Рішення № 100299714, 29.09.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/1713/21 н/п 2/766/8526/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2021р. Херсонський міський суд Херсонської області

у складі: головуючої судді Зуб І.Ю.,

при секретарі Щербань А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за правилами загального провадження за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи: Товарна біржа «Смарагд-Південь» (ЄДРПОУ 22741955, місцезнаходження:. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, б.19/33, к.15), Херсонська міська рада (м. Херсон, просп. Ушакова, 37) про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -

встановив:

Позивачі звернулися до суду з вказаною позовною заявою. Свої позовні вимоги обґрунтували тим, що 31.07.1997 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу будинку. Відповідно до умов договору позивачі набули у власність домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір між сторонами укладено у письмовій формі та зареєстровано на Товарній біржі «Смарагд Південь» за №1699. Позивачі виконали умови договору. При укладенні даного договору не було встановлено обов`язковість нотаріального посвідчення договору, у разі його реєстрації на товарній біржі нерухомості. Позивачі не мають можливості скористатися правом власності на нерухоме майно, оскільки договір не був нотаріально посвідчений. У зв`язку з викладеним, позивачі просили визнати дійсним договір № 1699 від 31.07.1997 року купівлі-продажу будинку, зареєстрованого на товарній біржі «Смарагд-Південь» в журналі біржових правочинів за реєстраційним № 1699, укладений між ОСОБА_4 (продавець) з одного боку та ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_5 (покупець) з іншого боку.

Представником позивачів – адвокатом Андруневичем В.М. також надано доповнення до позовної заяви, в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на ѕ частин будинку АДРЕСА_1 та за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на ј частину будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 22.02.2021 року відкрито провадження у справі до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання та залучено в якості третьої особи Херсонську міську раду.

22.02.2021 року ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області витребувано докази, а саме - інвентарну справу.

Ухвалою суду від 28.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачі в судове засідання не з`явились, про час розгляду справи повідомлялись. Представник позивачів – адвокат Андруневич В.М. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відзиву проти позову від відповідача до суду не надходило.

Представник третьої особи Товарної біржи «Смарагд-Південь» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Херсонської міської ради в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся, надав заяву про розгляд справи у її відсутності. Також надано письмові пояснення, в яких зазначено про непогодження із позовною заявою.

За таких обставин, враховуючи згоду представника позивачів на слухання справи у відсутність відповідача, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст.280 ЦПК України, про заочний розгляд постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнату, яка занесена до протоколу судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, матеріали інвентарної справи щодо будинку АДРЕСА_3 , судом встановлено наступне.

31.07.1997 року між ОСОБА_1 а також ОСОБА_5 , остання була неповнолітньою й від її імені діє ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу. Предметом договору є домоволодіння АДРЕСА_1 . Договір між сторонами укладено у письмовій формі та зареєстровано на Херсонській Регіональній біржі нерухомості за №1699. Позивачі виконали умови договору. У п. 12 договору зазначено, що четвертий екземпляр договору надається для реєстрації у бюро технічної інвентаризації, про що і було зроблено у реєстровій книзі №29 за №7597.

ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько – ОСОБА_6 , мати – ОСОБА_1 , що вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 .

ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 07.12.2002 року, після укладення шлюбу дружині ОСОБА_5 присвоєно прізвище « ОСОБА_8 », що вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб 29.12.2018 року, після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_11 ».

Згідно зі ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року встановлено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Отже, в даному випадку на момент переходу права власності правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР.

Згідно зі ст.153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який діяв на момент укладення правочину та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно ст.241 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.

Згідно ст.242 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.

Відповідно до ст.224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.227 ЦК УРСР 1963 року, що діяв на час укладення договору купівлі-продажу, договір купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) встановлено, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст.48 цього Кодексу.

Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч.2 ст.47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Зі змісту договору міни нерухомого майна від 31.07.1997 року вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст.15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає. У відповідності до вимог ст.227 ЦК України підлягає реєстрації в органах технічної інвентаризації.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.

До 01.01.2013 року виникнення права власності на нерухоме майно не пов`язувалося з його державною реєстрацією. Державна реєстрація здійснювалася за фактом права власності, яке вже виникло.

Отримавши державну реєстрацію в Херсонському міському бюро технічної інвентаризації права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 за позивачами, держава цим самим визнала право власності позивачів на спірний будинок, як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст.15 Закону України «Про товарну біржу», є підстави для визнання договору № 1699 від 31.07.1997 року купівлі-продажу будинку, зареєстрованого на товарній біржі «Смарагд-Південь» в журналі біржових правочинів за реєстраційним № 1699, укладений між ОСОБА_4 (продавець) з одного боку та ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_5 (покупець) з іншого боку – дійсним.

Проте суд вважає необґрунтованими вимоги в частині визнання права власності за позивачами в частках, а саме 1/3 частину домоволодіння – за ОСОБА_1 , 1/4 частину домоволодіння – за ОСОБА_2 , оскільки відповідно до відмітки Херсонського бюро технічної інвентаризації, яка міститься зворотній стороні договору купівлі продажу № 1699, право власності зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 без зазначення часток, доказів проведення поділу майна не надано.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити часткове. Так задоволенню підлягають вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 259, 263-265, 280-284, 355 ЦПК України, ст.ст 224, 227 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст.15 ЗУ «Про товарну біржу», суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи: Товарна біржа «Смарагд-Південь» (ЄДРПОУ 22741955, місцезнаходження:. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, б.19/33, к.15), Херсонська міська рада (м. Херсон, просп. Ушакова, 37) про визнання договору купівлі-продажу дійсним – задовольнити частково.

Визнати договір № 1699 від 31.07.1997 року купівлі-продажу будинку, зареєстрованого на товарній біржі «Смарагд-Південь» в журналі біржових правочинів за реєстраційним № 1699, укладений між ОСОБА_4 (продавець) з одного боку та ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_5 (покупець) з іншого боку – дійсним.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено (враховуючи кількість робочих та вихідних днів) 11.10.2021 року.

СуддяІ. Ю. Зуб