Рішення № 100306223, 12.10.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/7329/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови та дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмову про зарахування стажу роботи; зобов`язання зарахувати до пільгового підземного страхового стажу періоди роботи з 01.09.1984 по 16.08.1987 навчання за фахом; з 16.12.1987 по 07.12.1989 проходження строкової військової служби; з 01.03.1999 по 31.01.2001 підземним електрослюсарем в Шахтопрохідне управління №4 тресту «Луганськшахтопроходка»; з 01.02.2001 по 10.04.2001 підземним електрослюсарем в Шахтопрохідне управління №3 тресту «Луганськшахтопроходка»; зобов`язання перерахувати та виплати пенсію починаючи з 16.01.2019 року (з урахуванням виплачених сум) та врахувати при обчисленні пенсії та страхового стажу для розрахунку довідки видані ЗАТ «Монарх и С» про заробітну плату, та скасувати нараховану переплату пенсії 16.01.2019 по 31.07.2019 у розмірі 53 316,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та отримує з 16.01.2019 пенсію за віком на пільгових умовах, а саме робота за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. На день призначення пенсії до страхового стажу було зараховано 34 роки 2 місяці 13 днів, робота за Списком №1 - 10 років 2 місяці 18 днів, додаткові роки за список № 1 - 10 років. Вказує, що 20.03.2019 на підставі рішення №032450001305 розмір його пенсії було перераховано, змінено середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії із 961,51 грн. на 29 886,71 грн., при розрахунку страхового стажу та середнього заробітку було враховано стаж роботи у Російській Федерації. У подальшому, 21.12.2020 відповідачем повторно здійснено перерахунок його пенсії, до страхового стажу зараховано 32 роки 2 місяці 13 днів, робота за Списком №1 - 10 років 2 місяці 18 днів, додаткові роки за список № 1 - 8 років, до пільгового стажу роботи не було зараховано час проходження строкової військової служби у період з 16.12.1987 по 07.12.1989, також із розрахунку було виключено страховий стаж за періоди діяльності у Російській Федерації, розмір пенсії було зменшено до 1888,45 грн. Позивач зауважує, що при вказаному перерахунку, йому не було зараховано до пільгового стажу 01.09.1984 по 16.08.1987 навчання за фахом, з 01.03.1999 по 31.01.2001 підземним електрослюсарем в Шахтопрохідне управління №4 тресту «Луганськшахтопроходка», з 01.02.2001 по 10.04.2001 підземним електрослюсарем в Шахтопрохідне управління №3 тресту «Луганськшахтопроходка», також відповідачем було повідомлено, що у зв`язку з вини організації ЗАТ «Монарх и С», яка видала фіктивний документ, а саме довідки про заробітну плату, тому у нього виникла переплата пенсії в сумі 53 316,14 грн. за період з 16.01.2019 по 31.07.2019. Вказує, що звертався до відповідача із заявою про перерахунок страхового та пільгового стажу та включення періодів роботи у Російській Федерації, проте 30.03.2021 відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку. Позивач не погоджується з таким діями відповідача, вважає їх протиправними та такими, порушують його право на соціальний захист, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 постановлено судовий розгляд даної справи продовжити проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у межах строку розгляду справи, передбаченого частиною першою статті 258 КАС України.

У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні за безпідставністю. Вказує, що з 16.01.2019 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір якої було обчислено із страхового стажу тривалістю 34 роки 2 місяці 13 днів, з них: 10 років - пільговий стаж роботи, який враховано при визначенні коефіцієнта страхового стажу в пільговому обчисленні (коефіцієнт страхового стажу — 0,34167). До пільгового обрахунку стажу враховано період проходження військової служби з 16.12.1987 по 07.12.1989. При цьому, нормами чинного пенсійного законодавства передбачено, що час проходження строкової військової служби з 16.12.1987 по 07.12.1989 та навчання за фахом у професійно - технічному навчальному закладі з 01.09.1984 по 16.08.1987 зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно - технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Враховуючи викладене, до пільгового стажу по Списку №1 враховано періоди пільгової роботи на посаді електрослюсара підземного на підставі довідок, наданих підприємствами, з якими позивач перебував у трудових відносинах (за виключенням періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати - з 10.10.1996 по 07.11.1996 та з 05.10.1998 по 06.12.1998): з 17.08.1987 по 10.12.1987 - довідка №23/423 від 30.10.2018, видана шахтою «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля»; з 05.03.1990 по 13.08.1995 - довідка №221 від 04.10.2018, видана Відокремленим підрозділом шахта №9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля»; з 10.04.1996 по 01.03.1999 - довідка №02-02/624 від 18.10.2018, видана ПАТ «Укрзахідвуглебуд». Стосовно зарахування до пільгового стажу періодів роботи в ШПУ № 3 та ШПУ №4 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.03.1999 по 31.01.2001 та з 01.02.2001 по 10.04.2001, то вказує, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх провонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній республіці Крим і м.Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Оскільки у Реєстрі невідображені дані про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці, за період з 1999 по 2001, які є інформацією про документ на підставі якого підприємство надає відомості про стаж роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, то періоди вказані вище періоди роботи зараховано позивачу лише до страхового стажу, інших довідок, що підтверджують пільговий характер роботи по Списку №1 протягом повного робочого дня, до заяви для призначення пенсії ним не надавалися. Також зазначає, що для визначення розміру пенсії позивача було враховано середньомісячний заробіток - 29886,71 грн., який взято за періоди роботи з 01.07.2000 по 30.04.2001, з 01.01.2002 по 31.03.2003, з 01.07.2003 по 30.04.2007 та з 01.09.2007 по 30.09.2010 з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2016 - 2018 — 6188,89грн (індивідуальний коефіцієнт заробітку — 4,82909). При цьому, дані про заробіток за періоди роботи з січня 2002 по вересень 2010 було враховано на підставі довідок №124 та №125 від 24.09.2018, виданих ЗАТ «Монарх и С» (м. Новосибірськ, Російська Федерація), розмір пенсії позивача становив 10211,39 грн. (29886,71грн х 0,34167). Разом з тим, на запит відповідача по питанню достовірності відображених сум заробітку листом управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Залізнодорожному районі м. Новосибірська №14845-1104-14 надано інформацію, що за даними регіональної бази страхувальників організація ЗАТ «Монарх и С» перереєстрована в УПФР в Центральному районі м. Новосибірська 18.08.2012 з м. Москви, з дати реєстрації звітність та сплата страхових внесків відсутня, фінансова та господарська діяльність не здійснюється, відтак надані довідки №124 та №125 від 24.09.2018 є сумнівними, оскільки протягом періоду, який вони охоплюють, згадана організація за вказаною адресою не існувала. Враховуючи викладене, у серпні 2019 спеціалістами управління переглянуто розмір пенсії позивача та приведено до норм чинного пенсійного законодавства у частині визначення коефіцієнта страхового стажу та обчислення середньомісячного заробітку, розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 32 роки 2 місяці 13 днів, у тому числі: 8 років - пільговий стаж роботи по Списку №1, який враховано при визначенні коефіцієнта страхового стажу в пільговому обчисленні (коефіцієнт страхового стажу — 0,32167). Для визначення розміру пенсії враховано середньомісячний заробіток — 5870,78 грн, який взято за періоди роботи з 01.05.1991 по 30.04.1996 та з 01.07.2000 по 30.04.2001, з 01.01.2002 по 31.03.2003, з 01.07.2003 по 30.04.2007 та з 01.09.2007 по 30.09.2010 (починаючи з січня 2002 до розрахунку внесено “0”) з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2016 - 2018 — 6188,89 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітку — 0,94860), розмір пенсійної виплати позивача склав 1888,45 грн (5870,78грн х 0,32167). Стосовно скасування нарахованої переплати пенсії, то вказує, що листом від 03.07.2019 №8950 позивача було повідомлено про надміру виплачених коштів пенсії за період з 16.01.2019 по 31.07.2019 в сумі 53316,14 грн, у зв`язку із наданням для обрахунку пенсії довідок про заробіток за періоди роботи з січня 2002 по вересень 2010 №124 та №125 від 24.09.2018, виданих ЗАО «Монарх и С» (м. Новосибірськ, Російська Федерація). При цьому, за згодою позивача на підставі поданої заяви від 03.07.2019 з пенсійної виплати щомісяця проводяться утримання у розмірі 20% пенсії до повного погашення боргу. З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважає позов безпідставним та необгрунтованим, а дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо перерахунку та виплати пенсійного забезпечення правомірними, просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

07.10.2021 до суду надійшла заява представника позивача про уточнення позовних вимог, в якій просить: 1) визнати протиправною відмову відповідача про зарахування стажу роботи; 2) зобов`язати відповідача зарахувати до його пільгового підземного страхового стажу періоди роботи з 01.09.1984 по 16.08.1987 навчання за фахом; з 16.12.1987 по 07.12.1989 проходження строкової військової служби; з 01.03.1999 по 31.01.2001 підземним електрослюсарем в Шахтопрохідне управління №4 тресту «Луганськшахтопроходка»; з 01.02.2001 по 10.04.2001 підземним електрослюсарем в Шахтопрохідне управління №3 тресту «Луганськшахтопроходка»; 3) зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати йому пенсію з врахуванням даного стажу та врахувати при обчисленні пенсії для розрахунку довідки видані ЗАТ «Монарх и С» про заробітну плату позивача, починаючи, з дня звернення до суду.

Ухвалою суду від 12.10.2021 продовжено розгляд даної справи.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та з 16.01.2019 отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір якої було обчислено із страхового стажу тривалістю 34 роки 2 місяці 13 днів, з них: робота за Списком №1 - 10 років 2 місяці 18 днів, додаткові роки за Списком № 1 - 10 років, коефіцієнт страхового стажу – 0,34167, розмір пенсії було встановлено - 1497,00 грн. При цьому, до пільгового стажу було враховано період проходження позивачем військової служби з 16.12.1987 по 07.12.1989. Вказані обставини підтверджуються протоколом про призначення пенсії від 18.01.2019.

Як вбачається із розрахунку пенсії від 20.03.2019, пенсію позивача було перераховано з 16.01.2019 у зв`язку з уточненням показників середньої заробітної плати (середньомісячний заробіток – 29886,71 грн., який взято за періоди роботи з 01.07.2000 по 30.04.2001, з 01.01.2002 по 31.03.2003, з 01.07.2003 по 30.04.2007 та з 01.09.2007 по 30.09.2010 з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2016 - 2018 - 6188,89 грн. (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 4,82909). При цьому, дані про заробіток за періоди роботи з січня 2002 по вересень 2010 було враховано на підставі довідок №124 та №125 від 24.09.2018, виданих ЗАТ «Монарх и С» (м. Новосибірськ, Російська Федерація), встановлено розмір пенсії - 10211,39 грн.

В подальшому, на запит пенсійного фонду щодо достовірності відображених сум заробітку у довідках №124 та №125 від 24.09.2018, виданих ЗАО «Монарх и С», управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Залізнодорожному районі м. Новосибірська листом від 28.05.2019 №14845-1104-14 надало інформацію, що за даними регіональної бази страхувальників організація ЗАТ «Монарх и С» перереєстована в УПФР в Центральному районі м. Новосибірська 18.08.2012 з м. Москви. З дати реєстрації звітність та сплата страхових внесків відсутня, фінансова та господарська діяльність не здійснюється. У зв`язку з цим, надані довідки №124 та №125 від 24.09.2018 є сумнівними, оскільки протягом періоду, який вони охоплюють, згадана організація за вказаною адресою не існувала.

У зв`язку з наведеним, 02.07.2019 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, відповідно до якого до страхового стажу було зараховано 32 роки 2 місяці 13 днів, з них: робота за Списком №1 - 10 років 2 місяці 18 днів, додаткові роки за Списком № 1 – 8 років, встановлено коефіцієнт страхового стажу – 0,32167, середньомісячний заробіток – 5575,45 грн., який взято за періоди роботи з 01.05.1991 по 30.04.1996 та з 01.07.2000 по 30.04.2001, з 01.01.2002 по 31.03.2003, з 01.07.2003 по 30.04.2007 та з 01.09.2007 по 30.09.2010 (починаючи з січня 2002 до розрахунку внесено «0») з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2016 - 2018 — 6188,89 грн. (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 0,94860). При цьому, з пільгового стажу позивача виключено час проходження військової служби з 16.12.1987 по 07.12.1989. Розмір пенсії перераховано з 16.01.2019 та знижено її розмір до 1793,46 грн., а з 01.08.2019 встановлено розмір пенсії - 1888,45 грн. (розрахунок пенсії від 14.08.2019).

Листом від 03.07.2019 № 8950 територіальний орган Пенсійного фонду України повідомив ОСОБА_1 про надміру виплачених коштів за період з 16.01.2019 по 31.07.2019 у сумі 53316,14 грн. у зв`язку з вини організації, яка видала фіктивний документ.

У подальшому, на звернення позивача щодо пенсійного забезпечення ГУ ПФУ у Волинській області листами від 30.03.2021 №1603-2219/Г-02/8-0300/21 та від 19.04.2021 №3319-3100/Г-02/8-0300/21 повідомило про вказані вище встановлені обставини. Крім того, зазначило, що питання проведення встановленого розміру пенсії з урахуванням періодів роботи по Списку №1, які не враховано при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, буде розглянуто спеціалістами управління Фонду в області у разі надання відповідних документів, що підтверджують факт роботи в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці.

Предметом розгляду даної справи є дії відповідача щодо незарахування/виключення з пільгового стажу роботи позивача таких періодів: навчання за фахом з 01.09.1984 по 16.08.1987, час проходження строкової військової служби у період з 16.12.1987 по 07.12.1989, період роботи з 01.03.1999 по 31.01.2001 підземним електрослюсарем в Шахтопрохідне управління №4 тресту «Луганськшахтопроходка», період роботи з 01.02.2001 по 10.04.2001 підземним електрослюсарем в Шахтопрохідне управління №3 тресту «Луганськшахтопроходка», а також щодо неврахування довідок №124 та №125 від 24.09.2018, виданих ЗАТ «Монарх и С», про заробітну плату за період роботи позивача з січня 2002 по вересень 2010.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно із преамбулою Закону № 1058-IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637.

Згідно з пунктом 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (далі – Інструкція №58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

З трудової книжки серії НОМЕР_1 слідує, що ОСОБА_1 , зокрема:

- з 01.03.1999 був прийнятий по переводу підземним електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем під землею на Шахтопрохідне управління №4 тресту «Луганськшахтопроходка» (наказ №20/к від 01.03.1999); 31.01.2001 звільнений у зв`язку з переводом (наказ №14 від 31.01.2001). При цьому, згідно запису № 12 трудової книжки позивача, 27.02.1997 проведено атестацію робочого місця - електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею (наказ №31 від 27.02.1997);

- з 01.02.2001 був прийнятий по переводу підземним електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем під землею на Шахтопрохідне управління №3 тресту «Луганськшахтопроходка» (наказ №1 від 01.02.2001); 10.04.2001 звільнений за власним бажанням (наказ №25 від 13.04.2001).

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу, зокрема не зарахування до пільгового страхового стажу за Списком №1 періодів роботи позивача з 01.03.1999 по 31.01.2001 в Шахтопрохідному управлінню №4 тресту «Луганськшахтопроходка» та з 01.02.2001 по 10.04.2001 в Шахтопрохідному управлінню №3 тресту «Луганськшахтопроходка» у зв`язку із відсутністю уточнюючих довідок.

Суд звертає увагу, що вказаний вище пільговий стаж позивач набув працюючи в Луганській області.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» зареєстровано в м. Луганськ Луганської області.

Пункт 20 Порядку №637 доповнено 7 абзацом згідно з постановою КМУ №1028 від 09.12.2015 наступного змісту: у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу – ОСОБА_1 , які знаходяться у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у період з 01.03.1999 по 31.01.2001 був включений до поданої Шахтопрохідним управлінням №4 тресту «Луганськшахтопроходка» звітності «Про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». У розділі «Відомості по спеціальному стажу» індивідуальних відомостей про застраховану особу значаться період з 01.03.1999 по 31.01.2001 як такий, що зараховується до спеціального (пільгового) стажу позивача за Списком №1.

Посилання відповідача на те, що оскільки у реєстрі невідображені дані про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці з 1999 по 2001, які є інформацією про документ на підставі якого підприємство надає відомості про стаж роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, то періоди з 01.03.1999 по 31.01.2001 та з 01.02.2001 по 10.04.2001 зараховано лише до страхового стажу, суд не бере до уваги оскільки згідно з пунктом 20 Порядку №637 уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу подаються лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Разом з тим, у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи про його зайнятість у спірні періоди на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №1 (прохідником під землею) з повним робочим днем. Крім того, згідно запису № 12 трудової книжки позивача, 27.02.1997 проведено атестацію робочого місця - електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею (наказ №31 від 27.02.1997).

Таким чином, суд дійшов висновку, що документами наданими позивачем повністю підтверджується його пільговий стаж за періоди роботи з 01.03.1999 по 31.01.2001 в Шахтопрохідному управлінню №4 тресту «Луганськшахтопроходка» та з 01.02.2001 по 10.04.2001 в Шахтопрохідному управлінню №3 тресту «Луганськшахтопроходка», тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати вказані періоди роботи позивача до його пільгового стажу за Списком №1.

Крім того, відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно із абзацом другим частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (вказані висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі № 513/1195/16-а, від 12.12.2019 у справі № 683/1774/16-а, від 01.03.2021 у справі № 127/1762/17).

Судом встановлено, що у період з 01.09.1984 по 16.12.1987 ОСОБА_1 навчався за професією – електрослюсар підземний в Нововолинському середньому професійно-технічному училищі №1; з 16.12.1987 по 07.12.1989 проходив строкову військову службу, а трудову діяльність розпочав 05.03.1990 електрослюсарем підземним на шахті № 9 «Нововолинська», що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , дипломом серії НОМЕР_2 , виданого 16.12.1987, з присвоєнням кваліфікації «електрослюсар підземний 3 розряду», військовим квитком серії НОМЕР_3 .

На думку суду, оскільки на момент призову на строкову військову службу (16.12.1987) позивач навчався за фахом у Нововолинському середньому професійно-технічному училищі №1, тому час проходження строкової військової служби (з 16.12.1987 по 07.12.1989) підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім того, враховуючи, що відразу після закінчення навчання у Нововолинському середньому професійно-технічному училищі №1 позивач був призваний для проходження строкової військової служби, що виключало можливість його працевлаштування за набутою професією на період проходження строкової військової служби (з 16.12.1987 по 07.12.1989) у зв`язку з виконанням військового обов`язку, а трудову діяльність за набутою професією позивач розпочав 05.03.1990 електрослюсарем підземним на шахті № 9 «Нововолинська», тобто у межах трьох місяців після закінчення проходження строкової військової служби, тому суд погоджується із доводами позивача про те, що період навчання у Нововолинському середньому професійно-технічному училищі №1 з 01.09.1984 по 16.12.1987 підлягає зарахуванню в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоду навчання у Нововолинському середньому професійно-технічному училищі №1 з 01.09.1984 по 16.12.1987 та часу проходження строкової військової служби з 16.12.1987 по 07.12.1989.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача при перерахунку пенсії врахувати довідки про заробітну плату позивача, видані ЗАТ «Монарх и С», суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із статтею 20 вказаного Закону страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Статтею 41 Закону № 1058-IV визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті страхувальниками. Обчислення розміру пенсії та її перерахунок провадиться з урахуванням страхового стажу особи, а саме, періоду, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. При цьому, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Також із змісту наведеного Закону слідує, що розмір пенсії за віком особи залежить від її страхового стажу та заробітної плати, а також показника середньої заробітної плати по країні, який відповідно до цього Закону, враховується для обчислення пенсії.

Норми Угоди від 14.01.1993 між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють поза межами кордонів своїх країн, передбачають, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та двосторонніми угодами у цій галузі.

Відповідно до частини 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 розрахунок пенсії проводиться із заробітку (доходу) за період роботи, який зарахований до трудового стажу.

Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_4 позивач ОСОБА_1 у період з 03.01.2002 по 03.03.2003, з 01.07.2003 по 30.04.2007, з 18.09.2007 по 13.02.2008, з 25.02.2008 по 19.02.2009, з 25.03.2009 по 15.03.2010 та з 19.03.2010 по 09.09.2020 працював у ЗАТ «Монарх и С» (Російська Федерація).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку №637, передбачено, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як зазначалось вище, згідно з пунктом 2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Отже, стаж роботи позивача у ЗАТ «Монарх и С» підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці з посиланням на дати та номери наказів про прийняття, звільнення, посади на яких працював позивач, а також долученими позивачем архівними довідками №124 та №125 від 24.09.2018.

Стосовно дійсності довідок №124 та №125 від 24.09.2018, виданих ЗАТ «Монарх и С», то суд виходить з того, що вони містять всю необхідну інформацію про заробітну плату позивача із зазначенням, що видані на основі платіжних відомостей, мають відбитки печаток товариств, підписані генеральним директором та головним бухгалтером, чинні та невизнані недійсними.

Будь-яких спростувань наведеної в них інформації суду не представлено, а наявна інформація, що надійшла від компетентних органів Російської Федерації, не може вважати достатнім та необхідним доказом спростування дійсності відомостей про роботу і заробітну плату позивача на вказаному підприємстві.

Окремі дефекти в діяльності роботодавця ЗАТ «Монарх и С» не можуть позбавляти позивача соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Також учасниками справи не спростована наявність у позивача самого трудового стажу, тобто, його трудової діяльності впродовж спірного періоду на вищезазначеному підприємстві.

Водночас діючим законодавством надано право пенсійному органу, що призначає пенсії, перевіряти обґрунтованість видачі документів, які подаються для призначення (перерахунку) пенсій.

Також органи ПФ України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Позивач не може бути позбавлений свого права на збільшення розміру пенсії згідно з спірними довідками через неможливість перевірки їх достовірності органами ПФ України у зв`язку із находженням відповідей на їх запити та нездійсненням фінансово-господарської діяльності товариства, на що, в тому числі, покликається відповідач, тобто у зв`язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг вплинути.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у позивача відсутня будь-яка можливість в інший спосіб отримати відомості, зазначені у цих довідках. Зі свого боку, позивач вчинив всі необхідні для перерахунку розміру пенсії дії, а відтак, не може нести тягар відповідальності за формування роботодавцем ЗАТ «Монарх и С» належним чином довідки про його заробітну плату.

Також суд звертає увагу, що відповідач не заперечує і не спростовує факт роботи позивача у ЗАТ «Монарх и С», водночас взагалі не враховує суми заробітку за період роботи на вказаному підприємстві, зазначаючи у розрахунку суму «0,0000». Така позиція відповідача на думку суду є необґрунтованою та нерозсудливою, оскільки особа, яка працювала на підприємстві протягом майже 8 років – з січня 2002 року по вересень 2010 року не могла взагалі не отримувати заробітну плату, а тому неврахування заробітку за вказаний період суттєво порушує права позивача на нарахування пенсії в належному розмірі.

Крім цього, суд підкреслює, що така позиція пенсійного органу, яка фактично не стосується допущених зловживань зі сторони позивача, а торкається дій його роботодавця, призвела до неспівмірних наслідків у формі суттєвого зменшення розміру пенсії та виникнення переплати у значному розмірі, що для позивача є надмірним тягарем.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо неврахування при обчисленні заробітної плати для розрахунку пенсії довідок №124 та №125 від 24.09.2018, виданих ЗАТ «Монарх и С».

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першої статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини та заяву представника позивача про уточнення позовних вимог, виходячи з наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання у Нововолинському середньому професійно-технічному училищі №1 з 01.09.1984 по 16.08.1987, часу проходження строкової військової служби з 16.12.1987 по 07.12.1989, періоду роботи підземним електрослюсарем у Шахтопрохідному управлінню №4 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.03.1999 по 31.01.2001, періоду роботи підземним електрослюсарем в Шахтопрохідному управлінню №3 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.02.2001 по 10.04.2001 та щодо неврахування при обчисленні заробітної плати для розрахунку пенсії позивача довідок №124 та №125 від 24.09.2018, виданих ЗАТ «Монарх и С»; зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового страхового стажу позивача вказані вище періоди роботи/навчання/служби та здійснити з 16.07.2021 (з часу звернення до суду) перерахунок та виплату пенсії позивачу з врахуванням вказаних періодів пільгового стажу та враховуючи при обчисленні заробітної плати для розрахунку пенсії довідки №124 та №125 від 24.09.2018, видані ЗАТ «Монарх и С».

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Як передбачено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 908,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення від 15.07.2021 № 70458. При цьому, суд роз`яснює, що у зв`язку з поданням представником позивача заяви про уточнення позовних вимог, питання про повернення судового збору у розмірі 908,00 грн., сплаченого згідно платіжного доручення від 15.07.2021 №70469, може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається із наявних у справі письмових доказів (договору про надання правничої допомоги від 16.06.2021, квитанції до прибуткового касового ордера від 14.07.2021 № 39), позивач сплатила адвокату Свередюк Ю. А, яка здійснює професійну діяльність відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.12.2009 № 431, кошти в сумі 4000,00 грн., які згідно із розрахунком витрат від 14.07.2021 становлять вартість наданої правничої допомоги у вигляді написання позовної заяви – 4000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу з тих підстав, що позивач не надав достатніх доказів на підтвердження того, що гонорар є співмірним із обсягом наданих послуг.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (складність справи та виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом на надання послуг, та обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи заперечення відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню на користь позивача, необхідно зменшити до 2000,00 грн.

З урахуванням наведеного, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати в загальному розмірі 2908,00 грн., з них: судовий збір – 908,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 2000,00 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо незарахування до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання у Нововолинському середньому професійно-технічному училищі №1 з 01.09.1984 по 16.08.1987, часу проходження строкової військової служби з 16.12.1987 по 07.12.1989, періоду роботи підземним електрослюсарем у Шахтопрохідному управлінню №4 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.03.1999 по 31.01.2001, періоду роботи підземним електрослюсарем в Шахтопрохідному управлінню №3 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.02.2001 по 10.04.2001 та щодо неврахування при обчисленні заробітної плати для розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідок №124 та №125 від 24.09.2018, виданих ЗАТ «Монарх и С».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) період навчання у Нововолинському середньому професійно-технічному училищі №1 з 01.09.1984 по 16.08.1987, час проходження строкової військової служби з 16.12.1987 по 07.12.1989, період роботи підземним електрослюсарем у Шахтопрохідному управлінню №4 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.03.1999 по 31.01.2001, період роботи підземним електрослюсарем в Шахтопрохідному управлінню №3 тресту «Луганськшахтопроходка» з 01.02.2001 по 10.04.2001 та здійснити з 16.07.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням пільгового стажу за вказані періоди та враховуючи при обчисленні заробітної плати для розрахунку пенсії довідки №124 та №125 від 24.09.2018, видані ЗАТ «Монарх и С».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 2908,00 (дві тисячі дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко