВ «Грінд Компані» в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Подтакового кодексу України включено до складу податкового кредиту грудня 2019 року не зареєстровані податкові накладні. Отже, за результатами камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за лютий 2021 року, у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року встановлено відхилення задекларованих платником показників на суму 149003 грн.

Також, відповідач у відзиві на адміністративний позов просить замінити відповідача - ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658) у справі №160/13752/21.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року замінено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на правонаступника Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).

Згідно з ч.ч.5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінд Компані» (код ЄДРПОУ 41582639) належним чином зареєстроване 08.09.2017 року, номер запису 12241020000082598, та перебуває на податковому обліку Кропивницька ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області (м.Кропивницький).

Основним видом економічної діяльності ТОВ «Грінд Компані» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21).

Судом встановлено, що 15.03.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Грінд Компані» (код ЄДРПОУ 41582639) за лютий 2021 року.

За результатом перевірки складно акт від 15.03.2021 року №4302/04-36-18-09/41582639 (далі за текстом – Акт камеральної перевірки), у відповідності до висновків якого встановлено наступне: в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Грінд Компані» у лютому 2021 року занижено суму податкового зобов`язання на суму 149002,97 грн.

На підставі висновків, викладених в акті камеральної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення (форми «Р») №0097821809 від 01.07.2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 186253,75 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 149003,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 37250,75 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно з п.п.1.1 статті 1 Податкового кодексу України, нормативно-правовим актом, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У відповідності до абзацу 2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність:

- подання податкових декларацій (розрахунків);

- реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- виправлення помилок у податкових накладних;

- сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

За правилами абзацу 24 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Абзацом 5 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

З акту камеральної перевірки вбачається, що підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог пунктів п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження належного до сплати податку на додану вартість у лютому 2021 року, стало те, що податковий кредит у сумі 149002,97 грн сформовано за рахунок не зареєстрованих податкових накладних з боку контрагента позивача – ТОВ «АЗ-1986» (код ЄДРПОУ 41385772) за грудень 2019 року.

Суд зазначає, що встановлені відповідачем обставини щодо відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, свідчать про наявність розбіжностей між даними, що містяться у податковій звітності позивача, та даними ЄРПН, що є підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, при збільшенні позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням №0097821809 від 01.07.2021 року суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Вказане доводить протиправність податкового повідомлення-рішення №0097821809 від 01.07.2021 року внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа №804/6286/17), від 01 жовтня 2018 року (справа №821/1648/17), від 29 серпня 2019 року (справа 808/818/15), від 24 червня 2020 року (справа №640/18801/18), від 22 грудня 2020 року (640/15334/19).

Таким чином, акт камеральної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками протиправної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу положень частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно до частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд робить висновок про протиправність податкового-повідомлення рішення №0097821809 від 01.07.2021 року та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2793,81 грн, що документально підтверджується платіжним дорученням №0.0.2220341297 від 05.08.2021 року.

Отже, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 2793,81 грн.

Керуючись ст. ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінд Компані» (пр-т Слобожанський, буд. 40А, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 41582639) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0097821809 від 01.07.2021 року, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінд Компані» (код ЄДРПОУ 41582639).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінд Компані» (код ЄДРПОУ 41582639) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2793,81 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський