
Справа № 308/13523/21
1-кс/308/4439/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2021 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., за участю секретаря судового засідання – Івашко Я.С., прокурора – Купара І.І., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – Старцева Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області Ковмига П.В., погодженого заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління ДБР Закарпатської обласної прокуратури Купар І.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, працюючого на посаді державного інспектора митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці Держмитслужби, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області Ковмига П.В., погодженого заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління ДБР Закарпатської обласної прокуратури Купар І.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021140000000120 від 04.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на посаді державного інспектора митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці Держмитслужби. Будучи службовою особою органів доходів і зборів, ОСОБА_1 постійно обіймав посаду у державному органі та здійснював функції представника влади, а тому відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є працівником правоохоронного органу.
Таким чином, ОСОБА_1 , як державний інспектор митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці Держмитслужби, є особою, яка постійно здійснює функції представника влади та, відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою.
ОСОБА_1 підозрюється у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, що мали місце за наступних обставин.
Зокрема досудовим розслідуванням встановлено, що 08.10.2021, близько 19 години 15 хвилин, на територію митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці Держмитслужби, а саме ділянку «В`їзд в Україну», на власному транспортному засобі марки «Mersedes Benz Sprinter», заїхав громадянин ОСОБА_2 . В автомобілі перебували речі домашнього вжитку, а саме бувша у використанні побутова техніка – пральна машина, велосипеди та інші речі.
У цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на особисте протиправне збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди. З метою реалізації свого умислу ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що він не вправі перевозити такі речі особисто. При цьому ОСОБА_1 повідомив, що за не створення перешкод у переправлення даних товарів через Державний кордон України, ОСОБА_2 повинен сплатити грошові кошти у сумі 5 тисяч гривень, частину з яких необхідно передати працівникам Державної прикордонної служби.
За таких обставин ОСОБА_2 , будучи поставленим в умови, за яких відмова від надання неправомірної вигоди призведе до порушення його законних прав, змушений був погодитись виконати вимогу про надання неправомірної вигоди.
У подальшому, 08.10.2021, близько 19.45 години, ОСОБА_2 , діючи під примусом та на виконання вимоги ОСОБА_1 передав останньому грошові кошти у сумі 100 доларів США та 1300 гривень у якості неправомірної вигоди.
Безпосередньо після отримання неправомірної вигоди, об 19.53 годині ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
У подальшому, 23.09.2021 прокурором у кримінальному провадженні, за дорученням керівника Закарпатської обласної прокуратури, ОСОБА_1 , вручено письмове повідомлення про підозру у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.3 ст. 368 КК України.
Допитаний у якості підозрюваного ОСОБА_1 покази надавати відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.
Разом з тим, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: заявою ОСОБА_2 , показами свідка ОСОБА_2 , протоколом ідентифікації та вручення грошових коштів, протоколом затримання ОСОБА_1 , протоколом огляду місця події від 08.10.2021, а також іншими матеріалами даного кримінального провадження.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Сторона обвинувачення вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 як підозрюваного у кримінальному провадженні, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наступне.
На даний час ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5-ти до 10-ти років з конфіскацією майна.
Що стосується ризиків, передбачених ст. 177 КК України, то, на думку сторони обвинувачення, в ході досудового розслідування встановлено їх наявність, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_1 є тяжким і передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.
Так, ОСОБА_1 наразі перебуває на посаді державного інспектора митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці Держмитслужби тобто, відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», відноситься до правоохоронних органів та в силу виконання своїх службових обов`язків має широке коло знайомих, обізнаний із особливостями роботи правоохоронної системи.
Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польща, Угорщиною, Румунією, Словаччиною дають підстави вважати, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість злочину та невідворотність покарання за його вчинення, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
2.Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
Враховуючи той факт, що в основу підозри, та однією із підстав притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності є надані покази свідком ОСОБА_2 , відповідно є підстави вважати, що підозрюваний буде здійснювати тиск та вплив на останнього з метою дачі ним завідомо неправдивих показів чи відмови від дачі показів.
Крім цього ОСОБА_1 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками, в тому числі із службовими особами митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці Держмитслужби.
Аналогічним чином ОСОБА_1 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних про обставини кримінального правопорушення свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів які будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз.
3.Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У ході слідства у даному кримінальному провадження органом досудового розслідування задокументовано декілька фактів вимагання та одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди, а тому, на думку сторони обвинувачення, будучи на волі підозрюваний може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.
4.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_1 може використати свої зв`язки для незаконного впливу на понятих, які брали участь у першочергових слідчих діях, чи іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Такий ризик, на думку сторони обвинувачення, має місце оскільки підозрюваний наразі свою вину у вчиненому злочині не визнає, покази надати відмовився, тобто обрав такий спосіб захисту, яким перешкоджає встановленню істини у кримінальному провадженню всіма можливими методами.
Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вивченням особи підозрюваного, на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, до нього, на думку сторони обвинувачення, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід, окрім як тримання під варто, не зможе забезпечити належну процесуальні поведінку ОСОБА_1 як підозрюваного у кримінальному провадженні.
Разом з тим, при виконанні судом вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, щодо визначення розміру застави, враховуючи передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, зокрема його майновий та сімейний стан, є необхідним визначити останньому заставу у розмірі, який перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Саме застава у такому розмірі здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , покладених на нього обов`язків.
З огляду на викладене, враховуючи, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, орган досудового розслідування просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та обґрунтованість підозри.
У судовому засіданні захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення з наступних підстав.
У долучених матеріалах відсутні дані, які б вказували на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підзахисним кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України. Так органом досудового розслідування ОСОБА_1 ставиться у вину те, що, перебуваючи на посаді інспектора митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці, 08 жовтня 2021 року, о 19.45 год. він отримав від громадянина ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 100 доларів та 1300 гривень у якості неправомірної вигоди.
Відповідно, вину у вчиненні інкримінованого йому злочину ОСОБА_1 визнає через те, що обставини, викладені у повідомлення про підозру є такими, що не відповідають дійсності.
Заступником начальника слідчого відділу Ковмига П.В. подано до суду клопотання про обрання запобіжного заходу разом з додатками, зокрема: витягом з ЄРДР, рапортами працівників оперативного підрозділу, допитом свідка ОСОБА_2 та протоколом огляду від 08 жовтня 2021 року. Зазначені процесуальні документи за своїм змістом не вказують на обставини, що викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_1 . Зокрема, рапорти працівників оперативного підрозділу свідчать про виключно загальні проведені заходи щодо можливої причетності осіб до вчинення неправомірної вигоди, а свідок ОСОБА_2 не зазначає у своєму допиті про обставини надання ним грошових коштів підозрюваному ОСОБА_1 .
Протокол огляду, складений прокурором Закарпатської обласної прокуратури вказує на проведення слідчої дій у приміщенні без наявного дозволу власника майна, а також за відсутності відповідної ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення огляду. Тим більше, що за своїм змістом прокурором проведено обшук приміщення без відповідного дозволу слідчого судді. Навіть попри вказані обставини, протокол огляду свідчить виключно про вилучення грошових коштів, які, на думку сторони захисту, не мають відношення до обставин кримінального провадження.
Таким чином, як зазначає сторона захисту, надані слідчому судді матеріали кримінального провадження свідчать про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри та, відповідно на підстави для відмови в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу.
У клопотанні слідчим зазначається про існування ризиків, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу не наводяться докази, які би вказували на наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із вищезазначених ризиків, а також на це не вказують дані, що відображені у матеріалах долучених до клопотання.
Захисник зазначає, що ОСОБА_1 не перебуває на психіатричному чи наркологічному обліку, позитивно характеризується з місця роботи, що підтверджується відповідною характеристикою, не вчиняв будь-яких дій, направлених на переховування від слідства та суду, не чинив спроб переховатися від слідства та суду, не чинить спроби знищення чи підроблення документів, що мають значення для справи, має на утриманні дружину із наявними хронічними захворюваннями. Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не має наміру у майбутньому вчиняти будь-яких дій, направлених на переховування від слідства та суду, а також не має наміру вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім цього, ОСОБА_1 не має наміру здійснювати вплив на свідків у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, сторона захисту вважає, що у клопотанні слідчий не наводить обставини про наявність зазначених у клопотанні ризиків, передбачених ст.177 КПК України і не посилається на матеріали, що підтверджують ці обставини
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, сторона захисту звертає увагу суду на той факт, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки за місцем постійного проживання, утримує дружину із хронічним захворюванням (діагноз : «атеросклеротичний кардіосклероз», «гіпертонічна хвороба 2 ст.», «Дисгормональна кардіоміопатія»; доньку ОСОБА_3 1986 року народження, яка є інвалідом 2- ї групи із діагнозом «загальне захворювання». Крім цього, сторона захисту при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, просить Суд врахувати ту обставину, що ОСОБА_1 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем роботи характеризується позитивно.
У доповнення до поданих заперечень, захисник просив суд звернути увагу на наступні факти:
-заява ОСОБА_2 є незареєстрованою;
-відомості, зазначені у протоколі допиту свідка (стор 16-20), є неконкретизованими, окрім того вказаний документ складений за 2 міс. до події вчинення злочину;
-щодо обставин, про які свідчить свідок у протоколі допиту свідка від 07.10.2021, то такі стосується 26.09.2021;
-протокол огляду, який міститься в матеріалах клопотання, не містить відомостей, які б підтверджували факт отримання неправомірної вигоди і не стосуються події кримінального правопорушення. При цьому огляд проведено без ухвали слідчого судді, хоча стороні обвинувачення було заздалегіть відомо про час та місце вчинення злочину, оскільки здійснювався спеціальний слідчий експеримент, що не заперечується стороною обвинувачення.
Підозрюваний також заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, підтримував позицію захисту, й зазначав, що з особою ОСОБА_2 взагалі не знайомий, ніяку неправомірну вигоду від нього не вимагав, а кошти, які були в нього вилучені під час проведення огляду є його особистими.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовуються клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №42021140000000120 від 04.06.2021 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України.
Підставою для реєстрації відомостей у Єдиному реєстрі досудових розслідувань були матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема: працівники правоохоронних органів систематично одержують неправомірну вигоду.
11.08.2021 мало місце повторне внесення відомостей до ЄРДР за ч. 3 ст. 368 КК України у межах кримінального провадження №42021140000000120, на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів, зокрема з підстав наявності обставин, які свідчать про те, що посадові особи одного з правоохоронних органів систематично вимагають та одержують неправомірну вигоду.
09.10.2021 у межах здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження гр. ОСОБА_1 був затриманий, про що складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.10.2021, з якого вбачається, що підставами для затримання є: 1) якщо особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа вчинила злочин.
У день затримання 09.10.2021 гр. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру, з якого вбачається, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
З огляду на наведене орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні №42021140000000120 – ОСОБА_1 .
При цьому ініціюючи перед слідчим суддею розгляд такого клопотання, сторона обвинувачення посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка базується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: заявою ОСОБА_2 , показами свідка ОСОБА_2 , протоколом ідентифікації та вручення грошових коштів, протоколом затримання ОСОБА_1 , протоколом огляду місця події від 08.10.2021, а також іншими матеріалами даного кримінального провадження.
Окрім того, прокурор зазначає про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому, на думку сторони обвинувачення, інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальні поведінку ОСОБА_1 як підозрюваного у кримінальному провадженні, з огляду на тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та даних про особу підозрюваного.
В обґрунтування свого клопотання орган досудового розслідування надав слідчому судді наступні докази (копії документів): витяг з ЄРДР, супровідний лист №2984/55/106/01-2021 від 10.08.2021 з додатками, заява від 10.08.2021, протокол допиту свідка від 11.08.2021, постанову про визначення групи прокурорів від 19.08.2021, постанову про визначення підслідності від 07.10.2021, постанову про доручення проведення досудового розслідування іншому органу від 07.10.2021, протокол допиту свідка від 07.10.2021, протокол допиту підозрюваного від 09.10.2021, протокол огляду від 08.10.2021, доручення на проведення слідчих (розшукових) дій, лист на виконання доручення з додатками б/н та без дати, повідомлення про підозру від 09.10.2021, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.10.2021.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За змістом ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризиків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК.
Як видно з матеріалів провадження, повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства»).
Оцінюючи надані органом досудового розслідування докази, що лежать в основі підозри, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність наданих суду доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням.
Слідчий суддя погоджується з стороною захисту, що рапорти працівників оперативного підрозділу свідчать про виключно загальні проведені заходи щодо можливої причетності осіб до вчинення кримінальних правопорушень пов`язаних з отриманням неправомірної вигоди.
Як вбачається із заяви ОСОБА_2 від 10.08.2021, останній повідомляє про вимагання працівниками митної служби неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення товару через кордон, при цьому не конкретизуючи коло причетних осіб. З протоколу допиту свідка ОСОБА_2 слідчим суддею також не вбачається конкретних відомостей, які б свідчили про факт прохання та одержання саме ОСОБА_1 неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням. Оскільки як випливає з пояснень свідок ОСОБА_2 зазначає, що «….щоразу при проходженні ним митного контролю, інспектори митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці, одного з яких звати ОСОБА_4 , вимагали та у подальшому одержували від нього неправомірну вигоду за не створення штучних перешкод при переміщенні вживаної побутової техніки. Водночас на даний час точно не може пригадати, хто саме із них перебував на зміні під час кожного перетину кордону…».
З протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 07.10.2021 конкретних відомостей про вимагання та, як наслідок, отримання неправомірної вигоди за невчинення підозрюваним дій щодо безперешкодного перетину державного кордону, слідчим суддею також не вбачається.
Так, аналізуючи наданий протокол огляду від 08.10.2021, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав вважати, що пред`явлені на вимогу правоохоронних органів підозрюваним ОСОБА_1 грошові кошти, які у подальшому вилученні, були отриманими в якості неправомірної вигоди за результатами вимагання від інших осіб, зокрема свідка ОСОБА_2 .
Таким чином, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши надані слідчому судді докази у їх сукупності та взаємозв`язку, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання стороною обвинувачення не надано достатніх доказів обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до частин 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
У ході розгляду клопотання прокурором не надано жодного доказу на підтвердження наявності ризиків, на існування яких посилалася сторона обвинувачення, а саме те, що підозрюючись у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Відтак, наведені ризики не знайшли свого підтвердження.
Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.
Позаяк вказана підстава знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з попередньою, то враховуючи недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відсутня мета застосування запобіжного заходу як у вигляді тримання під вартою, так і іншого, більш м`якого.
Отже, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінюючи в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан (наявність дружини, доньки інваліда 2 групи), наявність постійного місця проживання та роботи, відсутність судимостей, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, враховуючи недоведеність жодного ризику у розумінні ст. 177 КПК України та відповідно відсутності будь-яких даних припустити, що інші запобіжні заходи не забезпечать цілі кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що підстав для задоволення клопотання слідчого немає.
При цьому слідчий суддя вважає за необхідне вказати, що відповідно до п.п. 1, 3 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний:
- прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
Незастосування до підозрюваного запобіжного заходу не звільняє його від виконання обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України.
Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області Ковмига П.В., погодженого заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління ДБР Закарпатської обласної прокуратури Купар І.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 11 жовтня 2021 року о 16 год.50 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник
Судове рішення № 100297119, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 09.10.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/13523/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: