Ухвала суду № 100302498, 13.10.2021, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 569/2899/16-к

Провадження № 1-кс/565/204/21

У Х В А Л А

13 жовтня 2021 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Бренчук Г.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Щур Н.О.,

прокурора Півнюка І.С. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області заяву судді Кузнецовського міського суду Малкова Валерія Володимировича про самовідвід у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015180000000163 від 02 липня 2015 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Незнамової І.М. перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015180000000163 від 02 липня 2015 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

07 жовтня 2021 року захисником обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатом Власик В.Я. подано заяву про відвід судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Незнамової І.М. у справі № 569/2899/16-к.

Згідно ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч.3 ст. 35 КПК України.

В порядку ст. 35 КПК України згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2021 року для розгляду заяви про відвід визначено суддю Малкова В.В.

08 жовтня 2021 року суддею Кузнецовського міського суду Рівненської області Малковим В.В. подано заяву про самовідвід у справі № 569/2899/16-к, оскільки ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 травня 2020 року, постановленій в цій судовій справі, задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Малкова В.В. на підставі п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, вважає, що у сторін провадження можуть виникнути обґрунтовані сумніви у неупередженості судді Кузнецовського міського суду Малкова В.В. при розгляді заявленого захисником Власик В.Я. відводу суддів Кузнецовського міського суду Незнамовій І.М.

Прокурор зазначив, що заява підлягає до задоволення.

Обвинувачений в судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання у якому зазначає, що заявлений самовідвід судді Малкова В.В. підтримує повністю та просить його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Власик В.Я. в судове засідання не з`явилась, надіслала заяву про розгляд заяви у її відсутності, зазначила, що не заперечує проти її задоволення.

Суддя Малков В.В. в судове засідання не з`явився, до суду надано лист про проведення розгляду заяви без його участі.

Дослідивши заяву про самовідвід та матеріали даного кримінального провадження, заслухавши думки учасників провадження щодо заяви судді Малкова В.В. про самовідвід, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 травня 2020 року задоволено заяву судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Малкова В.В. про самовідвід у кримінальному провадженні №42015180000000163 від 02 липня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Згідно пункту 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших, крім передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 75 КПК України, обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частиною 1 ст. 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених ст. 75 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, положення пункту 1 ст. 6 Конвенції, а також позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 277/599/15-к, відповідно до якої розгляд питання про відвід суддею, якого було відведено у кримінальному провадженні, є підставою для скасування вироку, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суду, суд приходить до висновку, що заява про самовідвід судді Малкова В.В. підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 75, 80, 81, 372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Малкова Валерія Володимировича про самовідвід задовольнити.

Передати заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Власик В.Я. про відвід судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Незнамової І.М. у справі № 569/2899/16-к на розгляд іншому судді Кузнецовського міського суду Рівненської області визначеному у порядку ст. 35 КПК України

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В.Бренчук