Ухвала суду № 10029846, 27.05.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

У Х В А Л А

27.05.10                                                                                 Справа № 4/255.

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»в особі Серговської філії, м.Стаханов Луганської області

до Перевальського комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори № 1, м. Первальськ Луганської області

про стягнення 40916 грн. 22 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чорна І.М.

У присутності представників сторін:

від позивача- Вороніна О,А., довіреність № 22 від 01.01.2010;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: відповідач, Комунальне підприємство “Перевальське житлово–комунальне об”єднання”, звернулось до господарського суду із заявою від 14.05.2010 № 548, яка надійшла на адресу суду 18.05.2010 , зареєстрована за № 53, в порядку ст. 121 ГПК України про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області 08.06.2005 у справі № 4/255 зобов’язавши , Комунальне підприємство “Перевальське житлово–комунальне об”єднання” перераховувати щомісячно по 700 грн., починаючи з дня звернення і до повного погашення боргу.

Представник позивача, відзивом на заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, зданого до суду 27.05.2010, заперечує проти заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області по справі № 4/255 від 08.06.05.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника відповідача , суд,

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області по справі №4/255 від 08.06.05 позов задоволено частково та стягнуто з Перевальського комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори № 1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»в особі Серговської філії, заборгованість за використану активну електричну енергію у сумі 31262 грн.85 коп., пеню у сумі 381 грн.67 коп., 3% річних у сумі 63 грн. 70 коп., витрати по держмиту у сумі 409 грн. 16 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. В решті вимог провадження у справі припинено.

На виконання рішення був виданий відповідний наказ господарського суду Луганської області по справі №4/255 від 23.06.2005.

Рішення господарського суду Луганської області від 08.06.05 у справі № 4/255 набрало законної сили.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.05.2010 у справі № 4/255 здійснено заміну відповідача по справі (боржника у виконавчому провадженні) Перевальське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 1»на його правонаступника Комунальне підприємство «Перевальське житлово-комунальне об’єднання», м. Перевальськ Луганської області, вул. Леніна,42, код ЄДРПОУ 35015623.

Відповідач звернуся до господарського суду із заявою №548 від 14.05.2010, яка надійшла на адресу суду 18.05.2010, зареєстрована за № 53, в порядку ст. 121 ГПК України, про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області по справі № 4/255 від 08.06.05, шляхом перерахування щомісячно по 700 грн., починаючи з дня звернення та до повного погашення боргу.

Необхідність розстрочення виконання судового рішення відповідач зокрема обґрунтовує своєю фінансовою неплатоспроможністю та відповідно неможливістю виконання судового рішення суду через нестачу коштів, тяжким фінансовим становищем.

Представник позивача, відзивом на заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, зданого до суду 27.05.2010, заперечує проти заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області по справі № 4/255 від 08.06.05.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про відхилення заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 08.06.05 у справі № 4/255 з наступних підстав:

Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно частини першої ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначається у абзаці першому п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” від 26.12.03 року №14, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Майновий стан боржника, відсутність у нього на цей час коштів, не може розглядатись тією винятковою обставиною, що надає право на розстрочку виконання грошового зобов’язання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) /далі Конвенція/.

Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд враховує, що п. 1 ст. 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Стаття 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, та, водночас, передбачає виконання судових рішень, оскільки якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" ("Горнсбі проти Греції", рішення від 19 березня 1997 р. § 40).

Стаття 13 Конвенції визначає, що кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

З врахуванням зазначеного, відсутності виняткового випадку, суд відмовляє в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Відповідачем у справі не надані доказів, які доводять обставини, що ускладнюють виконання даного рішення суду або роблять його неможливим.

За таких обставин, заяву відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 08.06.05 по справі № 4/255 слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 86, 121 ГПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. Заяву Комунального підприємства «Перевальське житлово-комунальне об’єднання»про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області по справі № 4/255 від 08.06.05 залишити без задоволення.

Суддя Г.М.Батюк