Постанова № 100297509, 06.10.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8860/21 2-а/335/173/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Лиса Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з вищезазначеним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора старшого сержанта поліції Замотаєвої Ю.С. 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області серії ЕАО № 4626843 від 12.08.2021 року, якою його, було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладання штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що постановою інспектора старшого сержанта поліції Замотаєвої Ю.С. 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області серії ЕАО № 4626843 від 12.08.2021 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що, 12.08.2021 року о 21 год. 35 хв., в м. Запоріжжі, по вул. Лермонтова, 99, керуючи транспортним засобом «Daewoo Ланос», номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя вулиць Лермонтова/Незалежної України на заборонений червоний сигнал, чим порушив п. 8.7.3. ПДР України.

Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Пояснює, що він 12.08.2021 року не здійснював проїзд через перехрестя на заборонений сигнал світлофора.

Крім того, оскаржувану постанову інспектором поліції було винесено з грубими порушеннями, зокрема, відповідачем не було роз`яснено позивачеві та не було надано можливості скористатися правами, які визначені ст. 268 КУпАП; не надано належним чином зафіксованих доказів факту порушення ПДР; розгляд справи належним чином не проводився, протокол, куди б позивач міг би вказати свої зауваження не складався; в постанові не вказано конкретний підпункт пункту 8.7.3. ПДР, який позивач нібито порушив, оскільки п. 8.7.3. ПДР має десять підпунктів. Крім того, позивач наголошує, що місце скоєння правопорушення в постанові вказано не вірно, інспектор поліції, після зупинки його транспортного засобу навіть не вирішила представитися.

Таким чином, ОСОБА_1 не погоджується із рішення відповідача у справі, вважає себе невинним, а постанову серії ЕАО № 4626843 від 12.08.2021 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.08.2021 року, позовну заяву залишено без руху. 30.08.2021 року на виконання вимог ухвали до суду надійшла уточнена позовна заява разом з квитанцією про сплату судового збору.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.08.2021 року, відкрито провадження у справі. В ухвалі учасникам справи було визначено строк на подання відзиву та пояснень.

Уповноваженими особами сторони відповідача копія ухвали про відкриття провадження та позовна заява з додатками була отримана, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подано.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги останній підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, хоча відповідач – юридична особа - належно повідомлений, про причини неявки свого представника суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Частиною 6 цієї статті визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, на думку суду, розгляд справи можливий у відсутності осіб, які не з`явились до судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12.08.2021 року інспектором старшим сержантом поліції Замотаєвою Ю.С. 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області

було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 4626843, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510,00 грн., за порушення п. 8.7.3. ПДР України.

Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У відповідності до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху (ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Тож, постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 122 КУпАП, на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, інспектор діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Зі змісту постанови вбачається, що 12.08.2021 року о 21 год. 35 хв., в м. Запоріжжі, по вул. Лермонтова, 99, водій ТЗ «Daewoo Ланос», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , проїхав перехрестя вулиць Лермонтова/Незалежної України на заборонений червоний сигнал, чим порушив п. 8.7.3. ПДР України.

Отже, в оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 проїхав перехрестя на заборонюючий (червоний) сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3. ПДР України.

При цьому, сигнали світлофора мають такі значення, зокрема, відповідно до підпункту е) п. 8.7.3. ПДР: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Відповідальність за проїзд на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху встановлена ч. 2 ст. 122 КУпАП та передбачає накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 заперечує свою вину щодо порушення правил дорожнього руху, а оскаржувану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по справі – Управління патрульної поліції в Запорізькій області відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, будь-яких доказів суду не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і будь – які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, у п. 7 оскаржуваної постанови не зазначені відомості про наявність доказів, на яких зафіксовано правопорушення.

Однак ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2020 року у справі № 524/9716/16-а зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, всупереч вимогам ст. 77 КАС України суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.

Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові від 12.08.2021 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

За таких обставин, суд вважає, що сторона відповідача не надала суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Виходячи зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з урахуванням задоволення позову стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 454 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 122, 245, 246, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4626843 від 12.08.2021 року, винесену інспектором старшого сержанта поліції Замотаєвою Юлією Станіславівною 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) судовий збір у розмірі 454 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.О. Макаров