Рішення № 100303941, 11.10.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2021м. ДніпроСправа № 904/4825/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Виконуючого обов`язки керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Павлоград. Дніпропетровська область, в інтересах держави в особі Державної служби України з Безпеки на транспорті, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Синєбок Пилипа Віталійовича, м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 12 549,21 грн.

Представники:

від прокурора: Мусієнко А.О., посвідчення № 058503 від 07.12.2020

від позивача: Олійник А.І., довіреність № 1986/6.3/14-21 від 09.07.2021

від відповідача: Синєбок П.В., представник

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Виконувач обов`язків керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної служби України з Безпеки на транспорті (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою від 12.05.2021 за вих.№04/63-1193ВИХ-21 до фізичної особи-підприємця Синєбок Пилипа Віталійовича (далі - відповідач) про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні (ККДБ 22160100) у сумі 12459,21грн.

Судові витрати по справі прокурор просить суд покласти на відповідача та стягнути на користь Дніпропетровської обласної прокуратури.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4825/21 визначено суддю Назаренко Наталію Григорівну, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2021.

Ухвалою від 18.05.2021 позовну заяву залишено без руху.

25.05.2021 від прокуратури надійшла заява від б/д за вих.№б/н про усунення недоліків, викладених в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 28.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 23.06.2021.

Ухвалою від 23.06.2021 судове засідання відкладено на 12.07.2021.

12.07.2021 від прокуратури надійшов лист від 08.07.2021 за вих.№04/63-2563ВИХ-21 щодо виконання ухвали від 23.06.2021 про витребування документів.

12.07.2021 від прокуратури надійшло клопотання від б/д за вих.№б/н, яким повідомлено, що оригінали документів на підставі яких обґрунтовано позовні вимоги перебувають у розпорядженні позивача.

12.07.2021 від відповідача надійшов відзив від 12.07.2021 за вих.№б/н. Оглянувши відзив та встановивши факт подачі відповіді на відзив, господарський суд доходить висновку про його прийняття до розгляду.

12.07.2021 від відповідача надійшло клопотання від 12.07.2021 за вих.№б/н про долучення рішень судів у подібних правовідносинах. Документи долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 12.07.2021 судове засідання відкладено до 27.07.2021.

23.07.2021 від прокуратури надійшла відповідь на відзив від 21.07.2021 за вих.№04/63-2869ВИХ-21. Оглянувши відповідь на відзив, господарський суд констатує її направлення на адресу позивача та відповідача і доходить висновку про її прийняття до розгляду.

27.07.2021 від відповідача надійшли заперечення, якими просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Оглянувши заперечення, господарський суд доходить висновку про їх прийняття до розгляду.

Ухвалою від 27.07.2021 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 30.08.2021.

27.08.2021 від позивача надійшли пояснення, якими позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

В судовому засіданні, яке відбулося 30.08.2021 оголошено перерву до 14.09.2021.

Ухвалою від 14.09.2021 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 11.10.2021.

14.09.2021 від позивача надійшли пояснення, якими позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

11.10.2021 в судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги.

Позивач надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Позовні вимоги прокурора підтримав.

Відповідач проти позовних вимог заперечив.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 11.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

ПОЗИЦІЯ ПРОКУРОРА.

Прокуратурою встановлено, що у період з 23.11.2020 по 29.11.2020 на підставі направлення про на рейдову перевірку №0102248 співробітниками Запорізького міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортних засобів автомобільних перевізників, водіїв, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів на 467км автомобільної дороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через місто Кременчук) - Маріуполь.

25.11.2020 у пункті габаритно-вагового контролю на 467км дороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через місто Кременчук) - Маріуполь проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля RENAULT, модель 22, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу до нього марки KRONA модель SOP 27, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 та який належить відповідачу.

25.11.2020 за результатами перевірки посадовими особами позивача складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №038526, акт №031526 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 25.11.2020, інформація про зважування автомобіля марки RENAULT, модель 22, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу до нього марки KRONA модель SOP 27, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , якими зафіксовано перевезення вантажу автомобілем, який належить відповідачу, із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху, а саме навантаження на осі 6,45/12,7/6/5,9/5,9 при допустимому навантаженні на вісі 11/11/7,33/7,33/7,33 тонн.

За виявлене порушення позивачем складено розрахунок як додаток до акту №031526 від 25.11.2020, відповідно до якого пройдена відстань - 460км, загальна маса 36,95т навантаження на одиничну вісь 12,7т при гранично допустимій 11т, плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів становить 0,27євро/км, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи, склала 372,60 євро, що станом на 25.11.2020 становить 12549,21грн.

Листом №99228/23.4/24-20 від 17.12.2020 відповідачу відправлено копію акту про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 25.11.2020 №031526 та копію розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування як додаток до акту №031526 від 25.11.2020 та повідомлено відповідача про необхідність внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позивач наголошує на правильності здійсненого розрахунку та звертає увагу, що розрахунок здійснено за частину, яку перевізник має проїхати, що відповідає положенням пункту 31-1 Порядку №879, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач розрахунок вважає протиправним з огляду на те, що водієві не було надано можливості повторно пройти зважування; не вжито заходів щодо затримання та заборони руху транспортного засобу; не складено та не вручено водієві на місці зупинки обов`язкових документів про результати здійснення габаритно-вагового контролю; використовувалося вагове обладнання, технічні характеристики якого дозволяють зважувати автомобілі загальною вагою не більше як 30,000тонн, в той час як вага спірного автомобіля склала 36,950тонн; проведено нарахування плати за проїзд із розрахунку за повну відстань (460км), а не за пройдену частину маршруту (226 км).

ДОВОДИ ПРОКУРОРА НА ВІДЗИВ.

Прокурор звертає увагу, що на акті №031526 від 25.11.2020 наявний підпис водія відповідача, який підтвердив факт перевезення спірного вантажу. Крім цього, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів проводився пересувними автомобільними вагами підкладними AS, які відповідно до свідоцтва про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювальної техніки від 31.07.2020 та свідоцтва про державну метрологічну атестацію від 08.09.2009 відповідають вимогам ДСТУ.

ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА ЩОДО НЕЗГОДИ З АРГУМЕНТАМИ ПОЗИВАЧА ВИКЛАДЕНИМИ У ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ.

Відповідач наголошує, що йому не було заборонено подальший рух після виявлення порушення.

Відповідач звертає увагу, що не спростовано аргумент про нарахування плати за проїзд не за пройдену відстань, а за повний маршрут.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, до предмету доказування входять обставини наявності підстав для стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

На підставі затвердженого графіка щоденного пункту габаритно-вагового контролю (ваги ППГВК №2) у Запорізькій області на листопад місяць 2020 року та направлення на рейдову перевірку від 23.11.2020 №010248 посадові особи Запорізького міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 25.11.2020 на 467км автомобільної дороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через місто Кременчук) - Маріуполь провели рейдову перевірку транспортних засобів автомобільних перевізників, водіїв, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів і зокрема автомобіля марки RENAULT, модель 22, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу до нього марки KRONA модель SOP 27, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснював перевезення вантажу по маршруту місто Ромни Сумської області - місто Томаківка Дніпропетровської області протяжністю 460км.

Власником транспортного засобу автомобіля марки RENAULT, модель 22, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу до нього марки KRONA модель SOP 27, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є відповідач, що підтверджується свідоцтвами про їх реєстрацію.

У товарно-транспортній накладній від 24.11.2020 №б/н вказано, що автомобіль марки RENAULT, модель 22, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу до нього марки KRONA модель SOP 27, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 прямував з пункту навантаження - місто Ромни Сумської області до пункту розвантаження - місто Томаківка Дніпропетровської області, маса брутто 22,68т.

25.11.2020 за результатами перевірки посадовими особами позивача складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №038526, акт №031526 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 25.11.2020, інформація про зважування автомобіля марки RENAULT, модель 22, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу до нього марки KRONA модель SOP 27, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , якими зафіксовано перевезення вантажу автомобілем, який належить відповідачу, із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху, а саме навантаження на вісі 6,45/12,7/6/5,9/5,9 при допустимому навантаженні на вісі 11/11/7,33/7,33/7,33 тонн.

Таким чином, результат зважування вказав на перевищення нормативно допустимих габаритів.

Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів від 25.11.2020 із зазначенням перевищення параметрів від нормативу нарахована плата за проїзд у розмірі 372,60 євро, що за перерахунком згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 25.11.2020 еквівалентно 12549,21грн.

На адресу відповідача направлено лист №99228/23.4/24-20 від 17.12.2020 з доданими до нього копією Акту про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 25.11.2020 №031526 та копією Розрахунку плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акту №031526 від 25.11.2020, в яких викладено вимогу внести плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового/великогабаритного транспортного засобу та яка не сплачена відповідачем. Відповіді на зазначені листи матеріали справи не містять.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що позивач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Господарський суд звертає увагу на те, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України “Про автомобільний транспорт”, відповідно до частини 20 статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини 1 та 4 статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком №879, пунктом 3 якого встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2%.

Згідно з пунктом 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2% подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Також пунктами 26, 27 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку №879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв -розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

Пунктом 31 Порядку №879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10% - у подвійному розмірі; на 10 - 40% - у потрійному розмірі; більше як на 40% - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник. Крім того, правомірним є нарахування плати за частину маршруту, яку перевізник має намір проїхати з перевантаженням по території України.

Отже, заперечення відповідача в частині того, що його транспортному засобу слід було заборонити подальший рух до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування визнаються обґрунтованими, проте такими, які не звільняють від внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Відповідно до п. 23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

При цьому, суд приймає до уваги, що перевищення навантачення автомобіля відбулося в місці його завантаження вантажем, в місці зважування автомобіля відповідач машину не розвантажив до встановлених нормативів та продовжив шлях з перевищенням нормативів вагового параметру, що не заперечувалось відповідачем протягом розгляду справи.

Крім цього, господарський суд звертає увагу, що у відзиві та в судових засіданнях відповідач визнав, що йому не було заборонено рух, що є свідченням проходу перевізником всього маршруту довжиною 460 км (відповідно до даних карти) з перевищенням транспортним засобом нормативних вагових параметрів чим, як наслідок, підтверджується правомірність нарахування позивачем плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні за частину маршруту по території України, яку перевізник мав намір проїхати.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкта господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами. В даному випадку правильно визначено відповідача, тобто фізичну особу-підприємця, який виступав перевізником, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 24.11.2020 за вих.№б/н.

Господарським судом встановлено, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням транспортним засобом нормативно вагових параметрів транспортним засобом - автомобілем марки RENAULT, модель 22, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу до нього марки KRONA модель SOP 27, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності відповідачу, про що 25.11.2020 під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу працівниками Управління Укртрансбезпеки складено усі передбачені Порядком №879 документи.

Так, матеріали справи містять: довідку №038526 від 25.11.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акти №260040 від 25.11.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та №031526 від 25.11.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно накладної від 24.11.2020 №б/н.

Господарським судом встановлено, що розмір плати за проїзд визначено позивачем відповідно до вимог зазначених вище норм Порядку №879 та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, однак цих коштів відповідач не сплатив.

Згідно з частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини 1 та 2 статті 216 Господарського кодексу України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 225 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Разом з тим відповідачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його користуванні. Відповідачем не надано також доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми збитків.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, господарський суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №926/16/19 провадження №12-113гс19.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

Господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на правові позиції, викладені в постановах апеляційної інстанції та рішеннях першої інстанції, оскільки за змістом частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови апеляційних судів та судів першої інстанції не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми. Аналогічна правова позиція висвітлена у Постанові Верховного Суду від 29.01.2019 по справі №922/595/18.

Відповідач розрахунок вважає протиправним з огляду на те, що водієві не було надано можливості повторно пройти зважування, проте матеріали справи не містять і доказів вимог відповідача здійснити повторне зважування. Крім того, матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача з актом №031526 від 25.11.2020 та актом №260040 від 25.11.2020, які водій відповідача підписав без заперечень та зауважень.

Заперечення відповідача в частині того, що на місці зупинки не складено обов`язкових документів про результати здійснення габаритно-вагового контролю визнаються безпідставними, оскільки наявність обов`язкових документів про результати здійснення габаритно-вагового контролю підтверджується наявними матеріалами справи.

Не вручення водієві на місці зупинки обов`язкових документів про результати здійснення габаритно-вагового контролю не звільняє відповідача від відповідальності за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Суд також не приймає заперечення відповідача, щодо невірного нарахування позивачем плати за весь маршрут, а не за частину маршруту, яку відповідач мав проїхати від пункту зважування з наступних підстав.

Відповідно до абз.1 п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 27 Порядку № 879 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України “Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України”, справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух та не внесено плату за проїзд.

Абзацем 1 п.31-1 Порядку № 879 визначено, що в разі, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

Тобто, плата стягується за частину маршруту, яка пройдена перевізником по території України з перевищенням вагового та/або габаритного нормативного параметра.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Відповідач у своїх запереченнях зазначив, що він є інвалідом дитинства, в підтвердження чого надав медичну довідку (а.с.97). Однак, ця довідка дійсна до 01.05.2015. Нової довідки відповідач суду не надав, пояснив, що він не міг отримати нову довідку у зв`язку з оголошенням на території України карантину внаслідок поширення хвороби COVID-19.

Однак, карантин на території України відповідно до Постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА ТРАНСПОРТІ (Україна, 03135, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 14; Ідентифікаційний код 39816845) 12459,21грн. (дванадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять грн. 21 коп.) плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, про що видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ПРОКУРАТУРИ (449044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 38; ідентифікаційний код 02909938) 2270,00грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судового збору, про що видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 13.10.2021

Суддя Н.Г. Назаренко