Рішення № 100296217, 01.10.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3092/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

за участю секретарів судового засідання Кюсєвої Т.О., Годунової М.Г.,

позивача -

представника позивача -

представника відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Юсєєв Тагір Сафіулович, до Костянтинівської міської територіальної громади в особі Костянтинівської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Юсєєв Т.С. звернувся до суду з позовом до Костянтинівської міської територіальної громади в особі Костянтинівської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, вказуючи, що батьки позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійно проживали в АДРЕСА_1 . Батько позивача, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дебальцеве Донецької області, після його смерті відкрилась спадщина - недоотримана ним за життя пенсія. Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 стали його дружина ОСОБА_3 , яка на час відкриття спадщини постійно проживала з ним, та дочка ОСОБА_1 . У зв`язку з відсутністю органів нотаріату України на тимчасово окупованій території, а також у зв`язку зі станом здоров`я ОСОБА_3 , ні позивач, ні її мати з заявами про прийняття спадщини та оформлення спадщини до українських нотаріусів не зверталися, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. ОСОБА_3 , яка на час відкриття спадщини за ОСОБА_2 постійно проживала з ним, є такою, що прийняла спадщину. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дебальцеве Донецької області. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді не отриманої нею пенсії, а також успадкованої нею пенсії ОСОБА_2 , яку він не отримав за життя. Для реалізації права на спадкування позивач мала виїхати на підконтрольну уряду України територію, проте з 17 березня 2020 року на виконання рішень РНБОУ щодо протидії поширенню коронавірусу в Україні Кабінетом міністрів були запроваджені карантин, а також низка інших обмежувальних заходів, включаючи й обмеження перетинання державного кордону України й лінії зіткнення з непідконтрольною уряду України територією. Мати позивача перебувала на пенсійному обліку в м. Дебальцеве Донецької області, її пенсійна справа залишилася на тимчасово окупованій території України. Зважаючи на це, до Костянтинівсько-Дружківського ОУПФУ Донецької області було подано заяву про витребування пенсійної справи ОСОБА_3 в електронному вигляді. Після підтвердження, 22 грудня 2020 року, управлінням пенсійного фонду надходження й обробки пенсійної справи ОСОБА_3 , позивач звернулась до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, проте їй було відмовлено з огляду на пропущення нею встановленого законом строку для прийняття спадщини та роз`яснено право на звернення до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Також було роз`яснено, що для включення пенсії ОСОБА_2 , що не була отримана ним за життя, до складу спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , необхідно встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини. Вважає, що строк для прийняття спадщини пропустила з зазначених поважних причин і тому є підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері.

Крім того, позивач зазначає, що ОСОБА_2 і померла ОСОБА_3 були зареєстровані за одним постійним місцем проживання, про що свідчать копії їх паспортів, довідки Адміністрації міста Дебальцеве, а також лікарські свідоцтва про смерть. Просить встановити факт постійного проживання спадкоємиці ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття за ним спадщини.

Представник позивач адвокат Юсєєв Т.С. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини, в подальшому звернувся до суду з заявою про розгляд справи у відсутність сторони позивача (а.с. 78).

Представник відповідача - Костянтинівської міської ради - в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та повідомив, що прийняття рішення залишає на розсуд суду (а.с. 48).

Свідок ОСОБА_4 пояснила в судовому засіданні, що у теперішній час проживає у м. Київ, однак зареєстрована в м. Дебальцеве Донецької області, де залишилася її мати та нерухоме майно, тому кожні два місяці вона туди їздить. З позивачкою та її батьками знайома з 1964 року, ОСОБА_1 є її подругою, разом вони піклувалися про своїх батьків у м. Дебальцеве. Коли почалися обстріли свідок за проханням позивачки відвідувала її батьків, приносила їжу. На деякий час ОСОБА_1 забирала батьків до міста Слов`янськ, але у червні 2015 року вони приїхали до м. Дебальцеве. І у матері, і у батька позивачки погіршилося здоров`я. В листопаді 2018 року ОСОБА_2 прооперували, через два місяці він помер. ІНФОРМАЦІЯ_1 повністю злягла ОСОБА_3 . Востаннє свідок її бачила ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла вона ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свідку достеменно відомо, що батьки позивачки постійно проживали разом в АДРЕСА_1 . З 1964 року і по день смерті ОСОБА_2 вони жили в одній квартирі, вона це бачила на власні очі, коли відвідувала їх.

З`ясувавши позицію сторін, допитавши свідка, дослідивши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Новосибірськ Росія, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 14-16). Батьком позивача відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (а.с.18), є ОСОБА_2 (а.с. 20), матір`ю - ОСОБА_3 (а.с.22), які перебували у зареєстрованому шлюбі між собою з 05 листопада 1951 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 (а.с. 24).

Відповідно до копії свідоцтва про укладання шлюбу серія НОМЕР_3 (а.с. 19) ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_8 , що мало місце 02 вересня 1972 року, актовий запис №224, у зв`язку з чим змінила дівоче прізвище на ОСОБА_1 .

Згідно відповіді Костянтинівського районного відділу ДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) №20.19-17-191 від 14 травня 2021 року в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян не виявлено: актових записів про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; актових записів про шлюб, розірвання шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з іншими особами; актових записів про народження, усиновлення дітей ОСОБА_2 та/чи ОСОБА_3 (а.с. 27).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дебальцеве Донецької області, актовий запис про смерть Костянтинівського районного відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 280 від 07 травня 2019 року (а.с. 28), що також вбачається з медичного свідоцтва про смерть №47 від 14 лютого 2019 року з довідкою про причину смерті (а.с. 29), виданого закладом охорони здоров`я на тимчасово непідконтрольній державі Україна території.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дебальцеве Донецької області, актовий запис про смерть Костянтинівського районного відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 421 від 18 листопада 2020 року (а.с. 31), що також вбачається з медичного свідоцтва про смерть №64 від 06 травня 2020 року з довідкою про причину смерті (а.с. 32), виданого закладом охорони здоров`я на тимчасово непідконтрольній державі Україна території.

З паспортних даних ОСОБА_2 (а.с. 21) та ОСОБА_3 (а.с. 23) вбачається їх реєстрація за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно інформації, що міститься у базі даних Державного реєстру виборців, наданої відділом ведення Державного реєстру виборців Костянтинівської міської ради №919/07-33 від 21 липня 2021 року, персональні дані, які визначають місце та умови голосування для: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є: АДРЕСА_3 (Виборча дільниця, що утворена на постійній основі: №140678), службові персональні дані: дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є: АДРЕСА_3 (Виборча дільниця, що утворена на постійній основі: №140678), службові персональні дані: дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_7 . У державному реєстрі виборців відсутня інформація про службові відмітки про вибуття виборців із зареєстрованого місця проживання (без внесення змін до його виборчої адреси) (а.с. 46,47).

Судом оглянуто довідку № 283 від 20 лютого 2019 року (а.с. 35), видану головою квартального комітету №5 про те, що ОСОБА_1 здійснює догляд за матір`ю, батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті ОСОБА_1 знаходилась з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 з листопада 2018 року та на час надання довідки знаходилась за зазначеною адресою.

Згідно оглянутої судом довідки № 2 від 06 січня 2021 року, виданої головою квартального комітету №5 (а.с. 34) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з листопада 2018 року на час її смерті ОСОБА_1 знаходилась з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Даючи оцінку допустимості наданих заявником доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПО наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Згідно відповіді Відділу обслуговування громадян №5 (сервісний центр)Управління обслуговування громадян ГУПФУ в Донецькій області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , знята з обліку у зв`язку зі смертю; померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; загальна сума недоодержаної пенсії за період з 24 листопада 2017 року по 31 березня 2020 року складає 45754,59 грн. (а.с. 75).

З відповіді Відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр)Управління обслуговування громадян ГУПФУ в Донецькій області вбачається, що у ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01 квітня 2015 року по 28 лютого 2019 року залишилась сума недоотриманої за життя пенсії в розмірі 144658,83 грн. (а.с. 79).

Відповідно до повідомлення Костянтинівської ДНК № 1662/01-09 від 30 лютого 2021 року та Інформаційних довідок зі спадкового реєстру, сформованих Костянтинівською державною нотаріальною конторою 29 липня 2021 року (а.с. 51-55), у реєстрі відсутня інформація щодо спадкових справ до майна померлих ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та посвідчених заповітів від їх імен, що також вбачається з Витягів зі спадкового реєстру, сформованих приватним нотаріусом Землянським В.І. 17 травня 2021 року (а.с. 30, 36).

У даному випадку встановлення факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття за ним спадщини необхідно позивачеві для включення пенсії ОСОБА_2 , що не була отримана ним за життя, до складу спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3 .

В силу ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення тощо.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт постійного проживання за однією адресою на час відкриття спадщини матері та батька позивача, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується встановленими обставинами, в тому числі, поясненнями свідка у судовому засіданні. Встановлення даного факту необхідно заявнику ОСОБА_1 для отримання можливості реалізувати спадкові права, інші спадкоємці судом не встановлені, що свідчить про відсутність в даному випадку спору про право.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині вимог про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягає задоволенню, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, іншим шляхом встановлення цього факту неможливо, а його встановлення має для позивача юридичне значення і необхідно для оформлення спадкових прав після смерті матері.

Крім того, як вбачається з відповіді Костянтинівської державної нотаріальної контори №2548/0217 від 22 грудня 2020 року (а.с.33), позивачу роз`яснено, що спадкоємець який сумісно не проживав (не був зареєстрований) разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та пропустив строк для прийняття спадщини має право звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України.

В силу ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Приймаючи до уваги викладене, суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 пропущено строк для прийняття спадщини після смерті матері з поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача при вчиненні цих дій, у зв`язку із оголошенням карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Як зазначено у абзаці 7 п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

У зв`язку з наведеним, приймаючи до уваги відсутність заперечень проти позовних вимог з боку відповідача, враховуючи, що спадщина після смерті ОСОБА_3 до теперішнього часу ніким не прийнята, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 у три місяці з моменту набрання рішенням законної сили, що є достатнім строком для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 18, 81, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), від імені та в інтересах якої діє адвокат Юсєєв Тагір Сафіулович (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 )до Костянтинівської міської територіальної громади в особі Костянтинівської міської ради (місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. О. Тихого, 260, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34898855) про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємиці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дебальцеве Донецької області

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті 01 жовтня 2021 року. Повний текст судового рішення складений 11 жовтня 2021 року.

Суддя :