Рішення № 100300563, 08.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.21

Справа № 522/2643/21

Провадження № 2/522/5549/21

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Ярема Х.С.

при секретарі судового засідання - Рудніва С.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

представника відповідача - ОСОБА_5

розглянув у загальному позовному провадженні у судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення моральної шкоди.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

1.15.02.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

2.Позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з рахунку державного бюджету на користь ОСОБА_1 500 000 грн. відшкодування моральної шкоди завданої незаконною бездіяльністю органів, що здійснюють досудове розслідування та прокуратури у кримінальному провадженні № 12016160240003678 від 19.12.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України.

3.17.02.2021 відкрито провадження у справі.

4.18.03.2021 від Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області надійшов відзив. Просить в задоволенні позову відмовити.

5.26.03.2021 від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив. Просить в задоволенні позову відмовити.

6.20.04.2021 позивач подав відповідь на відзив Головного управління Національної поліції в Одеській області.

7.26.04.2021 від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив.

8.05.07.2021 від Одеської обласної прокуратури надійшли заперечення на позов. Просить в задоволенні позову відмовити.

ІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

9.19.12.2016 з її квартири було викрадено кошти та майно. Крім того, 26.01.2017 під приводом повернення раніше викраденого майна ноутбуку гр. ОСОБА_6 заволодів коштами ОСОБА_1 . За фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 та ч. 1 ст.190 КК України відкрито кримінальні провадження, які об`єднані в одне провадження № 12016160240003678. Досудове розслідування проводилось слідчим відділом Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області.

Позивач стверджує, що причиною завдання їй моральної шкоди є неналежне проведення досудового слідства, яка полягає в не проведенні ряду необхідних слідчих дій або їх проведення із значною затримкою, що є неефективним.

З цього приводу потерпіла направляла численні скарги ГУНПУ в Одеській області, прокуратурі Одеської області для здійснення ними контролю за досудовим слідством. Проведення розслідування було доручено слідчому ОСОБА_7 . Проте за порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилось у неналежному розслідуванні кримінальних проваджень ОСОБА_7 попереджено про неповну посадову відповідність.

Згодом проведення досудового розслідування доручено слідчому ОСОБА_9 З травня 2019 слідчим ОСОБА_9 не проведено жодних слідчих дій, не заплановано їх проведення, з метою прийняття законного рішення у кримінальному провадженні, чим порушено вимоги ст. 28 КПК України щодо розумності строків проведення досудового розслідування. 20.10.2020 дисциплінарною комісією ГУНП в Одеській області прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності 5 працівників сектору кримінальної поліції Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, які допустили порушення службової дисципліни, у тому числі за безвідповідальне ставлення до своїх посадових обов`язків під час оперативного супроводження зазначеного кримінального провадження. На даний час встановлено Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області, що розслідування проведено поверхнево, всіх необхідних обставин діяння не з`ясовано, не виконані своєчасно слідчі та оперативно-розшукові дії.

Крім того, Білгород-Дністровською місцевою прокуратурою неодноразово перед керівником Білгород-Дністровського ВП ОСОБА_8 ініціювалось питання про відсторонення слідчого ОСОБА_9 від проведення даного досудового розслідування та призначення іншого слідчого. Однак зазначені звернення прокуратури ОСОБА_8 залишив без реагування. Зазначена бездіяльність керівника слідчого відділу ОСОБА_8 та слідчого ОСОБА_9 призводить до того, що від потерпілої ОСОБА_1 постійно поступають скарги. За порушення ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилось у неналежному контролі за діями підпорядкованого слідчого при проведенні досудового розслідування, ОСОБА_10 суворо попереджено, що у випадках повторення подібних фактів до нього буде вжито міри дисциплінарного впливу.

Позивач стверджує, що прокуратурою та слідчим управлінням було дано слідчому ряд вказівок на проведення слідчих та оперативно-розшукових дій, які й досі не було проведено.

Бездіяльність слідчого не може бути оскаржена до слідчого судді, оскільки не входить до переліку підстав, визначених ст.ст. 303 КПК України.

Позивач зазначає, що неефективність досудового розслідування становить для неї надмірні емоційні переживання. Позивач сама змушена просити вищестоящі органи здійснювати належний контроль за ходом досудового розслідування та зазнає чисельних принижень, відчуття безнадійності та безкарності винних. Постійно перебуває у пригніченому стані, оскільки з 2016 року слідство майже не проводиться. Вона є інвалідом ІІ групи має численні захворювання, які внаслідок сильного емоційного стресу загострились, а коштів на лікування їй не вистачає. Частина грошових збережень були викрадені та не повернуті. Вважає, що бездіяльністю відповідачів, яка полягає у листуванні протягом 4,5 років, замість проведення належного розслідування, нанесено моральну шкоду, що підтверджується медичними документами.

Позивач у питанні відшкодування їй моральної шкоди посилається на ч. 1 ст. 1173 ЦК України. Розмір шкоди оцінює саме в 500 тис. грн., оскільки вона зазнала погіршення стану здоров`я, що потребує відновлення, викрадено майно на суму 300 тис. грн.

Позиція відповідача Головного управління державної казначейської служби України

10.Позивач у якості відповідача залучає Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області. Проте кошти списує Державна казначейська служба України. Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області та Державна казначейська служба України є окремими юридичним особами і у разі задоволення позову правові наслідки щодо виконання рішення суду настануть для Державної казначейської служби України. Крім того, Державна казначейська служба України не є належним відповідачем у справі, так як її діями не порушено права позивача. Крім того, позивач не надає доказів на підтвердження того, що саме внаслідок дій посадових осіб відповідачів їй завдана моральна шкода.

Позиція відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області

11.Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016160240003678 триває та проводиться слідчим СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНПУ в Одеській області Петренком Т.Д. Вважає, що з метою визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності слідчого під час здійснення досудового розслідування, потерпіла може оскаржити їх до слідчого судді на підставі ст.ст. 303-307 КПК України. Тобто, лише у разі перевірки слідчим суддею дій, рішень, чи бездіяльності слідчого, прокурора та визнання їх незаконними, має місце вина. Вони не можуть бути предметом перевірки під час розгляду даної цивільної справи. Доводи позивача про заподіяння їй моральної шкоди у розмірі 500 тис. грн. абсолютно не доведені. Відсутня шкода, протиправні діяння її заподіювача, відсутній причинний зв`язок між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позиція Одеської обласної прокуратури

12.Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 2013160240003678 прокуратурою неодноразово надавалися обґрунтовані письмові вказівки. На теперішній час досудове розслідування триває, остаточне процесуальне рішення буде прийнято у порядку ст. 283 КПК України за результатом проведених слідчих дій та здобутих доказів відповідно до вимог чинного законодавства. Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу заподіяння їй прокуратурою моральної шкоди, протиправності дій чи бездіяльності прокуратури та причинного зв`язку такої поведінки із заподіяною шкодою. Пред`явлена до стягнення сума у розмірі 500 000 грн. позбавлена засад розумності, виваженості та справедливості.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13.19.12.2016 СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНПУ в Одеській області розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення ч. 3 ст. 185 КК України № 12016160240003678 за заявою ОСОБА_1 , що 19.12.2016 невстановлена особа, шляхом пошкодження замка вхідних дверей, проникла в приміщення її квартири, звідки таємно викрала кошти у розмірі 6 200 дол. США, 150 грн., планшет, ноутбук, що належали позивачу.

14.Також 27.01.2017 розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення ч. 1 ст. 190 КК України № 12017160240000208 за заявою ОСОБА_1 , що 26.01.2017 невстановлена особа шляхом зловживання довірою під приводом повернення раніше викраденого ноутбуку, заволоділа грошовими коштами позивача у розмірі 1 000 грн.

15.Зазначені матеріали досудових розслідувань об`єднані в одне провадження №12016160240003678.

16.Проведення досудового розслідування доручено слідчому СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНПУ в Одеській області ОСОБА_7

17.У подальшому, у зв`язку з переводом слідчого Нємченка В.І. до іншого підрозділу проведення розслідування доручено слідчому ОСОБА_9

18.На даний час проведення досудового розслідування здійснюється слідчим СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області слідчим Петренком Т.Д.

19.Карагяур Л.І. неодноразово зверталась до органів слідства та прокуратури з зверненнями та скаргами щодо неналежного проведення розслідування у кримінальному провадженні № 12016160240003678. За результатами розгляду яких надавались такі відповіді, зокрема:

20.- листом від 05.01.2017 та 10.02.2017 Слідче управління ГУНП в Одеській області повідомило, що з метою вжиття дієвих заходів щодо активізації кримінального провадження заплановано ряд слідчих дій; слідчого ОСОБА_7 попереджено, що в разі невжиття дієвих заходів в найкоротші строки до нього будуть вжиті заходи дисциплінарного впливу.

- листом від 23.03.2017 № 4/К-44пр Слідче управління ГУНП в Одеській області повідомило, що під час розслідування проведено певний обсяг слідчих дій, однак суттєві обставини вчинених кримінальних правопорушень залишаються нез`ясованими, а тому надані вказівки та визначено терміни їх виконання.

- листом від 10.05.2017 № 4/К-1282 та від 15.06.2017 № 4/К-1899 ГУНП в Одеській області повідомило, що проводиться комплекс необхідних слідчих дій, у тому числі направлених на перевірку ОСОБА_11 до скоєння вказаних кримінальних правопорушень. Проведено певний обсяг слідчих дій, однак суттєві обставини вчинених кримінальних правопорушень залишаються нез`ясованими.

- листом від 21.07.2017 № 24/К-3567 Головне слідче управління Національної поліції України зазначило, що керівництво слідчого управління ГУНП в Одеській області зобов`язано провести службове розслідування за фактами неналежного здійснення досудового розслідування, усунути виявлені недоліки та невідкладно активізувати досудове розслідування (т. 1 а. 59).

- листом від 31.07.2017 № 4/К-123пр ГУНП в Одеській області повідомило, що внаслідок неналежного розслідування кримінальних проваджень № 12016160240003678 та № 12017160240000208 слідчого ОСОБА_12 попереджено про неповну посадову відповідальність.

- листом від 15.08.2017 № 15612/24/4/2-2017 Головне слідче управління Національної поліції України повідомило, що відомості щодо неналежного проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12016160240003678 та № 12017160240000208 підтвердилися, до винних службових осіб Білгород-Дністровського відділу поліції вжито передбачених законодавством заходів.

- листом від 20.08.2017 № 4/К-2536/1 ГУНП в Одеській області - направлено доручення в Управління боротьби з кіберзлочинністю ГУНП в Одеській області щодо встановлення місця знаходження викраденого ноутбуку за «МАС-адрес». Вирішується питання щодо перевірки показань ОСОБА_11 на поліграфі.

- листом від 15.11.2017 № 04/2/2-5615-17 Прокуратура Одеської області повідомила, що керівнику Білгород-Дністровської місцевої прокуратури вказано на недоліки, допущені під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях та на необхідність посилення контролю з його боку.

- листом від 28.11.2017 № (16-92) 518-17 Білгород-Дністровська місцева прокуратура повідомила, що під час досудового розслідування не в повній мірі виконані всі слідчі та інші процесуальні дії, тому слідчому ОСОБА_9 надано письмові вказівки щодо проведення певних слідчих дій з визначеним терміном виконання. Хід досудового розслідування перебуває на контролі.

- листами від 02.01.2018, 09.01.2018 Слідче управління ГУНП в Одеській області повідомило, що слідчим виконуються необхідні дії щодо притягнення винних до відповідальності, заплановано проведення ряду слідчих дій; керівництво слідчого відділу забезпечує контроль на досудовим розслідуванням.

- листом від 02.05.2018 № 4/Деп-82 Слідче управління ГУНП в Одеській області - слідчим ОСОБА_9 буде підготовлено та направлено до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області проект підозри у вчинені кримінальних правопорушень ОСОБА_11 . Слідчого попереджено, що у разі неналежного проведення досудового розслідування до нього буду вжиті заходи дисциплінарного впливу.

- листом від 25.09.2018 № (16-92)518-17 Білгород-Дністровська місцева прокуратура зазначила, що стан досудового розслідування у кримінальному провадженні потребує невідкладного вжиття додаткових заходів до покращення. 20.09.2018 процесуальним керівником надано слідчому письмові вказівки про проведення слідчих дій з визначеним терміном виконання.

- листом від 22.10.2018 № 04/2/2-5615-17 Прокуратура Одеської області повідомила, що з метою активізації досудового розслідування процесуальним керівником 20.09.2018 слідчому надано письмові вказівки, виконання яких триває. Вказано керівнику Білгород-Дністровської місцевої прокуратури на необхідність забезпечення прийняття слідчим остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні у розумний строк.

- листом від 04.12.2018 № 42/К-2025 Білгород-Дністровський відділ поліції повідомив, що станом на грудень 2018 року: Причорноморському управлінню кіберполіції надано окреме доручення на проведення заходів направлених на встановлення факту використання в мережі «інтернет» викраденого ноутбука ASUS X555L; підготовлено клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів - операторів стільникового зв`язку; направлено запити до компаній, котрі надають послуги зв`язку мережі «інтернет» у м. Б.-Дністровський та районі для встановлення ІР-адрес, в яких технічним засобом користування значиться прилад з ідентифікуючими ознаками викраденого ноутбука; до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області неодноразово направлялися клопотання про надання дозволу для проведення слідчих дій у відповідності до ст. 234 КПК України.

- листом від 12.12.2018 № 04/2/2-5615/17 Прокуратура Одеської області повідомила, що процесуальним керівником 27.11.2018 слідчому надано письмові вказівки щодо виконання конкретних слідчих дій, виконання яких триває. Стан досудового розслідування не в повній мірі відповідає вимогам КПК України, у зв`язку з чим прокуратурою області до СУ ГУНП в Одеській області спрямовано лист щодо усунення виявлених недоліків, притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності.

- листом від 06.12.2019 Білгород-Дністровський відділ поліції повідомив, які слідчі дії вже проведено.

- листом від 08.02.2019 № 4/1-2019 Слідче управління ГУНП в Одеській області повідомило, які слідчі дії вже проведено, а також, що згідно з наказом ГУНП в Одеській області від 07.02.2019 № 284 призначено службове розслідування за фактом неналежного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160240003678 за результатами якого, винних буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності (т. 1, а. 87-88)

- листом від 07.03.2019 № 24/К-969 Головне слідче управління Національної поліції України повідомило, що надано вказівки слідчому та встановлено контроль за їх виконанням. 06.03.2019 до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури слідчим направлено проект повідомлення про підозру окремій особі.

- листом від 21.08.2019 Білгород-Дністровська місцева прокуратура Одеської області інформувала, що слідчим ОСОБА_9 допущено тяганину у досудовому розслідуванні, слідчі дії проводяться епізодично, неефективно; слідчим не допитано свідка, а при допиті не поставлено питань, які визначені у письмових вказівках; процесуальним керівником слідчому ОСОБА_9 неодноразово давались вказівки, які ним не виконувались. Проте, що слідчий ОСОБА_9 самоусунувся від проведення досудового розслідування свідчить і те, що слідчий самостійно слідчі дії не проводить, а обмежується лише наданням доручень оперативному підрозділу щодо їх проведення. Загалом з травня 2019 слідчим ОСОБА_9 не проведено жодних слідчих дій, не заплановано їх проведення, з метою прийняття законного рішення у кримінальному провадженні, чим порушено вимоги ст. 28 КПК України щодо розумності строків проведення досудового розслідування. Крім того, місцевою прокуратурою неодноразово перед керівником СВ Білгород-Дністровського ВП ОСОБА_8 ініціювалось питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого. Проте ОСОБА_8 залишив без реагування відповідні пропозиції. Зазначено, що причинами та умовами, які сприяють недопущенню порушень з боку слідчого ОСОБА_9 є неналежне та безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків та відсутність дієвого контролю з боку керівництва, що породжує у слідчого ОСОБА_9 відчуття безкарності.

- 21.08.2019 керівником Білгород-Дністровської місцевої прокуратури складено лист до заступника начальника ГУНП в Одеській області, в якому зазначено, що слідчим ОСОБА_9 допущено тяганину, слідчі дії проводяться епізодично та неефективно, вимоги закону щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування не виконуються. Починаючи з травня 2019 року старшим слідчим ОСОБА_9 не проведено жодних слідчих дій, не заплановано їх проведення. Причинами та умовами, які сприяють допущенню порушень законності з боку слідчого ОСОБА_9 є неналежне та безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, відсутність постійного і дієвого контролю з боку начальника ОСОБА_8 за діями підлеглого. Просить провести за вищевказаними фактами службове розслідування та вжити заходів щодо усунення вказаних в листі порушень вимог чинного законодавства, причин та умов, які їм сприяють; вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого ОСОБА_9 та керівника органу досудового розслідування ОСОБА_8

- листом від 08.10.2019 № 04/2/2-5615-17 Прокуратура Одеської області повідомила, що процесуальним керівником 20.09.2018, 27.11.2018, 01.02.2019, 25.07.2019, 21.08.2019 надано письмові вказівки, які слідчим виконані не в повному обсязі. Ініційовано питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого у зв`язку з неефективністю досудового розслідування. Досудове розслідування здійснюється слідчим Шелестян А.О.

- листом від 06.02.2020 № 4/К-12о/п ГУНП в Одеській області повідомлено, що триває слідство, проводяться необхідні слідчі дії. Слідчим неодноразово направлялися проекти повідомлення про підозру ОСОБА_6 , однак поверталися без погодження на доопрацювання.

- листом від 18.03.2020 № 04/2/2-5615/17 Прокуратурою Одеської області повідомлено, що у кримінальному провадженні допитано 11 свідків, проведено 7 обшуків, 1 слідчий експеримент та 1 одночасний допит, проводились негласні слідчі розшукові дії. Слідством не встановлено підстав для повідомлення підозри будь-кому. Встановлено, що досудове розслідування проводиться повільно без своєчасного дослідження джерел доказів.

- листом від 28.10.2020 № 2/К-1663 Управління карного розшуку ГУНП в Одеській області повідомило, що 20.10.2020 дисциплінарною комісією ГУНП в Одеській області прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності 5 працівників сектору кримінальної поліції Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, які допустили порушення службової дисципліни, у тому числі за безвідповідальне ставлення до посадових обов`язків під час оперативного супроводження кримінального провадження.

- листом від 03.11.2020 № 4/1-14351 Слідче управління ГУНП в Одеській області повідомило, що за неналежне проведення досудового розслідування та порушення вимог КПК України слідчого ОСОБА_9 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

- листом від 04.02.2021 № 4/К-107, 107/1 Слідче управління ГУНП в Одеській області повідомило, що на час проведення перевірки матеріали кримінального провадження направленні до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури для вивчення та вирішення питання щодо оголошення особі про підозру.

21.Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.05.2017 (справа № 495/526/17) відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області.

22.Постановою прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури від 22.07.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вручення підозри ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , через відсутність необхідних доказів.

23.ГУНП в Одеській області надано довідку від 18.03.2021 № 4/1, в якій детально описано хід усіх проведених слідчих дій у кримінальному провадженні №12016160240003678 від 19.12.2016. Зазначено також, що в березні 2019 року слідчим ОСОБА_9 та в лютому 2021 року слідчим Петренком Т.Д. скеровувались матеріали кримінального провадження з проектом повідомлення про підозру ОСОБА_6 для погодження до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури, однак матеріали не погоджено та повернуто для опрацювання.

24. ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію за віком, має другу групу інвалідності (загальне захворювання, діабет І типу) (витяг із акту огляду МСЕК № 091274 від 11.02.1998).

25.Відповідно до довідки від Одеського обласного медичного центру ОСОБА_1 26.02.2020 потрапила у приймальне відділення з діагнозом цукровий діабет 2 типу.

26.Згідно з довідкою № 719/266 від 16.08.2021 виданою КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня», ОСОБА_1 має діагноз «тривожно-депресивний розлад».

27.Згідно з висновком від 27.09.2021 дослідження комп`ютерної томограми головного мозку ОСОБА_1 КТ-картина постінфарктної кісти в лівій гемісфері головного мозку.

IV. ВИСНОВКИ СУДУ

28.Предметом спору є заподіяння ОСОБА_1 з боку Головного управління Національної поліції в Одеській області та Одеської обласної прокуратури моральної шкоди, а його підставами є факти неправомірних дій чи бездіяльності цих органів (їхніх посадових чи службових осіб), що полягають у надмірній тривалості та неефективності досудового слідства, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і шкодою. Як на правову підставу відшкодування моральної шкоди позивач посилається на частину 1 статті 1173 ЦК України.

29.За загальним правилом факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди й умовою цивільно-правової відповідальності. У зв`язку з цим, з`ясуванню підлягають обставини щодо шкоди, протиправної поведінки та причинного зв`язку між ними, вини особи. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Проте відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

30.Відповідно до приписів статей 1173 та 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

31.На відміну від загальних норм статей 1166, 1167 ЦК України, що вимагають встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статті 1173 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини органу державної влади та його посадової або службової особи.

32.За таких обставин необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою.

33.Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

34.У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

35.Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

36.Отже, ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як вказані органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

37.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.019 у справі № 916/1423/17 вказано, що застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити:

по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акту;

по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі.

За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

38.Позивач ОСОБА_1 стверджує, що обставинами (фактами), якими з боку ГУНП в Одеській області та Одеської обласної прокуратури їй було заподіяно моральної шкоди є тривале (майже 4,5 роки) неналежне здійснення досудового розслідування №12016160240003678 та контролю за його проведенням. Досудове розслідування з 2016 року здійснюється слідчими СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНПУ в Одеській області.

39.З матеріалів справи вбачається, що слідчим неодноразово надавались вказівки прокурором та слідчим управлінням щодо проведення оперативно-розшукових дій, що підтверджується листами ГУНП в Одеській області від 31.07.2017, листом Білгород-Дністровської місцевої прокуратури від 25.09.2018, листом Білгород-Дністровського ВП ГУНПУ в Одеській області від 04.12.2018, листом ГУНПУ в Одеській області від 20.02.2019, ГУНП в Одеській області Управління карного розшуку від 28.10.2020, листом ГУНП в Одеській області від 03.11.2020.

40.Оскільки позивач, як потерпіла бачила, що ці вказівки або зовсім не виконуються, або виконується частково, постійно подавала скарги, звернення до відповідачів. Так, позивачем до матеріалів справи додано її листування (скарги) протягом 2017-2020 років з слідчим органом, органами прокуратури та іншими державними органами і посадовими особами щодо невиконання слідчих дій у кримінальних провадженнях за фактом таємного викрадення майна позивача, скарги на бездіяльність працівників органів слідства.

41.Як наслідок, через неналежне, поверхневе розслідування кримінальних проваджень №12016160240003678 та № 12017160240000208 слідчого ОСОБА_12 за порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України попереджено про неповну посадову відповідність.

42.Згодом слідство доручено слідчому ОСОБА_9 Проте встановлено, що і ним було допущено тяганину у досудовому розслідуванні, слідчі дії проводяться епізодично, неефективно; слідчим не допитано свідка, а при допиті не поставлено питань, які визначені у письмових вказівках; процесуальним керівником слідчому ОСОБА_9 неодноразово давались вказівки, які ним не виконувались. Проте, що слідчий ОСОБА_9 самоусунувся від проведення досудового розслідування свідчить і те, що слідчий самостійно слідчі дії не проводить, а обмежується лише наданням доручень оперативному підрозділу щодо їх проведення. Загалом з травня 2019 слідчим ОСОБА_9 не проведено жодних слідчих дій, не заплановано їх проведення, з метою прийняття законного рішення у кримінальному провадженні, чим порушено вимоги ст. 28 КПК України щодо розумності строків проведення досудового розслідування. Крім того, місцевою прокуратурою неодноразово перед керівником СВ Білгород-Дністровського ВП ОСОБА_8 ініціювалось питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого. Проте ОСОБА_8 залишив без реагування відповідні пропозиції. Зазначено, що причинами та умовами, які сприяють недопущенню порушень з боку слідчого ОСОБА_9 є неналежне та безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків та відсутність дієвого контролю з боку керівництва, що породжує у слідчого ОСОБА_9 відчуття безкарності.

43.За порушення ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилось у неналежному контролі за діями підпорядкованого слідчого при проведенні досудового розслідування, ОСОБА_10 суворо попереджено, що у випадках повторення подібних фактів до нього буде вжито міри дисциплінарного впливу.

44.Щодо обставини про неналежне проведення досудового слідства, про ставлення слідчих до потерпілої, про проведення процесуальних дій, в судовому засіданні дала показання свідок - адвокат Балашова О.В. , яка на той час була захисником потерпілої ОСОБА_1 . Свідок пояснила, що слідство не працювало; приблизно 6 місяців взагалі не проводились жодні дії; слідчі дії, які мали бути проведено не проведено, а ті, яких позивач домоглась через звернення із скаргами вже з часом втратили свій зміст у їх проведенні. Потерпіла і так важко хворіла, мала на утриманні внуків, так як донька померла. Розуміла, що через відсутність проведення слідства втратить будь-яку можливість повернути викрадене. Планувала ці кошти витратити на утримання внуків. Тому таку безвідповідальність слідчих сприймала ще більш болючіше. Витрачала час на поїздки до м. Одеси з м. Білгород-Дністровський, кошти на написання скарг. А коли це все не давало результату важко переживала, що призводило до втрати здоров`я.

45.Суд зважає, що сам лише факт притягнення слідчих до дисциплінарної відповідальності за неналежне проведення досудового розслідування не завжди може свідчити про заподіяння особі моральних страждань. Тому в даному випадку суд бере до уваги обставини (суть) за наявності яких відбулось притягнення до дисциплінарної відповідальності, тривалість цих діянь, а також їх результат. Як вбачається, потерпілій у кримінальному провадженні доводилось самостійно брати на себе в деякій мірі роль особи, що наполягає та просить провести слідчі дії з тією метою, щоб слідство проводилось, просити протягом кількох років вищестоячі органи вжити необхідних заходів, самій усе контролювати. Зазначена позиція для потерпілого у кримінальному провадженні не є прийнятною та вимагає зусиль, яких особа й не мала б витрачати, якби уповноважені особи діяли належним чином. Разом з тим, притягнення до відповідальності одного слідчого за неналежне проведення досудового розслідування цим не закінчилось. Другим слідчим також допущено тяганину у цьому досудовому слідстві, що призвело до його неефективності. При цьому, процесуальний керівник не зміг цьому запобігти та був попереджений, що у випадках повторення подібних фактів до нього також буде вжито відповідні заходи. Отже, наведена ситуація свідчить, що це не лише факт численних звернень позивача до правоохоронних органів щодо контролю за якістю розслідування чи незгоди потерпілої з процесуальними діями слідчих, процесуальних керівників, а конкретні факти бездіяльності посадових осіб.

46.Відповідачі не заперечували обставин притягнення слідчих до дисциплінарної відповідальності за неналежне проведення досудового розслідування, проте вважають, що це не є підставою визнання цих дій чи бездіяльності протиправними для застосування ч. 1 ст. 1173 ЦК України. Для того, щоб ці дії бути оцінені на предмет їх незаконності потерпіла мала оскаржувати їх за правилами ст. 303 КПК України. Так, ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.05.2017 (справа № 495/526/17) відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області Немченка В.І.

47.Проте суд ці доводи відхиляє. Питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, відповідно суд загальної юрисдикції самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази. Зазначене також узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, при цьому судом враховано правові позиції Верховного Суду наведені в постановах по справі № 640/3837/17 від 10 жовтня 2018 року; № 638/14260/16 від 04 липня 2018 року; в рішенні по справі № 641/2328/17 від 04 липня 2018 року.

48.Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування гарантовано статтею 303 КПК України. Але не залежно від реалізації позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого під час досудового розслідування, вона може ставити питання про відшкодування моральної шкоди за правилами ЦПК України.

49.Стверджуючи про необхідність попереднього судового рішення слідчого судді за правилами КПК України, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження, як підстави для відшкодування шкоди, відповідач не врахував, що спірні деліктні правовідносини виникли у зв`язку з неможливість через неефективне і тривале розслідування повернути втрачене майно, втрачене здоров`я, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України. Зокрема, арешт на викрадене майно й досі не накладено, а вилучені при обшуку речі повернуті підозрюваному.

50. Зважаючи на з`ясовані обставини, суд погоджується з доводами позивача на те, що мають місце незаконні дії відповідачів, допущені його посадовими особами, такі як надмірна тривалість досудового слідства, обумовлена неефективними діями на досудовому розслідування, неефективність контролю за його проведенням. Факт цих дій підтверджується також притягненням винних до дисциплінарної відповідальності, який в даному разі не може вважатись достатньою підставою для відновлення порушених прав позивача.

Щодо наявності заподіяної моральної шкоди.

51.Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

52.Вимога ефективності судового захисту перегукується з міжнародними зобов`язаннями України. Зокрема, стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

53.У справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

54.Отже, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація, наприклад, у судовому рішенні порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним. Особливо якщо позивач вважає, що шкоду йому заподіяно.

55.Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

56.Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи ( ч. 2 ст. 23 ЦК України).

57.У практиці ЄСПЛ є різні стресові фактори, що призводять до заподіяння моральної шкоди. Серед них: невизначеність ситуації з результатом кримінального провадження та його фінансових наслідків; стурбованість і тривога через те, що ситуація триває довго; негативний вплив на членів сім`ї; психічне напруження; глибоке відчуття несправедливості, викликане невиконанням судового рішення; порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема, через порушення принципу належного врядування.

58.Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані, зокрема, Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

59.Слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам і завжди викликає у людини негативні емоції.

60.Позивач доводить, що саме через тривале та неефективне досудове розслідування їй здоров`я та психоемоційний стан зазнали непоправної шкоди. Пояснила, що через цю ситуацію постійно перебуває в пригніченому стані, так як самостійно протягом майже 4,5 роки власними силами домагається від відповідачів доведення досудового розслідування до завершення, повідомлення про підозру ОСОБА_6 та передачі матеріалів кримінального провадження до суду. Однак цього не зроблено й досі. Позивач постійно витрачала власний час, сили та кошти на написання скарг, особистий прийом її уповноваженими органами, де, як стверджує зазначала як людина принижень. Перебуваючи у безвихідному стані, безнадії на притягненні винних до відповідальності, чи принаймні скеруванні кримінальної справи до суду, її емоції сягали рівня страждань, принижень, які заподіяли моральну шкоду.

61. ОСОБА_1 є пенсіонером, має другу групу інвалідності (загальне захворювання, діабет І типу). 26.02.2020 потрапила у приймальне відділення з діагнозом цукровий діабет 2 типу. Довідкою № 719/266 від 16.08.2021 виданою КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня», ОСОБА_1 має діагноз «тривожно-депресивний розлад». Згідно з висновком від 27.09.2021 дослідження комп`ютерної томограми головного мозку ОСОБА_1 КТ-картина постінфарктної кісти в лівій гемісфері головного мозку. Зазначена довідка отримана позивачем після закінчення підготовчого провадження, тому не могла бути своєчасно нею подана разом з позов. Решту доказів наданих позивачем разом з клопотанням від 20.09.2021 суд не приймає до уваги, такі як такі подані поза межами строків, встановлених ЦПК України для їх подання, причини неможливості їх подання раніше є безпідставними.

62.Зазначає, що захворювання, які у неї були через це лише загострились.

63.Відповідачі в свою чергу стверджували про відсутність завдання позивачу моральної шкоди, так як вона хворіє давно і посилення цих недуг є наслідком її ставлення до даної ситуації.

64.Оцінивши усі обставини цієї справи, суд дійшов висновку про наявність шкоди. Так, ситуація, яка пов`язана із діями уповноважених осіб відповідачів в цілому та кожним окремо під час виконання кожним із них в межах своєї компетенції своїх завдань, сприймається позивачем вкрай негативно. Підстави для цього є, про що заначено вище. Ситуація, що досліджується за справою, має психологічно деструктивний характер для позивача, яка призводить до негативних змін у структурі особистості: в емоційній сфері, у психофізіологічному стані та у звичній діяльності, додаткові перешкоди для реалізації його оптимальної життєдіяльності, порушення соціального функціонування, життєвих планів. Останні 4,5 роки (з 2016 року) ціль життя позивача зводиться до боротьби з органами досудового слідства у розслідуванні факту викрадення її майна.

65.Разом з тим, відповідачі не вбачають причинного зв`язку між ними протиправними діями (бездіяльністю) та шкодою. Такий зв`язок позивачем не доводиться. Натомість на досудовому слідстві проведено значну частину дій, що відображено у довідці про хід досудового розслідування. Винних за неналежне ставлення до посадових обов`язків в даній ситуації вже притягнуто до відповідальності.

66.Позивач зазначає, означені моральні страждання знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з ситуацією, яка пов`язана із діями уповноважених осіб ГУНП в Одеській області, Одеською обласною прокуратурою в цілому за контролем на слідством та кожним слідчим окремо під час виконання кожним із них в межах своєї компетенції завдань досудового слідства.

67.Оцінюючи доводи обох сторін щодо наявності чи відсутності причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою, суд виходив з такого.

68.Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.

69.Стаття 1173 ЦК України є спеціальною, оскільки передбачає певні особливості, відмінні від загальних правил деліктної відповідальності, а саме: а) наявність владно-адміністративного, тобто обов`язкового, одностороннього характеру дій органів державної влади, місцевого самоврядування; б) завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю зазначених суб`єктів; в) настання відповідальності незалежно від вини цих органів.

70.Для настання відповідальності, передбаченої ст. 1174 ЦК України необхідно, щоб посадова або службова особа завдала шкоди при здійсненні своїх повноважень, обсяг яких встановлюється відповідними правовими актами. Такі особи наділені правом в межах своєї компетенції давати як для громадян, так і для установ, незалежно від відомчої належності чи підлеглості, вказівки правового характеру, що підлягають обов`язковому виконанню.

71.Заслухавши аргументи обох сторін та співставивши їх з дійсними обставинами справи, суд, вважає, що причинний зв`язок наявний. Суд погоджується, що в принципі можливим є тривале розслідування кримінальної справи залежно від її складності, що хоч і може викликати в потерпілого негативні емоції, але не такого рівня, що призводять до моральних страждань. Разом з тим, у ситуації, що склалась відносно позивача тривалість досудового розслідування обумовлена його не здійсненням, або здійснення поверхнево, слідчі дії проводяться епізодично та неефективно, вимоги закону щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування не виконуються. Причинами та умовами, які сприяли допущенню порушень законності з боку слідчого є неналежне та безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, відсутність постійного і дієвого контролю з боку керівника за діями підлеглого.

72.Щодо розміру моральної шкоди.

73.Позивач завдану їй моральну шкоду оцінює в розмірі 500 000 грн., який обгрунтувала тим, що внаслідок викрадення її майна матеріальна шкода становить 300 000 грн. Решту обгрунтовує втратою здоров`я через дії відповідачів, на відновлення якої також потрібні кошти.

74.Відповідачі наполягали на тому, що зазначений розмір моральної шкоди позбавлений будь-яких критеріїв розумності та справедливості, а відшкодування шкоди позивач сприймає як повернення їй коштів за викрадене майно.

75.Суд в цій частині погоджується з доводами відповідачів.

76.Зменшення розміру моральної шкоди є правом суду, розмір грошового відшкодування визначається судом не лише від обсягу страждань, а й залежить від характеру порушення, глибини страждань, погіршення здібностей потерпілого та інших істотних обставин.

77.Розмір моральної шкоди повинен визначатись з урахуванням вимог розумності та справедливості такого відшкодування, яке має бути не більш ніж достатнім для поміркованого задоволення звичайних потреб потерпілої особи і не повинно призводити до збагачення позивача за рахунок держави.

78.Виокремити страждання по кожному не виконаному рішенню або по діям уповноважених осіб відповідачів в цілому та кожним окремо не можливо, так як ті події мають тривалий період, свою динаміку зростання і взаємопов`язані.

79.Тому виходячи з обсягу страждань позивача, витрат часу та ресурсів на написання скарг, беручи до уваги те, що позивач давно має захворювання про які вона зазначає, обсяг змін, що відбулись у житті позивача, суд приходить до переконання, що об`єктивним та справедливим буде відшкодування позивачу шкоди у розмірі 10 000 грн., а не 500 000 грн., як вона просила. Крім того, слушними є доводи відповідачів, що в намірах позивача щодо визначення шкоди саме в такому розмірі прослідковується бажання повернути собі за рахунок держави те, що було викрадено. Цей розмір збитку не має нічого спільно з розміром моральної шкоди, а тому є підстави в суду вважати, що, що позивач за рахунок цього має намір компенсувати собі вартість викраденого.

80.Доводи Відповідача-3 про те, що Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області та Державна казначейська служба України є окремими юридичним особами і у разі задоволення позову правові наслідки щодо виконання рішення суду настануть для Державної казначейської служби України, суд відхиляє.

81.У постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року № 761/7165/17, від 16 червня 2021 року у справі № 303/6572/19, зазначалось, що незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є Держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.

82.Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

83.Згідно з підпунктом 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Зазначені рішення передаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання.

84.Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою КМУ від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

85.Відповідно до покладених завдань Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 Положення).

86.Згідно із пунктом 9 Положення Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

87.Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

88.На підставі аналізу наведених нормативно-правових актів Верховний Суд зробив висновок про те, що Державна казначейська служба України, діючи від імені держави в цілому, здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

89.Правовий статус цього органу визначається функціями з обслуговування єдиного казначейського рахунку держави, пов`язаними з консолідацією та обслуговуванням Державного бюджету України, зокрема й з безспірним списанням коштів державного бюджету.

90.Таким чином, належним відповідачем у цій справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади. Такими органами у цій справі є відповідний орган Казначейської служби (який відповідно до законодавства є органом, який здійснює списання коштів з державного бюджету) та орган, дії якого призвели до завдання позивачу шкоди.

91.Таким чином, позовом підлягає до задоволення частково, а саме позивачу підлягає відшкодуванню моральна шкода в розмірі 10 000 грн.

92.Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з рахунку державного бюджету на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.10.2021.

Суддя Х.С. Ярема