Рішення № 100306611, 13.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року Справа № 160/13427/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110050/2021/000020/1 від 02.03.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту з визначенням митної вартості за першим методом (за ціною контракту). Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірного рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року відкрито провадження у справі № 160/13427/21 та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

02.09.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 2.ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. У графі 33 Рішення також відображено розгляд послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-63, а також джерела використані при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

06.09.2021 року позивачем надано відповідь на відзив, у якій зазначено, що відзив є законодавчо необґрунтованим та не спростовує доводи позивача, викладені у позові. Також підтримано правову позицію, викладену у позові.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

29.10.2019 року ТОВ «ПК «ДТЗ» (м. Дніпро) уклало з компанією YONGKANG NANTIAN INDUSTRY & TRADE CO., LTD (Китай) зовнішньоекономічний контракт № NNТ-1- 2020 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною цього контракту.

Позивачем 25.02.2021 року задекларовано до митного поста «Новомосковський» Дніпровської митниці ДМС товар – інструменти змінні та їх частини для буріння ґрунту, з робочою частиною зі сталі – до ручних мотобурів виробництва торговельних марок «Vitals» / «Кентавр»: бури шнекового типу, суцільні або зі змінними лезами, призначені буріння отворів у ґрунті для подальшого встановлення стовпів або посадки дерев: бур 100 х 800 – 200шт.; бур 150 х 800 -147шт.; бур 250 х 1000 (зі змінними лезами) – 200шт.; бур300 х 1000 (зі змінними лезами) – 150 шт.; бур 400 х 800 (зі змінними лезами) – 48 шт. / частини до бурів шнекового типу – подовжувач хвостовика, для збільшення глибини буріння: подовжувач L - 300мм – 50 шт.; подовжувач L - 500мм – 60 шт.; подовжувач L - 700мм – 40 шт.; подовжувач L - 800мм – 40 шт.; подовжувач L - 1000мм – 120 шт. на загальну суму 7331,36 дол.США.

Означений товар надійшов в Україну в одному контейнері згідно із зазначеним контрактом на підставі специфікації № 4 від 03.12.2020 року, та комерційних та товаросупровідних документів - інвойсу № NT20Н127502 від 14.12.2020 року, коносаменту № UTRUST2012019B від 22.12.2020 року.

Електронна митна декларація зареєстрована за № 110050/2021/001429.

Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством надано митному органу документи, передбачені ч. 2 та 3 ст. 53 МК України, перелік яких зазначений в графі 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № NNT-1-2020 від 29.10.2019 року; додаток (специфікація) до нього № 4 від 03.12.2020 року; рахунок-фактура № NT20Н127502 від 14.12.2020; пакувальний лист; платіжне доручення № 324 від 24.02.2021 року.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом № 1510/912/2019 від 15.10.2019 року; коносамент № UTRUST2012019B від 22.12.2020 року; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/44 від 03.12.2020 року; рахунок L40330 від 05.02.2021 року.

За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України митницею додатково витребувані у позивача наступні документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправника; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 01.03.2021 року № 01-01/03 декларант надав: комерційну пропозицію, прайс-лист, акт виконаних робіт від 05.02.2021 року, технічну документацію виробника та специфікацію № 5 від 10.12.2020 року і пояснення про неможливість надання інших додаткових документів.

02.03.2021 року митницею прийняте рішення про коригування митної вартості № UА110050/2021/000020/1 (далі - Рішення), яким визначена митна вартість на товар за резервним методом 2г.

У відповідності до ст. 52 МК України 02.03.2021 року товар випущено у вільний обіг за МД № UА110050/2021/001612.

Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 23912,14 грн.

Не погодившись з рішення про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1ст. 4 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.

З матеріалів справи видно, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Так, щодо спірної ЕМД митницею встановлені наступні розбіжності:

1. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару;

2. Неподання декларантом ТОВ "ПК "ДТЗ експортної декларації свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових; перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Декларантом не надано копію декларації країни відправлення;

3. Надане платіжне доручення № 324 містить відомості про частку оплати – 12150,00 дол.США, що зараховується у специфікації від 03.12.2020 року № 4, від 10.12.2020 року № 5. Тобто неможливо ідентифікувати, яка частина оплати, зарахована по якій специфікації та прослідкувати дотримання строку оплати товару по специфікації № 4 від 03.12.2020 року;

4. Надана до митного оформлення Заявка № 1/44 від 03.12.2020 року не кореспондується по даті з рахунком-фактурою № NT20Н127502 від 14.12.2020 року, за яким здійснено поставку оцінюваної партії товару;

5. У рахунку оплати від 05.02.2021 року № L40330 відсутнє посилання на заявку на перевезення, відповідно до якої здійснено послуги з перевезення оцінюваної партії товарів. У пункті 1 заявки на перевезення № 1/44 від 03.12.2020 року зазначений маршрут прямування вантажу: порт Нінгбо (Китай) - Південний - м. Дніпро. У пункті 11 заявки на перевезення № 1/44 від 03.12.2020 року «Вартість послуги (включаючи додаткові витрати) зазначено – 650 дол.США включаючи перевантаження. Витрати на перевантаження, зазначені у рахунку на оплату від 05.02.2021 року № L40330 та заявці на транспортуванні № 1/44 від 03.12.2020 року не виділені із витрат на транспортуванням за межами митної території України, тому здійснити обчислення складової митної вартості, що передбачено вимогами Митного кодексу України, не можливо. У разі здійснення оплати транспортних витрат згідно рахунку від 05.02.2021 року № L40330 необхідно надати відповідні документи.

6. Згідно з відомостями ЕМД поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнері MSKU9084517, на морському судні MAERSK KIMI (гр. 21 ЕМД) за коносаментом від 22.12.2020 року № UTRUST20120193В. За результатами проведеної митницею перевірки з використанням модулю відстеження контейнерів, розміщеному на інтернет-ресурсі за адресою www.maersk.com та модуля «Облік контейнерів» ЄАІС Держмитслужби, по контейнерам MSKU9084517 встановлено, що оцінюваний товар на морському судні MAERSK HAVANAM № 050W вибув з порту Qingdao (Shandong, China) та прибув в порт Південний (Україна) на морському судні MAERSK KIMI № 053W, що свідчить про наявність перевантаження оцінюваного товару в порту Said East (Egypt) з судна MAERSK HAVANAM № 050W на судно MAERSK KIMI № 053W, та факт надходження в пункт пропуску Одеської митниці судна MAERSK KIMI № 053W з даним товаром за іншим коносаментом. Перенавантаження контейнера № MSKU9084517 на судно MAERSK KIMI № 053W, як зазначено у коносаменті від 22.12.2020 року № UTRUST20120193В, відсутнє. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МК України, до митного оформлення не надавався та наявність додаткових витрат пов`язаних з перенавантаженням товару одного транспортного засобу на інший, що є складовим митної вартості товару.

7. Наданий прайс-лист від 12.11.2020 року має суб`єктивний характер в розумінні вимог ст. 52 МК України, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД від 25.02.2021 року № UA110050/2021/001429 та конкретні умови поставки – FOB Ningbo. За формою та змістом повторюючи надану комерційну пропозицію, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України.

8. В наданому 01.03.2021 року декларантом акті виконаних робіт б/н від 05.02.2021 року зазначена вартість морського перевезення вантажу у частині контейнера MSKU9084517, включаючи перевантаження, на рівні 650 дол.США. Відомості щодо включення надбавок, БАФ, КАФ, дод. збір за безпеку до загальної вартості фрахту в заявці № 1/44 від 03.12.2020 року та акті виконаних робіт б/н від 05.02.2021 року - відсутні. Декларантом не надано документального підтвердження включення додаткових витрат або спростування виявлених невідповідностей. Враховуючи зазначене, в наданих документах містяться суперечні відомості щодо вартості морського фрахту одного контейнеру та включення додаткових витрат та надбавок до загальної вартості транспортування, що є складовими митної вартості у розумінні ч. 10 cт. 58 МК України.

Щодо вказаних обставин, що слугували підставами для коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.

По-перше, партія товару поставлялась на умовах FОВ(КНР) згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010. Базис поставки FОВ Інкотермс 2010 покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FОВ (FОВ рrісе) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит, і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Отже, враховуючи умови контракту у вартість товару, зазначену в інвойсі, включені вартість самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

По-друге, щодо тверджень митниці про неподання декларантом копії декларації країни відправлення, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається за його наявності на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності , які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, шо підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контрактом № NNТ-1-2020 (п. 3.5, 3.6) сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином, підприємство у рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Чинним митним законодавством України та КНР не передбачено зобов`язання українського підприємства надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення.

Підприємством митниці надані документи (контракт, специфікація, інвойс, пакувальний лист), які не мають розбіжностей у числових значеннях і у своїй сукупності підтверджують ціну товару, що підлягала сплаті.

Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації суперечать положенням Митного кодексу.

По-третє, наданим платіжним дорученням № 324 від 24.02.2021 року підтверджується факт сплати валютних коштів за Специфікаціями № 4 та № 5 контракту.

Загальна вартість товарів за Специфікацією № 4 складає 6681,36 дол.США. За Специфікацією № 5 передбачена попередня оплата в сумі 5468,64 дол.США та 4861,36 дол.США протягом 90 днів від дати підписання Специфікації.

Розрахунок суми вартості товарів за Специфікацією № 4 та попередньої оплати за Специфікацією № 5 складає суму 12150 дол.США, яка зазначена в платіжному дорученні.

Таким чином, платіжне доручення № 324 від 24.02.2021 року підтверджує факт сплати коштів за Специфікацією № 4 в повному обсязі.

По-четверте, той факт, що Заявка № 1/44 від 03.12.2020 року не кореспондується по даті з рахунком-фактурою № NT20Н127502 від 14.12.2020 року, на переконання суду, в жодному разі не впливає на числові значення митної вартості товару та правильність визначення митної вартості, і митниця не навела жодних аргументів на підтвердження протилежного.

Заявка № 1/44 від 03.12.2020 року узгоджена сторонами договору фрахту до оформлення інвойсу № NT20Н127502 від 14.12.2020 року. Ідентифікувати Заявку з іншими документами можливо за відправником товару, загальною вагою товару, його найменування, кількістю місць, вартістю транспортних послуг.

По-п`яте, відсутність посилання в інвойсі № L40330 від 05.02.2021 року на узгоджену заявку № 1/44 від 03.12.2020 року жодним чином не впливає на правильність визначення митної вартості. В інвойсі № L40330 від 05.02.2021 року міститься інформація щодо договору фрахту, найменування вантажу, номер контейнера, загальна вартість фрахту з урахуванням перенавантаження. Зазначені відомості кореспондуються з відомостями в інших наданих документах. Обов`язковість зазначення заявки в інвойсі чинним законодавством не передбачена.

По-шосте, міжнародне морське перевезення контейнерів здійснювалось відповідно до укладеного договору міжнародного морського перевезення № 1510/912/2019. Перевізником за договором виступає компанія «Global Container Lines SIA», яка відповідно до 1.1., 2.2. договору зобов`язана здійснити міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів Замовника в порядку та на умовах цього договору, видати та надати Замовнику коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення.

Перевізником в рамках укладеного договору виданий коносамент № UTRUST20120193В від 22.12.2020 року, як основний транспортний документ, що підтверджує факт перевезення частини контейнеру відповідно до узгодженої заявки. Договором не передбачено надання Перевізником інших перевізних документів.

Факт наявності у позивача іншого коносаменту не підтверджений.

По-сьоме, прайс-лист є документом довільної форми і чинним законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для нього. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 року у справі № 520/10709/18.

По-восьме, узгоджена у заявці № 1/44 від 03.12.2020 року вартість перевезення частини контейнера з товаром складає 650,00 дол.США, що повністю відповідає загальній сумі рахунку № L40330 від 05.02.2021 року.

Твердження митниці щодо відсутності в акті виконаних робіт від 05.02.2021 року відомостей щодо включення надбавок, БАФ, КАФ, дод. збору за безпеку до загальної вартості фрахту, є помилковими, оскільки в акті виконаних робіт також зазначена вартість перевезення в сумі 650 дол.США та міститься посилання на рахунок на оплату фрахту, що також повністю кореспондується з узгодженою у заявці вартістю перевезення товарної партії, тобто включаючи усі надбавки.

Таким чином, наданими документами повністю підтверджено, що всі додаткові витрати, які зафіксовано сторонами у п. 11 заявки № 1/44 від 03.12.2020 року, включені у загальну вартість фрахту.

Крім того, митницею не враховано, що відповідно до п. 3.1.1. та 4.2. зовнішньоекономічного контракту № NNT-1-2020 від 29.10.2019 року, до ціни товару включені вартість упаковки і маркування товару, завантаження товару на борт судна в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також витрати пов`язані з виконанням митних формальностей, необхідних для експорту товарів.

За умовами контракту (п. 3.1.1.) – ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, тобто з урахуванням наведеної інформації, відображення згаданих витрат у комерційних документах у якості окремих статей витрат не є обов`язковим.

Крім викладеного, суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі № 815/6827/17, від 22.04.2019 року у справі № 815/6242/17, від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.

Підсумовуючи викладене, суд робить висновок про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2270 грн. відповідно до платіжного доручення № 1009 від 03.08.2021 року підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110050/2021/000020/1 від 02.03.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (код ЄДРПОУ 42634661) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський