Рішення № 100306314, 13.10.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4626/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1547, Військової частини А0536 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини А1547, Військової частини А0536 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А1547 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2014 по 10.08.2016 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину А1547 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2014 по 10.08.2016 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А 0536 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 12.08.2016 по 07.11.2017 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину А 0536 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 12.08.2016 по 07.11.2017 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А 0536 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 - 2017 роки.

Зобов`язано Військову частину А 0536 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 - 2017 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Визнано протиправними дії Військової частини А 0536 щодо недотримання встановленого законом строку надання відповіді, надання неповної інформації на запит ОСОБА_1 від 18.03.2021.

Зобов`язано Військову частину А 0536 надати ОСОБА_1 відповідь на поставлені в пункті 3, 4 , 5, 6, 8, 9, 10 запиту від 18.03.2021 питання в повному обсязі відповідно до норм Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Визнано протиправною бездіяльность Військової частини А0536 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки.

Зобов`язано Військову частину А0536 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки.

Визнано протиправною бездіяльность Військової частини А0536 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої статтею 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Зобов`язано Військову частину А0536 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої статтею 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

05.10.2021 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А1547, Військової частини А0536 на користь позивача ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у сумі 10000 грн. та надано докази про підтвердження розміру понесених судових витрат.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2021 року розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення в даній адміністративній справі призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання на 10:00 13 жовтня 2021 року.

У письмових поясненнях на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі представник Військової частини А1547 заперечує щодо стягнення на користь позивача 10000 грн. витрат на правничу допомогу у зв`язку із неспівмірністю із заявленими позовними вимогами. Також зазначає, що адвокатом не було надано доказів отримання коштів від позивача, а також достатніх доказів фактичного здійснення витрат.

З урахуванням вищенаведеного просить відмовити у задоволенні зазначеної заяви.

Сторони в судове засідання не прибули.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

У заяві представник позивача вказує, що очікує понести витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн., додавши до заяви ордер №1028821 від 13.09.2021 на надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Губаром Володимиром Євгеновичем.

До заяви про ухвалення додаткового рішення у справі представник позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу додає наступні копії документів: договору про надання правової допомоги від 15 квітня 2021 року; акт виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 02.10.2021.

Як вбачається із договору про надання правової допомоги від 15 квітня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро Губара Володимировича, адвокатське бюро зобов`язується представляти інтереси клієнта у Волинському окружному адміністративному суді по справі про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити дії Військової частини А1547, Військової частини А0536, а клієнт зобов`язується сплатити адвокатському бюро гонорар за надану правову допомогу

Пунктом 2.1 цього договору визначено, що сторони домовились, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар (винагороду) у розмірі 10000 грн.

Як встановлено частинами другою, третьою статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін, ціни позову та конкретні обставини справи, яка не є складною, та сформованої судової практики, суті виконаних послуг, та приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо їх стягнення на користь позивача, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 10000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 2500,00 грн. (з Військової частини А1547 -1000 грн., Військової частини А0536-1500 грн.), а решту витрат повинен понести позивач. Відтак, заява підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статтями 139, 143, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А1547 (45050, Волинська область, Ковельський район, село Поворськ, вулиця Привокзальна, в/м №72, ЄДРПОУ 07820344) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А 0536 (93400, Луганська область, місто Севєродонецьк, в/м №1, код ЄДРПОУ 26615064) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук