Рішення № 100304073, 11.10.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2021м. ДніпроСправа № 904/2328/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-АВТО", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Макієвської Юлії Володимирівни, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 17 122,16 грн.

Представники:

від позивача: Пономаренко М.М., ордер КВ № 065665 від 04.03.2021 року, адвокат;

від позивача: Середа С.А., витяг з ЄДРЮОФОПГР, директор;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАР-АВТО" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Макієвської Юлії Володимирівни заборгованість у розмірі 17 122,16 грн. за надані послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів.

Дослідивши подані позовні матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (17 122,16 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк до 10.04.2021 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк до 30.03.2021 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію заперечень направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду).

В зазначені строки сторони не надали запропонованих судом документів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2328/21 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, у зв`язку з необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та встановлення відповідних доказів, та надати сторонам час для вирішення спору мирним шляхом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2328/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 08.06.2021 року о 14:30 год.

01.06.2021 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 512 від 12.05.2021 року про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У підготовче судове засідання 08.06.2021 року представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 року підготовче судове засідання відкладено на 08.07.2021 року о 14:30 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

16.06.2021 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 610 від 10.06.2021 року про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (вул. Сергієнка, 3, м. Київ, 02105).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-АВТО" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Дніпровському районному суду м. Києва (02105, м. Київ, вул. Сергієнка, 3) задоволено та підготовче засідання, яке призначене на 08.07.2021 року о 14:30 год. проводити у режимі відеоконференції за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-АВТО".

У підготовче судове засідання 08.07.2021 року представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2021 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 10.08.2021 року включно та підготовче судове засідання відкладено на 28.07.2021 року о 15:30 год. у режимі відеоконференції за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-АВТО".

У підготовче судове засідання 28.07.2021 року представник відповідача не з`явився.

Доказів отримання відповідачем ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 року, 08.06.2021 року, 02.07.2021 року, 08.07.2021 року матеріали справи не містять.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2021 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та підготовче судове засідання відкладено на 30.08.2021 року о 14:30 год. у режимі відеоконференції за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-АВТО" .

У підготовче судове засідання 30.08.2021 року представник відповідача не з`явився.

Доказів отримання відповідачем ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 року, 08.06.2021 року, 02.07.2021 року, 08.07.2021 року та 28.07.2021 року матеріали справи не містять.

На адресу Господарського суду Дніпропетровської області повернулися конверти з ухвалами суду від 08.06.2021 та від 02.07.2021, які належним чином направлялися на адресу Фізичної особи-підприємця Макієвської Юлії Володимирівни, що зазначена у позовній заяві (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопільська, буд. 46) з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк” в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2021 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та підготовче судове засідання відкладено на 21.09.2021 року о 16:00 год. у режимі відеоконференції за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-АВТО" .

31.08.2021 року електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 831 від 31.08.2021 року про виправлення помилки, що була допущена позивачем у прохальній частині позовної заяви.

21.09.2021 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 831 від 31.08.2021 року про виправлення помилки, що була допущена позивачем у прохальній частині позовної заяви.

У підготовче судове засідання 21.09.2021 року представник відповідача не з`явився.

21.09.2021 року у підготовчому судовому засіданні представником позивача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до частин 1-5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2021 року закрито підготовче провадження та призначеносправу до судового розгляду по суті на 11.10.2021 року о 14:00 год., та судове засідання проводити у режимі відеоконференції за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-АВТО"

Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

На адресу Господарського суду Дніпропетровської області повернулися конверти з ухвалами суду, які належним чином направлялися на юридичну адресу відповідача зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі №904/2328/21відповідачем за юридичною адресою не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З поштових повідомлень, у яких відповідачу направлялися копії ухвал, судом вбачається, що останні було повернуто поштою суду у зв`язку відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з ч. 7 ст.120, п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК України судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення відповідача про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Отже, неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем є наслідками діяння (бездіяльності) останнього щодо її належного отримання.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 11.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань розрахунку за надані послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 9 869,36 грн., що стало підставою для нарахування позивачем 3% річних за період з 18.04.2020 по 03.04.2021 у розмірі 252,80 грн.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані порядком надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, в листопаді та грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАР-АВТО", як Виконавець (далі – позивач), надало Фізичній особі-підприємцю Макієвськійй Юліії Володимирівні, як Замовнику (далі – відповідач), послуги з ремонту та технічного обслуговування належних їй транспортних засобів:

- автомобіля НYUNDAI Ассеnt, кузов № НОМЕР_1 , держ номер НОМЕР_2 та

- автомобіля НYUNDAI Ассеnt, кузов № НОМЕР_3 , держ номер НОМЕР_4 .

Зокрема 26 листопада 2019 року відповідно до Акту виконаних робіт №5233 здійснено обслуговування автомобіля НYUNDAI Ассеnt, кузов № НОМЕР_5 , держ номер НОМЕР_2 . Вартість виконаних робіт та замінених при цьому запасних частин склала 4 525,60 грн., в т.ч. ПДВ по ставці 20%, що складає 754,27 грн.

09 грудня 2019 року відповідно до Акту виконаних робіт №5446 здійснено обслуговування автомобіля НYUNDAI Ассеnt, кузов № НОМЕР_6 , держ номер НОМЕР_4 . Вартість виконаних робіт та замінених при цьому запасних частин склала 5 343,76 грн., в т.ч. ПДВ по ставці 20%, що складає 890,63 грн.

Загальна вартість робіт по ремонту та технічному обслуговуванню двох автомобілів Замовника склала 9 869,36 грн.

Роботи по ремонту та технічному обслуговуванню автомобілів Виконавцем були виконані вчасно. Замовник претензій до термінів та якості обслуговування автомобілів не мав.

В день виконання робіт, Виконавцем було передано Замовнику для оплати виконаних робіт Акти виконаних робіт (№ 5233 та № 5446) та рахунки на оплату.

Так як виконані роботи Замовником не були оплачені, з метою досудового врегулювання спору, 04 березня 2020 року Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення претензія була отримана Відповідачем 10 квітня 2020 року. Відповіді на претензію Відповідач не надав, але в телефонному режимі обіцяв розрахуватися в якомога короткий термін. Однак, до цього часу розрахунок за надані послуги Відповідачем не здійснено, що і стало причиню спору та звернення з даним позовом до суду для захисту свого порушеного права.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на наявний в матеріалах справи документів та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання послуг.

Щодо суми основного боргу.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Уповноваженими представниками сторін були підписані акти виконаних робіт № 5233 від 26.11.2019 та № 5446 від 09.12.2019 на загальну суму 9 869,36 грн..

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем до матеріалів справи надано претензію вих. № 0304 від 04.03.2020 року, та докази її направлення на адресу відповідача.

Доказів оплати вартості наданих послуг у сумі 9 869,36 грн. станом на дату звернення з позовом відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за наданні послуги у розмірі 9 869,36 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо суми 3% річних

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 252,80 грн. за період з 18.04.2020 по 03.04.2021.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок 3% річних є вірним.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн. покладаються на відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

На доказ понесених витрат надав до матеріалів справи копію платіжного доручення про сплату цієї суми.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами пунктів 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих стронами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаютться до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення, за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це заяву.

Позивачем до матеріалів справи на доказ понесених витрат надано копію платіжного доручення № 1261 від 15.02.2021. Призначення платежу в якому зазначено – послуги згідно договору № ЮП-10 від 29.09.2017 року. Без ПДВ.

При цьому ані договору, ані акту наданих послуг, які дозволили би дійти висновку, що такі послуги надані саме зі стягнення заборгованості з ФОП Макієвської Ю.В. до матеріалів справи не надано. Заяви про надання таких доказів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу не зроблено.

Отже, позивачем не доведено зв`язок між сплаченими коштами за п/п № 1261 від 15.02.2021 та розглядом справи № 904/2328/21 господарським судом Дніпропетровської області.

За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 7 000,00 грн. сплачених позивачем за послуги згідно договору № ЮП-10 від 29.09.2017.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 185, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Макієвської Юлії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-АВТО" (02105, м. Київ, вул. Павлв Усенка, буд. 8; код ЄДРПОУ 41540007) суму основного боргу у розмірі 9 869,36 грн., 3% річних у розмірі 252,80 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00грн. про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні у стягненні з Фізичної особи-підприємця Макієвської Юлії Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-АВТО" 7 000,00 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 13.10.2021 року.

Суддя В.Г. Бєлік