Рішення № 100303955, 13.10.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2021м. ДніпроСправа № 904/7564/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Приватного підприємства "РАДОС", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товару № 45/13/525В від 02.02.2021 року у розмірі 297 018,00 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Приватне підприємство "РАДОС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість за договором про закупівлю товару № 45/13/525В від 02.02.2021 року у розмірі 297 018,00 грн.

Дослідивши подані позовні матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (297 018,00 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

23.09.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № 18/5812 від 21.09.2021 року.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю товару № 45/13/525В від 02.02.2021 року, а саме в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 297 018,00 грн.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція відповідача

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позовними вимогами не погоджується, однак не наводить будь-яких заперечень щодо стосовно обставин укладання договору, відносно того, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання, відносно тверджень позивача в частині того, що відповідач свої зобов`язання по оплаті товару не виконав, не заперечує проти виникнення заборгованості та щодо її розміру, а заперечує тільки проти стягнення з нього на користь позивача витрат на правничу допомогу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2021 року між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі – Покупець/Відповідач) та Приватним підприємством "РАДОС" (далі – Постачальник/Позивач) було укладено договір про закупівлю товару № 45/13/52В (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари, зазначені в п. 1.2. Договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари.

Постачальник зобов`язується поставити Арматура трубопроводів: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої, код 4213 (Клапана, засувки, конденсатовідники) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору (п.1.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає умовам діючих стандартів, ТУ, тощо та підтверджується письмовим документом, який надає підприємство – виготовлювач або правомочний орган.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що сума (ціна) договору, відповідно до специфікації № 1 становить 2 545 000,00 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 509 000,00 грн. Загальна сума становить 3 054 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%.

За умовами пункту 4.1. Договору товар, який поставляється відповідно до цього договору, сплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 60-ка календарних днів.

Поставка товару здійснюється партіями в період лютий - грудень 2021 року. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках підписаних працівниками покупця. Термін поставки кожної партії товару протягом 15-ти календарних днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу вказаної в цьому договорі (отримання постачальником оригіналу заявки не є обов`язковим) (п. 5.1. Договору).

Відповідно до 5.2. Договору поставка товару здійснюється відповідно на умовах DDP (склад Покупця, вул. Першотравнева, 2д, м. Жовті Води, Дніпропетровська область) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010.

При покупці партії товару Постачальник надає сертифікат якості (оригінал або завірену належним чином копію); акцизну накладну (в M.E.Doc); рахунок-фактуру; видаткову накладну; товарно-транспортні документи (п. 5.3. Договору).

Датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця (п. 5.4. Договору).

Згідно з пунктом 6.1. Договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021 року, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 12.1. договору).

Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, про що сторони підписують додаткову угоду (п. 12.2. договору).

Згідно інформації товарно-транспортної накладної № Р85 від 12 травня 2021 року до Покупця було направлено вантаж на суму 297 018,00 грн. з ПДВ. Відповідальна особа Покупця вантаж прийняла, про що свідчить особистий підпис на товарно-транспортній накладній № Р85 від 12 травня 2021 року, а також підписано супровідний документ на вантаж - видаткову накладну № 85 від 12 травня 2021 року.

За видатковою накладною № 85 від 12 травня 2021 року поставлено Товар на суму 297 018,00 грн. з ПДВ. Оскільки видаткова накладна № 85 від 12 травня 2021 року підписана з обох сторін, то сума, яка підлягає сплаті за поставлену продукцію у розмірі 297 018,00 грн. з ПДВ є узгодженою.

За фактом поставленої продукції було складено рахунок на оплату № 92 від 12 травня 2021 року на суму 297 018,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 6.3.5. Договору ПП “РАДОС” склало та подало на реєстрацію податкову накладну № 7 від 12 травня 2021 року, яка 27 травня 2021 року була зареєстрована в ЄРПН за №9139610539.

Відповідно до п. 5.4. Договору датою поставки Товару ... вважається дата фактичної поставки Товару на склад Покупця. Таким чином датою поставки Товару згідно видаткової накладної № 85 є 12 травня 2021 року.

З урахуванням п.4.2. Договору граничним строком для здійснення оплати за поставлений товар згідно видаткової накладної № 85 від 12 травня 2021 року є - 11 липня 2021 року.

Отже, з 12 липня 2021 року за ДП “СХІДГЗК” рахується заборгованість у розмірі 297 018,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.11.1. Договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

На виконання вимог п.11.1. Договору до ДП “СХІДГЗК” була направлена претензія № 190 від 14 липня 2021 року з вимогою про сплату суми оплати поставленого Товару в розмірі 297 018,00 грн. з ПДВ протягом 10 днів з моменту отримання даної претензії (поштове відправлення № 5321304864310).

Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ “УКРПОШТА” поштове відправлення № 5321304864310 було вручено 15 липня 2021 року.

Позивач вважає, що граничним строком для оплати заборгованості ДП “СХІДГЗК” є 26 липня 2021 року.

ПП “РАДОС” зазначив, що виконало усі істотні умови Договору, товарно-транспортною накладною № Р85 від 12 травня 2021 року та видатковою накладною № 85 від 12 травня 2021 року підтверджено факт поставки Товару до Відповідача, жодних зауважень щодо поставки від ДП “СХІДГЗК” не пред`являлося. Відповідальна особа ДП “СХІДГЗК” вантаж прийняла, про що свідчить особистий підпис на товарно-транспортній та видатковій накладній.

Відповідно до п. 11.2 Договору у разі недосягнення Сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку згідно з чинним законодавством України.

Оплата за поставлений Товар за видатковою накладною № 85 від 12 травня 2021 року у загальній сумі 297 018,00 грн. з ПДВ станом на дату подачі позову - не здійснена, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед підприємством.

На час звернення з позовом до суду по цьому договору відповідач оплату отриманого товару не здійснював.

Загальна сума боргу відповідача перед позивачем на час звернення до суду становить 297 018,00 грн.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості з відповідача.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 1 статті 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося, оскільки розрахунок за поставлену продукцію не було здійснено у строки та порядку передбаченому Договором, то до Відповідача була направлена претензія з викладом усіх обставин та з вимогою у добровільному порядку сплатити у повному розмірі вартість поставленого Товару, однак грошову суму за поставлений Товар не сплачено, внаслідок чого ПП “РАДОС” позбавлено того, на що розраховували при укладенні договору поставки товару № 45/13/525В від 02 лютого 2021 року.

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 297 018,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов`язання по договору не виконав.

Заборгованість за поставлений товар по договору на час звернення з позовом до суду складає 297 018,00 грн.

ПП “РАДОС” як постачальник виконало свої зобов`язання за Договором, а саме, поставило Товар у встановлений строк та надано необхідні документи для оплати, однак ДП “СХІДГЗК” порушені строки оплати за поставлений Товар.

Враховуючи положення пункту п. 4.2. Договорів, викладених вище, строк оплати за отриманий відповідачем товар є таким, що настав.

Докази оплати Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" вартості поставленого товару на суму 297 018,00 грн. в матеріалах справи відсутні, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 297 018,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

На підтвердження несення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи було долучено ордер серії АЕ № 10837327 від 20.08.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ДП № 3661 від12.03.2018 року, договір про надання правової допомоги № 2/2021 від 04.01.2021 року, акт про надання правової допомоги від 20.08.2021 року.

Стосовно витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 3 000,00 грн., про які зазначено у позовній заяві, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 цього ж Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п., п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інші проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі “Двойних проти України” від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позивачем здійснено звернення до суду щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу одночасно із зверненням до суду з позовною заявою.

В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн., позивачем додано до матеріалів справи належним чином посвідчені копії наступних документів: договору про надання правової допомоги № 2/2021 від 04.01.2021, укладеного ПП “РАДОС” з Адвокатським бюро “Шашликов та партнери”, акту про надання правової допомоги від 20.08.2021 по договору про надання правової допомоги № 2/2021 від 04.01.2021 на суму 3 000,00 грн., в якому міститься детальний опис виконаних робіт.

Також, в матеріалах справи міститься копія Ордеру серія АЕ № 1087327 від 20.08.2021 на надання правової допомоги адвокатом Шашликовим Д.Г.

Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Акті про надання правової допомоги від 20.08.2021 по договору про надання правової допомоги № 2/2021 від 04.01.2021 на суму 3 000,00 грн., в якому в графі “Правова допомога” зазначено: “Підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з Державного підприємства “СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ” грошової заборгованості за Договором про закупівлю товару № 45/13/525В від 02 лютого 2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява складена і підписана адвокатом Шашликовим Д.Г., що підтверджує факт надання послуг, зазначених в Акті про надання правової допомоги від 20.08.2021 по договору про надання правової допомоги № 2/2021 від 04.01.2021 та в Акті про надання правової допомоги від 20.08.2021.

Оцінюючи обґрунтованість заяви відповідача про зменшення заявленої до стягнення суми судових витрат на професійну правову допомогу, з огляду на визначені нормами ГПК України та практикою ЄСПЛ критерії, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу є обґрунтованою, відповідає умовам договору про надання правової допомоги, реальному обсягу такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, тобто відповідає критерію реальності таких витрат.

Доводи відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти заявленої до стягнення суми судових витрат на професійну правову допомогу, не можуть бути враховані судом при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, оскільки не підтверджені доказами та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що представник позивача надав обумовлені Договором про надання правової допомоги № 2/2021 від 04.01.2021 послуги. Також, суд вважає, що відповідачем не доведено неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката наданої адвокатом у даній справі.

При цьому вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правову допомогу в заявленому позивачем розмірі 3000,00 грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та їх розумною необхідністю.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн., які відповідають умовам договору про надання правової допомоги.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Приватного підприємства "РАДОС" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Запорізька, буд. 49, код ЄДРПОУ 25522053) суму основного боргу у розмірі 297 018,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 455,27 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 13.10.2021 року.

Суддя В.Г. Бєлік