Рішення № 100306310, 12.10.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6977/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 30.11.2020 № 21-83 вих. 20 відповідно до статті 50-1 3акону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на час призначення пенсії), первинної редакції ч. 20 статті 86 3акону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VII у розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження суми пенсії максимальним розміром; зобов`язати здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 3акону України “Про прокуратуру” № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), первинної редакції ч. 20 статті 86 3акону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VII в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Волинської обласної прокуратури від 30.11.2020 за № 21-83 вих-20 без обмеження її максимальним розміром, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2001 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років, яка була призначена відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 №1789-ХІІ в редакції, чинній на час призначення пенсії, в розмірі 90% від середнього місячного заробітку за посадою старшого слідчого прокуратури Волинської області.

27.01.2021 та 15.03.2021 позивач звернувся в ГУ ПФУ у Волинській області із заявами про перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорам на підставі рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 у розмірі 90% заробітної плати, зазначеної у довідці Волинської обласної прокуратури за №21-83 вих-20 від 30.11.2020, долученої ним до заяви, без обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром. За результатами розгляду його заяв відповідач відмовив у перерахунку пенсії. Позивач вважає, що дії управління щодо відмови у перерахунку пенсії є неправомірними і такими, що вчинені всупереч чинного законодавства, оскільки при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка діяла на момент призначення пенсії. Відтак, до розміру його пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії та зменшуватися відсотковий розмір пенсії від суми місячної заробітної плати, оскільки такі обмеження виникли після призначення йому пенсії та звужують його права. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У поданому відзиві на позов від 10.08.2021 відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав. В обґрунтування своїх заперечень вказав, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за вислугу років згідно зі статтею 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991.

За результатами розгляду заяви, відповідачем проведено перерахунок пенсії, розмір пенсії обчислено в розмірі 60 % від суми місячної заробітної плати з врахуванням обмеження максимальним розміром десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Приймаючи таке рішення відповідач керувався нормами чинного законодавства.

Зазначає, що перерахунок пенсії колишнім працівникам органів прокуратури проводиться на підставі норм встановлених законодавцем в статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697 (далі Закон України № 1697), а саме в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 18 статті 86 Закону України № 1697 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від

17.11.2019 №294 та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2020 встановлений в розмірі 1712,00 грн, з 01.01.2021 – 17690,00 грн, з 01.07.2021 – 18540,00 грн.

Враховуючи наведене розмір пенсії ОСОБА_1 обчислений на підставі норм чинного законодавства та з 01.10.2020 становить 17120,00 грн, з 01.12.2020 — 17690,00 грн, з 01.07.2021- 18540,0 грн та буде збільшуватись відповідно до зміни прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З урахуванням наведеного відповідач просив в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.04.2001 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років згідно зі статтею 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 №1789-ХІІ, яка призначена в розмірі 90% місячної заробітної плати.

Волинською обласною прокуратурою 30.11.2020 видано ОСОБА_1 довідку №21-83вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 11.09.2020. Довідка видана відповідно до статті 81 Закону України “Про прокуратуру” та рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 (а. с. 29).

Згідно з даною довідкою розмір заробітної плати (грошового забезпечення) старшого слідчого, становить: посадовий оклад – 37836,00 грн, надбавка за вислугу років (30%) – 11350,80 грн, матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) – 4098,90 грн х 2, а всього 57384,60 грн.

27.01.2021 та 15.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії на підставі зазначеної довідки.

У листі від 01.04.2021 №2693-2353/Д-02/8-0300/21 відповідач повідомив позивача про те, що наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 “Про день початку роботи обласних прокуратур” 11.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур, з зазначеної дати здійснюється оплата праці прокурорів обласних прокуратур та спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур) відповідно до статті 81 Закону України від 14.10.2014 №1697-IV “Про прокуратуру” та надаються довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій.

З 01.10.2020 наявні законодавчі підстави для проведення перерахунку пенсій прокурорам обласних прокуратур з урахуванням наданих довідок про заробітну плату.

Поряд з цим, відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01.07.2020 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 1712 гривень, з 01.12.2020— 1769 гривень.

Тому, з 01.10.2020 позивачу проведено перерахунок пенсії та встановлено в розмірі 60% заробітної плати на посаді старшого слідчого. Розмір пенсійної виплати становить 17120,00 грн з жовтня 2020 року та 17690,00 грн з грудня 2020 року (а.с. 32).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Зазначені норми зобов`язують суб`єктів владних повноважень діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури.

На час призначення позивачу пенсії (2001 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ. Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1); обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1); призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14 жовтня 2014 року ухвалено новий Закон України “Про прокуратуру” (Закон №1697-VІІ). Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Розділ XII “Прикінцеві положення” Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) викладено в такій редакції: “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”; частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у такій редакції: “ 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”.

13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від №7-р(II)/2019 та визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Рішення положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У пункті 3 Рішення №7-р(II)/2019 Конституційний Суд України встановив такий порядок його виконання: частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції.

Отже, з 13 грудня 2019 року особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VІІ мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам.

Склад та розмір заробітної плати прокурорів визначала стаття 81 Закону №1697-VІІ.

В той же час Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого, зокрема, норми статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII “Перехідні положення” Закону України від 14 жовтня 2014 “Про прокуратуру” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами застосовуються порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, відновлено дію статті 81 Закону №1697-VІІ в частині визначення розміру та складових заробітної плати прокурорів.

Стаття 81 Закону №1697-VІІ в редакції Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” (набув чинності з 25 вересня 2019 року) визначає порядок обрахунку заробітної плати для працівників Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур, зокрема, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з відповідним коефіцієнтом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1155 “Про умови оплати праці прокурорів” (Постанова №1155), пунктом першим якої затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1-3.

Як вбачається з матеріалів справи, Волинська обласна прокуратура видала позивачу довідку від 30.11.2020 №21-83вих20 про розмір заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою старшого слідчого, що враховується для перерахунку пенсій, за нормами, чинними на 11.09.2020 (на день початку роботи обласних прокуратур згідно з наказом Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року №414).

Підвищення заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до положень частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ є підставою для перерахунку пенсії позивача з розміру заробітної плати, визначеної у довідці Волинської обласної прокуратури від 30.11.2020 №21-83вих20, з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01 жовтня 2020 року.

У даному випадку відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу на підставі вказаної довідки. Тобто право позивача на перерахунок пенсії відповідач не заперечує. При цьому пенсія позивача обрахована з розміру 60 відсотків від заробітної плати та із застосуванням обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Вирішуючи спір щодо застосування відсоткового розміру для цілей перерахунку пенсії, суд зазначає, що частина друга статті 86 Закону №1697-VII визначає розмір пенсії прокурорів, який становить 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

На момент призначення позивачу пенсії розмір пенсії був визначений у частині першій статті 50-1 Закону №1789-ХІІ та становив від 80 до 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Водночас при перерахунку пенсії за вислугу років змінною величиною є лише розмір пенсії, що залежить від зміни розміру чи складових місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії працівників, з якої здійснюється обрахунок пенсії, а не відсоткове значення розміру пенсії, обрахунок якої здійснений при її призначенні та є незмінним.

Верховний Суд України у постанові від 06 жовтня 2015 року в справі №21-2432а15 сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, зокрема, визначив, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Такий правовий висновок надалі підтриманий Верховним Судом у постановах від 31 липня 2019 у справі №354/90/15-а, від 29 квітня 2020 у справі №490/5366/16-а.

Таким чином, суд вважає безпідставним застосування до спірних правовідносин норм Закону №1697-VІІ в частині визначення відсоткового розміру пенсії, оскільки вказаний Закон поширює свою дію на працівників прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.

Враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років і пенсія йому призначена у 2001 році за Законом №1789-ХІІ, тому до його пенсії не може застосовуватися відсотковий розмір (60 відсотків), визначений Законом №1697-VІІ.

З огляду на викладене суд зазначає, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 30.11.2020 №21-83вих20, виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення).

Разом з тим, безпідставними є доводи позивача щодо протиправності дій відповідача в частині обмеження пенсії максимальним розміром, враховуючи наступне.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ).

За положеннями статті 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, (в редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача з 1 жовтня 2020 року) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", «Про прокуратуру", «Про статус народного депутата України", «Про Національний банк України", «Про Кабінет Міністрів України", «Про дипломатичну службу", «Про службу в органах місцевого самоврядування", «Про судову експертизу", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", «Про наукову і науково-технічну діяльність", «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", «Про пенсійне забезпечення", «Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону України "Про прокуратуру", та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Зазначені вище положення Закону №3668-VI не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 2 травня 2018 року у справі №704/87/17, від 3 квітня 2018 року у справі №361/4922/17, від 15 травня 2019 року у справі №554/4191/17, від 21 листопада 2019 року у справі №161/14321/16-а та від 10 грудня 2020 року у справі №580/492/19 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції.

Крім цього, згідно абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

При цьому абзацом другим пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону №3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).

Суд зазначає, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв`язку із застосуванням Закону № 3668-VI щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв`язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв`язку між собою.

Таким чином, пункт 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 1 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Оскільки на момент набрання чинності Законом №3668-VI пенсія позивача не перевищувала законодавчо встановленого максимального розміру, суд приходить до висновку, що на неї не поширюються норми пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI.

Аналіз пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI дає підстави для висновку, що метою вказаної норми є деталізація умов дії положень статті 2 цього ж Закону лише щодо категорії пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом та перевищує встановлений максимальний розмір пенсії.

Також суд зазначає, що тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

Виокремлення осіб другої групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

Такий підхід відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 6 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI).

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Як підтверджується матеріалами справи, внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення Закону №3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19, а також Верховним Судом у постановах від 8 липня 2020 року у справі №607/7115/17, від 10 вересня 2020 року у справі №280/5154/19 та від 24 вересня 2020 року у справі №640/5854/19.

Отже, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 №1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії, та статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII з 01.10.2020 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 30.11.2020 за №21-83вих-20 та зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01.10.2020 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 30.11.2020 за №21-83вих-20, та про відмову в задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 908,00 грн.

Відтак, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 454,00 грн.

Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 №1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії, та статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII, з 01 жовтня 2020 року з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 30.11.2020 за №21-83вих 20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 30.11.2020 за №21-83вих 20.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Р.С. Денисюк