Вирок № 100295238, 13.10.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/585/21

Номер провадження 1-кп/623/214/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю: секретаря судового засідання Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Осіпової І.О.

представника потерпілого Савіна О.С.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12021220320000068 від 01 лютого 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця міста Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, не військовозобов`язаного, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

06.03.1993р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 213 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 1 рік;

12.01.1995 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 141, ст. 105, ст. 42 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 06.09.1999 по відбуттю строку покарання;

16.08.2002 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 15.12.2004 умовно - достроково з невідбутим терміном 1 рік 1 місяць 2 дні;

18.02.2008 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 309 до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки;

15.09.2009 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 10.08.2013 по відбуттю строку покарання;

29.07.2015 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 395, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі, звільнений 04.01.2018 умовно - достроково з невідбутим терміном 8 місяців 15 днів;

04.03.2020 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

17.12.2020 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України до 2 місяців арешту,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України,

в с т а н о в и в

В кінці листопада 2020 року близько 01:00 години, більш точної дати під час судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, знаходячись у підвальному приміщенні багатоповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно, з корисливих мотивів та з метою збагачення викрав електричний дріт ПВС 3*4 довжиною 40 метрів, вартістю, згідно з висновком експерта- 939 гривень 36 копійок, після чого з місця вчинення злочину зник разом з викраденим майном, та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив КП «Благоустрій м. Ізюма», матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою не визнав, повідомив, що до нього додому приїхали на автомобілі «Жигулі» співробітники поліції, один з яких дільничий ОСОБА_2 , які його вивезли до лісу, наказали взяти на себе цей злочин, розповіли де, як та коли він вчинив кримінальне правопорушення. Він погодився, після чого обвинуваченого відвезли додому, купили йому алкогольні напої.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за частиною 2 статті 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, застосувати положення частини 4 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком суду від 17.12.2020р., частково приєднати за ст. 71 КК України покарання за вироком суду від 04.03.2020р. у вигляді 2 років позбавлення волі та остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили обвинуваченому залишити без змін.

Окрім допиту обвинуваченого, судом було досліджено в повному обсязі докази, допитано представника потерпілого, свідків, досліджено письмові докази.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_3 повідомив суду, що на балансі підприємства КП «Благоустрій м. Ізюма» знаходиться гуртожиток по вул. Патріотів, 27-А, м. Ізюм, де було виявлено крадіжку дротів близько 40-50 метрів, про що повідомлено поліцію. За наслідками проведення обстеження складено довідку про вартість викраденого майна.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив суду, що в листопаді 2020 року на території молокозаводу ОСОБА_1 запропонував купити 4 кг мідні дроти, за що свідок заплатив ОСОБА_1 близько 400 грн.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив суду, що в його обов`язки входить щомісячна перевірка показів лічильника, в черговий раз було виявлено відсутність близько 40 метрів дротів, а саме силового кабелю 3х4. Вхід до підвального приміщення будинку вільний.

Досліджено наступні письмові докази:

- протокол огляду місця події від 08.02.2021р. із фототаблицею до нього, згідно якого проведено огляд підвального приміщення багатоповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де виявлено відсутність близько 40 метрів дротів, вхід до підвального приміщення вільний (том 1, а.с. 50-61);

- протокол огляду речей від 09.02.2021 року з фото-таблицею до нього, згідно якого оглянуто металеві дроти без ізоляції, вагою 3,96 кг (том 1, а.с. 62-65);

- протокол огляду речей від 08.02.2021 року з фото-таблицею до нього, згідно якого оглянуто металеві дроти. Свідок ОСОБА_5 заявив, що мідні дроти мають один тип та відносяться до мідного дроту (кабелю) ПВС 3х4 (том 1, а.с. 66-67);

- протокол огляду речей від 08.02.2021 року з фото-таблицею до нього, згідно якого у свідка ОСОБА_4 вилучено мідні дроти без ізоляції (том 1, а.с. 68-69);

- протокол проведення слідчого експерименту від 13.02.2020 року з фото-таблицею до нього за участі підозрюваного ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 показав місце скоєння злочину та продажу викраденого (том 1, а.с. 70-81);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.02.2021р., відповідно до якого свідок ОСОБА_4 впізнав під №4 чоловіка, який в листопаді 2020 року продав йому мідні дроти (том 1, а.с. 82-83,85);

- довідка до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.02.2021р., зі змісту якого вбачається, що на фотознімку під №4 зображений ОСОБА_1 (том 1, а.с. 84);

- висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 09.02.2021 року №452/21 згідно якого ринкова вартість електричного дроту ПВС 3х4 довжиною 40 метрів, радянського виробництва, станом на листопад 2020 року становила 939,36 грн., міді вагою 3,96 кг -647,46 грн., загалом 1586,82 грн., за умови, що станом на вказану дату об`єкт мав якісні споживчі характеристики (том 1, а.с. 86-89);

- постанова про визнання речовим доказом мідного дроту без ізоляції, вагою 3,96 кг. (том 1, а.с. 90);

- квитанція №430 про прийом речових доказів від 15.02.2021 року (том 1, а.с. 91);

- дозвіл ОСОБА_1 на проникнення на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 92);

- ухвала Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10.02.2021 року справа №623/479/20, провадження №1-кс/623/111/2021 про арешт майна – мідного дроту, схожого на дроти ПВС 3х4, вагою 3,96 кг (том 1, а.с. 95-96).

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, представника потерпілого, свідків, письмові докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Під час допиту обвинувачений заявив, що на нього було здійснено тиск зі сторони співробітників правоохоронних органів, у зв`язку з чим судом було доручено Територіальному управлінню Державному бюро розслідувань розташованого у місті Полтава провести перевірку за фактом застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 недозволених методів фізичного та психологічного впливу з боку співробітників Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.

За наслідками виконання ухвали суду листом слідчого другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого в місті Полтава від 02.09.2021р. №4873/х/15-02-2-21 повідомлено суд, що в заяві ОСОБА_1 відсутні фактичні дані про вчинення кримінального правопорушення, а тому підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку ст. 214 КПК України не вбачається.

Обвинуваченим не надано доказів на підтвердження оскарження відмови у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

А тому суд вважає таку позицію обвинуваченого направлену на намір уникнути від кримінальної відповідальності.

Натомість, всі надані прокурором докази – показання представника потерпілого, свідків, протоколів огляду речей, висновок експерта, свідчать про скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, а з протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_1 добровільно, без будь – якого тиску з боку правоохоронних органів показував та розповів про обставини скоєного злочину.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, не одружений, не працює, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра, військкоматі не перебуває, неодноразово судимий за злочини проти власності, наразі відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, за місцем мешкання характеризується негативно, про що свідчать: довідки лікарів, Ізюмського ОМТЦК та СП, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, який вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , передбачений частиною 2 статті 185 КК України, відповідно до статті 12 КК України віднесений до нетяжких злочинів.

Обставин, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставиною, яка згідно статті 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є рецидив злочинів.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений знову вчинив злочин проти власності, має вісім попередніх судимостей, відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, який не має сталих соціальних зв`язків та постійного доходу, за місцем мешкання характеризується негативно, тобто веде асоціальний спосіб життя, то суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, тому ОСОБА_1 має бути призначене покарання саме у виді позбавлення волі, застосувавши положення ч.4 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 300 гривень 00 копійок, що проводилась експертом ОСОБА_6 , підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 лютого 2021 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання вироком законної сили слід повернути потерпілому.

Керуючись статтями 50, 65-67, частиною 2 статті 185 КК України, статтями 100, 124, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (ТРИ) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 грудня 2020 року більш суворим остаточно ухвалити до відбування ОСОБА_1 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання, частково приєднати невідбуте покарання, призначене за ч.2,3 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі і остаточно ухвалити до відбування ОСОБА_1 5 (П`ЯТЬ) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Початок строку відбування покарання рахувати з 15 лютого 2021 року.

Цивільний позов - відсутній.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 452/21 від 09.02.2021 року в розмірі 300 гривень 00 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок ОСОБА_6 (рахунок НОМЕР_2 ), номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Речовий доказ: мідний дріт, вагою 3,96 кг після набрання вироком законної сили передати до КП «Благоустрій міста Ізюма».

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Головуючий суддя М.П. Одарюк