Рішення № 100296274, 21.09.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3213/21

Провадження № 2/234/2306/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Романенко К.С.

секретар судового засідання Коваленко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Литвиненко Віталій Іванович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Краматорського міського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги обґрунтували тим, що у лютому 2021 року ОСОБА_1 отримала пенсію у розмірі на 20% менше ніж раніше їй виплачувалось. З таким питанням вона звернулася до Управління ПФУ у м. Краматорська Донецької області.

25 лютого 2021 року своїм листом Управління ПФУ у м. Краматорську Донецької області за № 190-390/Ф-02/8-0531/31 повідомило ОСОБА_1 про те, що на виконанні в управлінні знаходиться постанова про звернення стягнення з її пенсії згідно з виконавчим написом від 05.10.2020 року № 60192, ВП № 63956036 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» у сумі 41697,12 грн.

Утримання з пенсії розпочато з лютого 2021 року у розмірі 20% відповідно до ст. 50 Закону № 1058 та ст. 68, 69, 70 Закону України від 02.06.2016 № 1404 «Про виконавче провадження».

03 березня 2021 року на свою вимогу ОСОБА_1 отримала в Управлінні ПФУ у м. Краматорську Донецької області копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника винесену 14.01.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Юрієм Анатолійовичем за виконавчим провадженням № 63956036 відкритого на підставі виконавчого напису № 60192 від 05.10.2020 року приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про стягнення з боржника заборгованості у розмірі 37298,29 грн.

Позивач також дізналася, що за інформацією з Єдиного реєстру боржників приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем видано документ про стягнення коштів, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 63956036, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця м. Києва Мельника Ю.А.

Про те, що відносно позивачки відкрито виконавче провадження вона дізналася тільки після отримання листа Управління ПФУ у м. Краматорську Донецької області за № 190-390/Ф-02/8-0531/31.

З оскаржуваним виконавчим написом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича № 60192 від 05.10.2020 року, яким стягнено з боржника заборгованість у розмірі 37298,29 грн. позивач не згодна , вважає його незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки з системного аналізу відповідних норм законодавства вбачається, що безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

При цьому, в даному випадку виниклу заборгованість не можна вважати безспірною на час вчинення виконавчого напису нотаріуса (05.10.2020 року), так як ОСОБА_1 не отримувала від Відповідача письмову вимогу про погашення заборгованості.

З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому за захистом своїх конституційних прав та охоронюваних законом інтересів позивач вимушена звернутися до суду.

З цих підстав представник позивача просить визнати виконавчий напис № 60192 від 05.10.2020 року таким, що не підлягає виконанню, та покласти на відповідача судові витрати по справі.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за їх відсутності, на позовних вимогах наполягають.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзиву або клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили. Про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення судових повісток.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідив письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевірив обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис № 60192, на підставі якого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД», стягнута загальна заборгованість в розмірі 37298,29 грн за кредитним договором.

14.01.2021 року приватним виконавцем Мельником Ю.А. на підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження ВП № 63956036.

Згідно довідки ПФУ м.Краматорська №1759/02-25/2 від 03.03.2021 року позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ м.Краматорська Донецької області та отримує пенсію за віком.

Згідно листа Управління ПФУ у м. Краматорська Донецької області № 190-390/Ф-02/8-0531/31 від 25 лютого 2021 року, на виконанні в управлінні знаходиться постанова про звернення стягнення з пенсії ОСОБА_1 згідно з виконавчим написом від 05.10.2020 року № 60192, ВП № 63956036 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» у сумі 41697,12 грн.

Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції від 29.11.2001, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 з наступними змінами.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно з ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», зі змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до приписів ч.2 ст.87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.

Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, які також знайшли своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Згідно із приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Під час вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у зазначеному спорі, підлягають перевірці доводи сторін в повному обсязі з приводу того, чи мав на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, боржник безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Пунктом 1 вищевказаного Переліку, в редакції станом на 29.11.2001, у підпункті (б) передбачено, що для одержання виконавчого напису, подаються також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Проте, ні відповідачем, ні третьою особою - приватним нотаріусом не надано суду доказів, які надавались стягувачем приватному нотаріусу на підтвердження безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов`язання боржника ОСОБА_1 .

Згідно із положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

15.03.2021 року Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» належним чином завірені копії кредитного договору з додатками, укладеного з ОСОБА_1 , а також документів, що свідчать про правонаступність Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», розрахунок заборгованості, документи, що підтверджують безспірність заборгованості, та витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича належним чином завірені копії нотаріальної справи з документами, на підставі яких було вчинено 05.10.2020 року нотаріальний запис №60192.

Ні відповідачем, ні приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. витребувані документи до суду не надані.

Згідно листа Міністерства юстиції України № 1358/19.1.5/22-21 від 16.04.2021 року, наказом Міністерства юстиції України від 24.02.2021 № 727/5 відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 18.02.2021-\21 на підставі підпунктів «е» та «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме, у зв`язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства, грубими порушеннями закону, які завдали шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій, за умови що такі порушення встановлені рішеннями судів, а також набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальних дій, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 26.12.2011 за № 8679 на ім`я ОСОБА_3 , анульовано.

Враховуючи вищевикладені обставини, у суда відсутні підстави вважати, що приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. при вчиненні виконавчого напису пересвідчився у безспірності вимог до ОСОБА_1 та вчинив виконавчий напис з дотриманням вимог ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання виконавчого напису, вчиненого 05.10.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 60192, таким, що не підлягає виконанню, а тому позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», позовні вимоги задоволенні, то з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір за подання позовної заяви нематеріального характеру в розмірі 908,00 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн, а разом в сумі 1362,00 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 263-265, 273-279, 352, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Литвиненко Віталій Іванович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 60192, вчинений 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (ЄДРПОУ 42642578) заборгованості в сумі 37298,29 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (ЄДРПОУ 42642578) на користь держави судовий збір за подання позовної заяви нематеріального характеру в розмірі 908,00 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн, а разом - в сумі 1362,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Краматорським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Краматорського міського суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду, шляхом подання через Краматорський міський суд Донецької області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Краматорського міського суду К. С. Романенко