
№566/698/21
2-а/566/14/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2021 року смт. Млинів Рівнеської області
Млинівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючої судді Бандури А.П.,
при секретарі судового засідання Братащук М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції №1 Дубенського районного відділу ГУНП в Рівненській області рядового поліції Юзюк Вікторії Вікторівни, Головного управління національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Млинівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до поліцейського відділення поліції №1 Дубенського районного відділу ГУНП в Рівненській області рядового поліції Юзюк Вікторії Вікторівни, Головного управління національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25 червня 2021 року він керував автомобілем марки ІВЕКО модель 49.10 державний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі Доманово-Ковель-Тереблече, о 22 години в селі Залав`є зупинив працівник поліції, який після перевірки документів пред`явив претензію, що він не має права керувати своїм автомобілем, оскільки не має відповідної категорії, яка дає таке право. Він, позивач, заперечив це, оскільки маючи посвідчення водія категорії В та С має таке право. 8 липня 2021 року ним було отримано лист в якому знаходилася постанова від 26 червня 2021 року із змісту якої йому стало відомо, що на нього накладено штраф в розмірі 3400 гривень.
Просить суд скасувати постанову поліцейського відділення поліції №1 Дубенського районного відділу ГУНП в Рівненській області рядової поліції Юзюк Вікторії Вікторівни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4401380 про притягнення мене, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2ст.126 КупАП, а провадження у справі закрити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від представника позивача - адвоката Панчини П.Є. до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги просить задоволити повністю.
Поліцейський відділення поліції №1 Дубенського районного відділу ГУНП в Рівненській області рядового поліції Юзюк В.В. та представник відповідача - Головного управління національної поліції в Рівненській області у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомили, відзиву на позов не подали, будь-які клопотання чи докази не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4401380 від 25 червня 2021 року вбачається, що 25 червня 2021 року о 22 год. 12 хв. на вул. Шосейна с. Залав`я Дубенського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія № НОМЕР_2 . Таким чином, при складанні оскаржуваної постанови працівникам поліції було відомо, що ОСОБА_1 має посвідчення водія.
(а.с. 7)
Як вбачається з посвідчення водія № НОМЕР_2 у ОСОБА_1 відкриті категорії В та С.
(а.с.23)
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та роздруківки із програми «Дія» ОСОБА_1 є власником вантажної спеціалізованої платформи (дубль кабіна) марки IVECO, моделі - 49.10, червоного кольору, повна маса якої 3500, категорія - В, кількість сидячих місць - 6.
(а.с.5,24)
Постановою Кабінету Міністрів Міністрів України від 10жовтня 2001 року № 1306 10жовтня 2001року№ 1306 затверджено Правила дорожнього руху України. Пунктом 1.1 зазначених правил встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.1.а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п. 2.13. Правил дорожнього руху право на керування транспортними засобами особам може бути надано: автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії В1, В, С1, С), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - з 18-річного віку.
Транспортні засоби належать до таких категорій: В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно із ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ч. 2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 238КУпАП визначено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з п. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 90 КАСУкраїни визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З аналізу положень статті 126 КУпАП вбачається, що за частиною першою вказаної статті передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила посвідчення водія, тобто особа має посвідчення водія, але керуючи транспортним засобом не має його при собі. За частиною другою вказаної статті передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто особа керує транспортним засобом, не маючи взагалі посвідчення водія відповідної категорії.
У постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №126/1030/17 суд звертає увагу, що категорія транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, вона вказує на категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Тобто, по допустиму масу даним автомобілем може керувати водій з категорією «В».
Оскаржувана постанова складена за ч. 2 ст. 126 КУпАП, що вказує на її протиправність, тому що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 маючи посвідчення водія з правом керування транспортними засобами категорії «В», мав право керувати транспортним засобом марки IVECO, що належить до типу «вантажної спеціалізованої платформи (дубль кабіна)», з повною масою 3500 кілограмів, яким він керував 25 червня 2021 року.
Постанова не містить посилання на докази, які б доводили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Відповідач також не подав відзив та докази правомірності винесеної постанови, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем суду не надано, доводи позивача, якими він заперечує постанови, не спростовані.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 286КАСУкраїни встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного,
керуючись ст.ст.72, 77, 222, 245,247, 251,258,286,293, КАС України,
суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції №1 Дубенського районного відділу ГУНП в Рівненській області рядового поліції Юзюк Вікторії Вікторівни, Головного управління національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. - задоволити.
Скасувати постанову, винесену поліцейським відділення поліції № 1 Дубенського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області рядовим поліції Юзюк Вікторією Вікторівною про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4401380 від 25 червня 2021 року.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП) закрити.
Повний тест рішення складено 13 жовтня 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду (вул.Саксаганського,13 м.Львів, 79005) через Млинівський районний суд Рівненської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура
Судове рішення № 100302505, Млинівський районний суд Рівненської області було прийнято 13.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 566/844/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: