Ухвала суду № 100296473, 05.10.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/3313/21

Провадження № 1-м/237/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.21 року м. Курахове

Мар?їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н. В.,

за участю:

прокурора Галкіної О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Курахове Донецької області клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Курахове Мар?їнського району Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей не має, на працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого до затримання за адресою АДРЕСА_2 , засудженого 02.08.2018 року Гатчинським міським судом Ленінградської області РФ за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.111 КК Російської Федерації до покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі,-

ВСТАНОВИВ:

06.09.2021 року до Мар?їнського районного суду Донецької області з Міністерства юстиції України надійшло клопотанням про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України. З якого вбачається, що 02.08.2018 року Гатчинським міським судом Ленінградської області РФ ОСОБА_1 , засуджено до покарання у вигляді 8 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.111 КК Російської Федерації, що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність. ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виравна колінія №12 УФСВП Росії по Вологодській області», кінець строку відбуття покарання – 26.09.2025 року.

Представник Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, звернувшись до суду з проханням розглядати клопотання без участі у судовому засіданні представника, яка згідно з ч.1 статті 610 КПК України не є обов`язковою.

У судове засідання з?явився прокурор, клопотання підтримав, просив привести вирок у відповідність.

Суд, заслухав прокурора, дослідив матеріали клопотання, з метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України судом Російської Федерації, керуючись статтею 9 Конституції України, статтями 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, статтями 606-610 Кримінального процесуального кодексу України, вважає за можливе привести у відповідність із законодавством України вирок Гатчинського міського суду Ленінградської області від 02.08.2018 року за яким засуджено ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.111 КК Російської Федерації.

Розглядаючи клопотання про приведення вироку суду РФ, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та норм Кримінального Кодексу України.

Так, відповідно до вимог ч. 1 статті 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом «b» частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Пунктами «а», «d» статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у статті 606 КПК України а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями статті 610 КПК України відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч.4 ст.610 КПК України.

При цьому суд, як це визначено у ч.3 ст.603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж як найменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно з законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

За ч.1 ст.610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч.3 ст.609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

ОСОБА_1 , є громадянином України, зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого на ім?я ОСОБА_1 30.07.2001 року Курахівським МВ Мар?їнського РВ УМВС України в Донецькій області.

ОСОБА_1 засуджений вироком Гатчинського міського суду Ленінської області за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.111 КК Російської Федерації до покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму. Строк покарання відраховувати з 02 серпня 2018 року. Зарахувати у строк відбування покарання час утримання під вартою з 27 вересня 2017 року по 01 серпня 2018 року включно.

Згідно апеляційної ухвали Ленінградського обласного суду від 31.10.2018 року, вирок Гатчинського міського суду Ленінградської області від 02.08.2018 року залишено без змін, набрав законної сили 31.10.2018 року.

Відповідно до довідки про відбуття строку покарання ОСОБА_1 , початок строку 02.08.2018 року (зараховано з 27.09.2017 року по 01.08.2018 року), кінець строку 26.09.2025 року. станом на 04.03.2021 року ОСОБА_2 відбув 3 роки 5 місяців 7 днів, не відбута частина покарання складає 4 роки 6 місяців 23 дні.

За довідкою медичної частини № 5 ФКУЗ МСЧ-35 ФСИН Росії, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є здоровим та працездатним.

ОСОБА_1 висловив бажання бути переданим в Україну, що підтверджується його особистою заявою.

ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 111 КК Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 21 березня 1983 року компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової та адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст.11 Конвенції, яка передбачає у разі зміни вироку застосовувати процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є громадянином України, вирок Російської Федерації, яким він засуджений, набрав законної сили, строк, який має відбувати засуджений, становить більше шести місяців, надано згоду на передачу засудженого в Україну для подальшого відбування покарання, кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було винесено вирок, є злочином, згідно із законодавством України, суд вбачає підстави для приведення вироку у відповідність із законодавством України.

Відповідно до ст.11 Конвенції, при застосуванні процедури зміни вироку, суд змінює кваліфікацію дій засудженого відповідно до Кримінального Кодексу України та визначає покарання.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.610 КПК України, якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статі Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

За своїм характером покарання не повинне посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинні вважатися обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину.

Дії засудженого ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.4 ст.111 (умисне завдання тяжкої шкоди здоров`ю, небезпечної для життя людини, що з необережності спричинила смерть потерпілого) КК Російської Федерації, за яке передбачалось покарання позбавлення волі на строк до 15 років з обмеженням свободи на строк до двох років або без такого.

На момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, а також на момент вирішення питання про приведення у відповідність вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України його дії підлягають кваліфікації за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При цьому суд зазначає, що кримінальна відповідальність за ч.2 ст.121 КК України настає внаслідок заподіяння особі умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. З об`єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечним, протиправним діянням та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров`я потерпілого у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. До того тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв`язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням. Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини - умислом (прямим/непрямим) щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого (похідні наслідки). При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного.

Саме суб`єктивна сторона складу злочину становить основний критерій розмежування вбивства через необережність (ст.119 КК України) та умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК України).

Встановлюючи суб`єктивні ознаки складу злочину умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК України), необхідно виходити з того, що ознаками суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, є умисел на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження в прямій, і непрямій формі.

Таким чином, засудженому ОСОБА_1 відповідно до національного законодавства України, за злочин, за який його засуджено за вироком Гатчинського міського суду Ленінградської області РФ від 02.08.2018 року, має бути визначено покарання ч.2 ст.121 КК України.

Оскільки санкцією ч.2 ст.121 КК України передбачено лише покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, строк покарання, призначеного ОСОБА_1 вироком Гатчинського міського суду Ленінградської області РФ від 02.08.2018 року, після приведення цього вироку у відповідність до національного законодавства України, виходячи з положень ч.3 ст.68 КК України та з положень п.1 ч.4 ст.610 КК України, не може бути більшим та меншим за вісім років позбавлення волі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вирок Гатчинського міського суду Ленінградської області від 02.08.2018 року, можливо привести у відповідність до законодавства України, враховуючи, що ч. 4 ст. 111 Кримінального кодексу Російської Федерації відповідає ч.2 ст.121 КК України, за що передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Отже, керуючись ст.9 Конституції України, ст.ст.9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, ст.ст.606-610 КПК України, суд визначає ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 слід рахувати з 02 серпня 2018 року.

Зарахувати у строк покарання ОСОБА_1 час тримання під вартою з 27.09.2017 року по день набрання вироком законної сили 31.10.2018 року включно із розрахунку один день за один день відбуття покарання.

Визначення виду кримінально-виконавчої установи, в якій засудженому слід відбувати покарання, не входить до повноважень суду, оскільки це віднесено до повноважень підрозділів міжрегіонального управління чи Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України.

На підставі викладеного, керуючись ст.9 Конституції України, ст.ст.9, 10, 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, ст.ст.602,603, 609, 610 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Гатчинського міського суду Ленінградської області РФ від 02.08.2018 року у відповідність із законодавством України - задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Гатчинського міського суду Ленінградської області РФ від 02.08.2018 року, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Курахове Мар?їнського району Донецької області, громадянин України, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого за ч.4 ст.111 Кримінального кодексу Російської Федерації з призначенням покарання у виді 8 років позбавлення волі, з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму.

Визначити, що положення, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 , визнано винним за ч.4 ст.111 Кримінального кодексу Російської Федерації, відповідає за ч.2 ст.121 КК України.

Визначити та вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання, що підлягає відбуванню за вироком Гатчинського міського суду Ленінградської області РФ від 02.08.2018 року за ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 02 серпня 2018 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання час утримання під вартою з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 з 27 вересня 2017 року по день набрання вироком законної сили 31 жовтня 2018 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити тримання під вартою.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України та Державної пенітенціарної служби України.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Донецького апеляційного суду через Мар?їнський районний суд Донецької області протягом семи днів з моменту її оголошення, а засудженим з моменту її вручення.

Суддя С.М.Ліпчанський

Дата документу 05.10.21 року