Ухвала суду № 100306686, 13.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

13 жовтня 2021 року Справа №160/18543/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №63032800 від 30.09.2021р., -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2021р. ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бикова А.В. від 30.08.2021р. про закінчення виконавчого провадження ВП №63032800;

- зобов`язати відповідача провести виконавчі дії у виконавчому провадженні №63032800по виконанню обов`язкового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2020р. в справі №160/1613/20 в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених Законом України від 05.06.2012р. №4901 "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Водночас, у частині, що не врегульована ст.287 вказаного Кодексу, вимоги щодо заяви визначаються загальними нормами, зокрема ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктами 4, 5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, у позові позивач посилається на те, що в мотивувальній частині оскаржуваної постанови взагалі не викладено обставин з документальним посиланням та підтвердженням направлення постанов боржнику, відсутність інформації чому боржник не виконує рішення суду, яким чином державним виконавцем перевірялося виконання рішення суду, відсутня інформація про відкриття кримінального провадження щодо боржника, проте, зі змісту позову вбачається, що позивачем не зазначено норми матеріального права, якими врегульовано зазначення такої інформації у постанові про закінчення виконавчого провадження з урахуванням повноважень відповідача та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов`язання відповідача провести виконавчі дії у виконавчому провадженні №63032800 по виконанню обов`язкового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2020р. в справі №160/1613/20 з урахуванням особливостей, встановлених Законом України від 05.06.2012р. №4901 "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", оскільки наведене рішення суду не стосується ані стягнення коштів, ані вчинення дій щодо майна боржника, в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, позивач у позові не зазначає, які саме дії він просить вчинити відповідача із зазначенням норм матеріального права та викладом обставин в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта.

Разом з тим, позивачем не додано до позову оригіналу або копії оспорюваної постанови від 30.08.2021р. про закінчення виконавчого провадження ВП №63032800 в порушення вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, що також підтверджується і Актом відділу з організаційного забезпечення розгляду адміністративних справ №1586 від 13.10.2021р.

Окрім того, згідно до п.1 ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Так, як вбачається зі змісту адміністративного позову та доданих до нього документів, позивачем оскаржується постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30.08.2021р., тобто, з урахуванням приписів п.1 ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, останній день подання даного адміністративного позову щодо скасування постанови від 30.08.2021р. є 10.09.2021р. (включно).

Позивач звернувся з даним адміністративним позовом 08.10.2021р., при цьому, у позові позивач вказує на те, що оспорювану постанову він отримав 29.09.2021р. при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження №63032800, на підтвердження чого позивачем додана копія відповідної заяви.

Частиною 1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також і відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано заяви про поновлення строків звернення до суду з даним позовом в порушення вимог ч.1 ст.123, ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у позові норм матеріального права, якими врегульовано зазначення у постанові про закінчення виконавчого провадження інформації щодо викладу обставин з документальним посиланням та підтвердженням направлення постанов боржнику, інформації чому боржник не виконує рішення суду, яким чином державним виконавцем перевірялося виконання рішення суду, інформації про відкриття кримінального провадження щодо боржника з урахуванням повноважень відповідача та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов`язання відповідача провести виконавчі дії у виконавчому провадженні №63032800 по виконанню обов`язкового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2020р. в справі №160/1613/20 з урахуванням особливостей, встановлених Законом України від 05.06.2012р. №4901 "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", враховуючи, що наведене рішення суду не стосується ані стягнення коштів, ані вчинення дій щодо майна боржника, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові, які саме дії позивач просить зобов`язати вчинити відповідача із зазначенням норм матеріального права та викладом обставин у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) оригіналу або копії оспорюваної постанови від 30.08.2021р. про закінчення виконавчого провадження ВП №63032800 у відповідності до вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за приписами ч.1, ч.2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також і ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, п. 4, п. 5 ч. 5 ст. 160, ч.6, ч.7 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №63032800 від 30.09.2021р. - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у позові норм матеріального права, якими врегульовано зазначення у постанові про закінчення виконавчого провадження інформації щодо викладу обставин з документальним посиланням та підтвердженням направлення постанов боржнику, інформації чому боржник не виконує рішення суду, яким чином державним виконавцем перевірялося виконання рішення суду, інформації про відкриття кримінального провадження щодо боржника з урахуванням повноважень відповідача та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов`язання відповідача провести виконавчі дії у виконавчому провадженні №63032800 по виконанню обов`язкового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2020р. в справі №160/1613/20 з урахуванням особливостей, встановлених Законом України від 05.06.2012р. №4901 "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", враховуючи, що наведене рішення суду не стосується ані стягнення коштів, ані вчинення дій щодо майна боржника, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові, які саме дії позивач просить зобов`язати вчинити відповідача із зазначенням норм матеріального права та викладом обставин у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) оригіналу або копії оспорюваної постанови від 30.08.2021р. про закінчення виконавчого провадження ВП №63032800 у відповідності до вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва