Рішення № 100306452, 10.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року Справа № 160/9199/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання протиправними та скасування постанов, стягнення сум,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 25.09.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною по примусовому виконанню виконавчого напису №4665 виданого 12.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 65538.88грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 27.05.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (реєстраційний номер виконавчого провадження 60150330) винесені приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною по примусовому виконанню виконавчого напису №4665 виданого 12.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 65538.88грн;

- стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни на користь ОСОБА_1 6553,89грн основної винагороди, та 400,00грн витрат на проведення виконавчих дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані постанови були прийняті відповідачем на підставі виконавчого напису №4665 від 12.09.2019 року виданого приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 65538.88грн. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20.04.2021 року у цивільній справі №199/260/21, яке набрало законної сили 01.06.2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано виконавчий напис №4665 від 12.09.2019 року виданий приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 65538.88грн таким, що не підлягає виконанню. Разом з тим, за період з 01.06.2020 року по лютий місяць 2021 року з ОСОБА_1 на користь відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни було стягнуто 6553.89грн основної винагороди та 400.00грн витрат на проведення виконавчих дій. Позивач зазначає, що стягнення з відповідача утриманих з позивача 6553.89грн основної винагороди та 400.00грн витрат на проведення виконавчих дій, є логічними (адже спростовуючи підставу - спростовуємо і наслідок) та пов`язані прямим причинно-наслідковим зв`язком із вимогами щодо вирішення публічно-правового спору, та є фактично поверненням неправомірно стягнутих з позивача коштів (відшкодуванням позивачу заподіяної шкоди внаслідок неналежного стягнення). Оскільки документ, на підставі якого було відкрито виконавче провадження є незаконним, всі виконавчі дії та постанови у виконавчому провадженні повинні визнаватись нечинними. Таким чином, позивач вважає, що оскільки рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20.04.2021 року було скасовано виконавчий напис приватного нотаріуса на підставі якого відповідачем були прийняті оскаржувані постанови, відповідно такі постанови підлягають скасуванню, а стягнуті на їх підставі суми – стягненню з відповідача на користь позивача.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, щодо оскаржуваної постанови про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 6 553,89 грн. в рамках виконавчого провадження № 60150330, то відповідно ч.7 ст.31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця, у зв`язку з чим, приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, якою визначено стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом. Щодо постанови про звернення стягнення па за робітній плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №60150330 від 27 травня 2020 року, відповідач зазначив, що вказану постанову прийнято на підставі ст.ст. 68-70 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому стягувач у своїй заяві про примусове виконання рішення просив звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 без застосування заходів примусового звернення стягнений на майно боржника та без перевірки його майнового стану за місцем проживання. Відповідач вказує на те, що предметом позовної заяви є скасування вищевказаних постанов, проте постанови були винесені згідно з нормами чинного законодавства, процедура або підстави їх прийняття позивачем не оскаржувалися та не оскаржуються. Щодо позовних вимог про стягнення грошових коштів, відповідач звертає увагу, що станом па 02 серпня 2021 року приватному виконавцю не надходило будь-яких письмових звернень від позивача про повернення коштів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року відкрито провадження по справі та ухвалено здійснювати розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у порядку визначеному ст.287 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 12 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі №4665, яким стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 65538 грн. 88 коп.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60150330 від 25.09.2019 року згідно виконавчого напису №4665 від 12.09.2019 року виданого приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 65538.88грн.

Також, приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною було прийнято постанову ВП №60150330 від 25.09.2019 року якою було стягнуто з ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 6553.89грн.

27.05.2020 року, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника було постановлено в межах зазначених вище стягнень стягувати з ОСОБА_1 за місцем роботи у Комунальному підприємстві «Теплоенерго» Дніпровської міської ради заборгованість та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 400,00грн (п.2 Постанови).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20.04.2021 року у цивільній справі №199/260/21, яке набрало законної сили 01.06.2021 року, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», де треті особи - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задоволено в повному обсязі.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4665 виданий 12.09.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 65538 грн. 88 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 11 930 грн. 39 коп. безпідставно набутих коштів.

Згідно довідки про доходи за 2020-2021рр. від 03.02.2021 року за період з червня 2020 року по лютий 2021 року з ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження було стягнуто 11 930,39 грн. на користь ТОВ «Вердикт Капітал», а також на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни було стягнуто 6553.89грн основної винагороди та 400.00грн витрат на проведення виконавчих дій.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №60150330 від 17.06.2021 року, якою постановлено закінчити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №4665 від 12.09.2019 року виданого приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 65538.88грн.

Пунктом 2 вказаною постанови визначено: припинити звернення стягнення на доходи боржника, які проводяться відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника АСВП № 60150330, виданої приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України “Про виконавче провадження” (далі – Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Частиною 1 ст.13 Закону №1404 передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно частини 2 статті 27 Закону №1404 виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною 3 статті 27 Закону №1404 передбачено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно частини 4 статті 27 Закону №1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону №1404 визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1404 у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до частини 7 статті 27 Закону №1404 у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Частиною 3 ст. 45 цього ж закону визначено, шо основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

З норми Закону України «Про виконавче провадження» видно, що виконавчий збір підлягає поверненню у випадках: а) закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню; б) визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, згідно вказаних приписів, у разі визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, таке виконавче підлягає закінченню і виконавчий збір в такому випадку не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Судом встановлено, що 12 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі №4665, яким стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 65538 грн. 88 коп.

Постановою відповідача ВП №60150330 від 25.09.2019 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Гамзатовою Аліною Анатоліївною №4665 від 12.09.2019 року. Пунктом 3 постанови визначено стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 6553,89грн.

Враховуючи викладене, відповідач прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження та зазначив у ній про стягнення виконавчого збору у сумі 6553,89грн. на законних підставах.

Також, приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною було прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №60150330 від 25.09.2019 року якою було стягнуто з ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 6553.89грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20.04.2021 року у цивільній справі №199/260/21, яке набрало законної сили 01.06.2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4665 виданий 12.09.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 65538 грн. 88 коп.

Суд зазначає, що підставою якою позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо протиправності оскаржуваних постанов відповідача є наявність рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20.04.2021 року у цивільній справі №199/260/21, яке набрало законної сили 01.06.2021 року, яким скасовано виконавчий напис, який був підставою для відкриття виконавчого провадження ВП №60150330 та прийняття оскаржуваних постанов.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», за вчинення виконавчих дій приватним} виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру:

2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає перстачі за виконавчим документом.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Також, ч.ч.5-7 ст. 31 Закону України «Про органи за осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що основна винагорода приватного виконавця стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом. Тобто основна винагорода стягується у разі забезпечення приватним виконавцем виконання виконавчого документу.

Отже, за своїм призначенням основана винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі. При цьому розмір основної винагороди приватного виконавця залежить від фактичної стягнутої ним суми, а не від суми зазначеної у виконавчому документі.

Аналогічну за змістом правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у своїй постанові від 03.03.2020 у справі №260/801/19 (87963287).

Таким чином, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення приватним виконавцем не будь-яких дій, пов`язаних з організацією виконавчого провадження, а виключно дій по фактичному стягненню з боржника присуджених за виконавчим документом сум, тобто дії, за наслідками яких було стягнуто, повернуто у примусовому порядку відповідну суму або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Тобто за своїм призначенням винагорода стягується саме за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до фактичного виконання рішення.

Крім того, суд зазначає, що у разі стягнення з позивача суми основної винагороди без реального стягнення суми боргу з боржника, буде створено умови для стягнення з позивача подвійної суми виконавчого збору або стягнення виконавчого збору без реального виконання рішення суду, що також свідчить про протиправність спірної постанови.

Як було зазначено вище, судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20.04.2021 року у цивільній справі №199/260/21, яке набрало законної сили 01.06.2021 року, скасовано виконавчий напис, який був підставою для відкриття виконавчого провадження ВП №60150330 та прийняття оскаржуваних постанов.

Враховуючи викладене та те, що виконавчий напис №4665 від 12.09.2019 року виданий приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою Аліною Анатоліївною, було визнано судом таким, що не підлягає виконанню, відсутні докази того, що відповідач вчинив дії щодо закінчення виконавчого провадження чи повернув виконавчий документ стягувачу з підстав його виконання, суд вважає, що позовні вимоги про скасування постанов відповідача в межах виконавчого провадження №60150330 від 25.09.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди та від 27.05.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки на даний час встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню.

Приймаючи рішення про скасування оскаржуваних постанов, суд керується визначеними ч.2 ст.2 КАС України принципами обґрунтованості та пропорційності, яким має відповідати спірне рішення, а також враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання.

Також суд вважає необхідним застосувати у межах спірних правовідносин приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 1 Протоколу до якої визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Враховуючи те, що судовим рішенням скасовано виконавчий напис, який був підставою для прийняття оскаржуваних постанов та оскаржувані постанови відповідача в межах виконавчого провадження №60150330 від 25.09.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди та від 27.05.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника підлягають скасуванню, відповідно позивач має право на повернення сум виконавчого збору згідно вимог ч.7 ст.27 Закону №1404, якому кореспондує відповідний обов`язок відповідача вчинити дії, спрямовані на повернення виконавчого збору позивачу, що відповідачем не заперечується у відзиві на позов, проте такі дії останнім вчинені не були, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення 6553,89грн. основної винагороди та 400,00грн. витрат на проведення виконавчих дій підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2724,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни (05002, м.Київ, вул.Окіпної Раїси, буд.4, корп.А, офіс 35А) про визнання протиправними та скасування постанов, стягнення сум – задовольнити.

Скасувати постанови прийняті приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною у виконавчому провадженні №60150330 від 25.09.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди та від 27.05.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни на користь ОСОБА_1 6553,89грн. основної винагороди та 400,00грн. витрат на проведення виконавчих дій.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни (05002, м.Київ, вул.Окіпної Раїси, буд.4, корп.А, офіс 35А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати удового збору у розмірі 2724,00грн. (дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова