Ухвала суду № 100303146, 06.10.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7284/21

Категорія 67

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчак М. М. ,

за участі секретаря судового засідання - Пальчак Р. Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Прилуцька міська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Прилуцька міська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва 28 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху, оскільки встановлення юридичних фактів здійснюється в порядку окремого провадження, а форма та зміст позовної заяви не відповідає вимогам ст. 318 ЦПК України.

03 червня 2021 року позивач надіслав на адресу суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22 вересня 2021 року.

На адресу Подільського районного суду м. Києва надійшов відзив ОСОБА_2

15 вересня 2021 року ОСОБА_1 направив відповідь на відзив.

У підготовчому судовому засіданні 22.09.2021 року за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 06.10.2021 р. для підготовки заяви про збільшення позовних вимог.

06.10.2021 р. представником позивача подано до суду позовну заяву із збільшеними позовними вимогами, що включають визнання за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, загальною площею 75,6 кв. м та земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:05:002:0417, загальною площою 0,0953 Га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання, призначене на 06.10. 2021 року відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, що підтверджується розпискою, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача направив заяву, просив розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстав для відкладення підготовчого судового засідання, визначених частиною другою статті 198 ЦПК України, судом не вбачається.

Дослідивши матеріали позовної заяви, визначивши предмет спору, характер спірних правовідносин (пункт 1 частини першої статті 189 ЦПК України) та з`ясувавши місцезнаходження нерухомого майна, стосовно якого подано заяву про збільшення позовних вимог суд, вирішуючи питання щодо територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду цивільної справи, виходить з наступного.

За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, статтею 30 ЦПК України встановлено правила виключної підсудності, а саме: частиною першою названої статті передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 р. у справі № 911/2390/18, у чинній редакції ГПК України частина третя статті 30 цього Кодексу вказує на виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини, що відповідає змісту частини першої статті 30 ЦПК України. За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука з приводу означає у зв`язку з чим-небудь , тому словосполучення з приводу нерухомого майна треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Отже, слід дійти висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення з приводу нерухомого майна необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном; у таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

За наявними у справі матеріалами та відомостями позовної заяви з урахуванням її уточнення судом на стадії підготовчого провадження встановлено, що майно, щодо якого виник спір знаходиться в АДРЕСА_1 .

Беручи також до уваги наведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном; у таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення; виключна підсудність визначається в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Водночас суд виходить також з того, що на стадії підготовчого судового засідання суд не має повноважень вирішувати процесуальні питання щодо надання оцінки доказам стосовно оцінки вартості спірного майна (зокрема, постанова Верховного Суду від 05.08.2020 р. у справі № 177/1163/16-ц).

Так само, з огляду на встановлення непідсудності розгляду цієї справи суд не перевіряє сплату судового збору і не визначає його розмір за збільшеними позовними вимогами з урахуванням неможливості визначення ціни позову на момент подання згаданої уточненої позовної заяви.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку, що справа підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, визначеної частиною першою статті 30 ЦПК України, тобто за місцезнаходженням названого нерухомого майна.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на викладене та враховуючи неправильне визначення підсудності розгляду справи на стадії відкриття провадження з наведених вище причин, беручи до уваги, що розгляд справи по суті не розпочався, тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для направлення цієї справи для розгляду за встановленою виключною підсудністю до Прилуцького міського суду Чернігівської області.

Керуючись статтями 3, 10-13, 30, 31, 258-261, 272, 273, 351-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Цивільну справу № 758/7284/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Прилуцька міська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин передати на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Прилуцького міського суду Чернігівської області (17500, Чернігівська обл. м. Прилуки, вул. Котляревського, 62).

Веб-адреса сторінки суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію стосовно справи, що розглядається, - https://pd.ki.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

СуддяМ. М. Головчак