Рішення № 100296033, 11.10.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/5764/21

Провадження № 2/263/1798/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2021 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючої судді Ікорської Є.С.,

за участю секретаря Філянець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, третя особа – приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Верченко Тетяна Іванівна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, третя особа – приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Верченко Т.І., у якій позивач просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування вимог позивачка посилається на те, що вона є спадкоємицею за заповітом після смерті батька – ОСОБА_2 , яки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 22 квітня 1993 року, яке видане Держпідприємством з ремонту та експлуатації житлового фонду «Жилищник», також співвласниками квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 була її мати – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , її брат – ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батько ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті померлих членів родини, але фактично ці права не оформив, тому і не отримав правоустановчі документи на право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . При зверненні до приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Верченко Т.І. остання постановою від 21 грудня 2020 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки з наданих документів не можливо визначити, яка саме частка цієї квартири входить до складу спадщини після смерті померлої ОСОБА_3 , частка якої залишилась невизначеною, не є безспірним фактом.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій вона наполягала на задоволенні позовної заяви.

Від представника відповідача Маріупольської міської ради Аврамової Т.О. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, за наявними в матеріалах справи доказами, рішення ухвалити на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Верченко Т.І. надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 червня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального провадження. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом установлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначені: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 01.

22 квітня 1993 року Держпідприємством з ремонту та експлуатації житлового фонду «Жилищник», видане свідоцтво про право власності на житло на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з яким квартира належить на праві приватної власності: ОСОБА_2 23,92 кв.м, ОСОБА_3 – 23,05 кв.м, ОСОБА_4 – 15,0 кв.м.

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00001846343 від 29 грудня 2009 року, 27 березня 1975 року складений актовий запис № 1113 про шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

У подальшому 19 лютого 1986 року складений актовий запис № 580 про шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00001846243 від 29 грудня 2009 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис № 1498.

14 вересня 2005 року приватним нотаріусом Бородіною Л.П. складений заповіт № 9-1401, яким ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 все належне йому майно, у тому числі квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис № 1955.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 22 квітня 2019 року, актовий запис № 937.

05 серпня 2019 року складений технічний паспорт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , загальна площа квартири складає 60 кв.м, житлова площа 44,9 кв.м.

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 56915013 від 19 липня 2019 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , Першою маріупольською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 1308, яка зареєстрована у спадковому реєстрі за № 37207522.

Відповідно до довідки про склад спадкоємців від 19 липня 2019 року № 159/01-16, виданої приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Верченко Т.І., вбачається, що згідно з матеріалами спадкової справи № 24/2019, станом на 19 липня 2019 року спадкоємцем за законом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , які фактично прийняли спадщину один за одним , але не оформили своїх спадкових прав, є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка прийняла спадщину шляхом подачі заяви у встановлений законом строк.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію власності № 189832335 від 22 листопада 2019 року власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , вид власності: спільна сумісна, дата та час реєстрації: 26 грудня 2005 року о 11:19 год., реєстратор: Шоста севастопольська державна нотаріальна контора.

Зі змісту довідки від 19 листопада 2019 року № 4350/02-14 про склад спадкоємців убачається, що станом на 19 листопада 2019 року ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину. Інший спадкоємець за законом ОСОБА_2 , чоловік спадкодавця, відмовився від прийняття спадщини за законом на користь дочки спадкодавця – ОСОБА_1 .

У відповіді фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 від 05 серпня 2019 року № 31 на ім`я ОСОБА_1 зазначено, що ОСОБА_2 належить 23,92 кв.м, ідеальна частка 39/100; ОСОБА_3 належить 23,05 кв.м, ідеальна частка 37/100; ОСОБА_4 належить 15,0 кв.м, ідеальна частка 24/100 квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням державного реєстратора від 28 жовтня 2020 року № 54827114 відмовлено у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірної квартири.

Постановою приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Верченко Т.І. від 21 грудня 2020 року № 235/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки з наданих документів не можливо визначити, яка саме частка цієї квартири входить до складу спадщини після смерті померлої ОСОБА_3 , частка якої залишилась невизначеною, не є безспірним фактом.

Постановою державного нотаріуса Першої маріупольської нотаріальної контори Турченко Т.П. від 29 вересня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через невизначеність часток у праві власності між спадкодавцями.

З наданих суду матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 вчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , інших спадкоємців немає.

Оцінка доказів.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронним доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 77 ЦПК України належним визнається доказ, який містить інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми доказами у відповідності до ст. 80 ЦПК України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У суду відсутні мотиви для відхилення представлених доказів.

Представлені суду докази відповідають змісту статей 77 – 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

Мотиви суду.

Відповідно до ст. ст. 1216-1219 ЦК України спадкування - це перехід майнових і окремих особистих немайнових прав та обов`язків спадкодавця до його спадкоємців; спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою волею спадкодавця. Спадкування за заповітом поставлене, серед видів спадкування, на перше місце відповідно до домінанти пріоритетності волі особи.

За ч. 2 ст. 1220 ЦК часом відкриття спадщини є день смерті особи.

На підставі ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

На підставі ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За ст. 1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

На підставі п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст. 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 182 Цивільного кодексу України (в редакції 2004 року) (далі за текстом - ЦК) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно із ч. 4 ст. 334 ЦК права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 1 січня 2013 року) державна реєстрація прав є обов`язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Як роз`яснено п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р.» Про судову практику у справах про спадкування»,свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, вимоги спадкоємця про визнання права власності на спадкове майно можуть бути предметом розгляду судом після завершення процедури нотаріального розгляду письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством, яка завершується винесенням нотаріусом відповідної постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Постанови нотаріусів про відмову видати позивачці свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 , якою завершена процедура нотаріального розгляду її заяви про це, перешкоджає позивачці захистити свої спадкові права в позасудовий спосіб і є підставою для визнання за нею права власності на успадковане майно, що відповідає приписам ст. 16 ЦК України про право на захист особою свого цивільного права шляхом визнання за нею права власності на майно.

Таким чином, позивачка у справі вимушена звернутися до суду із позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом з метою оформлення права на спадщину, відповідно до вимог чинного законодавства України та державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 392, 334, 1216, 1218, 1220, 1268, 1296 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76–81, 84, 89, 158, 206, 263–265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, третя особа – приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Верченко Тетяна Іванівна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,0 кв.м, житловою площею 44,9 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Маріупольська міська рада, юридична адреса: проспект Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 33852448, електронна адреса: mar.v@dn.gov.ua; www.marsovet.org.ua, засоби зв`язку: +38 (067) 345-1555; +38 (050) 345-1555.

Суддя Є.С.Ікорська