Рішення № 100301010, 13.10.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11870/20

Провадження № 2-а/750/4/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Лось А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

28.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та просить скасувати постанову головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Карабан Оксани Григорівни по справі про адміністративне правопорушення № 25-16-018/0028 від 14.12.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП із накладенням штрафу в сумі 850 грн. та закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та стягнути за рахунок асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 10000 грн.

В судове засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити в задоволенні позову та одночасно зменшити розмір судових витрат.

Згідно частини 4 статті 229 КАС України справа розглянута без застосування технічної фіксації.

Дослідивши наданий відзив, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень збоку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілях для яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 14 грудня 2020 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області - Карабан Оксаною Григорівною винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 25-16-018/0028, якою було притягнуто ОСОБА_1 , який є директором товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОМ», до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП із накладенням штрафу в сумі 850,00 гри.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності позивача, як зазначено у постанові головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області - Карабан Оксани Григорівни, по справі про адміністративне правопорушення № 25-16-018/0028 від 14.12.2020 року, є те, що станом на 27.11.2020, на день проведення контрольного заходу стосовно стану виконання припису після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків по виконанню припису від 30.09.2020 № 25-16-018/0156, керівництвом ТОВ «МЕТАЛ-КОМ» не надано жодного документу, який би підтверджував виконання припису. Виходячи з вищевикладеного встановлено, що вимоги п.1 припису не виконано та продовжує діяти порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України.

За результатами аналізу інформації, викладеної у доповідній записці начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області В. Луцишиної щодо здійснення інспекційного відвідування у ТОВ «Метал-Ком», 22.09.2020 першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області винесено наказ Про проведення інспекційного відвідування № 659, яким наказано начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Луцишиній В.М. організувати проведення та забезпечити контроль за проведенням позапланового інспекційного відвідування ТОВ «Метал-Ком», в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин. Провести позапланове інспекційне відвідування ТОВ «Метал-Ком» з 22.09.2020 по 30.09.2020.

На підставі направлення на проведення контрольного заходу від 22.09.2020 № 629 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Карабан О.Г., за участю головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Черняк Т.Ю (а.с.12)., в період з 22.09.2020 по 30.09.2020 було проведено інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин ТОВ «Метал-Ком» за адресами: м. Новгород-Сіверський, вул. Залінійна, «Промзона», Чернігівська області та м. Семенівка, вул. Привокзальна, 2-а, Чернігівська області, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 30.09.2020 № 25-16-018/0502 та винесено припис про усунення виявлених порушень від 30.09.2020 № 25-16-018/0156 з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування Україні від 26.04.2017 № 295.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Метал-Ком до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Чернігівській області про усунення виявлених порушень № 25-16-018/0156 від 30.09.2020. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Чернігівській області № 25-16-018/0502/40 від 20.11.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 250000,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Метал-Ком судовий збір у сумі 4204,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 188-6 КУпАП України невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Отже, з аналізу наведеної норми видно, що відповідальність виникає у разі встановлення вини юридичних та фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, зокрема фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Враховуючи викладене в контексті даної спірної ситуації, з урахуванням встановлених обставин справи рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 року, суд дійшов висновку, що постанова від 14.12.2020 № 25-16-018/0028 є протиправною і підлягає скасуванню.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про достатність аргументів позивача та доказів на обґрунтування своєї позиції, а відтак, позов слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд зазначає наступне.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Також, за змістом частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

При цьому, суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на складання позову та подання його до суду, участі в судових засідання та значенням справи для сторони.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст.2, 5, 6, 7, 19, 241, 242, 243, 244, 245, 286 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Постанову головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Карабан Оксани Григорівни по справі про адміністративне правопорушення № 25-16-018/0028 від 14.12.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП із накладенням штрафу в сумі 850 грн. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченого ч.2 ст.255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В. Карапута