Ухвала суду № 100296743, 11.10.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/10640/21

Провадження номер 1-м/243/3/2021

УХВАЛА

Іменем України

11 жовтня 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.,

при секретарі судового засідання Добродум Д.В.,

за участю прокурора Нілової Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області клопотання Міністерства юстиції України щодо приведення вироку Митіщінського міського суду Московської області Російської Федерації від 26 квітня 2019 року у відповідність із законодавством України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Митіщі Московської області, громадянина України, з освітою 7 класів, не одруженого, не працюючого, який має двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2021 року Міністерство юстиції України звернулось до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з клопотанням про приведення вироку Митіщінського міського суду Московської області Російської Федерації від 26.04.2019 відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України. У клопотанні зазначено, що 21.09.2021 наказом № 3333/5 Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого за вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ст.606 КПК України, ст.3 Конвенції про передачу засуджених та відповідного запиту Міністерства юстиції РФ. За таких обставин у клопотанні ініціюється питання про визначення норм (статті, частини статей) Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнано винним вироком Митіщінського міського суду Московської області Російської Федерації від 26.04.2019, та засуджено до покарання у виді 09 років позбавлення волі зі штрафом у розмірі 40000 руб.

У судовому засіданні прокурор висловив думку про задоволення клопотання, оскільки є всі підстави для цього.

Представник Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився. В клопотанні просив справу розглянути у відсутності представника.

Суд, заслухавши думку прокурора, який просив задовольнити клопотання Міністерства юстиції України, дослідивши матеріали клопотання, з метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України російським судом, керуючись статтею 9 Конституції України, статтями 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, статтями 606-610 Кримінального процесуального кодексу України, вважає за можливе привести у відповідність із законодавством України покарання, призначене ОСОБА_1 вироком Митіщінського міського суду Московської області Російської Федерації від 26.04.2019 за скоєння злочинів, передбачених п. “б” ч.3 ст.228.1, п. “б” ч. 3 ст. 228.1, ч.3 ст.30 п. “б” ч.3 ст.228.1 КК РФ, виходячи з таких встановлених у судовому засіданні обставин.

У клопотанні зазначено, що 21 вересня 2021 року наказом № 3333/5 Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого за вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із матеріалів, наданих суду, вбачається, що за вироком Митіщінського міського суду Московської області Російської Федерації від 26.04.2019 ОСОБА_1 засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років зі штрафом у розмірі 40000 рублів з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму, за вчинення злочинів, передбачених п. “б” ч.3 ст.228.1, п. “б” ч. 3 ст. 228.1, ч.3 ст.30 п. “б” ч.3 ст.228.1 КК РФ.

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ “Виправна колонія № 7 ГУФСВП Росії по Бєлгородській області”, кінець відбуття строку покарання – 06 червня 2027 року.

Згідно вироку Митіщінського міського суду Московської області Російської Федерації від 26.04.2019 ОСОБА_1 вчинив злочини за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , не пізніше 14 год. 35 хв. 06.06.2018, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу метадон (фенадон, долофін) у значному розмірі, усвідомлюючи для себе злочинний характер своїх дій та той факт, що зазначений наркотичний засіб вилучений з вільного цивільного обігу, умисно ігноруючи кримінальну заборону на свої наступні дії, з метою отримання для себе матеріальної винагороди у грошовому виразі, у невстановленому місці, невстановленим способом, з метою наступного незаконного збуту невизначеному колу потенційних покупців серед осіб, які вживають цей наркотичний засіб, незаконно придбав наркотичний засіб метадон (фенадон, долофін), який внесений до Списку наркотичних засобів та психотропних речовин, обіг яких в Російській Федерації заборонений у відповідності до законодавством Російської Федерації та міжнародними договорами Російської Федерації (список № 1), затверджений постановою Уряду Російської Федерації від 30 червня 1998 року № 681, загальною масою не менше 3,55 г., що згідно постанови Уряду Російської Федерації від 01 жовтня 2012 року № 1002 є великим розміром для цього наркотичного засобу, який незаконно зберігав при собі, з метою подальшого незаконного збуту.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут цього наркотичного засобу у значному розмірі, ОСОБА_1 у невстановлений час, але не пізніше 14 год. 35 хв. 06.06.2018 року, в невстановленому місці, розфасував даний наркотичний засіб в не менш ніж 8 зручних для наступного незаконного збуту згортків масами: 0,75 г., 0,18 г., 0,57 г., 0,22 г., 0,23 г., 0,62 г., 0,37 г., 0,61 г, які продовжив незаконно зберігати при собі, з метою наступного незаконного збуту невизначеному колу потенційних покупців з кола осіб, які вживають цей наркотичний засіб.

При цьому умислом ОСОБА_1 охоплювався збут незаконно придбаного їм наркотичного засобу як всієї маси одній особі за один раз, або всій маси частково за декілька разів, але в рамках однієї домовленості з невстановленою особою, так і збут цього наркотичного засобу різним особам в різний час.

Після чого ОСОБА_1 о 13 год. 39 хв. 06.06.2018, за допомогою мобільного зв`язку в особі раніше йому знайомого ОСОБА_2 знайшов покупця на частину наркотичного засобу, загальною масою 1,95 г., в значному розмірі, з яким домовився про час та місце зустрічі, а також про ціну та кількість наркотичного засобу, який він мав при собі і який мав збути, та в період з 14 год. 29 хв. до 14 год. 35 хв. того ж дня, більш точного часу не встановлено, прибув до будинку АДРЕСА_3 , де, в той же період часу, шляхом передачі з рук в руки, за 14500 рублів незаконно збув ОСОБА_2 5 полімерних згортків з наркотичним засобом метадон (фенадон, долофін), загальною масою 1,95 г., що згідно постанови Уряду Російської Федерації від 01 жовтня 2012 року № 1002 є значним розміром для даного наркотичного засобу.

Наркотичний засіб метадон (фенадон, долофін) в не менше ніж 3 згортках, загальною масою не менше 1,60 г., що залишився у нього, ОСОБА_1 продовжив незаконно зберігати при собі, з метою наступного незаконного збуту іншим особам, в інший час.

Незаконно придбаний у ОСОБА_1 наркотичний засіб ОСОБА_2 , в свою чергу, незаконно зберігав при собі, з метою подальшого особистого вживання, без мети збуту, до моменту, коли о 14 год. 40 хв. 06.06.2018 біля буд.19 Новомитіщінського проспекту м.Митіщі Московської області був затриманий працівниками поліції, доставлений до 2 ВП МУ МВС Росії “Митіщінське”, розташований за адресою: Московська область, м.Митіщі, вул.Матросова, буд.6а, де в ході особистого огляду ОСОБА_2 , в період з 15 год. 00 хв. до 15 год. 15 хв. 06.06.2018 у правій верхній кишені вдягнутих на ньому штанів, вказані 5 згортків з наркотичним засобом метадон (фенадон, долофін), масами: 0,75 г., 0,18 г., 0,57 г., 0,22 г. та 0,23 г., загальною масою 1,95 г., були виявлені та вилучені.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на незаконний збут наркотичного засобу у значному розмірі, ОСОБА_1 , за допомогою мобільного зв`язку в період з 15 год. 58 хв. до 19 год. 30 хв. 06.06.2018, знову домовився з ОСОБА_2 про продаж йому іншої частини наркотичного засобу метадон (фенадон, долофін), загальною масою 0,99 г., з яким домовився про час та місце зустрічі, а також про ціну та кількість наркотичного засобу, що мав при собі та повинен був збути. Після чого о 20 год. 14 хв. того ж дня прибув до буд.39 по вул.Перша Крестьянська м.Митіщі Московської області, де о 20 год. 15 хв. 06.06.2018, шляхом передачі з рук в руки, незаконно збув ОСОБА_2 , який приймав участь у проведенні оперативно-розшукового заходу “Перевірочна закупка”, за 8000 рублів, газетний згорток з двома полімерними згортками з наркотичним засобом метадон (фенадон, долофін), масами: 0,62 г. і 0,37 г., загальною масою 0,99 г., що у відповідності з постановою Уряду Російської Федерації № 1002 від 01.10.2012 є значним розміром для даного наркотичного засобу.

Наркотичний засіб метадон (фенадон, долофін) в 2 згортку масою 0,61 г., що у відповідності з постановою Уряду Російської Федерації № 1002 від 01.10.2012 є значним розміром, що залишився у нього, ОСОБА_1 продовжив незаконно зберігати при собі, з метою наступного незаконного збуту іншим особам, в інший час.

О 20 год. 15 хв. 06.06.2018 ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції на місці вчинення злочину - буля буд. АДРЕСА_3 та доставлений до 2 ВП, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де в ході його особистого огляду, здійсненого у кабінеті 9 в період з 21 год. 30 хв. до 22 год. 00 хв. 06.06.2018, в правій кишені вдягнутих на ньому спортивних штанів був виявлений та вилучений підготовлений ОСОБА_1 до подальшого незаконного збуту полімерний згорток з вказаним наркотичним засобом, масою 0,61 г., у значному розмірі.

У зв`язку з затриманням та вилученням з незаконного обігу наркотичного засобу ОСОБА_1 не зміг довести свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу метадон (фенадон, долофін) у значному розмірі, до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

ОСОБА_1 є громадянином України, останнє відоме місце проживання в Україні: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 засуджено вироком Митіщінського міського суду Московської області Російської Федерації від 26.04.2019, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років зі штрафом в 40000 рублів з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму, за вчинення злочинів, передбачених п. “б” ч.3 ст.228.1 (два епізоди), ч.3 ст.30 п. “б” ч.3 ст.228.1 КК РФ. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як незаконний збут наркотичних засобів у значному розмірі (два епізоди) та замах на незаконний збут наркотичних засобів у значному розмірі.

ОСОБА_1 висловив бажання бути переданим в Україну, що підтверджується письмовою заявою засудженого.

Відповідно до довідки про відбуття строку покарання ОСОБА_1 станом на 03.06.2021 року: відбута частина покарання склала – 2 роки 11 місяців 26 днів; невідбута частина покарання склала – 6 років 3 дні.

Здійснюючи процедуру приведення вироку Митіщінського міського суду Московської області Російської Федерації від 26.04.2019 відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та норм Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом b) частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні влади держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Пунктами а), d) статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст. 606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст. 610 КПК України, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 610 КПК України. При цьому суд, як це визначено у ч. 3 ст. 603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж як найменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Разом з тим, відповідно ч. 3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Відповідно ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч. 3 ст. 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Відповідно діючого Кримінального кодексу України незаконний збут наркотичних засобів у кваліфікується за ч.1 ст.307 КК України. Згідно Таблиці № 1 невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затверджених наказом МОЗ України від 01.08.2020 № 188 невеликим розміром наркотичного засобу метадон (фенадон) є до 0,02 г., великим розміром наркотичного засобу метадон (фенадон) є від 1,6 г. до 20 г. Санкція за цей злочин передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Отже, за умови вчинення аналогічного кримінального правопорушення на території України, дії засудженого ОСОБА_1 мали бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 307 КК України.

Оскільки вироком Російської Федерації стосовно ОСОБА_1 застосовано кваліфікуючу ознаку “в значному розмірі”, а згідно ст.307 ч.2 КК України зазначена кваліфікуюча ознака не передбачена, натомість ст.307 ч.2 КК України передбачена кваліфікуюча ознака “у великому розмірі”, тому суд не застосовує таку кваліфікуючу ознаку як ”значний розмір” також і при приведенні вироку у відповідність до законодавства України, що не суперечить Конвенції про передачу засуджених 1983 року.

В той же час положенням п.1 ч.4 ст.610 КПК України передбачено, що при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків, зокрема, якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк покарання, передбачений кримінальним законом України. Таким чином, призначене ОСОБА_1 покарання за п. “б” ч.3 ст.228.1 КК РФ після приведення вироку у відповідність із законодавством України становитиме 8 років позбавлення волі. Додаткове покарання у виді штрафу не передбачено санкцією ч.1 ст.307 КК України, тому не підлягає виконанню.

Відповідно діючого Кримінального кодексу України закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів кваліфікується за ч.2 ст.15, ч.1 ст.307 КК України. Санкція за цей злочин передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Окрім того, згідно з ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Таким чином максимальне покарання за ч.2 ст.15, ч.1 ст.307 КК України становить 5 років 4 місяців позбавлення волі.

Положенням ч.1 ст.70 КК України передбачено, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. Таким чином, при призначенні покарання за сукупністю злочинів судом буде застосовано принцип часткового складання призначених покарань.

З урахуванням наведеного, з огляду на те, що призначене ОСОБА_1 за вироком Митіщінського міського суду Московської області Російської Федерації від 26.04.2019 покарання за своїм видом є сумісним із законодавством України та співвідноситься із заходами примусу, передбаченими КК України за вчинення аналогічних винних діянь, суд вважає можливим привести у відповідність із законодавством України вирок Митіщінського міського суду Московської області Російської Федерації від 26.04.2019 щодо ОСОБА_1 та з урахуванням положення ч.4 ст.610 КПК України щодо тривалості покарання і визначити, що статті закону Російської Федерації – п. “б” ч.3 ст.228.1 КК РФ, ч.3 ст.30 п. “б” ч.3 ст.228.1 КК РФ, за якими ОСОБА_1 засуджений вироком суду, відповідають ч.1 ст.307 КК України та ч.2 ст.15 ч.1 ст.307 КК України.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.1 ст.307 КК України до 8 років позбавлення волі, за ч.2 ст.15, ч.1 ст.307 КК України - до 5 років 4 місяців позбавлення волі. У відповідності до ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань вважати ОСОБА_1 засудженим до 9 (дев`яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відповідно вироку Митіщінського міського суду Московської області Російської Федерації від 26.04.2019 при приведенні його у відповідність із законодавством України, рахувати з 07.06.2018.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 602, 603, 609, 610 КПК України, Конвенцією про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України - задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Митіщінського міського суду Московської області Російської Федерації від 26 квітня 2019, яким ОСОБА_1 засуджено до покарання у вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі зі штрафом в розмірі 40000 рублів з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму, за вчинення злочинів, передбачених п. “б” ч.3 ст.228.1 КК РФ, п. “б” ч.3 ст.228.1 КК РФ та ч.3 ст.30 п. “б” ч.3 ст.228.1 КК РФ.

Визначити, що стаття кримінального закону Російської Федерації п. “б” ч.3 ст.228.1 КК РФ, за якою засуджений ОСОБА_1 , відповідає ч.1 ст.307 КК України.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.1 ст.307 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі.

Визначити, що стаття кримінального закону Російської Федерації ч.3 ст.30 п. “б” ч.3 ст.228.1 КК РФ, за якою засуджений ОСОБА_1 , відповідає ч.2 ст.15, ч.1 ст.307 КК України.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст.15, ч.1 ст.307 КК України до 5 (п`яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Визначити остаточний строк покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у відповідності до положень ч.1 ст.70 КК України та вважати ОСОБА_1 засудженим до остаточного покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відповідно до вироку Митіщінського районного суду Московської області Російської Федерації від 26 квітня 2019 року, при приведенні його у відповідність із законодавством України рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши на підставі ст.72 КК України у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 07.06.2018, з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення дорівнює 1 дню позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом семи діб з моменту її проголошення, а засудженим - з моменту її вручення.

Повний текст ухвали виготовлений 11.10.2021.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв