Рішення № 100300131, 12.10.2021, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/718/18

Провадження № 2/493/33/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі

головуючої-судді Мясківської І.М.

за участю секретаря Пінул І.Б.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

17.04.2018 року ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", яке є правонаступником АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 100820, 57 грн. за кредитним договором № б/н від 09.11.2010 року та судових витрат у розмірі 1762,00 грн.

В позові зазначалося, що згідно укладеного договору б/н від 09.11.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач зазначав, що за умовами вказаного договору позичальник отримав кредит. Своїм підписом у заяві відповідачка підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4. договору, на підставі яких відповідачка при укладанні договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, на вимоги про погашення заборгованості не реагувала, внаслідок чого станом на 28.02.2018 року утворилася заборгованість у розмірі 100820,57 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 6720,27 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 85623,13 грн., заборгованість за пенею та комісєю - 3200,00 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 4777,17 грн.

Посилаючись на викладене, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" просило суд стягнути зі ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором від 09.11.2010 року.

Позивачем до позовної заяви додано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

23.04.2018 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, ухвалою відкрив провадження у справі, постановив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалу суду від 23.04.2018 року, копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідач отримала 26.04.2018 року. Відповідачка 17.05.2018 року подала до суду заяву-заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій зазначила, що судом не було зазначено правових підстав, у зв`язку з чим дану цивільну справу слід розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а враховуючи той факт, що нею ставиться під сумнів виникнення договірних правовідносин з банком та не вирішено питання щодо спливу позовної давності станом подання позивачем позову, тому доцільно призначити розгляд за правилами загального позовного провадження, замінивши судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим провадженням.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 21.05.2018 року замінено судове засідання для розгляду по суті підготовчим судовим засіданням.

17.05.2018 року ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що вона не укладала з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" договір від 09.11.2020 року та не отримувала кредит у розмірі 7000 грн. Проте не заперечує, вона є клієтом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та неодноразово користувалася послугами данного банку, а також користувалася кредитними коштами, але відповідно до Умов та Правил надання банківських Послуг. ОСОБА_1 звернула увагу суду на те, що в анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг № 0311040200145540421, вона не пам`ятає чи ставила свій підпис. Крім того, зазначила, що строк позовної давності на звернення з позовом до суду сплив, а тому є всі підстави на її думку, для відмови у його задоволенні. Просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

05.06.2018 року від представника ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 09.11.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Під час укладення договору сторонни керувались ч.1 ст. 634 ЦК України. Згідно наданої виписки по рахунку вбачається, що відповідчка до певного часу належним чином виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, а отже остання знала про свої зобов`язання щодо кредитного договору. Представник позивача зауважив, що не погоджується с твердженнями позивачки щодо не підписання нею кредитного договору з банком.

01.08.2018 року ОСОБА_1 подала до суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 03.12.2018 року призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 23.09.2019 року провадження по цивільній справі відновлено.

01.12.2020 року ОСОБА_1 подала до суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 01.12.2020 року призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

02.02.2021 року на адресу Балтського районного суду Одеської області від судового експерта ОНДІСЕ надійшло клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 09.02.2021 року клопотання експерта ОНДІСЕ про надання матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи задоволено.

17.03.2021 року від представника АТ КБ "ПРИВАТБАНК", який є правонаступником ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 09.11.2010 року № б/н у розмірі 21842,77 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 6720,27 грн., в т. ч. Заборгованість за простроченим тілом кредиту - 6720,27 грн.; заборгованість за відстоками нарахованими згідно ст. 625 ЦК України - 0,00 грн.; заборгованість за простроченими відсотками - 12692,85 грн.; заборгованість з пені - 2429,65 грн., а також судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

08.06.2021 року на адресу Балтського районного суду Одеської області надійшов висновок експерта судово-почеркознавчої експертизи № 20-7507 від30.04.2021 року, в якому зазначено, що рукописні записи, розміщені з лицьової та зворотної сторін Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил Надання банківських послуг ПриватБанка № 0311040200145540421 від 09.11.2010 року, які починаються та закінчуються словами: « ОСОБА_1 »; 08.05.1981; 29711300763…» «Балтськая школа № 2 - гимназия; 8; 1700; 09.11.2010»», виконані ОСОБА_1 .

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 19.07.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

09.11.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 28.02.2018 року утворилася заборгованість у розмірі, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 6720,27 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 85623,13 грн., заборгованість за пенею та комісєю - 3200,00 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 4777,17 грн.

Як вбачається з копії заяви АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про зменшення розміру позовних вимог від 17.03.2021 року, остаточна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 09.11.2010 року № б/н становить 21842,77 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 6720,27 грн., в т. ч. Заборгованість за простроченим тілом кредиту - 6720,27 грн.; заборгованість за відстоками нарахованими згідно ст. 625 ЦК України - 0,00 грн.; заборгованість за простроченими відсотками - 12692,85 грн.; заборгованість з пені - 2429,65 грн., а також судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Вирішуючи спірне питання суд виходить з того, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 09.11.2010 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 09.11.2010 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг "ПРИВАТБАНК", а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15).

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (09.11.2010 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (17 квітня 2018 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 09.11.2010 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

З огляду на викладене, суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

В силу ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн., який він просить стягнути з відповідачки на свою користь.

Таким чином, беручи до уваги наведені норми закону і те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зі ОСОБА_1 підлягає стягненню понесених позивачем судових витрат з оплати судового збору в пропорційному відношенні до задоволених вимог.

Керуючись ст. 81, 141, 258, 263, 265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву позовну заяву ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (який є правонаступником ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»), 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299, заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.11.2010 року у розмірі 6720,27 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 6720,27 грн., а також судовий збір у розмірі 542,10 грн., а всього: 7262,37 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ