Рішення № 100300918, 12.10.2021, Чаплинський районний суд Херсонської області

набрало чинності "___"____20____р.

Справа № 665/1333/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2021 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Смартфінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, яким вказав, що 28.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис № 19500 про стягнення з мене, ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» (далі - відповідач) заборгованості в розмірі 15166,51 грн.. Позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню з підстав того, що про наявність виконавчого провадження він дізнався з додатку «Дія», який встановлено на мобільному пристрої, відповідно поштою жодних вказаних постанов він не отримував. Вважає, що заборгованість, яка визначена відповідачем у виконавчому написі є спірною, документи, які б безспірно доводили розмір та наявність заборгованості, нотаріусу подані не були.

Ухвалою судді від 15.09.2021 у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 03.09.2020 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 60829 від 05.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С..

Позивач надав суду заяву, якою заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

27.09.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому просили в задоволенні позову відмовити, оскільки до нотаріуса було надано всі документи, які передбачені законом, а саме оригінал кредитного договору, розрахунок заборгованості, виписки по особовим рахункам, вимогу про усунення порушень. Таким чином заборгованість є безспірною і нотаріус вчинив виконавчий напис відповідно до закону. До суду не з`явилися, про час та місце були належним чином повідомлені.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законодавством порядку. Від приватного нотаріуса надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

28.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис № 19500 про стягнення з мене, ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» (далі - відповідач) заборгованості в розмірі 15166,51 грн. (п`ятнадцять тисяч сто шістдесят шість) гривень 51 копійок.

26.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною було відкрито виконавче провадження № 66628828 на підставі виконавчого напису № 19500 від 28.07.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем про стягнення з мене на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» заборгованості у розмірі 15166,51 грн..

Цього ж дня, 26.08.2021, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною було винесено Постанову про арешт коштів боржника, в рамках виконавчого провадження №66628828.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 18 ЦК України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З матеріалів справи судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі:«Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються:а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 22.12.2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, існують інші обставини, що вказують на неможливість вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року по справі № 569/8884/17 визначено, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі,чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

У своєму відзиві відповідач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» набуло право вимоги за укладеним між ПАТ «Банк Русский Стандарт» правонаступником якого є АТ «Банк Форвард» та позивачем на підставі Договору «25/02/20 від 25.02.2020. Вказує, що до нотаріуса було надано всі документи, які передбачені законом, а саме оригінал кредитного договору, розрахунок заборгованості, виписки по особовим рахункам, вимогу про усунення порушень. Таким чином заборгованість є безспірною і нотаріус вчинив виконавчий напис відповідно до закону. На підтвердження цього надали інформаційний блок заяви (оферти) до анкети №154717967 від06.09.2013; вимогу до позивача з приводу необхідності сплатити в строк до 02.07.2021 заборгованість в розмірі 14066,51 грн, яка складається з: 9705,89 грн – основний борг, 3910,62 грн. – проценти за кредитом, 450,00 грн. – комісії та штрафи; заява про вчинення виконавчого напису з якої вбачається, що відповідач просить нотаріус вчинити виконавчий напис на кредитному договорі №108824604 від 06.09.2009 з указанням періоду за який проводиться стягнення – з 07.04.2019 по 01.06.2021 із зазначенням заборгованості та її складової, яка відповідає згаданій вимозі до позивача.

Проте з наданих відповідачем до суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у вимозі до позивача та розрахунку, проведеному у заяві про вчинення виконавчого напису, приймаючи до уваги той факт, що періодом за який проводиться стягнення є 07.04.2019 по 01.06.2021, а договір укладено 06.09.2013, не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність заборгованості, яка надана суду відповідачем без зазначення дати її складання, та була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача з приводу безспірності заборгованості.

Крім цього, суду не надано сам кредитний договір №108824604 від 06.09.2009 для його вивчення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні спірного виконавчого напису не було дотримано основну умову для винесення виконавчого напису, а саме вимогу щодо безспірності заборгованості, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, положенням ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчого напису), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч вимогам ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оспорюваний виконавчий напис було вчинено на окремому аркуші формату А-4, а не на документі, яким встановлено заборгованість.

Оцінивши та дослідивши надані суду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оспорюваний позивачем виконавчий напис було вчинено без правових підстав, з порушенням процедури та вимог щодо його форми, а також без підтвердження безспірності заборгованості. З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 7-13, 81, 141 ч.1, 142 ч.1, 263, 265, 280-284 ЦПК України, ст. 18 ЦК України, на підставі ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчого напису), суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим № 19500 від 28.07.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , па користь Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» заборгованості в сумі розмірі 15166,51 грн. (п`ятнадцять тисяч сто шістдесят шість) гривень 51 копійок.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39395137, м. Київ, вул. Польова, буд. 24 Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати в розмірі 454,00 грн. за подачу позову та судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 454,00 грн..

Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Березніков