Ухвала суду № 100295742, 13.10.2021, Крижопільський районний суд Вінницької області

Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/375/2021

Справа № 134/1750/21

УХВАЛА

13 жовтня 2021 року смт. Крижопіль

Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Лабай О.В., розглянувши позовну заяву позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування за заповітом на усі права та обов`язки засновника фермерського господарства «Перевертанного Григорія Васильовича» ,

ВСТАНОВИВ:

До Крижопільського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування за заповітом на усі права та обов`язки засновника фермерського господарства «Перевертанного Григорія Васильовича».

Перевіривши подану позовну заяву та додані до неї документи, приходить до наступного висновку.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Загальні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви викладені в ст.175 ЦПК України, відповідно до якої, чітко регламентовано, що позовна заява подається до суду в письмовій формі та повинна містити, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як вбачається з позовної заяви позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування за заповітом на усі права та обов`язки засновника фермерського господарства « ОСОБА_3 ».

Так, у відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30 травня 2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Крім того, як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно приписів ч. 4 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Отже, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

Таким чином, позивачу необхідно на підтвердження позовних вимог і наявності правового характеру спору (наявності спору про право) надати суду постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається, що 02.02.2021 Державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори Вінницької області Дерявянчук А,В. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на все майно яке зазначено в заповіті, окрім Господарства, яке належало Спадкодавцю. Свою відмову нотаріус мотивував тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості стосовно державної реєстрації права власності та документа, що підтверджує право власності спадкодавця на господарства, як цілісний майновий комплексу відсутні. Рекомендовано звернутися до суду

До матеріалів справи постанову нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальних дій позивачем не долучено.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" роз`яснено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Отже законом встановлено перелік інформації, яка має бути надана позивачем суду до часу відкриття провадження в справі, оскільки впливає на реалізацію функції щодо відкриття провадження.

А тому суд вважає, що в матеріалах цивільної справи відсутня належна письмова відмова нотаріуса (постанова) у вчиненні оформлення права на спадщину в нотаріальному порядку по причині яка зазначена позивачем у своїй позовній заяві.

За таких обставин позивач, ставлячи питання про визнання за ним у судовому порядку права власності на майно у порядку спадкування, має вказати на правові підстави її звернення саме до суду з подібною вимогою, - має надати до суду відомості про об`єктивну неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на вказане майно та надати письмову відмову (постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії) нотаріуса у видачі такого свідоцтва з вказівкою на підстави такої відмови,

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

У разі успадкування майна фермерського господарства одним спадкоємцем, він стає правонаступником успадкованого майна фермерського господарства з перспективою подальшого ведення фермерського господарства.

Статтею 190 ЦК України визначено, що майном, як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є не споживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Поняття майнового права визначено ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до нього майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Отже, моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності на певну річ чи сукупність речей, укладення правочину.

Разом з тим, суд зазначає, що позовна заява не містить зазначення вартості спадкового майна, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості визначити ціну позову.

Згідно ст.191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема ціну позову та обґрунтований розрахунок його ціни, виходячи із вартості спірного майна.

Пред`являючи позов майнового характеру (про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом) позивач ОСОБА_1 не зазначив ціну позову, яка визначається дійсною вартістю ФГ «Перевертаний Григорій Васильович» як цілісного майнового комплексу.

За таких обставин позивачу необхідно зазначити ціну позову, а саме дійсну вартість ФГ «Перевертаний Григорій Васильович» як цілісного майнового комплексу, (на день звернення до суду).

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач ОСОБА_1 пред`являючи позов майнового характеру, не додав до позовної заяви документів, які свідчать про оплату ним судового збору в необхідному розмірі.

Так, в силу приписів ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» №1082-IХ, у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.

Відповідно до вимог п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 11350 грн.

Отже, позивачу ОСОБА_1 необхідно зазначити ціну позову та доплатити судовий збір за вимогою майнового характеру, у розмірі, що відповідатиме 1 відсотку ціни позову, при цьому відрахувати вже сплачений судовий збір на суму 951,60 грн., на р/р UA108999980313161206000002876 ; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37979858, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт Крижопiль/22030101.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В зв`язку з викладеним позовну заяву необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для виправлення її недоліків.

Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування за заповітом на усі права та обов`язки засновника фермерського господарства «Перевертанного Григорія Васильовича», залишити без руху, а позивачу надати строк - десять дні з дня отримання копії ухвали суду для виправлення недоліків позову.

1. Долучити до позовної заяви належно завірену копію письмової відмови (постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії) нотаріуса у видачі свідоцтва з вказівкою на підстави такої відмови

2. Доплатити судовий збір за вимогою майнового характеру, у розмірі, що відповідатиме 1 відсотку ціни позову, при цьому відрахувати вже сплачений судовий збір на суму 951,60 грн., на р/р UA108999980313161206000002876 ; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37979858, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт Крижопiль/22030101.

Оригінал квитанції про сплату судового збору надати до Крижопільського районного суду Вінницької області.

У випадку невиконання вимог ухвали у зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: