Ухвала суду № 100295195, 12.10.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3945/18

Провадження № 1-кп/638/278/21

УХВАЛА

Іменем України

12 жовтня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого: судді – Подус Г.С.,

при секретарі – Коваленко О.В.,

за участю прокурора – Лой І.П.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченої – Зуєвої Л.В.,

представника потерпілого –Терпелюка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР за № 12018220480000273 від 17.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

встановив:

06.01.2018 року приблизно 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в приміщенні під`їзді №5, будинку АДРЕСА_1 вступила у конфлікт зі своєю сусідкою ОСОБА_2 . Під час конфлікту у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень іншій особі, ОСОБА_1 , діючи умисно, у період з 10 год. 00 хв. до 10 год. 50 хв.нанесла множинні удари кулаками рук та взутими ногами по голові, по тулубу та кінцівках ОСОБА_2 , била ОСОБА_2 головою та тулубом об стіну та металеві труби, а також тричі укусила ОСОБА_2 за ліву руку.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 . ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження, а саме закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, синці та садна обличчя, правої вушної раковини, синці тулуба та кінцівок, садна на тлі синця та синці на кінцівках. Згідно з висновком судово-медичної експертизи №152-А/18 від 02.02.2018 закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, синці та садна обличчя належать до категорій легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 день); садна правої вушної раковини, синці тулуба та кінцівок, садна на тлі синця та синці на кінцівках (всі ці ушкодження в сукупності та кожне окремо) викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів та належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, тобто – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження у зв`язку з цим, а також зняття арешту з її майна.

Захисник обвинуваченої підтримала заявлене клопотання.

Прокурор та представник потерпілого не заперечували проти задоволення вказаного клопотання.

Суд, вислухавши думку обвинуваченої та інших учасників судового провадження, роз`яснивши їм наслідки закриття провадження за вказаних обставин, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2—4 ст. 49 КК).

Процесуально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: - притягнення особи як обвинуваченого; - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284—288 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України, тобто подія відбулась 06.01.2018 року.

Відповідно до ч.2 ст.12 КК України вказане кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

Згідно п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.

Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту –06.01.2018.

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь - які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченої, закінчився 2-х річний строк давності, передбачений п.1 ч.1 ст.49 КК України.

Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) — досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 підтримала свою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав. Така згода викладена нею усно у судовому засіданні, а також вбачається із змісту клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності від 25.02.2021 року (Вх.№9712)

У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 з огляду на те, що кримінальне правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 є кримінальним проступком станом на день винесення вказаної ухвали, та з моменту скоєння злочину минуло більше двох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченої про звільнення її від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак слід задовольнити її клопотання та звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 п.1 ст.49 КК України, закривши відносно неї кримінальне провадження за ч.2 ст. 125 КК України.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням її прав, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Також обвинуваченою заявлено клопотання про «зняття арешту з майна ОСОБА_1 ». Стосовно вказаного, суд зазначає, що ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 08.11.2018 року задоволено клопотання представника потерпілого та накладено арешт на майно ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) в межах суми цивільного позову,а саме 59148, 45 грн. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06.12.2018 року вказану ухвалу залишено без змін, вона набрала законної сили 06.12.2018 року.

Питання скасування арешту майна регулюється ст.174 КПК України. Частиною першою вказаної статті визначається, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Зідно з частиною другою арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, відповідно до частини четвертої наведеної вище статті суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.1 ст.49 КПК України, то відповідно вирішує, що наявні підстави для скасування арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) в межах суми цивільного позову,а саме 59148, 45 грн, повністю.

Керуючись ст.ст. 128, 174, 284, 288, 369-372 КПК України, ч.1 п.1 ст.49 КК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про закриття кримінального провадження і звільнення її від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України в зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 125 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220480000273 від 17.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, - закрити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 08.11.2018 року на майно ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) в межах суми цивільного позову,а саме 59148, 45 грн.

Ухвала суду в частині закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності та звільненням обвинуваченої від відповідальності може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя