Ухвала суду № 100302721, 12.10.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6184/20

Провадження 2-п/711/57/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчик Р.В.

при секретарі Кофановій А.О.,

за участі представника відповідача Стадник П.В.,

представника позивача Кругляк Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі 711/6184/20 за позовом Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду 09.09.2021р. із заявою, в якій просила скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.01.2021р.

В обґрунтування заяви зазначила, що заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.01.2021 по цивільній справі № 711/6184/20 за позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» було повністю задоволено та стягнуто з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 20.02.2013, яка станом на 08.06.2020 складає в сумі 86 985,73грн. та судовий збір.

Заявник ОСОБА_1 вважає, що дане судове рішення підлягає до скасування, оскільки розгляд у даній справі було проведено без її участі та повідомлення про час та місце розгляду справи, що не дозволило їй реалізувати свої процесуальні права належним чином.

Так, відповідач вказує, що про існування вказаного вище судового рішення їй стало відомо лише 06.09.2021, після ознайомлення з матеріалами справи та отримання копій. Ніяких судових повідомлень про дату, час та місце розгляду справи вона не отримувала, зазначене також вбачається з матеріалів даної цивільної справи.

Також вважає, що дане заочне рішення має бути скасовано, оскільки станом на 30.09.2019 року нею було сплачено на користь АТ КБ «Приватбанк» борг у сумі 47090,13грн., а отже заборгованість за тілом кредиту не становить 60220,24грн. як зазначає в своїй позовній заяві позивач. Також позивач не згодна із вимогами позивача, в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками, з огляду на правову позицію викладену у постанові ВП ВС від 03.07.2019 у справі №342/180/17. Вважає, що дані суттєві та вагомі обставини не були враховані Придніпровським районним судом м. Черкаси під час ухвалення заочного рішення від 22.01.2021р.

З урахуванням викладеного вище, відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою.

Представником позивача АТ КБ «Приватбанк» - Меркуловою В.В., 06.10.2021 подано суду відзив на заяву про перегляд заочного рішення. З даного відзиву вбачається, що позивач заперечує проти перегляду заочного рішення з огляду на те, що всі обставини та докази, на які посилається відповідач, як на підставу для перегляду заочного рішення, були дослідженні та оцінені судом під час ухвалення вказаного рішення.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Стадник П.В., заяву про скасування заочного рішення підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача – Кругляк Н.О., в судовому засіданні заперечувала проти скасування заочного рішення, посилаючись на доводи викладені у наданому суду відзиві на заяву про перегляд заочного рішення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи № 711/6184/20, оглянувши заяву про перегляд заочного рішення, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 22.01.2021 по цивільній справі № 711/6184/20 за позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» було повністю задоволено та стягнуто з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 20.02.2013, яка станом на 08.06.2020 складає в сумі 86 985,73грн., яка складається з: 60222,76грн. – заборгованості за кредитом; 26762,97грн. – заборгованість за простроченими відсотками, та судовий збір.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Дослідивши надані матеріали, встановлено, що копія заочного рішення, про перегляд якого ставиться на розгляд питання, отримана представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Стадник П.В. 06.09.2021.

Заява про перегляд заочного рішення відповідачем подана до суду 09.09.2021 року, тобто в межах вищевказаного 20-денного строку.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому суд враховує, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI)..

Розглядаючи питання про скасування заочного судового рішення, суд керується положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і відповідною практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» (№№ 7942/05, 24838/05, рішення від 04.03.2014 року) ЄСПЛ зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої в цілому. Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді. ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті указаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства.

Так, відповідач по справі ОСОБА_1 викликалася до суду на судові засідання, що відбувалися 02.11.2020, 02.12.2020, 22.01.2021. Проте, судовий виклик на 02.11.2020 відповідач не отримала, а поштовий конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про отримання нею судового виклику на 02.12.2020 та 22.01.2021. Також поштове відправлення з копією заочного рішення не було отримано відповідачем, оскільки конверт повернувся на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У разі відсутності особи за вказаною адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручені їй належним чином. Зазначене узгоджується із положеннями п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Разом з тим, суд враховує, що в суду відсутні відомості про належне повідомлення відповідача про судові засідання, які відбулися 02.12.2020 та 22.01.2021. Також у суду відсутні відомості про отримання судом копії заочного рішення, яке було направлено відповідачу поштовим відправлення за зареєстрованою адресою місця її проживання.

Отже, із зазначеного вбачається, що відповідача не було повідомлено про дату час та місце розгляду справи належним чином.

У зв`язку з викладеним слід зазначити, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Відповідно до ст.12 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Відповідач вказує на те, що заперечує проти задоволення позовних вимог в тому обсязі, в якому вони були задоволені оскаржуваним рішенням. Вважає, що судом не було враховано всіх обставин, які впливають на правильний та справедливий розгляд, посилаючись на докази, що додані нею до заяви про перегляд заочного рішення.

За таких обставин, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про скасування заочного рішення підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, у зв`язку із скасуванням заочного рішення справа підлягає призначенню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 247, 258, 260, 286-288 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Заяву задовольнити.

Скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2021 року по справі № 711/6184/20 (провадження № 2/711/844/21) за позовом Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Справу призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Судове засідання призначити на 14 год. 30 хв. 27 жовтня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Р. В. Демчик